Ту-142

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ту-142
Індійський Ту-142МК-Е
Призначення:Дальній протичовновий літак
Перший політ:18 червня 1968 року
Прийнятий на озброєння:1972 р.
Знятий з озброєння:
Період використання:1972 - донині
На озброєнні у: Росія
Розробник:КБ Туполєва, Aviakord і Taganrog aviationd
Виробник:КБ Туполєв, СРСР
Конструктор:Туполєв Андрій Миколайович
Екіпаж:10 осіб
Крейсерська швидкість:720 км/год км/год
Максимальна швидкість (МШ):855 км/год км/год
Бойовий радіус:5200 км
Практична стеля:13 500 м
Довжина:51,55 м
Висота:14,7 м
Розмах крила:50,2 м м
Площа крила:289,9 м? м²
Споряджений:187 000 кг кг
Двигуни:ТВД НК-12МП
Тяга (потужність):4 x 15 000 к.с.

Ту-142 у Вікісховищі

Ту-142 (за кодифікацією НАТО: Bear-F — «Ведмідь-Ф») — радянський і російський дальній протичовновий літак (ДПЛС).

Спочатку призначався для виявлення і знищення ПЧАРБ (Підводний Човен Атомний з Ракетами Балістичними) противника в районах патрулювання. Фактично в ВМФ застосовується для далекої океанської розвідки, візуальної або радіотехнічної, для чергування в системі пошуково-рятувальної служби і тільки потім для пошуку і спостереження за ПЧАРБ (після закінчення Холодної війни).

На початку 1960-х рр. в складі ВМС США з'явилися атомні підводні човни — носії балістичних ракет великої дальності. У зв'язку з цим, від ВПК СРСР потрібні були адекватні заходи. Проектування базового літака протичовнової оборони (ПЧО) як засіб нейтралізації однією зі складових ядерних сил США почалося в 1963 р. Ту-142 є подальшим розвитком і глибокою модернізацією серійного літака розвідки і цілевказівки — Ту-95РЦ, на відміну від якого має нове крило і оперення, із застосуванням суперкритичних аеродинамічних профілів, інтегровані крильові паливні баки і модернізовану кабіну, з незначно поліпшеними умовами роботи екіпажу. В процесі серійного виробництва неодноразово модифікувався. Всього побудовано близько 100 екземплярів літаків Ту-142 різних модифікацій.

Льотно-технічні характеристики (для Ту-142МЗ)

[ред. | ред. код]

Технічні характеристики

[ред. | ред. код]
Екіпаж 10 осіб
  • Розмах крила: 50,2 м
  • Довжина: 51,55 м
  • Висота: 14,7 м
  • Площа крила: 289,9 м²
  • Маса:
    • Порожнього літака 93 891 кг
    • Максимальна злітна: 185 т
    • Максимальна польотна (після дозаправки в повітрі): 187 т
    • Маса палива: 83,9 т
  • Навантаження на крило: -234кг~ М²

Двигун

[ред. | ред. код]
  • Тип двигуна: турбогвинтовий, з співісними гвинтами протилежного обертання АВ-60К
  • Модель: НК-12МП
  • Потужність: 4×11,19 МВт/4×15 тис. к.с.

Льотні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Максимальна швидкість на висоті: 855 км/год
  • Крейсерська швидкість: 720 км/год
  • Злітна швидкість: - 300 км/год
  • Посадкова швидкість: - 270 км/год
  • Практична стеля: 13 500 м
  • Бойовий радіус 5200 км
  • Довжина розбігу: 3200 м
  • Довжина пробігу:
  • Експлуатаційна перевантаження: 2,5 G

На озброєнні

[ред. | ред. код]

Знаходиться на озброєнні

[ред. | ред. код]
  • Росія Росія — по одній ескадрильї на Північному флоті і Тихоокеанському. Всього 27 літаків на 2016 рік.
  • Індія Індія — 4 Ту-142М за станом на 2016 рік.

Знятий з озброєння

[ред. | ред. код]
  • СРСР СРСР — залишилися в складі авіації ВМФ Росії і України.
  • Україна Україна — Ту-142, що належали Україні, базувалися на авіабазі Кульбакине 33-го Центру бойового застосування і перенавчання ВПС Україна (м. Миколаїв) і на аеродромі Державного авіаційного науково-випробувального центру ВПС України поблизу смт. Кіровське (Україна, АР Крим).

Посилання

[ред. | ред. код]