Ту-143

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ту-143 «Рейс»
Ту-143 на авіасалоні МАКС
Тип розвідувальний Безпілотний літальний апарат
Розробник СРСР КБ Туполєва
Виробник СРСР Воронезький авіазавод
Головний конструктор Г. М. Гофбауер
Л. Т. Куліков
Перший політ Грудень 1970 року
Початок експлуатації 1982
Статус експлуатується[1]
Основні експлуатанти Військово-повітряні сили СРСР (колишній)
Військово-повітряні сили Російської Федерації[2]
Повітряні Сили Збройних Сил України[1]
Роки виробництва 19731989
Виготовлено 950[3]
Варіанти Ту-243

CMNS: Ту-143 у Вікісховищі

Ту-143 «Рейс» — радянський розвідувальний безпілотний літальний апарат з турбореактивним двигуном.

Призначений для ведення тактичної розвідки в прифронтовій смузі на глибині 60-70 км шляхом фотографування та телевізійної розвідки майданних цілей та окремих маршрутів, а також наглядом за радіаційною обстановкою за маршрутом польоту. Входить до складу комплексу ВР-3.

Застосування комплексу відпрацьовувалося в 4-му Центрі бойового застосування ВПС.[4]

Історія створення та виробництва[ред. | ред. код]

В 1970 — 1980-х роках було випущено 950 штук.[5]

Модернізований апарат з новою розвідувальною апаратурою отримав назву Ту-243.

Опис конструкції[ред. | ред. код]

По закінченні польоту Ту-143 розвертався по програмі та повертався назад у зону посадки, де після зупинки двигуна та маневру «гірка» здійснювалася посадка за допомогою парашутно-реактивної системи та шасі.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Ту-143— базова модифікація розвідувального БпЛА
  • М-143 — безпілотний дрон-мішень; призначений для імітації польоту аеродинамічних, в тому числі крилатих ракет, повітряних цілей[6]

ЛТХ[ред. | ред. код]

Ту-143 у складі комплексу ВР-3 ( Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України, м. Вінниця)
  • Розмах крила — 2,24 м
  • Довжина — 8,06 м
  • Висота — 1,545 м
  • Площа крила — 2,90 м ²
  • Маса — 1230 кг
  • Тип двигуна — ТРД ТРЗ-117
  • Тяга — 1 × 640 кгс
  • Прискорювач — СПРД-251
  • Крейсерська швидкість — 950 км/год
  • Практична дальність дії — 180 км
  • Час польоту — 13 хв
  • Практична стеля — 1000 м
  • мінімальна висота польоту — 10 м

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

5 квітня 2014 року розпочалось розгортання безпілотних комплексів Ту-143.[7]

10 квітня 2014 були виконані навчальні польоти даних безпілотних апаратів.[8]

1 серпня 2014 року проросійські сепаратисти заявили, що збили в районі міста Шахтарська БпЛА Ту-143 Збройних сил України, на відео, що вони зняли, видно розвідувальний апарат Ту-143, бортовий номер «644», але помітних пошкоджень на ньому не було.[9] В штабі АТО заявили, що цей БпЛА був викрадений з музею авіації, а його «збиття» інсценоване.[10]

19 листопада 2014 року відбувались запуски Ту-143, що були до цього законсервовані, перед запуском на корпусі замальовувалися старі радянські червоні зірки, що залишилися з часів СРСР.[11]

3 лютого 2015 року один Ту-143 під час парашутної посадки був збитий в районі Ірміно, Луганської області.[12]

Збережені екземпляри[ред. | ред. код]

Модифікація Бортовий номер Місцезнаходження Зображення
Ту-143 424 Державний музей авіації України
Ту-143 Музей зброї та військової техніки Спадщанського лісу [1] [Архівовано 14 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Ту-143 н/д м. Хмельницький, біля входу в в/ч А 3808
Ту-143 235 Військово-історичний музей повітряних сил Збройних Сил України
Ту-143 н/д Технічний музей імені Г. К. Сахарова
Ту-143 8219 Музей авіації, Чехія, р. Прага

Оператори[ред. | ред. код]

Дійсні[ред. | ред. код]

  • Україна — деяку кількість Ту-143 у складі комплексів ВР-3, станом на 2012[13]
  • Росія — деяку кількість повітряних мішеней М-143, станом на 2011 рік[6]

Колишні[ред. | ред. код]

  • СРСР — перебував на озброєнні аж до розпаду країни 1991 року
  • Чехословаччина — дві ескадрильї прийняті на озброєння 1984 року[14]
    • Словаччина
    • Чехія — зняті з озброєння 1995 року
  • Ірак — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  • Сирія — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  • Румунія — прийняті на озброєння 1982 року[14] (за іншими даними — в 1986)[15]. Всього країна отримала 12 Ту-143 (8 — у варіанті фоторозвідника, 4 — з відеофіксацією), які були зведені у 143-у ескадрилью безпілотної розвідки, яка базувалась на авіабазі Mihail Kogalniceanu. Згідно з технічними специфікаціями апарати можна було експлуатувати до 1997, але фактично зняли з озброєння влітку 2002.

Україна[ред. | ред. код]

Станом на червень 2021 року БПЛА Ту-143 «Рейс» служили в Збройних Силах України як мішені під час навчань повітряних сил[16].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Повітряні Сили України. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  2. Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 27 грудня 2012.
  3. ВР-3 «Рейс», комплекс повітряної розвідки з безпілотним літальним апаратом Ту-143[недоступне посилання з травня 2019]
  4. 4-ї ордена Леніна Червонопрапорний Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу (ВВС) імені В. П. Чкалова. Історична довідка. mil.ru. Архів оригіналу за 11 вересня 2007. Процитовано 13 грудня 2009.
  5. Росії обіцяно безпілотне майбутнє, izvestia.ru, 01.02.08
  6. а б Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 27 грудня 2012.
  7. Беспилотные самолеты ВВС Украины. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  8. ез коментов Беспилотные самолеты разведчики готовы взлететь. Архів оригіналу за 31 серпня 2021. Процитовано 21 березня 2019.
  9. Ополченцы сбили летающее нечто — беспилотник ТУ-143 1.08.2014. Архів оригіналу за 1 вересня 2021. Процитовано 21 березня 2019.
  10. Терористи викрали з музею макет «Ту 141». Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  11. Украинские Ту-143 «Рейс» и Ту-141 «Стриж» в войне на Донбассе. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  12. В Донбассе сбит украинский БЛА Ту-143. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
  13. повітряні Сили України. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2012.
  14. а б в г ВР-3 «Рейс», комплекс повітряної розвідки з безпілотним літальним апаратом Ту-143[недоступне посилання з травня 2019]
  15. Romanian Reconnaissance Aircraft 1950—2010. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 24 листопада 2014.
  16. Повітряні Сили провели загальнаціональні навчання протиповітряної оборони. Defense Express. 4 червня 2021. Архів оригіналу за 4 червня 2021. Процитовано 9 червня 2021.

Література[ред. | ред. код]

  • C.Ганін, А.Карпенко, В.Колногоров, Г.Петров. Безпілотні літальні апарати

Посилання[ред. | ред. код]