Козирєв Микола Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Козирєв Микола Володимирович
Козирєв Микола Володимирович 1946.jpg
Народився 1903
Старовірівка, Куп'янський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Russia.svg Російська республіка
Flag of Ukraine.svg УНР
Flag of the Ukrainian State.svg Українська Держава
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1919-1929).svg Українська СРР
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність державний діяч, політик
Учасник Німецько-радянська війна
Посада депутат Верховної Ради УРСР[d] і депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна — 1939Орден Леніна — 1948Орден Вітчизняної війни I ступеня— 1935Орден Трудового Червоного Прапора
Орден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Мико́ла Володи́мирович Ко́зирєв (1903, Старовірівка, Російська імперія — невідомо) — український радянський партійний діяч, голова виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947). Член ЦК КП(б)У (1940–1949). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань (1940–1950).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1903(1903) року в родині селянина-бідняка в селі Старовірівка, тепер Шевченківський район Харківська область, Україна. Трудову діяльність розпочав у одинадцятирічному віці. З 1914 по 1917 рік пас худобу в поміщика. З 1917 по 1923 рік працював робітником на ремонті залізничних колій. У 1921 році вступив до комсомолу.

Член ВКП(б) з 1925 року.

У 1924–1925 роках — голова Сватівського районного комітету профспілки робітників землі та лісу Харківської губернії, голова Першожовтневого районного комітету профспілки робітників землі та лісу Куп'янського округу, секретар Велико-Бурлуцького районного комітету ЛКСМУ Куп'янського округу. У 1925–1927 роках — секретар Сеньківського районного комітету ЛКСМУ Куп'янського округу. У 1927–1928 роках — голова Сеньківського районного Комітету незаможних селян (КНС) Куп'янського округу. У 1928–1929 роках — голова Сеньківської районної сільськогосподарської кооперації. У 1929–1930 роках — завідувач культурно-пропагандистського відділу Сеньківського районного комітету КП(б)У. У 1930 році — відповідальний секретар Сеньківського районного комітету КП(б)У Куп'янського округу.

У 1930–1932 роках — студент Харківського комуністичного університету імені Артема. У 1932–1933 роках — студент та аспірант Інституту червоної професури на відділі історії партії.

У 1933–1934 роках — заступник начальника Політичного відділу із партійно-масової роботи Мотовилівської машинно-тракторної станції Любарського району Вінницької області. У 1934–1935 роках — начальник Політичного відділу Тростянецької машинно-тракторної станції Вінницької області.

У 1935 — квітні 1937 року — 1-й секретар Полонського районного комітету КП(б)У Шепетівського округу. У квітні — жовтні 1937 року — 1-й секретар Ново-Ушицького районного комітету КП(б)У Кам'янець-Подільського округу.

У жовтні 1937 — лютому 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Кам'янець-Подільській області.

З лютого 1938 року — 3-й секретар Організаційного бюро ЦК КП(б)У по Кам'янець-Подільській області.

У 1938 — листопаді 1939 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР по Кам'янець-Подільській області, голова Кам'янець-Подільського обласного виконавчого комітету.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР першого скликання по Полонській виборчій окрузі № 13 Кам'янець-Подільської області. Член Президії Верховної Ради УРСР 1-го скликання.

З вересня 1939 року працював у Львівському воєводському (обласному) Тимчасовому управлінні. Після приєднання Західної України до УРСР, постановою Політбюро ЦК КП(б)України (№ 860-оп) 27 листопада 1939 року Козирєв був призначений головою Львівського обласного виконавчого комітету.

8 грудня 1939[1] — листопад 1940 року — голова Львівського обласного виконавчого комітету.

У січні 1941–1944 році — народний комісар радгоспів Української РСР.

З 1941 року — член оперативної групи, начальник оперативної групи з постачання і заготівель Військової Ради Південного фронту, уповноважений з матеріального забезпечення військ Сталінградського і Донського фронтів.

У 1944 — січні 1949 року (офіційно до 16 березня 1949 року) — голова виконавчого комітету Львівської обласної ради депутатів трудящих.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 8 грудня 1939 року «Про затвердження обласних виконавчих комітетів у Волинській, Дрогобичській, Львівській, Ровенській, Станіславській, Тарнопольській областях УРСР» // Пролетарська правда : газета. — Київ, 1939. — № 280 (5386). — 9 грудня. — С. 1.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Козирєв Микола Володимирович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 4, арк. 48а.
  • Списки депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 53.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • М. В. Козирев // Червоний кордон : газета. — Кам'янець-Подільський, 1938. — № 126 (2613). — 3 черввня. — С. 1.
  • Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898–1991. (рос.)