Вільня: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Dolenga (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
AHbot (обговорення | внесок)
м заміна прапорців відповідно до Special:Diff/14961600
Рядок 2: Рядок 2:
| назва = Вільня
| назва = Вільня
| колишня назва = Вілія
| колишня назва = Вілія
| область = {{Жт}}
| область = [[Житомирська область]]
| район = [[Коростишівський район]]
| район = [[Коростишівський район]]
| рада = [[Вільнянська сільська рада (Коростишівський район)|Вільнянська сільська рада]]
| рада = [[Вільнянська сільська рада (Коростишівський район)|Вільнянська сільська рада]]

Версія за 00:17, 18 січня 2015

село Вільня
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Коростишівський район
Рада Вільнянська сільська рада
Код КАТОТТГ UA18040250100091076
Основні дані
Засноване 1618
Колишня назва Вілія
Населення 330
Площа 2,7 км²
Густота населення 122,22 осіб/км²
Поштовий індекс 12536
Телефонний код +380 4130
Географічні дані
Географічні координати 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д. / 50.26944; 29.28139Координати: 50°16′10″ пн. ш. 29°16′53″ сх. д. / 50.26944° пн. ш. 29.28139° сх. д. / 50.26944; 29.28139
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 12536, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с.Вільня , тел. 72-2-69
Карта
Вільня. Карта розташування: Україна
Вільня
Вільня
Вільня. Карта розташування: Житомирська область
Вільня
Вільня
Мапа
Мапа

Ві́льня — село в Україні, Коростишівському районі Житомирської області.

Населення становить 330 осіб.

Колишня назва - Вілія.

Історія

Час заснування Вільні невідомий. 1606 р. її згадано як село, що належало шляхетському родові Тиш-Биківських, а 1646 р. - як містечко, що належало шляхетському родові Олізарів-Волчкевичів.

Протягом 1648 - 1660 рр. Вільня входила до складу Білоцерківського полку української держави Військо Запорозьке. До "Реєстру Війська Запорозького 1649 року" вписано 19 осіб козацького стану, що мешкали в Вільні. Вона була тоді сотенним містечком. Вільнянським сотником був тоді Яків Гаврусенко. Коли у лютому 1657 р. через Брусилів, їдучи до Гетьмана Богдана Хмельницького в Чигирин, проїжджав Петро Парчевич, то він у своїх записках назвав Брусилів першим "городом", який йому зустрівся після виїзду з Корця. Тобто весь простір між Корцем і Брусиловом був тоді пусткою, а саме там і мала б бути Вільня. Отже на той час вона була пусткою і Вільнянська сотня також не існувала. Після 1660 р. Вільня була зайнята військами Речі Посполитої. У травні 1665 р. Вільнею заволодів повстанський отаман Данило Васильович, який звав себе "овруцьким полковником" і узгоджував свої дії з московським урядом. Проте після його відступу до Києва у листопаді 1665 р. Вільнею знову заволоділи війська Речі Посполитої [1]

21 листопада 1921 р. через Вілію, вертаючись з Листопадового рейду, проходила Подільська група (командувач Сергій Чорний) Армії Української Народної Республіки [2].

Уродженці

Мельник Петро Михайлович (1953) українець,поет

“Зустріч з Карпатами”.

Карпатські гори, полонини,

Ви моє серце полонили,

Своїми бистрими потоками,

Своїми милими затоками.

Смерічки он цвітуть на схилах,

А гори, дивно так димлять,

Неначе душі українців,

Ген, над Карпатами летять.

Це душі воїнів з УПА,

Що не здалися в лапи звірів,

Гранату кинули, й злетіли,

У чисте небо, в небуття...

А он кургани зеленіють,

І Хрест святий стоїть на них,

Ой, скільки люду погубили,

На полонинах запашних...

А скільки їх лежить в Сибірі,

Синів і дочок України,

Ой, мамо, як болить душа,

Це наше горе і біда...

То скільки знову треба знищить,

Щоб наші голови підняти,

Щоб згуртуватись всім докупи

І Україну збудувати ?...

Карпатські гори, ви високі,

До Бога, гори, ближче вам,

За Україну попросіть,

Хай він простить, своїм синам.

Хай Україна процвітає,

Хай ллється пісня солов’я,

Хай наш народ щасливим стане,

І з Богом буде вся Земля !

В Карпати знову повернуся,

Зустріну друзів, як тоді...

І чистої води нап’юся,

З Карпатських гір, у колибі.

квітень 2000 рік, м. Київ, П. Мельник

У Вільні народився Шварцман Ошер Маркович (18891919) — єврейський поет.

Примітки

  1. Коваленко Сергій. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1. — К.: Видавництво «Стікс-Ко», 2007
  2. Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011

Посилання