Об'єднавчий собор українських православних церков

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Об'єднавчий собор
українських православних церков
Cathedral Of St Sophia (234807753).jpeg
Софійський собор у Києві, де відбувся об'єднавчий собор
Статус: помісний собор
Дата: 15 грудня 2018
Місце: Україна Україна, Київ
Скликав: Священний Синод Вселенського патріархату
27—29 листопада 2018 року
Головування: митрополит Галльський Еммануїл
Причини проведення необхідність затвердження рішення про церковну єдність і вибір предстоятеля єдиної помісної автокефальної православної церкви України
Рішення утворення помісної автокефальної Православної церкви України, обрання Предстоятеля з титулом Митрополита Київського і всієї України, ухвалення Статуту церкви
Медіафайли на Вікісховищі

Об'єдна́вчий собо́р украї́нських правосла́вних церко́в — помісний собор, який відбувся 15 грудня 2018 року в соборі Святої Софії в Києві[1]. Учасники собору встановили статут та обрали предстоятеля Православної церкви України[2]. Ним став Епіфаній (Думенко). Собор очолив уповноважений представник Вселенського патріархату — митрополит Галльський Еммануїл[3].

Передумови[ред. | ред. код]

У 2015 році були спроби проведення об'єднавчого собору поміж представниками УАПЦ і УПЦ КП[4].

12 жовтня 2018 року Філарет виступив із закликом до ієрархів УАПЦ та залучених до процесу єднання ієрархів Московського Патріархату в Україні приступити до підготовки Об'єднавчого Собору[5].

Петро Порошенко висловив сподівання, що митрополит Макарій візьме активну участь у підготовці об'єднавчого собору[6] та привітав його і патріарха Філарета з рішеннями Константинопольського собору 9—11 жовтня[7][8].

19 листопада 2018 року повідомили про синод Вселенського Патріархату 27—29 листопада, на якому, як спочатку очікувалося, мали оголосити заплановану дату собору (у комюніке за результатами синоду конкретної дати зазначено не було)[9][10][11].

15 грудня 2018 року, у день проведення собору на Софійській площі в центрі Києва заплановане проведення спільної молитви, до якої закликали український письменник і дипломат Юрій Щербак, поет Дмитро Павличко, журналіст Юрій Дорошенко і дисидент Богдан Горинь[12].

Підготовка[ред. | ред. код]

Архієпископ Євстратій заявив про те, що до нової Православної автокефальної церкви приєднається близько 6 тисяч із 11 тисяч парафій УПЦ Московського патріархату[13].

16 жовтня екзархи Константинопольського патріарха Даниїл Памфілійський та Іларіон Едмонтонський повернулися в Україну для продовження роботи щодо отримання автокефалії Українською православною церквою[14].

« Вельмишановний Петре Олексійовичу, 11 жовтня 2018 року — цей історичний день став днем проголошення, виражаючись світською мовою, декларації про духовний суверенітет українського народу. Подібно як 16 липня 1990 року — Декларації про державний суверенітет України. Ваше ім’я золотими літерами вписане з іменами правителів Київської Русі, Київської держави, Вашими попередниками — святим рівноапостольним князем Володимиром, Ярославом Мудрим — в історію України, які багато зробили для духовного розквіту свого народу. Як добрий пастир, Вселенський Патріархат покинув 99 овець і провів цим рішенням від 11 жовтня до єдності цю одну вівцю — мільйони православних християн, здійснюючи свою голгофську самопожертвенну місію, яку він продовжує здійснювати всупереч власним інтересам, а діючи як Матір-Церква заради майбутнього своїх дітей, даруючи автокефалію від московської церкви донедавна дарованої автокефалії Чехії і Словаччини. А тепер настав час для православної церкви в Україні. »

Іларіон (Рудник)[15][16][17][18][19] озвучив лист Варфоломія

16 жовтня 2018 року митрополит Макарій в ефірі телеканалу «ZIK» заявив, що не буде брати участь в Об'єднавчому соборі до вирішення питання про назву, статут та устрій нової об'єднаної Церкви[20].

