Удобне
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| село Удобне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Тер. громада | Маяківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100210050024818 |
| Облікова картка | Удобне |
| Основні дані | |
| Населення | 1947 |
| Площа | 3,08 км² |
| Густота населення | 632,14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67731 |
| Телефонний код | +380 4849 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°22′51″ пн. ш. 30°2′36″ сх. д. / 46.38083° пн. ш. 30.04333° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 67654, Одеська область, Одеський район, с. Маяки, вул. Богачова, 99 |
| Карта | |
  Удобне | |
 Удобне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Удо́бне (до 14.11.1945 Ганкишло[1][2]) — село Маяківської сільської громади Одеського району Одеської області, Україна. Населення становить 1947 осіб.
За даними 1859 року у казеному селі Ганкишло (Кишло Ханулуй) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 723 особи (368 чоловічої статі та 355 — жіночої), налічувалось 112 дворових господарств, існували православна церква[3].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Паланської волості мешкало 764 особи, налічувалось 150 дворових господарств, існували православна церква, школа та гончарний завод[4].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1503 осіб (709 чоловічої статі та 714 — жіночої), з яких 1407 — православної віри[5].
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1906 осіб, з яких 852 чоловіки та 1054 жінки.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1937 осіб.[7]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 91,88 % |
| румунська | 4,78 % |
| російська | 3,03 % |
| білоруська | 0,1 % |
| болгарська | 0,05 % |
| вірменська | 0,05 % |
| гагаузька | 0,05 % |
- ↑ Карта РККА L-36 (А), 1941(рос.)
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 952, 1030.
- ↑ Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 190)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-6. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 26 вересня 2019.
- Хан-Кишло / old_akkerman, 19 квітня 2015
- Стерти людей та людську пам'ять, або Як створювали «удобние» міфи про «русский город» / Алена Балаба, 17 серпня 2019
- Кишло // СУМ-11
- s:ru:ЭСБЕ/Кишла
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 Населені пункти ліквідованого Білгород-Дністровського району (1940—2020)¹ | |
|---|---|
| Селища | |
| Села | Абрикосове • Авидівка • Адамівка • Андріївка • Бикоза • Біленьке • Благодатне • Бритівка • Великомар'янівка • Веселе • Вигон • Випасне • Вільне • Володимирівка • Гончарівка • Дальнічень • Долинівка • Зелене • Зеленівка • Карналіївка • Козацьке • Косівка • Красна Коса • Крутоярівка • Курортне • Маразліївка • Миколаївка • Молога • Монаші • Нова Царичанка • Нове • Олексіївка • Петрівка • Південне • Підгірне • Польове • Полянка • Попаздра • Привітне • Приморське • Розкішне • Романівка • Руськоіванівка • Садове • Салгани • Семенівка • Софіївка • Стара Царичанка • Старокозаче • Сухолужжя • Удобне • Чабанське • Черкеси • Чистоводне • Шабо • Широке |
| Примітка: | ¹) 17 липня 2020 року колишній Білгород-Дністровський район (1940—2020) було ліквідовано в результаті адміністративно-територіальної реформи, а більшість його населених пунктів увійшли до складу новоутвореного Білгород-Дністровського району |