Бранимир: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
Shmurak (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
| Рядок 44: | Рядок 44: | ||
Бранимир був приведений на трон прихильниками союзу Хорватії з [[папа римський|папою римським]] і супротивниками Візантії. У [[879 рік|879 році]] попередник Бранимира, князь [[Здеслав]], був убитий неподалік від [[Кнін]]а прихильниками Бранимира. У тому ж році законність вступу Бранимира на хорватський княжий трон була підтверджена [[Святий Престол|Святим Престолом]], Папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum . Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранимира розташовувалася в місті [[Нін (місто)|Нін]]. |
Бранимир був приведений на трон прихильниками союзу Хорватії з [[папа римський|папою римським]] і супротивниками Візантії. У [[879 рік|879 році]] попередник Бранимира, князь [[Здеслав]], був убитий неподалік від [[Кнін]]а прихильниками Бранимира. У тому ж році законність вступу Бранимира на хорватський княжий трон була підтверджена [[Святий Престол|Святим Престолом]], Папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum . Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранимира розташовувалася в місті [[Нін (місто)|Нін]]. |
||
Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ [[Спліт]]а, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом, єпископа [[Нін (місто)|Ніна]], який визнавав примат |
Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ [[Спліт]]а, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом, єпископа [[Нін (місто)|Ніна]], який визнавав примат Папи Римського. Тісні відносини з Римом не заважали Бранимиру періодично діяти в церковних питаннях всупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, в цей період часу в результаті діяльності [[Кирило і Мефодій|Кирила і Мефодія]] набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янського у літургії, що викликало незадоволення папи [[Стефан V (VI)|Стефана V]]. У період правління Бранимира [[Венеціанська республіка|венеціанські]] кораблі змушені були платити данину за прохід вздовж хорватського узбережжя. |
||
Бранимир помер у [[892 рік|892 році]]. Його успадковував третій син князя [[Трпимир I|Трпимира I]], [[Мунцимир]]. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує [[Орден князя Бранимира]] (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород. |
Бранимир помер у [[892 рік|892 році]]. Його успадковував третій син князя [[Трпимир I|Трпимира I]], [[Мунцимир]]. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує [[Орден князя Бранимира]] (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород. |
||
Версія за 13:32, 19 січня 2018
| Бранимир Branimir | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 879 — 892 | |||
| Попередник: | Здеслав | ||
| Наступник: | Мунцимир | ||
| Народження: | 9 століття | ||
| Смерть: | 892 | ||
| Країна: | Хорватія | ||
| Релігія: | християнство | ||
| Рід: | Домагоєвичі | ||
| Батько: | Домагой | ||
| Шлюб: | Маруша (Марія) | ||
Браними́р (хорв. Branimir, помер у 892 році) — князь Хорватії в 879—892 роках. Перший правитель незалежної Хорватської держави, вільного від контролю франків та Візантії. Отримав від папи Івана VIII титул Dux Chroatorum (князь хорватів)[1].
На думку ряду істориків Бранимир не належав до будинку Трпимировичів, до якого відносилося більшість хорватська князів, а був одним з нащадків князя Домагоя. Згідно з деякими джерелами ім'я дружини Бранимира — Маруша або Марія.
Бранимир був приведений на трон прихильниками союзу Хорватії з папою римським і супротивниками Візантії. У 879 році попередник Бранимира, князь Здеслав, був убитий неподалік від Кніна прихильниками Бранимира. У тому ж році законність вступу Бранимира на хорватський княжий трон була підтверджена Святим Престолом, Папа Іоанн VIII надіслав благословення Бранимиру і дарував йому титул Dux Chroatorum . Фактично це означало визнання незалежності хорватської держави. Резиденція Бранимира розташовувалася в місті Нін.
Зовнішня політика Бранимира була спрямована на зміцнення могутності Хорватії та дистанціювання від Візантії. Коли помер архієпископ Спліта, поставлений на цей пост константинопольським Патріархом, Бранимир одноосібним рішенням призначив новим архієпископом, єпископа Ніна, який визнавав примат Папи Римського. Тісні відносини з Римом не заважали Бранимиру періодично діяти в церковних питаннях всупереч волі Риму. Оскільки в Хорватії, як і в інших слов'янських країнах, в цей період часу в результаті діяльності Кирила і Мефодія набуло поширення богослужіння слов'янською мовою, Бранимир затвердив паралельне використання латини та слов'янського у літургії, що викликало незадоволення папи Стефана V. У період правління Бранимира венеціанські кораблі змушені були платити данину за прохід вздовж хорватського узбережжя.
Бранимир помер у 892 році. Його успадковував третій син князя Трпимира I, Мунцимир. До нашого часу збереглися кілька написів, що містять ім'я Бранимира, головним чином на вівтарях давніх церков. У сучасній Хорватії існує Орден князя Бранимира (Red kneza Branimira) — одна з найвищих державних нагород.
Примітки
- ↑ John V.A. Fine, Jr., The Late Medieval Balkans
Література
- Klaić V., Povijest Hrvata, Knjiga Prva, Zagreb 1982.
- Фрейдзон В. І. Історія Хорватії. Короткий нарис з найдавніших часів до освіти республіки(1991 р.) — СПб.: Алетейя, 2001.
| Попередник: Здеслав |
Князь Приморської Хорватії 879—892 Бранимир |
Спадкоємець: Мунцимир |
| |||||||||||||
