Нгуєн Хоан Тхань: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
{{Особа
{{Особа
| ім'я = Нгуєн Хоан Тхань
| ім'я = Нгуєн Хонг Тхач
| оригінал імені = Nguyen Hong Thach
| оригінал імені = Nguyen Hong Thach
| місце_проживання =
| місце_проживання =

Версія за 16:02, 19 лютого 2021

Нгуєн Хонг Тхач
Nguyen Hong Thach
Народився
В'єтнам
Громадянство В'єтнам
Діяльність Дипломат
Alma mater Московський державний інститут міжнародних відносин
Посада Надзвичайний і Повноважний Посол В'єтнаму в Україні.
Термін 2020 -
Попередник Нгуєн Ань Туан

Нгуєн Хоан Тхань (англ. Nguyen Hong Thach) — в'єтнамський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол В'єтнаму в Україні та в Молдові за сумісництвом (з 2020).

Життєпис

У 1987 році закінчив Московський державний інститут міжнародних відносин. У 1997 році магістратуру Австралійського національного університету. У 2000 отримав доктора філософії в Університеті Нового Південного Уельсу, Австралія.

У 1990—1995 рр. — репортер, редактор Журналу міжнародних відносин, Міністерства закордонних справ В'єтнаму

У 2000—2002 рр. — співробітник Департаменту зовнішньої політики Міністерства закордонних справ В'єтнаму

У 2002—2005 рр. — Начальник редакторського відділу, заступник головного редактора «Доповідь про світ та В'єтнам» Міністерства закордонних справ В'єтнаму.

У 2005—2006 рр. — Заступник генерального директора, заступник керівника Департамент досліджень дипломатичної історії Міністерства закордонних справ В'єтнаму

У 2007—2010 рр. — радник Посольства В'єтнаму у США.

У 2010—2011 рр. — Заступник генерального директора Департаменту Південно-Східної Азії-Південної Азії-Південного Тихого океану Міністерства закордонних справ В'єтнаму

У 2011—2014 рр. — Генеральний директор Департаменту загальних питань та досліджень Центрального комітету партії з питань зовнішніх зв'язків

У 2014—2018 рр. — Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В'єтнам до Ісламської Республіки Іран[1][2], одночасно акредитований в Сирії[3] та Іраку.

У 2018—2020 рр. — головний редактор «Журнал зовнішніх зв'язків» Центрального комітету партії з питань зовнішніх зв'язків[4]

З грудня 2020 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Соціалістичної Республіки В'єтнам в Києві (Україна)[5], одночасно акредитований в Молдові.

16 грудня 2020 року — вручив копії вірчих грамот заступнику міністра закордонних справ України Євгенію Єніну.[6]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Đại sứ Việt Nam tại Iran: Nên khép lại cuộc tranh luận về Ký sự của VTV24 ở Syria
  2. ↑ Đừng bỏ đi một công cụ mạnh
  3. ↑ Đại sứ Nguyễn Hồng Thạch: Về ký sự Syria và các câu chuyện liên quan
  4. ↑ H.E. Dr. NGUYEN HONG THACH Ambassador Extraordinary and Plenipotentiary of the Socialist Republic of Vietnam to Ukraine, concurrently accredited to the Republic of Moldova
  5. ↑ Vietnamese Ambassador to Ukraine Nguyen Hong Thach recently had a meeting with representatives from Vietnamese communities in Kiev and Odessa cities, and Cherkasy oblast.
  6. ↑ Євгеній Єнін прийняв копії вірчих грамот від новопризначеного посла В'єтнаму в Україні Нгуєн Хоан Тханя


Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нгуєн_Хоан_Тхань&oldid=30808417