Три тисячі років туги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Три тисячі років туги
англ. Three Thousand Years of Longing
фр. Trois mille ans à t'attendre
Жанр епічний фільм, романтичний фільм[1], фантастичний фільм[1], драматичний фільм[1], фентезійний фільм і мелодрама[d]
Режисер Джордж Міллер[1]
Продюсер Джордж Міллер
Дуг Мітчелл
Сценарист Джордж Міллер[1]
На основі The Djinn in the Nightingale's Eyed
У головних
ролях		 Ідріс Ельба, Тільда Свінтон і Aamito Lagumd
Оператор Джон Сіл
Композитор Junkie XL
Монтаж США США
Австралія Австралія
Кінокомпанія Metro-Goldwyn-Mayer
FilmNation Entertainment
Kennedy Miller Mitchell
Тривалість 108 хв.[2]
Мова англійська
Країна  США
 Австралія
Рік 2022
Кошторис 60 000 000 $[1]
Касові збори 20 282 422 $[3] і 8 286 741 $[3]
IMDb ID 9198364

«Три тисячі років туги» (англ. Three Thousand Years of Longing) — епічний фантастичний романтичний фільм сценариста і режисера Джорджа Міллера. Міллер написав сценарій разом з Августою Гор, адаптувавши оповідання 1994 року «Джин в очах солов'я» А. С. Байєтт. Ельба грає роль джина, якого звільняє вчена і який він розповідає про своє життя. Фільм присвячений матері Міллера Анджелі, а також Рене Мітчелл, родичці продюсера Дага Мітчелла.

Прем'єра фільму відбулася на Каннському кінофестивалі 20 травня 2022 року, в кінотеатральний прокат у США вийшов 26 серпня 2022 року компанією Metro-Goldwyn-Mayer (через United Artists Releasing), а в Австралії — 1 вересня 2022 року компанією Roadshow Entertainment. Фільм отримав загалом позитивні відгуки, але став касовим провалом.

Сюжет[ред. | ред. код]

Алітея Бінні — британська вчена, дослідниця сюжетів. Час від часу вона бачить галюцинації дивного незнайомця. Під час подорожі до Стамбула Алітея купує старовинну пляшечку і намагається відчистити її в готелі. Цим вона ненароком звільняє джина, що був там ув'язнений. Джин обіцяє виконати за своє звільнення три бажання, за умови, що вони будуть щирими. Алітея не вірить, що джин буде чесний і в змозі це зробити. Тоді Джин розповідає їй три історії про те, як він опинився у пляшечці.

Перша історія джина розповідає про його двоюрідну сестру, царицю Савську, до якої сватався цар Соломон. Саме Соломон ув'язнив джина в пляшечку, щоб він не завадив його стосункам з царицею, а потім викинув пляшечку в Червоне море.

Друга історія присвячена Гюльтен, молодій наложниці в палаці Сулеймана Пишного. Знайшовши пляшку з джином, Гюльтен забажала, щоб син Сулеймана, Мустафа, закохався в неї та став батьком її дитини. Хюррем Султан, улюблена наложниця Сулеймана, планувала посадити свого сина на трон, тому вона сказала Сулейману, нібито Мустафа задумав вчинити заколот. Джин намагався попередити Гюльтен, але вона, бувши наївною та необізнаною з брудною політикою правлячого класу, не послухала попередження. Це призвело до вбивства Мустафи, Гюльтен покинула пляшечку з джином і втекла. Незважаючи на спроби джина врятувати вагітну Гюльтен, її також убили за наказом Сулеймана, перш ніж вона встигла загадати своє останнє бажання. Тож джин лишився невільником, але при цьому не міг повернутися в пляшечку, бо не знав де вона.

Він блукав палацом понад століття, невидимий і невідчутний. Потім пляшечку відшукали молоді принци Мурад IV та Ібрагім, але їм не вдалося правильно нею скористатися. Через роки Мурад IV вирушив на війну, де став злим і безжалісним правителем, який пізніше помер від пиятики. Ібрагім стає новим султаном, але його вадою була розпуста. Його улюблена наложниця випадково дістала пляшечку, після чого джин з'явився їй та став благати загадати бажання. Налякана, вона не повірила джину, тому забажала, щоб той повернувся до пляшечки, а потім викинула її в море.

Третя історія розповідає про Зефір, молоду дружину турецького купця, якій подарували пляшечку після того, як її знайшли в середині XIX століття. Зефір захотіла знань джинів, а згодом — сприймати світ так, як вони. Джин і Зефіра довго жили разом, жінка завагітніла від нього. Джин пропонував жити в його пляшечці, коли вона забажає. Зефір однак розуміла, що смертна і безсмертний не можуть бути щасливі разом. Останнім її бажанням стало забути, що вона коли-небудь зустрічала джина.

Остання історія надихає Алітею побажати, щоб вона та джин закохалися. Потім обоє вирішують до Лондона. Джин, бачачи чого досягнули люди, міркує, що джини їм не потрібні. В аеропорту Алітея поміщає джина в сільничку. Офіцер служби безпеки аеропорту оглядає сільничку через рентгенівський апарат. Потім Алітея виявляє, що джин слабшає через сучасні комунікації. Вона використовує друге бажання, щоб повернути хворому джину здатність заговорити, а третє — щоб звільнити джина від служби людям.

Обоє прощаються, але Джин робить так, щоб Алітея бачилася з ним упродовж всього свого життя.

Актори[ред. | ред. код]

Виробництво[ред. | ред. код]

У жовтні 2018 року було оголошено, що Джордж Міллер зніме свій новий фільм, і очікується, що зйомки почнуться у 2019 році.[4] У тому ж місяці оголошено про участь Ідріс Ельби та Тільди Суїнтон.[5]

В інтерв'ю в липні 2019 року Міллер заявив, що пре-виробництво фільму розпочнеться наприкінці 2019 року, а зйомки почнуться 2 березня 2020 року у Австралії, Туреччині та Великій Британії.[6][7][8] Однак це було відкладено через пандемію COVID-19.[9] Його почали знімати в листопаді 2020 року в Австралії.[10]

Випуск[ред. | ред. код]

У травні 2020 року Metro-Goldwyn-Mayer придбала права на розповсюдження фільму.[11]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е Blanc J. AlloCiné — 1993.
  2. ↑ film distribution certificate database
  3. ↑ а б Box Office Mojo — 1999.
  4. ↑ Wiseman, Andreas (25 жовтня 2018). AFM Hot Pic: George Miller To Direct Movie Epic 'Three Thousand Years Of Longing', FilmNation To Launch Sales. Deadline. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 15 серпня 2021.
  5. ↑ Kit, Borys (25 жовтня 2018). Idris Elba, Tilda Swinton to Star in George Miller's Epic Love Story 'Three Thousand Years of Longing' (Exclusive). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  6. ↑ Three Thousand Years Of Longing. Production List | Film & Television Industry Alliance. 13 січня 2020. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 15 серпня 2021.
  7. ↑ Thompson, Anne (23 липня 2019). George Miller Looks Back on 'Mad Max: Fury Road,' and Forward to More Furiosa. Indiewire. Архів оригіналу за 23 липня 2019. Процитовано 15 серпня 2021.
  8. ↑ Fleming, Jr., Mike (6 грудня 2019). George Miller On March Start Date For Next Film, More 'Mad Max', Defending Superheroes As Cinema & The Search For Depth That Makes Movies Like 'Fury Road' Unforgettable. Deadline. Архів оригіналу за 6 грудня 2019. Процитовано 15 серпня 2021.
  9. ↑ Kay, Jeremy; Tutt, Louise (10 вересня 2020). Cautious industry heads into TIFF with eyes wide open. Screen Daily. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 15 серпня 2021.
  10. ↑ Wiseman, Andreas (9 грудня 2020). George Miller's 'Three Thousand Years Of Longing' Underway In Australia; Oscar-Winning DoP John Seale Among 'Mad Max: Fury Road' Team Re-Uniting On Movie. Deadline. Архів оригіналу за 9 грудня 2020. Процитовано 15 серпня 2021.
  11. ↑ Fleming Jr., Mike (14 травня 2020). MGM Lands North American Rights On George Miller-Directed 'Three Thousand Years Of Longing' With Idris Elba & Tilda Swinton. Deadline. Архів оригіналу за 14 травня 2020. Процитовано 15 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Три_тисячі_років_туги&oldid=41064562