Венеційські криниці: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Qypchak (обговорення | внесок) додав фото |
Qypchak (обговорення | внесок) мНемає опису редагування |
||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Зображення:VERA DA POZZO 01.jpg|thumb|right|250px|[[Бронза|Бронзова]] |
[[Зображення:VERA DA POZZO 01.jpg|thumb|right|250px|[[Бронза|Бронзова]] кринична цямрина у подвір'ї [[Палац дожів|Палацу дожів]].]] |
||
[[Зображення:VERA DA POZZO.jpg|thumb|right|250px|Схема роботи венеціанської криниці (Кампо Руґа).]] |
[[Зображення:VERA DA POZZO.jpg|thumb|right|250px|Схема роботи венеціанської криниці (Кампо Руґа).]] |
||
[[Зображення:Vera da pozzo Campo Anzolo Raffaele.jpg|thumb|left|250px|Орнамент венеціанської криниці (Кампо Анцоло Раффаеле). Поч. ХХ ст.]] |
[[Зображення:Vera da pozzo Campo Anzolo Raffaele.jpg|thumb|left|250px|Орнамент венеціанської криниці (Кампо Анцоло Раффаеле). Поч. ХХ ст.]] |
||
[[Зображення: |
[[Зображення:Well in piazetta leoncini.JPG|П'яцетте Леончіні.|thumb|left|250px|Кринична цямрина на п'яцетте Леончіні.]] |
||
[[Зображення:Venice - Campo S. Boldo -01.jpg|thumb|right|250px|''Вера да поццо'' на кампо (майдані) Сан Болдо.]] |
[[Зображення:Venice - Campo S. Boldo -01.jpg|thumb|right|250px|''Вера да поццо'' на кампо (майдані) Сан Болдо.]] |
||
[[Зображення:VERA DA POZZO 02.jpg|thumb|right|200px|Криниця перед [[церква Сан-Джорджо дей Гречі|церквою Сан-Джорджо дей Гречі]].]] |
[[Зображення:VERA DA POZZO 02.jpg|thumb|right|200px|Криниця перед [[церква Сан-Джорджо дей Гречі|церквою Сан-Джорджо дей Гречі]].]] |
||
[[Зображення:Canaletto Vera da pozzo.jpg|thumb|left|250px|Виготовлення ''вера да поццо''. Фрагмент картини [[Каналетто]] ''Подвір'я [[Каменярня|каменяра]]'' ([[1726]]-[[1730]]).]] |
[[Зображення:Canaletto Vera da pozzo.jpg|thumb|left|250px|Виготовлення ''вера да поццо''. Фрагмент картини [[Каналетто]] ''Подвір'я [[Каменярня|каменяра]]'' ([[1726]]-[[1730]]).]] |
||
'''Вера да поццо''' ({{lang- |
'''Вера да поццо''' ({{lang-vec|vera da pozzo}}, мн. ''vere da pozzo'', також ''pluteale'') — термін для визначення цямрини [[криниця|криниці]] (від {{lang-it|}} і {{lang-vec|vera}} - цямрина, [[кільце]] і {{lang|vec|pozzo}} - криниця). |
||
Наземна частина [[Венеція|венеціанських]] колодязів. Сьогодні важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]]. |
Наземна частина [[Венеція|венеціанських]] колодязів. Сьогодні важливий декоративний елемент [[Венеція|Венеції]]. |
||
==Призначення і декорування== |
==Призначення і декорування== |
||
Цямрина ставилась, щоб запобігти обваленню і потраплянню в криницю сторонніх предметів, а особливо [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). Виготовлялись, як правило, з [[Істрія|істрійського]] каменя і [[Верона|веронського]] [[мармур]]у. |
Цямрина ставилась, щоб запобігти обваленню і потраплянню в криницю сторонніх предметів, а особливо [[морська вода|солоної води]] під час ''аква-альти'' ([[повінь|повенні]] у Венеції). Виготовлялись, як правило, з [[Істрія|істрійського]] каменя і [[Верона|веронського]] [[мармур]]у. |
||
Парапети мають круглу, квадратну і багатогранну форми. Прикрашені різьбленими зображеннями [[рослина|рослин]], [[квітка|квітів]], [[фрукт]]ів, [[херувим]]ів, [[лев]]иних голів, [[святі|святих]], [[алегорія|алегоричними]] та [[море|морськими]] мотивами, повчальними написами. Приватні криниці були оздоблені [[герб]]ами венеціанських династій, представники яких доклали зусилля для будівництва криниць. Над деякими криницями встановлювались [[метал]]еві опори з [[шків]]ом, до яких кріпилася мотузка з [[відро]]м. |
Парапети мають круглу, квадратну і багатогранну форми. Прикрашені різьбленими зображеннями [[рослина|рослин]], [[квітка|квітів]], [[фрукт]]ів, [[херувим]]ів, [[лев]]иних голів, [[святі|святих]], [[алегорія|алегоричними]] та [[море|морськими]] мотивами, повчальними написами. Приватні криниці були оздоблені [[герб]]ами венеціанських династій, представники яких доклали зусилля для будівництва криниць. Над деякими криницями встановлювались [[метал]]еві опори з [[шків]]ом, до яких кріпилася мотузка з [[відро]]м. |
