Ту-143

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ту-143 «Рейс»
Ту-143 «Рейс»
Тип розвідувальний Безпілотний літальний апарат
Розробник СРСР КБ Туполєва
Виробник СРСР Воронезький авіазавод
Головний конструктор Г. М. Гофбауер
Л. Т. Куліков
Перший політ Грудень 1970 року
Початок експлуатації 1982
Статус експлуатується[1]
Основні експлуатанти Військово-повітряні сили СРСР (колишній)
Інші експлуатанти Військово-повітряні сили Російської Федерації[2]
Повітряні Сили Збройних Сил України[3]
Роки виробництва 19731989
Варіанти Ту-243

Ту-143 «Рейс» — радянський розвідувальний безпілотний літальний апарат з турбореактивним двигуном.

Призначений для ведення тактичної розвідки в прифронтовій смузі на глибині 60-70 км шляхом фотографування та телевізійної розвідки майданних цілей та окремих маршрутів, а також наглядом за радіаційною обстановкою за маршрутом польоту. Входить до складу комплексу ВР-3.

Застосування комплексу відпрацьовувалося в 4-му Центрі бойового застосування ВПС.[4]

Історія створення та виробництва[ред. | ред. код]

В 1970 — 1980-х роках було випущено 950 штук.[5]

Модернізований апарат з новою розвідувальною апаратурою отримав назву Ту-243.

Опис конструкції[ред. | ред. код]

По закінченні польоту Ту-143 розвертався по програмі та повертався назад у зону посадки, де після зупинки двигуна та маневру «гірка» здійснювалася посадка за допомогою парашутно-реактивної системи та шасі.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • Ту-143— базова модифікація розвідувального БПЛА
  • М-143 — безпілотний літак-мішень; призначений для імітації польоту аеродинамічних, в тому числі крилатих ракет, повітряних цілей[6]

ЛТХ[ред. | ред. код]

Ту-143 у складі комплексу ВР-3 ( Військово-історичний музей Повітряних сил Збройних сил України, м. Вінниця)
  • Розмах крила — 2,24 м
  • Довжина — 8,06 м
  • Висота — 1,545 м
  • Площа крила — 2,90 м ²
  • Маса — 1230 кг
  • Тип двигуна — ТРД ТРЗ-117
  • Тяга — 1 × 640 кгс
  • Прискорювач — СПРД-251
  • Крейсерська швидкість — 950 км/год
  • Практична дальність дії — 180 км
  • Час польоту — 13 хв
  • Практична стеля — 1000 м
  • мінімальна висота польоту — 10 м

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Антитерористична операція на Сході України[ред. | ред. код]

5 квітня 2014 року розпочалось розгортання безпілотних комплексів Ту-143.[7]

10 квітня 2014 були виконані навчальні польоти даних безпілотних апаратів.[8]

1 серпня 2014 року проросійські сепаратисти заявили, що збили в районі міста Шахтарська БПЛА Ту-143 Збройних сил України, на відео, що вони зняли, видно розвідувальний апарат Ту-143, бортовий номер «644», але помітних пошкоджень на ньому не було.[9] В штабі АТО заявили, що цей БПЛА був викрадений з музею авіації, а його «збиття» інсценоване.[10]

19 листопада 2014 року відбувались запуски Ту-143, що були до цього законсервовані, перед запуском на корпусі замальовувалися старі радянські червоні зірки, що залишилися з часів СРСР.[11]

3 лютого 2015 року один Ту-143 під час парашутної посадки був збитий в районі Ірміно, Луганської області.[12]

Збережені екземпляри[ред. | ред. код]

Модифікація Бортовий номер Місцезнаходження Зображення
Ту-143 424 Державний музей авіації України Tu-143 Kyiv 2009 3.jpg
Ту-143 Музей зброї та військової техніки Спадщанського лісу [1]
Ту-143 н/д м. Хмельницький, біля входу в в/ч А 3808 Tu-141 Khmelnitskiy.jpg
Ту-143 235 Військово-історичний музей повітряних сил Збройних Сил України Tupolev Tu-143 VR-3 2008 G3.jpg
Ту-143 н/д Технічний музей імені Г. К. Сахарова VR3 complex-5282.JPG
Ту-143 8219 Музей авіації, Чехія, р. Прага VR-3 Rejs pic1.JPG

На озброєнні[ред. | ред. код]

Перебуває на озброєнні[ред. | ред. код]

  • Україна — деяку кількість Ту-143 у складі комплексів ВР-3, станом на 2012[13]
  • Росія — деяку кількість повітряних мішеней М-143, станом на 2011 рік[6]

Складався на озброєнні[ред. | ред. код]

  • СРСР — перебував на озброєнні аж до розпаду країни 1991 року
  • Чехословаччина — дві ескадрильї прийняті на озброєння 1984 року[14]
    • Словаччина
    • Чехія — зняті з озброєння 1995 року
  • Ірак — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  • Сирія — прийняті на озброєння 1982 року[14]
  • Румунія — прийняті на озброєння 1982 року[14] (за іншими даними — в 1986)[15]. Всього країна отримала 12 Ту-143 (8 — у варіанті фоторозвідника, 4 — з відеофіксацією), які були зведені у 143-у ескадрилью безпілотної розвідки, яка базувалась на авіабазі Mihail Kogalniceanu. Згідно з технічними специфікаціями апарати можна було експлуатувати до 1997, але фактично зняли з озброєння влітку 2002.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повітряні Сили України
  2. Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтень 2011. Процитовано 27 грудень 2012. 
  3. Повітряні Сили України
  4. 4-ї ордена Леніна Червонопрапорний Центр бойового застосування та перенавчання льотного складу (ВВС) імені В. П. Чкалова. Історична довідка. mil.ru. Архів оригіналу за 2007-09-11. Процитовано 2009-12-13. 
  5. Росії обіцяно безпілотне майбутнє, izvestia.ru, 01.02.08
  6. а б Повітряні мішені-друге життя зенітних ракет. Архів оригіналу за 25 жовтень 2011. Процитовано 27 грудень 2012. 
  7. Беспилотные самолеты ВВС Украины
  8. ез коментов Беспилотные самолеты разведчики готовы взлететь
  9. Ополченцы сбили летающее нечто - беспилотник ТУ-143 1.08.2014
  10. Терористи викрали з музею макет "Ту 141"
  11. Украинские Ту-143 "Рейс" и Ту-141 "Стриж" в войне на Донбассе
  12. В Донбассе сбит украинский БЛА Ту-143
  13. повітряні Сили України
  14. а б в г ВР-3 «Рейс», комплекс повітряної розвідки з безпілотним літальним апаратом Ту-143[недоступне посилання з травень 2019]
  15. Romanian Reconnaissance Aircraft 1950—2010

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • C.Ганін, А.Карпенко, В.Колногоров, Г.Петров. Безпілотні літальні апарати

Посилання[ред. | ред. код]