Троїцький собор (Глухів)
| Троїцький собор | |
|---|---|
 | |
| 51°40′36″ пн. ш. 33°54′40″ сх. д. / 51.67671200002777709° пн. ш. 33.91137100002777771° сх. д.Координати: 51°40′36″ пн. ш. 33°54′40″ сх. д. / 51.67671200002777709° пн. ш. 33.91137100002777771° сх. д. | |
| Тип споруди | православний храм і зруйнована церкваd |
| Розташування | Україна, Глухів |
| Архітектор | Квасов А.В, Савич Ф. |
| Початок будівництва | 1657 |
| Зруйновано | 1962 |
| Стиль | Українське бароко |
| Належність | православ'я |
| Оригінальна назва | Троїцький собор |
| Епонім | Трійця |
 | |
Троїцький собор — втрачений головний храм у місті Глухові. Став відомим у зв'язку з тим, що саме в цьому храмі 9 листопада 1708 року за наказом Петра І тут виконувався ритуал принизливого «проводу Мазепи в пекло».[1] Був зведений козаками та місцевими жителями в 1657 році, спочатку як дерев'яний.[2] Храм неодноразово горів. У 1962 році був остаточно знесений за рішенням органів державної влади, і на його місці висаджено сквер.
Історія храму[ред. | ред. код]
.jpg)
Спочатку був побудований як дерев'яний. У 1720 році було прийнято рішення про його перебудові з цегли. Передбачалося що «його довжина буде 15 сажнів, висота до бані 9 сажнів, а креслення і пропорції як пан Гетьман Скоропадський зволить». На будівництво виділити 750 рублів, крім цього борошно, крупу, м'ясо та масло на прокорм".[3] Розповідаючи про долю Троїцького собору архієпископ Філарет Гумілевський наводить перелік подій при його будівництві:
- У 1720 році було заплановано будівництво Троїцького кам'яного храму замість дерев'яного. Засоби виділив російський уряд. Однак після смерті І. Скоропадського роботи майже припинилися;
- Тільки у 1746 році закінчили розбирання дерев'яного собору і заклали новий;
- У 1748 році сталася пожежа, і майже все, що встигли побудувати, і заготовлені матеріали згоріли;
- У 1759 році будівлю, нарешті, довели до покриття, але побудована дзвіниця впала, при цьому зруйнувала кут храму, а на стінах виникли тріщини;
- Будівництво відновили тільки в 1765 році, залучаючи до роботи архітектора А. Квасова, але після цього він захворів і доручив нагляд за будівельними роботами свого учня Ф. Савичу;
- У 1784 році будівництво майже закінчили, але знову сталася пожежа, і в соборі згоріло все, що могло горіти;
- Тільки в 1805 будівництво храму було закінчено.[3]
Наприкінці 1930-х років собор відібрали у віруючих, згодом він прийшов у повний занепад. У 1962 році місцева влада знесла Троїцький храм, мотивуючи тим, що вигляд собору псує місто, і на цьому місці влаштувала сквер. При цьому поруч з Троїцькою церквою, перебували ще три церкви, які збереглися досі і є пам'ятками архітектури XVIII століття.[4]
Див. також[ред. | ред. код]
- Список мурованих храмів у стилі козацького бароко
- Анафема на гетьмана Івана Мазепу
- Дзвіниця Троїцького собору (Глухів)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Моя газета. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 15 серпня 2010.
- ↑ «Початитись побудова від жителів глухівськіх, отаманів і війтів і всього посполітства глухівського». Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. // У Глухові, у городі у Усі дзвони дзвонять. Київ: «Техніка», 1999. — С. 136
- ↑ а б Архієпископ Філарет Гумілевський. Історико — статистичний опис Чернігівської єпархії, в 7 книгах. — Чернігів: Земська друкарня. — 1873—1874. — Книга 7. — С. 276
- ↑ Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. // У Глухові, у городі у Усі дзвони дзвонять. Київ: «Техніка», 1999. — С. 137—139
Література[ред. | ред. код]
- Історико — статистичний опис Чернігівської єпархії, в 7 книгах. — Чернігів: Земська друкарня. — 1873—1874.
- Віроцькій В. Д., Карнабіда А. А., Кіркевич В. Г. Монастірі та храми землі Сіверської. Київ: «Техніка», 1999.
- Україна козацька. 2003—2006 роки. Збірник статей. Донецьк: «Наука і освіта», 2007.
