Гідронім: відмінності між версіями
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м r2.7.2+) (робот додав: ar:اسم ماءة |
|||
Рядок 30: | Рядок 30: | ||
[[Категорія:Ономастика]] |
[[Категорія:Ономастика]] |
||
[[ar:اسم ماءة]] |
|||
[[be:Гідраніміка]] |
[[be:Гідраніміка]] |
||
[[ca:Hidrònim]] |
[[ca:Hidrònim]] |
Версія за 02:43, 18 лютого 2012
Гідро́нім (від грец. υδωρ «вода» та όνομα «назва») — географічна назва водоймища (річки, озера, ставка, моря, болота). Вид топоніма.
Значення гідронімів
Походження гідронімів дає змогу з'ясувати, які народи жили на тій чи іншій території у минулому. Так, на території України є декілька гідронімів, що походять від давньоіранського (сарматського) кореня *danu-, що означає «вода, ріка»: Дніпро, Донець, Дон, Дністер та Дунай.
Класифікація гідронімів
Залежно від типу водойми серед гідронімів розрізняють:
- океаноніми — назви океанів: Тихий океан, Атлантичний океан;
- пелагоніми — назви морів: Середземне море, Азовське море;
- потамоніми — назви річок: Дністер, Прип'ять, Амазонка;
- лімноніми — назви озер: Байкал, Каспійське море;
- гелоніми — назви боліт: Глиняне болото, Зелене болото.
Цікаве
Характерною особливістю давньоєвропейських гідронімів — давніх європеїзмів, тобто тих, які існували до виникнення індоєвропейської мовної спільності, є наявність у них основ на означення «вода», «джерело», «текти», «потік», а також кольорів — «білий», «блискучий» тощо[1].
Примітки
- ↑ Янко М. Т. Топонімічний словник України: Словник-довідник. — К.: «Знання», 1998.
Див. також
Література
- Карпенко О. П. Гідронім // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9. — С. 89—90.
- Словник гідронімів України / уклад. І. М. Железняк, А. П. Корепанова, Л. Т. Масенко [та ін.] ; редкол.: К. К. Цілуйко (голова) та ін. — К. : Наукова думка, 1979. — 781 с.