18 жовтня 2018 у Верховній Раді 237 голосами «за» було проголосовано законопроект № 9208, поданий Президентом 17 жовтня. Андріївська церква Національного заповідника «Софія Київська» передається в безоплатне постійне користування Вселенського патріархату для здійснення богослужінь і обрядів. У ній заплановане розміщення ставропігії Вселенського патріархату, яка фактично буде виконувати роль амбасади.

Предстоятель УПЦ КП Філарет, у відповідь на заяву Макарія, розповів, що всі суперечливі питання об'єднання в Українську Православну Церкву слід вирішувати відкрито на Соборі архієреїв[21].

Митрополит Софроній (Черкаська єпархія УПЦ (МП)) підтвердив намір взяти участь в соборі[22].

Також з'явилася інформація щодо участі митрополита Симеона (Вінницька єпархія УПЦ (МП))[23].

З боку УПЦ КП[ред. | ред. код]

Українська православна церква Київського патріархату 13 грудня 2018 року провела Архієрейський собор, на якому обговорили процедуру обрання предстоятеля Православної церкви в Україні, пропозиції до проекту статуту, створеного Синодом Вселенського патріархату, й визначилися з кандидатурою на посаду Голови помісної Церкви в Україні[24]. Також ієрархи погодилися на участь в Об'єднавчому соборі в складі єпископату, представників від кліру, мирян та ченців[25].

На даний собор прибуло й зареєструвалося 126 делегатів від УПЦ Київського патріархату[26].

З боку УПЦ (МП)[ред. | ред. код]

Незважаючи на заборону Московського патріархату своїм клірикам брати участь у цьому соборі, шестеро делегатів (двоє єпископів[27], два священники та двоє мирян) від УПЦ (МП) відвідали цю подію і зареєструвалися[26]. Унаслідок тиску керівництва, Собор прийшли тільки два митрополита МП: Олександр (Драбинко) і Симеон (Шостацький)[28]. Після засідання синоду УПЦ (МП) 17 грудня 2018 року стали відомі імена й інших учасників помісного собору від УПЦ (МП): архімандрит Дорофей (Маркевич), протоієрей Петро Зуєв, протоієрей Богдан Гулямов та протодиякон Ростислав Воробій[29]. Також мали прийти, але не з'явилися єпископи: Софроній (Дмитрук), Антоній (Фіалко) Іоан (Вахнюк), Агапіт (Бевцик), Анатолій (Гладкий), Онуфрій (Легкий), Мелетій (Єгоренко), Володимир (Мельник), Феодор (Мамасуєв), Філарет (Звєрєв).[30]

причини неявки

Відомий релігієзнавець Юрій Чорноморець вважає, що лише через постать Патріарха Філарета, який розпочав новий виток конфлікту за владу з новообраним митрополитом Епіфінієм в травні 2019[31], у Об'єднавчому Соборі 15 грудня 2018 року взяло участь всього два єрархи Московського Патріархату.[32]

З боку УАПЦ[ред. | ред. код]

На собор прибуло й зареєструвалося 36 делегатів від УАПЦ[26].

З боку Вселенського патріархату[ред. | ред. код]

29 листопада 2018 року за результатами синоду Константинопольського патріархату було оголошено про надання проекту статуту майбутньої помісної православної церкви в Україні[11].

Керівника УПЦ (МП) попереджено, що після 15 грудня 2018 року, виборів предстоятеля Української церкви, представники Московської Патріархії не зможуть еклезіологічно й канонічно носити титул митрополита Київського, що використовують вони зараз, порушуючи умови офіційних документів 1686 року[33][34]. У відповідь митрополит Онуфрій переслав листа назад до Варфоломія[35].

Патріарх Варфоломій у своїх листах-запрошеннях закликав Предстоятеля УПЦ (МП) Онуфрія (Березовського) та інших ієрархів православних церков в Україні взяти участь в Об'єднавчому соборі 15 грудня.

Перебіг Собору[ред. | ред. код]

Президія Об'єднавчого собору

Всі архієреї УПЦ КП, УПЦ (МП) та УАПЦ отримали запрошення на собор від Вселенського патріарха Варфоломія I[36]. Однак участь взяли лише 60 архієреїв.

У храмі Малої Софії відслужили Літургію, після чого відбулася реєстрація учасників собору[36].

