Хайме Вальдес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Хайме Вальдес
Хайме Вальдес
Хайме Вальдес
Особисті дані
Народження 11 січня 1981(1981-01-11) (43 роки)
  Сантьяго, Чилі
Зріст 176 см
Вага 74 кг
Прізвисько El Pajarito (укр. Пташка)[1]
Громадянство  Чилі
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Чилі «Коло-Коло»
Номер 20
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998–1999 Чилі «Палестіно» 39 (15)
2000–2004 Італія «Барі» 119 (8)
2004–2005 Італія «Фіорентина» 5 (1)
2005–2008 Італія «Лечче» 116 (16)
2008–2010 Італія «Аталанта» 61 (10)
2010–2011 Португалія «Спортінг» 24 (5)
2011–2014 Італія «Парма» 54 (5)
2014–2019 Чилі «Коло-Коло» 136 (20)
2020– Чилі «Депортес Ла-Серена» 0 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2001 Чилі Чилі U-20 3 (1)
2001–2010 Чилі Чилі 3 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 грудня 2019.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 26 грудня 2019.

Хайме Вальдес (ісп. Jaime Valdés, нар. 11 січня 1981, Сантьяго) — чилійський футболіст, півзахисник клубу «Коло-Коло». Футболіст року в Чилі (2014, 2017).

Протягом майже усієї кар'єри виступав в Італії, де провів загалом 14 років, також недовго грав за португальський «Спортінг» та національну збірну Чилі.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1998 року виступами за команду «Палестіно» з рідного міста Сантьяго, яку тренував Мануель Пеллегріні, забивши 15 голів у 39 матчах лише 18 років, чим зацікавив ряд європейських клубів, в тому числі і італійського «Барі», до складу якого приєднався в грудні 1999 року і став виступати разом із своїм співвітчизником Паскуалем де Грегоріо.

Дебютував у Серії А вже в наступному сезоні під керівництвом Еудженіо Фашетті, 15 жовтня 2000 року, замінивши марокканця Рашида Негруза на 84-й хвилині гри проти «Ювентуса» (0:2). За підсумками того сезону 2000–01, в якому гравець зіграв лише 10 ігор в усіх турнірах, клуб вилетів з вищого дивізіону, але Вальдес послідував з командою до Серії Б і став основним гравцем першої команди, замінивши Антоніо Кассано, що покинув колектив. У другому дивізіоні за «б'янкороссі» провів ще три сезони, але так і не зумів повернути клуб в еліту, зігравши загалом за 4 роки 134 гри в усіх турнірах, за які забив 9 голів.

У серпні 2004 року Вальдес підписав контракт з «Фіорентиною», що грала у Серії А, куди перейшов на правах співволодіння. У рамках угоди у зворотньому напрямку був відправлений Массіміліано Скалья[it]. Проте у новій команді зіграти Хайме не зміг, провівши за половину сезону лише 7 ігор у складі флорентійців, через що вже у січні 2005 року клуб продав свою частину прав на гравця «Лечче» в обмін на Валерія Божинова. Влітку того ж року «Лечче» викупив і другу половину прав на гравця у «Барі», таким чином ставши одноосібним власником контракту. За підсумками сезону 2005/06 цей клуб також покинув вищий дивізіон і Вальдес знову залишився з командою після пониження у класі, але цього разу зумів допомогти їй повернутись до Серії А у 2008 році.

Хайме Вальдес під час виступів за «Аталанту». 2009 рік.

Тим не менш у вищому дивізіоні Вальдес став грати вже за іншу команду, оскільки у липні 2008 року перейшов до «Аталанта» на правах вільного агента, про що домовився ще у січні. Спочатку він був запасним футболістом, але зайняв провідну роль у команді в листопаді 2008 року, коли 30 листопада 2008 року забив перший гол у складі клубу, вразивши ворота «Лаціо» (2-0), а у наступному турі забив і в ворота «Удінезе» (3-0). Наступного року він зіграв ще один вдалий сезон на найвищому рівні, забивши 7 голів (його особистий рекорд в Серії А, який приніс йому виклик до національної збірної Чилі), хоча це не змогло завадити вильоту його команди в Серію Б.

