Мужіївське золоторудне родовище: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Leon II (обговорення | внесок) м вилучено Категорія:Стародавні копальні за допомогою HotCat |
Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 53: | Рядок 53: | ||
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], [[Хмура Януш|Хмура Я.]] Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с. |
* [[Гайко Геннадій Іванович|Гайко Г. ]], [[Білецький Володимир|Білецький В. ]], [[Мікось Тадеуш| Мікось Т.]], [[Хмура Януш|Хмура Я.]] Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с. |
||
== Посилання == |
|||
{{Geol-stub}} |
|||
* [http://uzhgorod.net.ua/news/24238 Мужіївський рудник: золото чи папери?] |
|||
[[Категорія:Золоторудні родовища України]] |
[[Категорія:Золоторудні родовища України]] |
Версія за 19:29, 18 червня 2019
Мужіївське золоторудне родовище — родовище золота в Берегівському районі Закарпатської області. Розташоване біля села Мужієво, в південно-західній частині Берегівського низькогір'я.
Дозволи на видобування
- 1996—1999 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[1];
- 1999—2002 — дочірнє підприємство «Мужіївський золотополіметалевий рудник»[2];
- 2002—2008 — товариство з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали»[3];
- 2012—2014 — злочинним шляхом дозвіл переоформлено на приватне акціонерне товариство «Карпатська рудна компанія», яке пов'язане з колишнім міністром Віталієм Захарченком[4];
- 2014 — родовище фактично повернуто під управління «Закарпатполіметали», але де-юре дозвіл, що виданий Карпатській рудній компанії не скасовано. Це заважає завершити процедуру банкрутства компанії, що належить державній акціонерній компанії (ДАК) «Українські поліметали»[5].
Історія
Золото тут здавна добували і німці, і турки, і угорці, і українці. Турки у середньовіччі, зокрема, вивезли за 200 років бл. 20 т. Добували на той час примітивно,— це було кайло, світильник, грабарка. Золотошукачі слідували за золотоносними жилами, що знаходились в м'якому каоліні. Вони занурювались углиб не більше, як на 200 метрів. З цього ж каоліну за часів Австро-Угорщини виготовляли знамениту на увесь світ віденську порцеляну. Система старих штолень дуже акуратна й логічно завершена. А в деяких місцях залишені були навіть купки руди, готової до промивання.
Сучасний стан
При вивченні речовинного складу руд Мужіївського родовища виділено два мінеральних типи руд: власне золотовмісні та комплексні золотополіметалічні. Відповідно до результатів фазового аналізу в цих типах руд кількість золота, зв'язаного з мінералами-носіями різна. У власне золотих рудах золота зв'язаного з мінералами-носіями — 5,8%, а в поліметалічних — 66%. Характерною рисою обох типів руд є відсутність золота, зв'язаного з карбонатами.
Геологічну розвідку поблизу Мужієвого ведуть із 1950-х років. Геологи, які розвідали та затвердили родовище, отримали за це державні премії колишнього СРСР. Запаси золота виявлені також на Сауляку (Рахівський район) і в центральній Україні (Український кристалічний щит). Але Мужіївське родовище — єдине в Україні родовище золота із затвердженими запасами.
У власне золотовмісних рудах основними мінералами є кварц, каолініт і дикіт. Мінералами-носіями золота у власне золотих рудах Мужіївського родовища є: кварц, каолініт, барит, оксиди заліза. У середньому по родовищу масова частка золота в мінералах коливається: у кварці від 0,01 г/т до 4 г/т; у бариті від 2 г/т до 15 г/т; у гідрооксидах заліза від 2 г/т до 5 г/т; у каолініті, на якому адсорбовані тонкодисперсні частини золота (< 0,001мм), до 1-3 г/т.
Комплексні золотополіметічні руди відрізняються від власне золотих руд за мінеральним складом, у них значно менше глинистих мінералів (12%), а вміст сульфідів значно вищий (22,4%).
Золотополіметалічні руди відрізняються від власне золотих формами і розмірами золота, його розподілом у мінералах-носіях. У комплексних золото-поліметалічних рудах основними носіями золота є сульфіди — пірит, ґаленіт, сфалерит і меншою мірою кварц. Найбільша масова частка золота в мінералах-носіях золотополіметалічних руд Мужіївського родовища досягає в піриті і ґаленіті.
З власне золотовмісних руд виділений підтип високо глинистих руд з тонкодисперсним золотом, а з комплексних золотополіметалічних руд — підтип окиснені (напівокислені) руди, як правило, це свинцеві руди з золотом і сріблом при практично повній відсутності цинку. Для власне золотовмісних руд розроблені три принципові схеми збагачення — флотаційна схема, гравітаційно-флотаційна схема та гравітація+ціанування. За останньою отримані найбільш високі показники, потім іде гравітаційно-флотаційна, флотаційна схема найменш ефективна. З огляду на високу токсичність ціанідів і незначну різницю показників збагачення, у порівнянні з гравітаційно-флотаційною схемою збагачення (1,5-2% по вилученню золота), рекомендовано гравітаційно-флотаційну схему збагачення з повним водообігом.
Для комплексних золотополіметалічних руд Мужіївського родовища прийнята частково колективно-селективна схема збагачення, що забезпечує ефективне використання всіх різновидів руд.
Мужіївську фабрику-рудник відкрили 1999 року. За перший рік роботи видобули тільки 12 кг золота (2000 р. — 136 кг, 2001 р. — 76 кг, 2002 р. — 16 кг, 2003 р. — 61 кг, 2004 р. — 161 кг, 2005 р. — 182 кг). Усього видобуто 646,4 кг і перероблено 292,711 тонни руди.
Мужіївську фабрику можна розглядати як один з полігонів для дослідження золотовидобувних технологій та підготовки кадрів для золотовидобувної галузі країни, яка ще тільки зароджується.
Станом на 2017 р. в межах родовища знаходиться 55 тонн золота, 1 мільйон тонн цинку і свинцю розвіданих запасів. У грошовому еквіваленті - це майже 3,8 мільярда доларів. [6]
Власність
У січні 2014 року журналісти Слідства.Інфо Дмитро Гнап та Катерина Каплюк, в рамках спецпроекту "ЧЕСНО про УРЯД", провели розслідування та з’ясували, що Мужіївське золоторудне родовище належить "правій руці родини Захарченків у бізнесі", бізнесмену на прізвище Бредихін.[7]
У 2016-му американська компанія "Avellana Gold" купила "Карпатську рудну компанію". Українське представництво Avellana Gold очолює Микола Гожик.[8]
Див. також
- Мужіївська золотовидобувна фабрика
- Золотодобувна підгалузь України
- Історія освоєння мінеральних ресурсів України
Примітки
- ↑ Спеціальний дозвіл, 7-06-1996
- ↑ Спеціальний дозвіл, 21-05-1999
- ↑ Спеціальний дозвіл, 3-06-2002
- ↑ Спеціальний дозвіл, 19-03-2012
- ↑ Чи вдасться закарпатським обранцям повернути Мужіївський золоторудник, незаконно «прихватизований» екс-міністром МВС Захарченком?, 11 лютого 2016 р.
- ↑ В Украине стартует масштабная добыча золота
- ↑ Єдине в Україні золоторудне родовище контролює партнер Захарченка, Українська Правда, перевірено 13 січня 2013
- ↑ В Украине стартует масштабная добыча золота
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- Гайко Г. , Білецький В. , Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). - Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, "Редакція гірничої енциклопедії", 2009. - 296 с.