Собор розпочався 15 грудня 2018 року о 10 годині в Софійському соборі м. Києва у закритому для представників засобів масової інформації режимі[26]. Учасники перед входом у Софійський собор здали телефони та іншу техніку з міркувань безпеки[36]. Очікуючи рішення Собору на Софіївському майдані перед Софіївським собором мирянам сформували сцену, де вони почали співати, спілкуватися, грітися почергово в мобільних пунктах обігріву, відомі представники громадськості виступали перед мікрофоном, встановлено медіаекран, висловлювали підтримку собору (серед яких Міністр культури України-майданний конферансьє Євген Нищук)[36]. Умовою потрапляння на Софійську площу й усередину Софійського собору була необхідність пройти через рамки безпеки, встановлені МВС України, пройти огляд особистих речей і перевірку документів у поліції[36]. Президент України Петро Порошенко завітав на собор як гість[36]. У Софійському соборі почали дзвонити дзвони[36].

Вибори[ред. | ред. код]

Установлений порядок голосування за предстоятеля Автокефальної Православної Церкви в Україні передбачав таємне голосування у два тури: рейтингове голосування для отримання в другому турі трьох кандидатів, з котрих обиратимуть остаточно голову об'єднаної Церкви[26]. А також — затвердження нового Статуту[37].

Керував цим собором митрополит Гальський Емануїл Адамакіс, котрий у 2014 р. перебуваючи на посаді місцеблюстителя Західноєвропейського екзархату російських парафій проводив інтронізацію предстоятеля УПЦ (МП) митрополита Онуфрія Березовського в м. Києві[38].

На соборі було вибрано предстоятеля — митрополита Київського і Всієї України Епіфанія (Думенка) (у другому турі він обійшов кандидатури митрополита Вінницького й Барського Симеона з УПЦ МП та єпископа Вишгородського й Подільського Володимира з УАПЦ), який тепер має отримати томос 6 січня 2019  від Вселенського патріарха[39][40][41].

Обставини і розподіл голосів у ході собору освітлив доктор філософських наук, професор Олександр Саган[28]:

« На Соборі було 200 делегатів із правом голосу. У першому турі трійка лідерів виглядала так: Михаїл Зінкевич — 38 голосів; Симеон Шостацький — 56 і Епіфаній Думенко — 81 голос. У другому турі миряни і священики не голосували. У фіналі Михаїл Зінкевич зняв свою кандидатуру, а голоси єпископів розподілилися так: за Симеона — 28 голосів, за Епіфанія — 36. Щодо способу голосування — в обох турах воно було таємним »

За повідомленнями РІСУ[42] та «Української правди»[43] у виборах Предстоятеля брали участь 192 делегати: 64 архієреї, 64 священики і 64 мирянина. Цю кількість підтверджує друга частина цитати Сагана: в сумі 28 + 36 голосів у другому турі = 64.

Новообраний Митрополит Київський і всієї України Епіфаній (Думенко) після собору звернувся на майдані до громадськості[44]

«

Ми змогли об'єднати три гілки українського православ'я в єдину помісну православну церкву. Ми змогли засвідчити, що ми можемо об'єднатися і створити в Україні єдину помісну церкву нашими спільними зусиллями… Я б хотів закликати всіх наших побратимів, архієреїв, всіх вірних в єдину Українську православну церкву. Двері нашої церкви відкриті для всіх.

»

Реакція українців[ред. | ред. код]


Ставлення українців до обрання митрополита Епіфанія предстоятелем ПЦУ[45]
100% у стовпчику Україна в цілому Захід Центр Південь Схід Донбас
Дуже позитивно 16,9 24,7 16,8 15,8 10,1 7,3
Скоріше, позитивно 22,7 28,8 26,1 15,9 15,2 15,3
Нейтрально / Ні позитивно, ні негативно 43,0 35,9 42,7 43,8 49,9 51,0
Скоріше, негативно 3,9 2,3 3,6 6,8 4,6 5,3
Дуже негативно 2,9 0,3 2,6 6,4 2,9 9,4
ВАЖКО СКАЗАТИ 10,5 7,9 8,3 11,3 16,9 11,7
ВІДМОВА ВІДПОВІДАТИ 0,1 0,0 0,0 0,0 0,5 0,0
Президент України П. Порошенко, новообраний Митрополит Київський і всієї України Епіфаній і екзарх Вселенського Патріархата Еммануїл (зліва направо)

Затвердження Статуту[ред. | ред. код]

Провокації[ред. | ред. код]

13 грудня 2018 року Служба безпеки України заявила, що попередила провокації, які були сплановані напередодні проведення об'єднавчого церковного Собору в Києві російськими спецслужбами. СБУ задокументовано наміри організувати в місті Києві та інших регіонах держави провокації напередодні та під час проведення Об'єднавчого собору та створення Української помісної Православної церкви.