Цього разу чилієць не став опускатись з клубом до нижчої ліги, оскільки його відмінний сезон зацікавив багатьох скаутів, зокрема з'явились чутки про інтерес «Мілану»[2], але 8 липня 2010 року за 3 мільйони євро він перейшов у португальський «Спортінг». Він дебютував за клуб 29 липня в грі проти «Норшелланна», яка проходила в рамках третього кваліфікаційного раунду Ліги Європи 2010/11. Свій перший матч у чемпіонаті Португалії чилійський футболіст провів 14 серпня проти команди «Пасуш ді Феррейра». 31 жовтня того ж року півзахисник оформив дубль у зустрічі проти клубу «Уніан Лейрія», що допомогло його команді домогтися перемоги з рахунком 2:1[3]. Однак після двох програшів, двох нічиїх та однієї перемоги тренер Пауло Серхіо, який довіряв Вальдес, був звільнений, а з приходом Жозе Коусейру Вальдес був посаджений на лаву і в кінці сезону грав нечасто. Всього ж за сезон 2010/11 Вальдес зіграв 23 матчі в чемпіонаті (5 голів), 3 гри в Кубку Португалії і 7 у Лізі Європи.

У липні 2011 року Хайме Вальдес був орендований італійською «[[Парма (футбольний клуб)|Пармою]» з правом викупу футболіста. Цікаво, що цей трансфер відбувся в рамках угоди по переходу Валерія Божинова в зворотньому напрямку[4], вдруге за кар'єру футболістів. Вальдес провів перший матч за «жовто-синіх» 2 жовтня 2011 року, коли «Парма» зустрічалася з «Дженоа» у шостому турі Серії А сезону 2011/12[5]. Загалом за сезон Хайме зіграв 20 матчів у чемпіонаті і 13 липня 2012 року було оголошено, що італійська команда придбала всі права на Вальдеса. З ним був підписаний контракт, розрахований на два роки[6]. У сезоні 2012/13 Вальдес залишався основним гравцем, але наступного розіграшу втратив місце у першій одинадцятці.

Хайме Вальдес у складі «Коло-Коло». 2018 рік.

В результаті після 14 років у Європі, у грудні 2013 року Вальдес повернувся до чилійського футболу і підписав дворічний контракт з «Коло-Коло», командою, за яку він вболівав з дитинства і завжди мріяв зіграти. З цією командою він виграв ряд національних трофеїв, перших у своїй кар'єрі, вигравши три чемпіонати Чилі, два суперкубки і один національний кубок, відігравши загалом за команду із Сантьяго 136 матчів в національному чемпіонаті. Також у вересні 2014 року його запросили зіграти в Римі «Матч за мир», організований папою Франциском та фондом Хав'єра Санетті[7], де грав разом з такими легендами, як Дієго Марадона, Іван Саморано, Паоло Мальдіні, Роберто Баджіо, Андрій Шевченко та інші[8].

25 грудня 2019 року Вальдес, якому було майже 39 років, підписав однорічну угоду з клубом другого чилійського дивізіону «Депортес Ла-Серена»[9]. Клуб шукав підсилення, оскільки у січні мав зіграти матч плей-оф за право виступати у Прімері на сезон 2020 року, втім угода була прідписана на цілий рік не залежно від успіху того матчу[10]

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

2001 року залучався до молодіжної збірної Чилі до 20 років. У її складі був учасником молодіжного чемпіонату світу 2001 року в Аргентині, де він забив гол у матчі групового етапу проти США (1:4), але чилійці не вийшли з групи.

24 квітня 2001 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Чилі в матчі відбору на чемпіонат світу 2002 року проти Уругваю (0:1), замінивши Італо Діаса на 57-й хвилині.

Другий матч збірну провів 30 травня 2006 року в товариській грі проти Кот-д'Івуару і був замінений на Хорхе Франсіско Варгаса на 60-й хвилині[11].

Вальдес був включений в список із 30 гравців попередньої заявки на Чемпіонат світу 2010 року і зіграв у підготовчому товариському матчі проти Мексики 16 травня 2010 року, втім у фінальну заявку не потрапив, поступившись місцем більш досвідченим Жану Босежуру та Гонсало Харі[12]. В подальшому у 2015 році Вальдес знову викликався до лав національної збірної[13], але більше за неї так і не зіграв.

