Френк Капра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Френк Капра
Frank Capra
Зображення
Френк Капра знімає стрічку для армії, (приблизно 1943 рік)
Френк Капра знімає стрічку для армії, (приблизно 1943 рік)
Ім'я при народженні Френк Росаріо Капра
Frank Rosario Capra
Дата народження 18 травня 1897(1897-05-18)
Місце народження Бізаккуїно, Сицилія, Італія
Дата смерті 3 вересня 1991(1991-09-03) (94 роки)
Місце смерті Ла Квінта, Каліфорнія, США
Поховання Coachella Valley Public Cemeteryd
Громадянство США США
Alma mater Каліфорнійський технологічний інститут і Manual Arts High Schoold
Професія режисер, сценарист, продюсер
Кар'єра 19221977
Нагороди Премія «Оскар» (1935), (1937), (1939)
Золотий глобус (1947)
Золотий лев за вклад у світовий кінематограф (1982)
IMDb ID 0001008
CMNS: Френк Капра у Вікісховищі

Френк Ра́ссел Ка́пра (англ. Frank Russell Capra; *18 травня 1897 — †3 вересня 1991) — американський кінорежисер і продюсер італійського походження, лауреат премії «Оскар» (1935, 1937, дві премії в 1939).

Біографія[ред. | ред. код]

Франческо Росаріо Капра народився на Сицилії. Багатодітна сім'я переїхала в США в 1903 році й оселилася в Лос-Анджелесі, разом зі старшим братом Френка, Бенедетто, який емігрував раніше. У 1918 році Френк Капра закінчив престижний Інститут Трупа (майбутній Каліфорнійський технологічний інститут) з дипломом інженера-хіміка, в тому ж році завербувався в армію США, перехворів іспанкою, вижив і був комісований за хворобою. З 1920 року — громадянин США, офіційне ім'я — Френк Рассел Капра.

З 1926 року — режисер німих комедійних короткометражок в співавторстві зі сценаристом Робертом Ріскіном (партнерство продовжувалося до 1940 року, коли Ріскіна змінив Сідні Бакман. У 1933 році розпочав знімання фільму «Це сталося якось вночі», що приніс славу і перший «Оскар». Провідні артисти Роберт Монтгомері, Мирна Лой і інші відкинули пропозиції про знімання під приводом слабкого, на їх думку, сценарію; інші — через зобов'язання перед своїми студіями, треті — через те, що головна героїня по ходу фільму носить всього два костюми. В результаті, партнеркою до Кларка Ґейбла довелося узяти маловідому Клодет Кольбер, яка у результаті отримала «Оскара» за найкращу жіночу роль. Всього ж фільм отримав п'ять «Оскарів», у всіх провідних номінаціях. За цим слідувала черга успішних передвоєнних фільмів — «Містер Сміт вирушає до Вашингтона», «Зустрічайте невідомого» та «Містер Дідс переїжджає до міста», «З собою не забрати», які отримали «Оскарів». У Капри знімалися (і багато в чому зобов'язані йому успіхом) такі зірки, як Барбара Стенвік, Гері Купер, Кері Ґрант.

У 1937 році Капра знімає фантастичну казку «Втрачений горизонт». Спочатку Капра планував знімати її в кольорі, але оскільки ключові для фільму сцени лавини в Гімалаях були доступні лише в чорно-білій хроніці, то і фільм був знятий чорно-білим. Бюджет фільму перевищив первинний кошторис в півтора мільйона доларів майже удвічі. Перша авторська версія фільму тривала шість годин; для першого перегляду Капра урізував її до трьох з половиною — і фільм провалився на пробних переглядах. Режисер знищив фільм. У прокат пішла укорочена версія; опісля декілька років, цензори ще раз вкоротили фільм, вирізавши 22 хвилини «прокомуністичних» сцен з життя міфічного Шангрі-Ла. Архівні копії з часом зіпсувалися, тому в сучасних реставрованих виданнях фільму багато сцен замінено нерухомими кадрами.

У роки Другої Світової війни Френк Капра працював на пропаганду США, випустивши вісім документальних військових фільмів. 1944 року він повертається до комедії, знявши «Миш'як і старі мережива» з Кері Грантом. У 1946 році знімає свій найвідоміший фільм «Це дивовижне життя» (який в гонці за «Оскаром» поступився «Найкращим рокам нашого життя»). Режисер продовжував знімати до 1961 року; його плани знімати наукову фантастику в шістдесяті роки не реалізувалися.

Френк Капра був одружений двічі, мав трьох дітей. Попри те, що його фільми тридцятих років несуть демократичний заряд Рузвельтівського «нового курсу», у приватному житті він був консерватором. 1971 року Капра опублікував автобіографію, яку дослідники вважають, як мінімум, не цілком правдивою. Свій маєток в Каліфорнії він заповідав своїй альма-матер, Каліфорнійському технологічному інституту.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]