За даними спецслужб, організатором замовних протестних акцій мав стати мешканець Києва, на якого російські спецслужби вийшли у листопаді 2018 року.

На зустрічі у Москві деякому киянину, за твердженням СБУ, було видано 5 тисяч доларів та детальні інструкції зокрема щодо координації дій із священнослужителем Києво-Печерської Лаври. У подальшому було встановлено, що вказаною особою фактично є намісник Києво-Печерської Лаври митрополит Павло (Лебідь). За даними СБУ, провокації мали влаштувати на території Києво-Печерської Лаври 13–14 грудня під час проведення релігійної служби[46][47].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Назвали дату і місце Об'єднавчого собору. https://24tv.ua/. 24 канал. 2018-12-05. Процитовано 5 грудня 2018. 
  2. Константинополь визначив процедуру обрання предстоятеля автокефальної православної церкви в Україні. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-12-06. Процитовано 6 грудня 2018. 
  3. Відоме ім'я митрополита, який буде керівником об'єднавчого собору
  4. Комісії УПЦ КП та УАПЦ пропонують кроки до об’єднання двох Церков. https://www.cerkva.info/. УПЦ КП. 2015-06-08. Процитовано 5 грудня 2018. 
  5. УПЦ КП закликає ієрархів УАПЦ та УПЦ (МП) приступити до підготовки Надзвичайного Об’єднавчого Собору. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-10-12. Процитовано 12 жовтня 2018. 
  6. Порошенко попросив предстоятеля УАПЦ взяти активну участь у підготовці Об'єднавчого собору. ТСН.ua (uk). 2018-10-13. Процитовано 2018-10-13. 
  7. Патріарх Філарет особисто привітав Порошенка з рішенням Константинопольського Синоду (uk). Процитовано 2018-10-13. 
  8. Філарет привітав Порошенка з рішенням Константинопольського Синоду про автокефалію УПЦ (фото, відео) (uk). Процитовано 2018-10-13. 
  9. (англ.)(гр.)Announcement. 19 XI 2018. Phanar. Chief Secretariat of the Holy and Sacred Synod
  10. Об'єднавчий собор Української православної церкви відбудеться в грудні — Вселенський патріархат // Радіо Свобода, 19 Листопад 2018 р.
  11. а б Синод Вселенського патріархату затвердив проект статуту для української автокефалії. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-11-29. 
  12. У день Об'єднавчого Собору на Софійській площі відбудеться спільна молитва за автокефалію Української Церкви. https://risu.org.ua/. релігійно-інформаційна служба України. 2018-12-10. Процитовано 13 грудня 2018. 
  13. Половина приходів Московського патріархату може приєднатися до єдиної Української церкви - УПЦ КП. ТСН.ua (uk). 2018-10-11. Процитовано 2018-10-13. 
  14. Екзархи Константинополя повернулись в Україну для роботи над останнім етапом перед врученням томосу. https://nv.ua/. Новий Час. 2018-10-16. Процитовано 17 жовтня 2018. 
  15. Патріарх Варфоломій подякував Президенту за зусилля у об’єднанні православних християн в Україні — зустріч Глави держави з екзархами Вселенського Патріарха. https://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2018-10-16. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  16. Екзарх вселенського патріарха: 11 жовтня стало днем проголошення декларації про духовний суверенітет українського народу. https://gordonua.com/. Гордон. 2018-10-16. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  17. Робота триває... В Україну повернулися екзархи Вселенського Патріарха. https://day.kyiv.ua/. Газета День. 2018-10-17. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  18. Екзархи Вселенського Патріарха від імені Варфоломія I подякували Порошенку за зусилля у об’єднанні православних християн в Україні. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-10-16. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  19. "Ім'я вписано золотими літерами": єпископ порівняв Порошенка із Ярославом Мудрим. https://www.obozrevatel.com/. Обозреватель. 2018-10-16. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  20. Митрополит УАПЦ Макарій пояснив ставлення до рішення Вселенського Патріарха
