Генрик Пашкевич: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Aeou перейменував сторінку з Генрик Пашкевіч на Генрик Пашкевич
мНемає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{науковець}}
{{науковець}}
'''Генрик Пашкевіч, Генрік Пашкевич''' ({{lang-pl|Paszkiewicz Henryk}}; [[10 березня]] [[1897]], [[Лодзь]] — [[8 грудня]] [[1979]], [[Лондон]]) — польський [[Медієвістика|історик-медієвіст]], фахівець з [[Історія Європи|історії середньовічної]] [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]]. Професор (1934). Член-кореспондент Польської академії мистецтв (1945).
'''Генрик Пашкевич''' ({{lang-pl|Paszkiewicz Henryk}}; [[10 березня]] [[1897]], [[Лодзь]] — [[8 грудня]] [[1979]], [[Лондон]]) — польський [[Медієвістика|історик-медієвіст]], фахівець з [[Історія Європи|історії середньовічної]] [[Центральна Європа|Центральної]] та [[Східна Європа|Східної Європи]]. Професор (1934). Член-кореспондент Польської академії мистецтв (1945).


== Біографія ==
== Біографія ==
Рядок 7: Рядок 7:
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] перебував у гітлерівському [[Концентраційний табір|концентраційному таборі]]. Після звільнення потрапив до Італії, де опікувався вояками 2-го корпусу польських збройних сил, викладав в університетах. 20 липня 1945 обраний членом-кореспондентом Польської академії мистецтв. 1944—1948 — співробітник Польського історичного інституту в Римі (Італія), член редколегії «Elementa ad Fontium Editiones» в 76-ти т. Від 1948 мешкав у Лондоні (Велика Британія). Співзасновник Закордонного польського університету в еміграції, Польського наукового товариства та Польського історичного товариства у Великій Британії. Віце-президент Фундації Лянцкоронських. У новозаснованому університеті посів кафедру середньовічної історії. Започаткував видання енциклопедії «Polska i jej dorobek dziejowy w ciągu tysiąca lat istnienia: Zarys i encyklopedia spraw polskich».
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] перебував у гітлерівському [[Концентраційний табір|концентраційному таборі]]. Після звільнення потрапив до Італії, де опікувався вояками 2-го корпусу польських збройних сил, викладав в університетах. 20 липня 1945 обраний членом-кореспондентом Польської академії мистецтв. 1944—1948 — співробітник Польського історичного інституту в Римі (Італія), член редколегії «Elementa ad Fontium Editiones» в 76-ти т. Від 1948 мешкав у Лондоні (Велика Британія). Співзасновник Закордонного польського університету в еміграції, Польського наукового товариства та Польського історичного товариства у Великій Британії. Віце-президент Фундації Лянцкоронських. У новозаснованому університеті посів кафедру середньовічної історії. Започаткував видання енциклопедії «Polska i jej dorobek dziejowy w ciągu tysiąca lat istnienia: Zarys i encyklopedia spraw polskich».


Серед основних наукових пошуків Пашкевіча — проблеми походження [[Київська Русь|Давньоруської держави]], [[Велике князівство Литовське|Литовської держави]], [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], історія [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та включення його земель до складу [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]], зовнішня політика давньопольської та давньолитовської держав, історія окремих регіонів — зокрема [[Підляшшя]], [[Волинь|Волині]] та [[Поділля]]. Праці Пашкевіча досі мало відомі дослідникам східноєвропейських країн, оскільки в історіографічних оглядах І. Шаскольського, В. Пашута, В. Шушаріна, Л. Черепніна його класифікували як історика польської «націоналістичної буржуазної» еміграції та як прибічника [[Норманська теорія|норманської теорії походження Русі]].
Серед основних наукових пошуків Пашкевича — проблеми походження [[Київська Русь|Давньоруської держави]], [[Велике князівство Литовське|Литовської держави]], [[Велике князівство Московське|Великого князівства Московського]], історія [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] та включення його земель до складу [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]], зовнішня політика давньопольської та давньолитовської держав, історія окремих регіонів — зокрема [[Підляшшя]], [[Волинь|Волині]] та [[Поділля]]. Праці Пашкевича досі мало відомі дослідникам східноєвропейських країн, оскільки в історіографічних оглядах І. Шаскольського, В. Пашута, В. Шушаріна, Л. Черепніна його класифікували як історика польської «націоналістичної буржуазної» еміграції та як прибічника [[Норманська теорія|норманської теорії походження Русі]].