||
Рядок 31: | Рядок 31: | ||
[[Герб]]и тих, хто виділяв кошти для цієї справи, і вигравірувані їм слова подяки до сих пір можна побачити на криницях. Заможні венеціанці розглядали це як певну службу суспільству. Це не була патерналістська опіка багатих над бідними, а свідомий вчинок, викликаний практичною необхідністю. |
[[Герб]]и тих, хто виділяв кошти для цієї справи, і вигравірувані їм слова подяки до сих пір можна побачити на криницях. Заможні венеціанці розглядали це як певну службу суспільству. Це не була патерналістська опіка багатих над бідними, а свідомий вчинок, викликаний практичною необхідністю. |
||
У [[1858]] р. згідно з «''Ufficio Tecnico Comunale''» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.<ref>[http://gcesare.provincia.venezia.it/e_ep/e_ep7/venezia.htm Venise cité d’eau].</ref> З них 6.782 знаходились у самій Венеції.<ref>''Freely John''. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.</ref> У [[ХІХ]] ст., коли збудували [[акведук]], що з’єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 232 криниці, як і раніше, доступні для громадськості. З них 187 зроблені з [[Істрія|істрійського]] каменя і 43 - з [[Верона|веронського]] мармуру.<ref>''Alberto Rizzi''. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 8885084095). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.</ref> |
У [[1858]] р. згідно з «''Ufficio Tecnico Comunale''» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.<ref>[http://gcesare.provincia.venezia.it/e_ep/e_ep7/venezia.htm Venise cité d’eau].</ref> З них 6.782 знаходились у самій Венеції.<ref>''Freely John''. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.</ref> У [[ХІХ]] ст., коли збудували [[акведук]], що з’єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 232 криниці, як і раніше, доступні для громадськості. З них 187 зроблені з [[Істрія|істрійського]] каменя і 43 - з [[Верона|веронського]] мармуру.<ref>''Alberto Rizzi''. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 8885084095). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.</ref> Ще дві, що у подвір'ї [[Палац дожів|Палацу дожів]], виготовлені з [[бронза|бронзи]]. |
||
==Галерея== |
==Галерея== |
||
Рядок 46: | Рядок 46: | ||
Зображення:Venice - Well in the Campo S. Stefano.jpg|Кампо Сан-Стефано. |
Зображення:Venice - Well in the Campo S. Stefano.jpg|Кампо Сан-Стефано. |
||
Зображення:Venice - Well.jpg|Криниця у подвір'ї [[Ка' д'Оро]]. |
Зображення:Venice - Well.jpg|Криниця у подвір'ї [[Ка' д'Оро]]. |
||
Зображення:Venice - Well in the Campo S. Giovanni e Paolo.jpg|Кринична цямрина на кампо Сан Джованні е Паоло. |
|||
Зображення:Well in piazetta leoncini.JPG|П'яцетте Леончіні. |
|||
Зображення:Venice – Ancient well - Campo delle Beccarie.jpg|Кампо Беккаріє. |
Зображення:Venice – Ancient well - Campo delle Beccarie.jpg|Кампо Беккаріє. |
||
Зображення:Venice - Well in the Campo S. Maria Formosa.jpg|Криниця на кампо Санта Марія Формоза. |
Зображення:Venice - Well in the Campo S. Maria Formosa.jpg|Криниця на кампо Санта Марія Формоза. |
Версія за 21:21, 31 жовтня 2010
Вера да поццо (вен. vera da pozzo, мн. vere da pozzo, також pluteale) — термін для визначення цямрини криниці (від [] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) і вен. vera - цямрина, кільце і pozzo - криниця). Наземна частина венеціанських колодязів. Сьогодні важливий декоративний елемент Венеції.
Призначення і декорування
Цямрина ставилась, щоб запобігти обваленню і потраплянню в криницю сторонніх предметів, а особливо солоної води під час аква-альти (повенні у Венеції). Виготовлялись, як правило, з істрійського каменя і веронського мармуру.
