Томаш Зан
| Томаш Зан | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Tomasz Zan | ||||
 | ||||
| Народився |
21 грудня 1796[1][2] М'ясота, Вілейський повіт, Мінська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
19 липня 1855[1][2] (58 років) Kakoŭčynad, Білорусь | |||
| Поховання | Смоляни[d] | |||
| Країна |
 Російська імперія | |||
| Діяльність | драматург, поет, письменник, мінералог, мандрівник, винахідник | |||
| Сфера роботи | поезія[3], мінералогія[3] і метеорологія[3] | |||
| Alma mater | Вільнюський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| Жанр | елегія, балада, Тріолет і оповідна поезіяd | |||
| Батько | Q124800143? | |||
| Мати | Q124800175? | |||
| Брати, сестри | Q124800186?, Q124800193?, Stefan Zand, Q124800196?, Q124800204? і Q124800199? | |||
| У шлюбі з | Q107652791? | |||
| Автограф |
 | |||
|
| ||||
 Томаш Зан у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
То́маш За́н, повне ім'я Фома Карлович Зан (пол. Tomasz Zan, лит. Tomas Zanas; 21 грудня 1796, с. Мясота Ошмянського повіту, нині Молодечненський район Білорусі — 19 липня 1851) — польський поет, член Товариства філоматів, друг Адама Міцкевича.
Біографія[ред. | ред. код]
Навчався в Мінськії гімназії (1805 — 1812). У 1815 — 1820 рр. навчався на фізико-математичному відділенні Віленського університету. По закінченні працював учителем.
В 1820 р. засновник «Спілки променистих» («Союзу ясне»), в 1820 — 1823 рр. голова таємного товариства Філаретів, член суспільства шубравців («ледарів»).
Співзасновник таємного Товариства Філоматів, створеного 1 жовтня 1817 р., і його голова на математично-фізичному факультеті. В 1820 р. засновник «Спілки променистих» («Союзу ясне»), в 1820 — 1823 рр., член Товариства Шубравців («ледарів»). У травні 1821 року на запрошення Івана Ходька був прийнятий до ложі «Школа Сократа» у Вільні.
За діяльність у цих товариствах був заарештований 1823 року. За вироком, затвердженим царем 14 серпня 1824, засуджений на рік ув'язнення в фортеці та заслання. Томаш Зан, Ян Чечот та Адам Сузін 10 жовтня 1824 були відправлені в Оренбург. Після закінчення терміну ув'язнення провів у засланні тринадцять років. Жив приватними уроками. Був домашнім учителем М. В. Авдєєва, згодом письменника і критика. За дорученням генерал-губернатора В. А. Перовського брав участь у низці великих експедицій, супроводжував академіка Олександра Гумбольдта під час його подорожі по Уралу (1829). З 1830 на службі в Оренбурзькій прикордонній комісії. Був організатором і доглядачем першого місцевого музею в 1832 р. при Неплюєвському військовому училищі, куди передав свої колекції.
Своїм політичним поглядам він залишався вірним. У 1837 одержав дозвіл жити в центральних губерніях Росії. Служив бібліотекарем в Гірському інституті в Санкт-Петербурзі.
У 1841 повернувся на батьківщину. Жив у маєтку брата, займався сільським господарством. Сусідські поміщики придбали йому маєток у селі Кохачін Сенненського повіту (нині село Коковчіно Сенненського району Вітебської області), де він і помер. Похований в містечку Смоляни Оршанського повіту. Писав з 1816 р. елегії, балади, тріолети, поеми, сатиричні твори, серед яких найбільш відома іронічно-комічна поема «Смерть табакерки».
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #102354931X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
Джерела[ред. | ред. код]
- Зан Тамаш // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі : у 6 тамах / рэд. кал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.), М. В. Біч, Б. І. Сачанка і інш.; мастак Э. Э. Жакевіч — Мінск : Выд. «Беларуская Энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі», 1993—2003. — ISBN 5-85700-073-4.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ганна Кандрацюк Тамаш Зан, вечны пілігрым [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Ніва № 14 (2447), 6 красавіка 2003 г. (біл.)
- Zan Tomasz [Архівовано 15 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Encyklopedia PWN
|