  21. Патріарх Філарет: Усі питання, які піднімає митрополит Макарій, будуть вирішені на об’єднавчому Соборі. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-10-25. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  22. Митрополит УПЦ МП Софроній: Якщо мої собраття не підуть на Собор, то вже вони будуть винуваті в розколі. https://glavcom.ua/. Главком. 2018-10-25. Процитовано 25 жовтня 2018. 
  23. Митрополит запорізький Лука запідозрив свого колегу у симпатії до «нечестивого збіговиська». https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-11-01. Процитовано 1 листопада 2018. 
  24. УПЦ КП провела архієрейський собор перед Об'єднавчим. espreso.tv. Процитовано 2018-12-13. 
  25. Відбувся Архієрейський Собор УПЦ Київського Патріархату. www.cerkva.info. Процитовано 2018-12-13. 
  26. а б в г д Об'єднавчий собор Української церкви: відео онлайн трансляція, 15.12.2018 // «Народна Правда»
  27. «На Об'єднавчий собор УПЦ прибули представники Московського патріархату: фото», 15.12.2018 // 24 (телеканал)
  28. а б Об'єднавчий собор: розкрито інтригу обрання Епіфанія митрополитом
  29. Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 17 грудня 2018 року. Українська Православна Церква (uk-UA). 2018-12-17. Процитовано 2018-12-20. 
  30. Оприлюднили список архієреїв Московського патріархату, які мали бути на Об’єднавчому соборі. Газета Місто (uk). 2019-02-25. Процитовано 2019-02-25. 
  31. Почесний патріарх Філарет звинуватив президента Порошенка та митрополита Епіфанія у зриві домовленостей. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2019-05-15. Процитовано 15 травня 2019. 
  32. Тепер всі бачать, чому тільки два єрархи УПЦ МП приїхали на об'єднавчий собор, - експерт про звернення Філарета. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2019-05-15. Процитовано 15 травня 2019. 
  33. (рос.)Константинополь выдвинул ультиматум митрополиту Онуфрию по участию в Объединительном соборе // ФОКУС.
  34. (рос.)Варфоломей — Онуфрию: После выборов предстоятеля украинской церкви вы не сможете носить титул митрополита Киевского // Гордон
  35. Митрополит Онуфрій відправив назад у Стамбул лист Патріарха Варфоломія. risu.org.ua. Процитовано 2018-12-09. 
  36. а б в г д е ж «Об'єднавчий собор: головне», 15.12.2018 // РБК-Україна
  37. Об'єднавчий собор православних церков України відбудеться 15 грудня, 15.12.2018 // Zaxid.net
  38. «Сьогодні, 15 грудня, у Софії Київській починається Об'єднавчий собор Української православної церкви», 15.12.2018 // Еспресо TV
  39. Обрано предстоятеля нової української церкви, 15.12.2018 // РБК-Україна
  40. Червоненко Віталій, Хто такий митрополит Епіфаній, який очолив церкву та отримає томос, 15.12.2018 // BBC
  41. МИТРОПОЛИТ ЕПІФАНІЙ (ДУМЕНКО) — ПРЕДСТОЯТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ, 15.12.2018 // РІСУ
  42. Митрополит Епіфаній (Думенко) - Предстоятель нової Української Церкви. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-12-15. Процитовано 22 червня 2019. 
  43. Об'єднавчий собор: стало відомо, як обиратимуть Предстоятеля. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-12-14. Процитовано 22 червня 2019. 
  44. Митрополит Епіфаній прокоментував обрання на пост предстоятеля Української православної церкви, 15.12.2018 // Новое Время
  45. Конфесійна структура населення України і створення Православної Церкви України: травень 2019. Відкритий Православний Університет (uk). 2019-05-24. Процитовано 2019-06-01. 
  46. Намісник Печерської лаври мав координувати провокації під час об'єднавчого Собору. https://risu.org.ua/. Релігійно-інформаційна служба України. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018. 
  47. СБУ: Спецслужби РФ готували провокації, які мав координувати намісник Лаври. https://www.pravda.com.ua/. Українська правда. 2018-12-13. Процитовано 13 грудня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]