== Джерела та література ==
== Джерела ==
* ''Плахонін А.Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pashkevych_H Пашкевич Генрік] // {{ЕІУ|8|103}}
* ''Плахонін А.Г''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Pashkevych_H Пашкевич Генрік] // {{ЕІУ|8|103}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Пашкевіч Генрик}}
{{DEFAULTSORT:Пашкевич Генрик}}
[[Категорія:Польські історики]]
[[Категорія:Польські історики]]

Версія за 23:50, 14 квітня 2019

Генрик Пашкевич
Народився 10 березня 1897(1897-03-10)
Лодзь, Петроковська губернія, Варшавське генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер 8 грудня 1979(1979-12-08) (82 роки)
Лондон, Велика Британія
Країна  Польська Республіка
Діяльність медієвіст, історик, публіцист, прозаїк, викладач університету
Alma mater Варшавський університет
Галузь історія[1], медієвістика[1], публіцистика[1] і проза[1]
Заклад Варшавський університет
Вчителі Оскар Галецький
Членство Польська академія знань
Польське наукове товариство на чужиніd
Війна Друга світова війна і Польсько-радянська війна 1920
Нагороди

CMNS: Генрик Пашкевич у Вікісховищі

Генрик Пашкевич (пол. Paszkiewicz Henryk; 10 березня 1897, Лодзь — 8 грудня 1979, Лондон) — польський історик-медієвіст, фахівець з історії середньовічної Центральної та Східної Європи. Професор (1934). Член-кореспондент Польської академії мистецтв (1945).

Біографія

Народився в м. Лодзь (нині місто в Польщі). 1915—1920 навчався на історичному факультеті Варшавського університету під керівництвом Марцелія Гандельсмана та Оскара Галецького. Брав участь у русі за незалежність Польщі, був активним членом Польської організації військової. Стажувався в Берлінському університеті. 1927 габілітований у Варшавському університеті. З 1928 — доцент кафедри історії Східної Європи середніх віків. Від 1934 працював на посаді професора Вільного польського університету у Варшаві, 1939 — професор Варшавського університету.

Під час Другої світової війни перебував у гітлерівському концентраційному таборі. Після звільнення потрапив до Італії, де опікувався вояками 2-го корпусу польських збройних сил, викладав в університетах. 20 липня 1945 обраний членом-кореспондентом Польської академії мистецтв. 1944—1948 — співробітник Польського історичного інституту в Римі (Італія), член редколегії «Elementa ad Fontium Editiones» в 76-ти т. Від 1948 мешкав у Лондоні (Велика Британія). Співзасновник Закордонного польського університету в еміграції, Польського наукового товариства та Польського історичного товариства у Великій Британії. Віце-президент Фундації Лянцкоронських. У новозаснованому університеті посів кафедру середньовічної історії. Започаткував видання енциклопедії «Polska i jej dorobek dziejowy w ciągu tysiąca lat istnienia: Zarys i encyklopedia spraw polskich».

Серед основних наукових пошуків Пашкевича — проблеми походження Давньоруської держави, Литовської держави, Великого князівства Московського, історія Великого князівства Литовського та включення його земель до складу Корони Польської, зовнішня політика давньопольської та давньолитовської держав, історія окремих регіонів — зокрема Підляшшя, Волині та Поділля. Праці Пашкевича досі мало відомі дослідникам східноєвропейських країн, оскільки в історіографічних оглядах І. Шаскольського, В. Пашута, В. Шушаріна, Л. Черепніна його класифікували як історика польської «націоналістичної буржуазної» еміграції та як прибічника норманської теорії походження Русі.

Джерела

  1. а б в г Czech National Authority Database