Мартин Казановський: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
MobyVan (обговорення | внесок) м →Біографія: replaced: <ref>Там же. → <ref>Там само. за допомогою AWB |
JamesP (обговорення | внесок) м fixed typo |
||
Рядок 17: | Рядок 17: | ||
У 1628 р. став королівським полковником, у 1629 р. під командуванням [[Польний гетьман коронний|польного гетьмана коронного]] [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конєцпольського]] бився зі шведською армією в [[битва під Гужном|битві під Ґужном]]. |
У 1628 р. став королівським полковником, у 1629 р. під командуванням [[Польний гетьман коронний|польного гетьмана коронного]] [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конєцпольського]] бився зі шведською армією в [[битва під Гужном|битві під Ґужном]]. |
||
У 1632 р. був призначений [[Подільські воєводи|воєводою подільським]]. У 1633 році: став старостою [[Звенигородка|звенигородським]]; як польний гетьман коронний брав участь в [[Смоленська війна|смоленській кампанії]] нового польського короля [[Владислав IV|Владислава IV Вази]]; разом з [[київські воєводи|київським воєводою]] [[Януш Тишкевич|Янушем Тишкевичем]] надав гроші для будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля) |костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в Теребовли<ref>''Betlej A.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków  |
У 1632 р. був призначений [[Подільські воєводи|воєводою подільським]]. У 1633 році: став старостою [[Звенигородка|звенигородським]]; як польний гетьман коронний брав участь в [[Смоленська війна|смоленській кампанії]] нового польського короля [[Владислав IV|Владислава IV Вази]]; разом з [[київські воєводи|київським воєводою]] [[Януш Тишкевич|Янушем Тишкевичем]] надав гроші для будівництва [[Костел Успіння Богородиці (Теребовля) |костелу Успіння Богородиці та кляштору]] в Теребовли<ref>''Betlej A.'' Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. — S. 356. — ISBN 978-83-89273-71-0. {{ref-pl}}</ref>. У 1634 році був одним з королівських комісарів на мирних переговорах і підписанні [[Поляновський мир|Поляновського мирного договору]] з Московською державою. |
||
1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до [[Більшівці]]в власником — гетьманом Марціном Казановським (від 1617 р.) — збудували дерев'яний костел, монастир. |
1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до [[Більшівці]]в власником — гетьманом Марціном Казановським (від 1617 р.) — збудували дерев'яний костел, монастир. |
Версія за 15:19, 15 листопада 2016
Марцін (Мартин) Казановський (пол. Marcin Kazanowski; 1563 — 28 березня / 19 жовтня[1] 1636, Кам'янець) — польський державний і військовий діяч з роду Казановських, польний гетьман коронний (1633—1636), учасник московсько-польської війни в Смутні часи в 1618 році, війн Речі Посполитої зі Швецією, Туреччиною, Молдавією. Тесть Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби».
Біографія
Народився в 1563 році, син віленського старости Миколая Казановського (пом. 1639) і Катажини Кориціньської. У 1608 році — ротмістр королівський. Мав хвацьку вдачу — великий гетьман литовський Ян Кароль Ходкевич одного разу на очах усього війська запустив в нього булавою[2].
Був послом короля Сиґізмунда III Вази до польських воєначальників Лжедмітрія II. Командував одним із полків, розквартированих в Москві.
У 1617—1618 роках мав посаду реґіментаря, брав участь в поході королевича Владислава на Москву. Навесні 1618 р. під чолі 6-тисячного війська взяв Стародуб.
У 1620 році брав участь в битві під Цецорою, де невелике польське військо було повністю розгромлене турецько-татарською армією. Потрапив у полон, незабаром за викуп був звільний.
У 1622 році був призначений каштеляном галицьким. Перебуваючи на цій посаді, був призначений королем одним з комісарів для укладення Куруківської угоди,[3] серед яких був обраним для перевірки прав та складання реєстру козацького війська.[4]
У 1628 р. став королівським полковником, у 1629 р. під командуванням польного гетьмана коронного Станіслава Конєцпольського бився зі шведською армією в битві під Ґужном.
У 1632 р. був призначений воєводою подільським. У 1633 році: став старостою звенигородським; як польний гетьман коронний брав участь в смоленській кампанії нового польського короля Владислава IV Вази; разом з київським воєводою Янушем Тишкевичем надав гроші для будівництва костелу Успіння Богородиці та кляштору в Теребовли[5]. У 1634 році був одним з королівських комісарів на мирних переговорах і підписанні Поляновського мирного договору з Московською державою.
1624 р. ченці ордену кармелітів босих, запрошені до Більшівців власником — гетьманом Марціном Казановським (від 1617 р.) — збудували дерев'яний костел, монастир.
Був похований у костелі кармелітів Більшівців разом з дружиною. Був його «пам'ятник» в Кам'янці.[6]
Посади
- Каштелян галицький (з 1622 р.),
- Староста богуславський (1622),
- Староста тлумацький (1627),
- Староста звенигородський (1628/1633),
- Староста предборський і ніжинський (1634),
- Польний гетьман коронний (1633),
- воєвода подільський (1633)
- Чернігівський воєвода (1635—1652).
Родина
Був одружений на Катажині Стажицькій. Діти:
- Ельжбета, з 1642 року — дружина великого гетьмана коронного, каштеляна краківського Миколая Потоцького-«Ведмежої лаби»
- Адам Казановський (пом. 1648) — великий обозний коронний (1647)
- Александер Домінік Казановський (помер бл. 1648) — польний писар коронний (1637), воєвода брацлавський (1646—1648), староста богуславський, звенигородський.
Примітки
- ↑ Przyboś A. Kazanowski Marcin h. Grzymała (ok. 1563—1636)… — S. 259.
- ↑ Лапшов З. П. Збройні сили Речі Посполитої. 2011.
- ↑ Щоденник походу проти запорізьких козаків // В. Щербак (упорядник, автор передмови). Коли земля стогнала. — К. : Наукова думка, 1995. — 432 с. — С. 398—399. — ISBN 5-319-01072-9.
- ↑ Там само. — С. 403.
- ↑ Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. — S. 356. — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ Przyboś A. Kazanowski Marcin h. Grzymała (ok. 1563—1636)… — S. 259.
Джерела
- Gloger Z. Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — 1903. (пол.)
- Orgelbranda S. Encyklopedia Powszechna, 1898. (пол.)
- Przyboś A. Kazanowski Marcin h. Grzymała (ok. 1563—1636) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk,, 1966—1967. — tom XII. — S. 257—259. (пол.)
- Szenic S. Pitawal warszawski. — Warszawa, 1957. — tom 1. (пол.)
- Станіслав Жолкевський. Початок і успіх Московської війни в Царствування Його високості Сигізмунда III … (рос.)
Посилання
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |