Очікує на перевірку

Тритенко Олексій Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Тритенко
на прем'єрі фільму «Щедрик» у 2023 році
на прем'єрі фільму «Щедрик» у 2023 році
на прем'єрі фільму «Щедрик» у 2023 році
Ім'я при народженніТритенко Олексій Олександрович
Народився11 грудня 1981(1981-12-11) (42 роки)
Запоріжжя
ГромадянствоУкраїна Україна
Діяльністьактор театру та кіно
Alma materДніпровський театрально-художній коледж
Роки діяльності2003—н.ч.
У шлюбі зАнастасія Карпенко і Зоряна Марченко
IMDbID 3558633
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України
[1] Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини»[2][3][4][5]
CMNS: Олексій Тритенко у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Олексі́й Олекса́ндрович Трите́нко (нар. 11 грудня 1981, Запоріжжя, Українська РСР) — український актор театру та кіно.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Коли він закінчив вчитися в школі, відбулися сімейні збори, на яких мама пропонувала стати йому бухгалтером, старший брат радив зайнятися міжнародними відносинами, батько запропонував запитати Олексія, ким він себе бачить. На що той відповів, що хоче бути актором. 2003 року закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. Працював в Одеському російському театрі (2003—2004).

З 2004 року працював актором Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. До цього актор кілька разів намагався влаштуватися в цей театр, і врешті-решт був прийнятий в трупу багато в чому завдяки своїй наполегливості та цілеспрямованості. Не звертаючи на це, актор припинив свою співпрацю з цим театром в 2018 році. З 2018 року — Олексій актор Київського академічного Молодого театру[6]. Олексій спробував себе одного разу як режисер, знявши короткометражний фільм «Листи до батька» (рос. «Письма к отцу»). Короткометражний фільм був представлений публічно у 2017 році на Першому міжнародному кінофестивалі «Alanya International Film Festival» в курортному місті Аланія (Туреччина)[7][8].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Перша дружина — українська акторка Анастасія Тритенко (Карпенко) (розлучені)

Друга дружина — українська акторка Зоряна Марченко (розлучені)

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2003 — Особисте життя офіційних людей (Росія, Україна) — Мурга
  • 2004 — Торгаші (Україна) — епізод
  • 2005 — Подруга особливого призначення (Україна) — охоронець Івана (В титрах — О. Тритенко)
  • 2005—2006 — Сестри по крові (Україна, Росія) — епізод
  • 2006 — Професор у законі (Україна) — Сутенер
  • 2006 — Про це краще не знати (Росія, Україна) — епізод
  • 2006 — Танго кохання (Україна) — Славік
  • 2007 — Фабрика щастя (Україна) — епізод
  • 2007 — Знак долі (Україна) — Олексій
  • 2007 — Тримай мене міцніше (Україна) — епізод
  • 2008 — Розлучниця (Росія, Україна) — Михайло
  • 2008 — Право на Надію (Україна) — Аркадій, друг Івана
  • 2008 — Тато напрокат (Україна, Росія) — ініціативний охоронець
  • 2008 — Новорічна сімейка (Україна) — Костя
  • 2008 — Ван Гог не винен (Україна) — художник
  • 2009 — Хлібний день (Україна) — Жданов
  • 2010 — Я тебе нікому не віддам (Росія, Україна) — Коля, шанувальник Рити
  • 2010 — Мама напрокат (Росія, Україна) — епізод
  • 2010 — Брат за брата (Росія, Україна) — Микола Горохов, співробітник ППС
  • 2011 — Лють (Україна, Росія) — Жорик, бандит
  • 2011 — Випадковий пасажир | Фільм № 1
  • 2011 — Темні води — епізод
  • 2011 — Кульбаба — постовий
  • 2011 — Доярка з Хацапетівки 3 (Росія, Україна) — епізод
  • 2011 — Повернення Мухтара-7 — Сергій Геннадійович Беспалов
  • 2012 — Лист очікування (Росія, Україна) — Леонід
  • 2012 — Брат за брата-2 (Росія, Україна) — Микола Горохов, співробітник ППС
  • 2013 — Шеф поліції (Росія, Україна) — Борис Ігнатьєв, слідчий
  • 2013 — Хайтарма | Qaytarma (Україна)
  • 2013 — Поцілунок! (Україна) — Рома Бондарчук, брат Наташі
  • 2013—2014 — Сашка (Україна) — Гоша
  • 2013 — «Інь, і що з цим робити» — Костик
  • 2014 — Вісім
  • 2014 — Брат за брата-3 (Росія, Україна) — Микола Горохов
  • 2014 — Вітряна жінка (Росія, Україна)
  • 2014 — Коли ми вдома (Україна) — Андрій (дільничний міліціонер), чоловік Марини і друге маленьке дитя
  • 2016 — Я кохаю свого чоловіка (Україна) — Вася (тренер)
  • 2017 — Догори дриґом (Україна) — Роман Коваленко (лікар)
  • 2018 — Крути 1918 (Україна) — Аверкій Гончаренко
  • 2019 — Голем: Початок (Ізраїль) — Володимир
  • 2019 — Чорний ворон (Україна) — чекіст Птіцин (Птах)
  • 2021 — «Я працюю на цвинтарі» (Україна, Польща) — Віктор Федоренко, новий директор цвинтаря
  • 2021 — «Я, Ніна» (Україна) — Андрій, чоловік Ніни
  • 2023 — Мирний-21 (Україна) — Койот

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» в номінації «Гордість Київщини»[2][3][4][5].

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У 2018 році підтримав звернення Європейської кіноакадемії на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Указ президента України № 131/2021
  2. ↑ а б Актори Олександр Жеребко та Олексій Тритенко стали лауреатами премії «ТОП-100 Видатних чоловіків Київщини» | BICTIPRO. visti.pro (укр.). Процитовано 28 серпня 2020.
  3. ↑ а б Мужні, сильні та з відзнакою: у столиці нагородили лауреатів «Топ-100 видатних чоловіків Київщини». «33 канал». Процитовано 28.08.2020.
  4. ↑ а б Алексей Тритенко. megogo.net (рос.). Процитовано 28 серпня 2020.
  5. ↑ а б Олексій Тритенко. https://kinoafisha.ua (англ.). Процитовано 29 серпня 2020.
  6. ↑ Алексей Тритенко: фото, биография, фильмография, новости - Вокруг ТВ. Вокруг ТВ (англ.). Процитовано 29 червня 2020.
  7. ↑ Алексей Тритенко: «Сложнее всего играть постельные сцены» | Коли ми вдома (ru-RU) . 19 грудня 2018. Процитовано 28 серпня 2020.
  8. ↑ Первый Международный кинофестиваль "Алания" состоялся в Турции. viva.ua (рос.). Процитовано 28 серпня 2020.
  9. ↑ The European Film Academy Free Oleg Sentsov!. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 20 червня 2018.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тритенко_Олексій_Олександрович&oldid=42114763