Синодальне управління військового духовенства ПЦУ: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 103: | Рядок 103: | ||
[[Категорія:Капелани]] |
[[Категорія:Капелани]] |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Організації Української православної церкви Київського патріархату]] |
||
Версія за 11:14, 26 грудня 2018
| Синодальне управління військового духовенства Православної церкви України | |
|---|---|
|
| |
| Абревіатура | СУВД |
| Тип | неприбуткова релігійна організація |
| Засновано | 1999 |
| Мета | забезпечення взаємодії, координації та практичного здійснення пастирської і духовно-просвітницької діяльності капеланів ПЦУ серед військовослужбовців. |
| Країна |
 Україна |
| Штаб-квартира | Трьохсвятительська 4-б |
| Розташування | Київ, Україна |
| Центральний орган | Православна церква України |
| голова СУВД | митрополит Іоан (Яременко) |
| перший заступник голови СУВД |
протоієрей Тарас Мельник |
| Вебсайт: suvd.com.ua | |
 Синодальне управління військового духовенства ПЦУ у Вікісховищі | |
.jpg)
Синодальне управління військового духовенства Православної церкви України, (скорочено СУВД ПЦУ) - неприбуткова релігійна організація, що створена з метою поширення православної християнської віри, забезпечення взаємодії, координації та практичного здійснення пастирської і духовно-просвітницької діяльності капеланів Православної Церкви України серед військовослужбовців та співробітників Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, інших військових формувань та центральними органами виконавчої влади України. Центральним офіс в м. Києві, створена в 1999 році, є Синодальною (структурним підрозділом) установою Православної церкви України. Займається також підготовкою капеланів[1].
Управління є неприбутковою релігійною організацією, що має статус юридичної особи з моменту державної реєстрації та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та розрахункові рахунки в банківських установах.
Головою Синодального управління військового духовенства УПЦ Київського Патріархату є Митрополит Черкаський і Чигиринський Іоан (Яременко).
Синодальний відділ військового духовенства постійно, офіційно співпрацює з Міністерством Оборони України. За словами Патріарха, священики вирушають у зону АТО добровільно: "Є закон про капеланство, і ми користуємося цим законом, скеровуємо туди священиків – тих, хто хоче йти. Вони йдуть туди, здійснюють молитви, підтримують дух воїнів, добровільно йдуть в окопи"[2].
Історія
В 1999 році було створено Синодальне управління духовно-патріотичного виховання. Першим головою управління був проректор КДА протоієрей Дмитро Садов'вяк. 24 червня 2001 року управління зареєстровано "Державним комітетом у справах релігії". У 2000 році при Київській Духовній Академії управлінням були організовані офіцерів МОУ, СБУ, МВС, ДМС, ДПС.. та інших. Протягом 2000 - 2003 року навчання пройшло 150 офіцерів.
У 2005 році управління видало "Молитовник для воїна". У 2006 тираж було подвоєно.
12 травня 2015 роцку Священий Синод УПЦ КП обрав головою управління митрополита Іоана (Яременко). 18 червня змінюється назва на "Синодальне управління військового духовенства"[3][4].
Із 2014 - дотепер
Почаинаючи із 8 липня 2015 року голова управління митрополит Іоан (Яременко) обговорив співпрацю із ЗСУ разом із Віктором Муженком. Того ж дня Священний синод УПЦ КП на прохання голови СУВД, зобов'язав священиків вести душпастирську роботу у підрозділах ЗСУ та МВС України. 16 липня відбулася зустріч голови управління та генералом армії Степаном Полтораком. 27 липня був створений фонд підтримки військового духовенства. 7 серпня відбула в зону АТО перша ротація капеланів яких навчали в СУВД.
26 липня 2017 року голова СУВД Іоан (Яременко) та митрополит Епіфаній (Думенко) освятили ікону "Пресвятої Богородиці Покровительки українських воїнів"[5] (Богородиця воїнська) яка була доставлена капеланами СУВД в зону ООС. Після повернення зі сходу України, на прохання військових управління виготовило зменшені копії ікони а оригінал поміщений у Свято-Миколаївському храму на Татаріці.
Управління співпрацює з закордонними парафіями, Збройними Силами України та Міністерством оборони України для допомоги та підготовки капеланів[6][7]. Також СУВД сприяє зустрічам капеланів разом з силовими структурами для розглядів проектів для налагодження системної роботи служби військового духовенства в Україні[8]. За сприянням СУВД - здійснено 25 ротацій військових священиків на фронт у яких взяло участь 500 капеланів. Починаючи із 7 серпня 2015 р. у зоні АТО, почергово змінюючись, постійно перебуває від 30 до 80 військових священиків УПЦ КП.
У 2018 році капелани СУВД взяли участь у військовому параді в Києві[9].
15 грудня організація змінила назву на СУВД ПЦУ у звязку рішеннями Об'єднавчого собору.
Статистика
Станом на 2017 рік в ПЦУ є більше 500 капеланів із яких 143 на офіційних посадах а 400 на громадських засадах виконують обов'язки капеланів [3].
| Військове найменування | Збройні Сили | Національна | Державна прикордонна |
|---|---|---|---|
| Капеланів ПЦУ | 77 | 36 | 30 |
| Всього посад капеланів | 106 | 43 | 31 |
Див також
Примітки
- ↑ http://www.suvd.com.ua/uk/statute. www.suvd.com.ua. Процитовано 21 грудня 2017.
- ↑ Історія становлення військового священства УПЦ Київського Патріархату та його значення в умовах АТО. www.cerkva.info. Процитовано 18 жовтня 2018.
- ↑ а б в Станом на 2017 рік, із брошури "Всеукраїнський з'їзд військових священиків. Синодальне управління військового духовенства УПЦ Київського Патріархату"
- ↑ Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ У Києві освятили ікону Богородиці - покровительки українських воїнів (укр.). Процитовано 7 листопада 2018.
- ↑ Міжнародна співпраця. suvd.com.ua. Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Капелани в армії. suvd.com.ua. Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Всеукраїнський з'їзд капеланів. suvd.com.ua. Процитовано 5 вересня 2018.
- ↑ Капелани різних конфесій вперше взяли участь у військовому параді » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 7 листопада 2018.