Стефаник Семен Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефаник Семен Васильович
Народився1 березня 1904(1904-03-01)
с. Стецева, Снятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер15 березня 1981(1981-03-15) (77 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
ПохованняЛичаківський цвинтар
Країна Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
 СРСР
Національністьукраїнець
Діяльністьадвокат, державний діяч, політик
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Науковий ступінькандидат юридичних наук (1953)
Знання мовукраїнська, латина, німецька, польська і російська
ЗакладЛНУ ім. І. Франка і Львівський національний літературно-меморіальний музей Івана Франка
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і директор музеюd
ПартіяКПРС
БатькоВасиль Стефаник
Брати, сестриСтефаник Юрій Васильович
Автограф
НагородиОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Дружби народів

Стефаник Семен Васильович (1 березня 1904, село Стецева, Снятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії — 15 березня 1981, Львів) — державний діяч УРСР. Член Ревізійної комісії КПУ в 1956—1960 роках. Кандидат у члени ЦК КПУ в 1960—1971 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 7-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 2—6-го скликань.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині відомого українського письменника Василя Стефаника. У 1923 році закінчив гімназію в місті Коломиї. З 1925 року навчався на правничому факультеті Львівського університету.

1930 року закінчив правничий факультет Львівського університету. У 1931—1936 роках — адвокат-практикант у місті Снятині Станіславського воєводства. У 1936 році склав адвокатський іспит. У 1936—1939 роках — адвокат-уповноважений Ревізійного союзу українських кооперативів у Львові.

У жовтні 1939 — липні 1941 року — завідувач юридичного бюро Львівської обласної спілки споживчої кооперації і уповноважений правління Спілки радянських письменників із захисту авторських прав.

Під час німецької окупації працював адвокатом, у 1944 році — науковий співробітник меморіального музею Василя Стефаника у селі Русові на Станіславщині. До листопада 1944 року — начальник обласного курортного управління Станіславського обласного відділу охорони здоров'я.

У листопаді 1944—1946 роках — старший викладач кримінального права Львівського університету.

У червні 1946 (затверджений в лютому 1947) — серпні 1953 року — заступник голови виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

Член ВКП(б) з 1949 року.

12 серпня 1953 — 17 лютого 1954 року — заступник голови Ради Міністрів Української РСР.

У лютому 1954 — січні 1963 року — голова виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих. У січні 1963 — грудні 1964 року — голови виконавчого комітету Львівської сільської обласної ради депутатів трудящих. У грудні 1964 — березні 1969 року — голова виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

З 1969 року — на пенсії.

У 1970 — березні 1981 року — директор Літературно-меморіального музею Івана Франка у Львові.

Похований на полі № 1 Личаківського цвинтаря.

Надгробок Семена Стефаника на Личаківському цвинтарі у Львові

Нагороди

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]