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Статистика клубних виступів

[ред. | ред. код]
Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1998 Чилі «Палестіно» ПД 6 0 КЧ 0 0 - - - - - - 6 0
1999 ПД 33 15 - - - - - - - - - 33 15
Усього за «Палестіно» 39 15 0 0 - - - - 39 15
1999–00 Італія «Барі» A 0 0 КІ - - - - - - - - 0 0
2000–01 A 8 0 КІ 2 0 - - - - - - 10 0
2001–02 B 35 1 КІ 3 0 - - - - - - 38 1
2002–03 B 32 3 КІ 7 1 - - - - - - 39 4
2003–04 B 44+2[14] 4 КІ 1 1 - - - - - - 47 5
Усього за «Барі» 119+2 8 13 2 - - - - 134 10
2004–05 Італія «Фіорентина» A 5 0 КІ 2 1 - - - - - - 7 1
2004–05 Італія «Лечче» A 15 1 КІ 1 0 - - - - - - 16 1
2005–06 A 26 0 КІ 1 0 - - - - - - 27 0
2006–07 B 39 8 КІ 1 0 - - - - - - 40 8
2007–08 B 36 7 КІ 1 1 - - - - - - 37 8
Усього за «Лечче» 116 16 4 1 - - - - 120 17
2008–09 Італія «Аталанта» A 28 3 КІ 1 0 - - - - - - 29 3
2009–10 A 33 7 КІ 1 0 - - - - - - 34 7
Усього за «Аталанта» 61 10 2 0 - - - - 63 10
2010–11 Португалія «Спортінг» ПЛ 24 5 КП+КЛ 3+3 0+1 ЛЄ 7 0 - - - 37 6
2011–12 Італія «Парма» A 20 1 КІ 1 0 - - - - - - 21 1
2012–13 A 29 4 КІ 1 0 - - - - - - 30 4
2013–14 A 6 0 КІ 2 1 - - - - - - 8 1
Усього за «Парму» 55 5 4 1 - - - - 58 6
2014 Чилі «Коло-Коло» ПД 15 3 КЛ - - ПАК - - - - - 15 3
2014–15 ПД 23 6 КЧ 5 0 КЛ 5 0 - - - 33 6
2015–16 ПД 20 4 КЧ 10 1 КЛ 4 0 - - - 34 5
Усього за «Коло-Коло» 58 13 15 1 9 0 - - 82 14
Усього за кар'єру 477+2 72 46 7 16 0 - - 541 79

Статистика виступів за збірну

[ред. | ред. код]
 Статистика матчів і голів за збірну — Чилі Чилі
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
24-4-2001 Сантьяго Чилі Чилі 0 – 1 Уругвай Уругвай Відбір до ЧС 2002 -
30-5-2006 Віттель Кот-д'Івуар Кот-д'Івуар 1 – 1 Чилі Чилі товариський матч -
16-5-2010 Мехіко Мексика Мексика 1 – 0 Чилі Чилі товариський матч -
Усього Матчів 3 Голів 0

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]
«Коло-Коло»: Клаусура 2014, Апертура 2015, 2017
«Коло-Коло»: 2016
«Коло-Коло»: 2017, 2018

Особисті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. L'ex Pajarito Valdes: «All'Atalanta bei ricordi, mi mancava il calcio italiano» tuttomercatoweb.com
  2. «Мілан» виявляє інтерес до п'ятьох футболістів. Архів оригіналу за 18 травня 2010. Процитовано 28 грудня 2019.
  3. Leiria — Sporting. Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 28 грудня 2019.
  4. Ceduto Bojinov allo Sporting Lisbona arriva Valdes[недоступне посилання з Червень 2018]
  5. Parma — Genoa. Архів оригіналу за 12 лютого 2014. Процитовано 28 грудня 2019.
  6. Parma: Valdes is permanently acquired. Архів оригіналу за 20 вересня 2012. Процитовано 28 грудня 2019.
  7. Zamorano y Jaime Valdés fueron parte de un "Partido de la Paz" lleno de goles en Roma. Emol.com (Spanish) . Emol. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  8. Con presencia de cuatro chilenos arranca hoy el "Partido por la Paz" en Roma. Latercera.cl (Spanish) . La Tercera. 1 вересня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2019.
  9. Jaime «Pajarito» Valdés fue presentado oficialmente en Deportes La Serena. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  10. Jaime Valdés sorprende y ficha en Deportes La Serena por todo 2020. Архів оригіналу за 28 грудня 2019. Процитовано 28 грудня 2019.
  11. Ivory Coast 1-1 Chile. BBC Sport. 30 травня 2006. Архів оригіналу за 11 березня 2007. Процитовано 11 липня 2010.
  12. Chile drop five from squad. Sky Sports. 20 травня 2010. Архів оригіналу за 20 жовтня 2012. Процитовано 11 липня 2010.
  13. Chile boss Jorge Sampaoli names home-based squad for USA friendly. ca2015.com. 21 січня 2015. Архів оригіналу за 19 November 2015. Процитовано 17 листопада 2015. {{cite news}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  14. Плей-аут

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Хайме Вальдес на сайті ФІФА (англ.)