Епіфаній (Думенко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Епіфаній
Епіфаній
митрополит Епіфаній (Думенко)
Єпископ Вишгородський
21 жовтня 2009 — 27 липня 2010
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Лаврентій (Мигович)
Наступник: Агапіт (Гуменюк)
Єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський
27 липня 2010 — 23 січня 2012
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Попередник: Димитрій (Рудюк)
Архієпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський
23 січня 2012 — 28 червня 2013
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Митрополит Переяслав-Хмельницький і Білоцерківський
28 червня 2013 — 13 грудня 2017
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Митрополит Переяславський і Білоцерківський
з 13 грудня 2017
Церква: Українська Православна Церква — Київський Патріархат
Ректор Київської православної богословської академії
з 27 липня 2010; 2861 день тому[1]
Церква: УПЦ КП
 
Ім'я при народженні: Сергій Петрович Думенко
Народження: 3 лютого 1979(1979-02-03) (39 років)
село Вовкове Іванівського району Одеської області, УРСР, СРСР[1]
Прийняття священства: 6 січня 2008
Прийняття чернецтва: 21 грудня 2007
Хіротонія: 15 листопада 2009
 
Нагороди:
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Епіфаній (в миру Думенко Сергій Петрович; 3 лютого 1979, село Вовкове, Іванівський район, Одеська область) — доктор наук з богослів'я, професор, Патріарший намісник, митрополит Переяславський і Білоцерківський Української Православної Церкви Київського Патріархату, ректор та професор кафедри біблійних і філологічних дисциплін Київської православної богословської академії, постійний член Священного синоду та голова Синодального управління у справах духовної освіти УПЦ Київського Патріархату, член Вищої церковної ради УПЦ Київського Патріархату, намісник Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва, член Національної спілки журналістів України та Міжнародної федерації журналістів[1].

Освіта[ред.ред. код]

Дитинство та шкільні роки пройшли в селі Стара Жадова Сторожинецького району Чернівецької області. 1996 року закінчив Старожадівську середню школу І-ІІІ ступенів.

1996 року поступив на навчання в Київську духовну семінарію, яку закінчив в 1999 році за першим розрядом. В тому ж 1999 році поступив до Київської духовної академії, яку закінчив у 2003 році. Після успішного захисту кандидатської дисертації на кафедрі церковного права з темою: «Формування церковно-канонічних збірників у Донікейський період та їх характеристика» ученою радою Київської духовної академії присвоєно науковий ступінь кандидата богословських наук.

20062007 — стажування в Афінському національному університеті на Філософському факультеті (Греція).

30 серпня 2012 року після успішного захисту докторської дисертації на тему «Вчення Православної Церкви про спасіння в контексті неперервності святоотцівського передання» рішенням спеціалізованої вченої ради Київської православної богословської академії присвоєно науковий ступінь доктора богословських наук.

Служіння[ред.ред. код]

З 1 липня 2003 по 31 грудня 2005 — обіймав посаду секретаря-референта Рівненського єпархіального управління та особистого секретаря Високопреосвященнійшого митрополита Рівненського і Острозького Даниїла[1]26 серпня 2003 — 31 грудня 2005 — викладач Рівненської духовної семінарії, а також обіймав посаду старшого помічника інспектора.

У 2005 р. — обіймав посаду прес-секретаря Рівненського єпархіального управління.

20032005 рр. — редактор інтернет-проекту «Рівне Православне» офіційного сайту Рівненської єпархії та член редколегії церковно-релігійної газети «Духовна нива» офіційного друкованого органу Рівненської єпархії.

8 грудня 2005 р. — прийнятий в Національну спілку журналістів України.

З нового навчального 2007 року прийнятий на посаду викладача Київської православної богословської академії, а також призначений завідувачем Кафедри філології цього навчального закладу.

З благословення Святійшого Патріарха Філарета 21 грудня 2007 року архієпископом Переяслав-Хмельницьким Димитрієм у Михайлівському Золотоверхому монастирі пострижений у чернецтво з іменем Епіфаній на честь святителя Епіфанія Кіпрського.

6 січня 2008 року в Свято-Володимирському кафедральному патріаршому соборі міста Києва Святійшим Патріархом Філаретом рукоположений у сан ієродиякона, а 20 січня 2008 року в сан ієромонаха.

25 січня 2008 року згідно з Указом призначений секретарем Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета.

16 березня 2008 року в Неділю Православ'я за Божественною Літургією у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси-України возведений у сан архімандрита.

20 березня 2008 року призначений намісником Свято-Михайлівського Видубицького чоловічого монастиря міста Києва.

30 травня 2008 року призначений керуючим справами Київської Патріархії.

7 жовтня 2008 року присвоєне звання доцента Київської православної богословської академії.

21 жовтня 2009 року Священним Синодом УПЦ КП (Журнал засідання № 20) обраний на єпископа Вишгородського, вікарія Київської єпархії.

15 листопада 2009 року відбулася архієрейська хіротонія.

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 27 липня 2010 року призначений ректором Київської православної богословської академії та керуючим Переяслав-Хмельницькою єпархією.

17 березня 2011 року рішенням Священного Синоду призначений головою Редакційного комітету.

17 листопада 2011 року присвоєне вчене звання професора Київської православної богословської академії.

23 січня 2012 року Указом Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета возведений в сан архиєпископа[1].

Рішенням Архієрейського Собору УПЦ КП від 28 червня 2013 року возведений в сан митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського та призначений Патріаршим намісником з правами єпархіального архієрея[2][3].

Рішенням Священного Синоду УПЦ КП від 13 грудня 2017 року (Журнал засідання № 38) має титул митрополит Переяславський і Білоцерківський [4].

Митрополит Переяславський і Білоцерківський Епіфаній — постійний член Священного Синоду УПЦ Київського Патріархату.

Наукова і громадська діяльність[ред.ред. код]

Митрополит Епіфаній є головою редакційної колегії наукових фахових видань «Труди Київської духовної академії» та «Богословський вісник Київської православної богословської академії», головою спеціалізованої вченої ради із правом прийняття до розгляду та проведення захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук зі спеціальності богослів’я.

У науковому доробку митрополита Епіфанія понад 50 наукових публікацій, зокрема кількох монографій у царині православного богослів’я.

Митрополит Епіфаній є активним церковним і громадським діячем, бере участь у багатьох наукових і просвітницьких заходах, своїм служінням здійснив значний особистий внесок у розвиток вітчизняної духовної освіти і науки та розбудову та зміцнення Української держави.

Нагороди[ред.ред. код]

Удостоєний церковних нагород: ордена святого апостола і євангелиста Іоана Богослова, ордена святого рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня, ордена святого архістратига Божого Михаїла, ордена Святого Хреста Чорногорської Православної Церкви.

Нагороджений державними нагородами та почесними відзнаками — орденом «За заслуги» ІІ і III ступенів, грамотою Кабінету Міністрів України, подякою Премʼєр-міністра України, грамотою Верховної Ради України, відзнаками Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, командування сухопутних військ України, відзнаками Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова та «Українського народного посольства»[1].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]