Фрідль Дікер-Брандейс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідль Дікер-Брандейс
нім. Friedl Dicker-Brandeis
Народження30 липня 1898(1898-07-30)[1][2][…] або 30 липня 1889(1889-07-30)[4]
Відень, Австро-Угорщина[5][6][…]
Смерть9 жовтня 1944(1944-10-09)[8][2][…]
 Аушвіц, Біліцd, Провінція Верхня Сілезія, Вільна держава Пруссія[9][10][11]
Країна Австрія
 Чехословаччина
НавчанняБаугауз
Діяльністьхудожниця, освітянка, фотограф, графікеса, дизайнерка
ВчительЙоганнес Іттен і Rosalia Rothansld
ПрацівникБаугауз
Роботи в колекціїЄврейський музей у Празі і Музей Бойманса - ван Бенінгена[12]
CMNS: Фрідль Дікер-Брандейс у Вікісховищі

Фредеріка «Фрідль» Дікер-Брандейс (30 липня 1898, Відень — 9 жовтня 1944, Аушвіц Біркенау) — австрійська художниця і педагогиня, убита нацистами в таборі смерті Освенцим-Біркенау.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася у Відні 30 липня 1898 року. Взяла шлюб з Павлом Брандейсом в 1936 році, а потім використовувала прізвище через дефіс. Дікер-Брандейс була ученицею Йоханнеса Іттена в його приватній школі у Відні, а пізніше навчалася та викладала у Веймарському Баухаузі. У 1919—1923 роках працювала в майстернях текстильного дизайну та типографії. Після виходу з Баухаузу працювала художницею і дизайнеркою текстилю в Берліні, Празі, Гронові.

У Другій світовій війні

[ред. | ред. код]

17 грудня 1942 року Дікер-Брандейс та її чоловік були депортовані до терезинського «зразкового гетто». Під час перебування в Терезині вона давала уроки мистецтва та лекції. Допомагала організовувати таємні виховні заняття для дітей Терезина. Вона розглядала малювання та мистецтво як спосіб для дітей зрозуміти свої емоції та навколишнє середовище. Проводила арттерапію.

У Терезині вона наполегливо досягала своєї мети — «пробудити бажання до творчості».[13]

У вересні 1944 року її чоловіка перевезли до Освенцима. Дікер-Брандейс добровільно приєдналася до нього. Але перед тим, як її забрали, вона подарувала Раджі Енглендеровій, головній виховательці Дому дівчат L 410, дві валізи з 4500 малюнками.

Була убита у Біркенау 9 жовтня 1944 року[14]. Її чоловік Павло вижив.

Спадщина

[ред. | ред. код]

Після війни Віллі Гроаг, директор будинку для дівчат L 410, привіз валізи з дитячими малюнками до єврейської громади в Празі. З майже 660 авторів малюнків 550 загинули під час Голокосту. Малюнки зараз знаходяться в колекції Єврейського музею в Празі, деякі з них експонуються в синагозі Пінкаса в Празі.

У 1999 році у Відні відкрилася виставка Фрідля Дікера-Брандейса, організована Центром Симона Візенталя під керівництвом Олени Макарової з Ізраїлю. Виставку демонстрували в Чехії, Німеччині, Швеції, Франції, США, Японії.

Її роботи були включені до виставки 2019 року «Місто жінок: художниці» у Відні з 1900 по 1938 рік в Österreichische Galerie Belvedere.[15]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • «Почувши Я», до 1944
    «Почувши Я», до 1944
  • «Станція», до 1944
    «Станція», до 1944
  • «Портрет людини, що стоїть у чорному пальті та капелюсі», до 1944
    «Портрет людини, що стоїть у чорному пальті та капелюсі», до 1944
  • «Портрет молодої жінки з мереживним коміром», близько 1942
    «Портрет молодої жінки з мереживним коміром», близько 1942
  • «Вид з вікна на Франтішкові Лазні», 1936
    «Вид з вікна на Франтішкові Лазні», 1936
  • «Жінка за столом», до 1944
    «Жінка за столом», до 1944
  • «Брандейсова — нянька з крилами», 1920
    «Брандейсова — нянька з крилами», 1920

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ RKDartists
  2. ↑ а б SNAC — 2010.
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ regional database of the Research Library in Hradec Králové
  5. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119025337 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  6. ↑ Database of the Terezín Memorial
  7. ↑ Memento Vienna — DÖW.
  8. ↑ Friedl Dicker-Brandeis — 2008.
  9. ↑ https://www.yadvashem.org/articles/general/coping-through-art-brandeis-theresienstadt.html
  10. ↑ Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
  11. ↑ Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 70–71. — ISBN 978-3-9503655-5-9
  12. ↑ колекція Бойманса онлайн — 2010.
  13. ↑ Salamon, Julie (10 вересня 2004). Keeping Creativity Alive, Even in Hell. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  14. ↑ Sterling, Eric J. (8 липня 2005). Life in the Ghettos During the Holocaust (англ.). Syracuse University Press. ISBN 978-0-8156-0803-5. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 5 листопада 2021.
  15. ↑ City of Women. Belvedere Museum Vienna. Архів оригіналу за 29 червня 2020. Процитовано 5 листопада 2021.

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Susan Goldman Rubin: Fireflies in the Dark: The Story of Friedl Dicker-Brandeis and the Children of Terezin, Holiday House Inc New York, 2000, ISBN 0-8234-1681-X
  • Elena Makarova: Friedl, Dicker-Brandeis, Vienna 1898- Auschwitz 19 (Paperback), Publisher: Tallfellow Press; 1st ed edition (December 31, 1999), ISBN 0-9676061-9-5

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фрідль_Дікер-Брандейс&oldid=35121656