Парапети мають круглу, квадратну і багатогранну форми. Прикрашені різьбленими зображеннями рослин, квітів, фруктів, херувимів, левиних голів, святих, алегоричними та морськими мотивами, повчальними написами. Приватні криниці були оздоблені гербами венеціанських династій, представники яких доклали зусилля для будівництва криниць. Над деякими криницями встановлювались металеві опори з шківом, до яких кріпилася мотузка з відром. Цямрина замикалась лядою із замком.
Розташовані в центрі багатьох кампі (майданів) та кортів (подвір’їв) Венеції.
Принцип роботи
Власне, поццо не справжні криниці, а підземні резервуари (цистерни) для збирання дощової води, що до середини ХІХ ст. були основним джерелом свіжої питної води у місті.
Дощова вода у криницю потрапляла через отвори у люках, яких було два або чотири, і збиралась у ямі, наповненій піском, що служив в якості фільтра. Окрім того, поверхня навколо криниці і яма вкривалась шаром водостійкої глини, яка захищала резервуар від проникнення солоної води з лагуни.
Водопостачання
Постачання питної води було завжди важливим стратегічним і політичним завданням уряду. Оскільки води все рівно не вистачало, цистерни додатково наповнювали річковою водою з Брента і Сіле, яку доставляли на човнах. З цією метою у 1386 році була створена спеціальна служба водовозів, що знаходилась під юрисдикцією Міського управління охорони здоров’я (Magistrato della Sanità) і Колегії морської гвардії (Collegio della Milizia da Mar).
Криниці завжди були у належному стані. Існували суворі санітарні правила, що забороняли торкатися води брудними руками або відрами і не дозволяли звідти пити тваринам. Однак для напування, наприклад, собак чи голубів використовувалась нижня частина вера да поццо. Нагляд за станом криниць здійснювали окрім муніципальних урядовців з питань охорони здоров’я, водопостачання, також парафіяльні священики і голови вулиць (capicontrada), які зберігали ключі від криниць і відчиняли їх двічі на день, зранку і ввечері, під звук «криничних дзвонів» (campana dei pozzi).
Окрім того, влада всіляко заохочувала будівництво і ремонт резервуарів. Герби тих, хто виділяв кошти для цієї справи, і вигравірувані їм слова подяки до сих пір можна побачити на криницях. Заможні венеціанці розглядали це як певну службу суспільству. Це не була патерналістська опіка багатих над бідними, а свідомий вчинок, викликаний практичною необхідністю.
У 1858 р. згідно з «Ufficio Tecnico Comunale» на всіх островах лагуни існувало 8 тис. громадських і приватних криниць.[1] З них 6.782 знаходились у самій Венеції.[2] У ХІХ ст., коли збудували акведук, що з’єднав Венецію з материком, багато криниць було засипано і демонтовано. Сьогодні 232 криниці, як і раніше, доступні для громадськості. З них 187 зроблені з істрійського каменя і 43 - з веронського мармуру.[3] Ще дві, що у подвір'ї Палацу дожів, виготовлені з бронзи.
Галерея
-
Кампо Маддалена. 1900р.
-
Кампо Сан-Заніполо. Поч. ХХ ст.
-
Корте (подвір'я) Міліон. 1920 р.
-
Криниця на камп'єлло (площі) Санта Марія Нова. Поч. ХХ ст.
-
Криниця на кампо Св. Аґнезе. Поч. ХХ ст.
-
Криниця на камп'єлло дель Ремер.
-
Криниця на кампо Сан Віо. Поч. ХХ ст.
-
Криниця в гетто.
-
Кампо Сан-Стефано.
-
Криниця у подвір'ї Ка' д'Оро.
-
Кринична цямрина на кампо Сан Джованні е Паоло.
-
Кампо Беккаріє.
-
Криниця на кампо Санта Марія Формоза.
-
Страда Нова.
-
Криниця на кампо Сан-Джакомо дель Оріо.
-
Криниця у подвір'ї палацу Фондако деї Тедескі.
-
Цямрина криниці в палаці Чентані (музей Карло Ґольдоні).
-
Кампо Сан-Тома.
-
Криниця перед церквою Санта-Марія Формоза.
-
Кампо Сан-Відал.
-
Криниця у подвір'ї в'язниці.
-
Криниця у подвір'ї Боволо.
-
Криниця у подвір'ї патріаршого палацу на острові Сан-П'єтра.
-
Криниця на острові Сан-Франческо дель Дезерто Венеціанської лагуни.
Примітки
- ↑ Venise cité d’eau.
- ↑ Freely John. Strolling through Venice: The Definitive Walking Guidebook to 'La Serenissima'. 1994.
- ↑ Alberto Rizzi. Vere da pozzo di Venezia / Цямрини криниць у Венеції, édité en anglais et italien, Stamperia di Venezia - 1992 (ISBN 8885084095). Réédité aux Éditions Filippi en 2007.