Хайно Фальке
Хайно Фальке | |
---|---|
нім. Heino Falcke | |
Народився | 26 вересня 1966[1][2][3] (58 років) або 1966[4][1] Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН[1] |
Країна | Німеччина[1] |
Діяльність | астроном, викладач університету, астрофізик, фізик |
Галузь | радіоастрономія[5], астрономія[5], фізика[5], чорна діра[5] і астрофізика[5] |
Alma mater | Боннський університет[6] і Кельнський університет |
Знання мов | німецька |
Заклад | Радбоуд університет Неймеген[7] |
Членство | Нідерландська королівська академія наук, Європейська академія[8] і МАС |
Нагороди | |
Сайт | astro.ru.nl/~falcke/ |
Хайно Фальке (26 вересня 1966 або 1966, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія) — німецько-голландський професор радіоастрономії та фізики астрочастинок в Університеті Радбоуда в Неймегені. Фахівець з чорних дір, є автором концепції «тінь чорної діри».[9] В 2013 році команда під його керівництвом здобула грант на дослідження в розмірі 14 мільйонів євро від Європейської дослідницької ради для подальших досліджень чорних дір. В 2019 році Фальке оголосив перші результати діяльності Телескопа горизонту подій на прес-конференції EHT в Брюсселі.[10]
Фальке народився в Кельні, Німеччина, в 1966 році.[11] В 1986 — 1987 рр вивчав фізику у Кельнському університеті, в 1987 — 1992 рр у Боннському університеті здобув Diplom[en] (еквівалент ступеню магістра) з фізики. В 1994 році здобув ступінь доктора філософії з астрономії з відзнакою у Боннському університеті.[11] Згодом Фальке працював науковцем в Інституті радіоастрономії Макса Планка в Бонні, Університеті Меріленду та Університеті Аризони.[11] В 2000 здобув габілітацію Боннського університету[12].
Фальке займається теоретичною астрономією, а також спостереженнями та експериментальними дослідженнями. [13] Окрім роботи з LOFAR, він також бере участь у розробці радіоантени площею у Квадратний Кілометр. [13]
В 2000 році він передбачив, що можна буде проводити вимірювання біля краю чорної діри. Через чотири роки його команді вдалося це зробити. [13] В 2013 році Фальке разом з Лучано Реццолла[en] з Інституту гравітаційної фізики Макса Планка[en]. запропонував, що бліцари можуть бути поясненням швидких радіоімпульсів. [14] Бліцари утворюються, коли надмасивна нейтронна зоря, що обертається, досить сповільнюється, втрачає своє магнітне поле, а потім перетворюється на чорну діру. [15] [16]
Фальке передбачив, що біля країв чорної діри буде «тінь чорної діри», яку можна було б виявити радіотелескопом. [9] [17] Зрештою цю тінь спостерігали за допомогою телескопа горизонту подій.
- 2000: премія Людвіга Бірмана[en] для молодих астрономів Німецького астрономічного товариства[17][18];
- 2003: ад'юнкт-професор радіоастрономії та фізики астрочастинок в Університеті Радбоуда в Неймегені;
- 2006: премія Академії[en] Берлін-Бранденбурзької академії наук.[17][19];
- 2008: грант на передові дослідження Європейської дослідницької ради у розмірі 3,5 мільйона євро.[17];
- 2011: премія Спінози[en][20];
- 2013: грант Європейської дослідницької ради Synergy;
- 2013: член Європейської Академії[21];
- 2014: член Королівської Нідерландської академії мистецтв і наук[22];
- 2016: кавалер ордена Нідерландського лева [23];
- 26 квітня 2018: астероїд був названий на його честь (12654) Heinofalcke[de];
- 2021: лекція Петрі;
- 2021: медаль Генрі Дрейпера (спільно з Шепардом Доулманом);
- 2021: медаль Амальді[de] (спільно з Анджей Траутман[en]);
- Hungernde Löcher und aktive Kerne: die zentrale Maschine in galaktischen Zentren, (Dissertation, Universität Bonn, 1994), {{{first}}} {{{last}}}. Dictionary of National Biography. — L. : Smith, Elder & Co..
- mit Jörg Römer: Licht im Dunkeln: schwarze Löcher, das Universum und wir, Klett-Cotta, Stuttgart 2020, ISBN 978-3-608-98355-5.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #104594985 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ німецька Вікіпедія — 2001.
- ↑ data.bibliotheken.nl
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Falcke_Heino
- ↑ а б Falcke, Heino; Melia, Fulvio; Agol, Eric (1 січня 2000). Viewing the Shadow of the Black Hole at the Galactic Center. The Astrophysical Journal. 528 (1): L13—L16. arXiv:astro-ph/9912263. Bibcode:2000ApJ...528L..13F. doi:10.1086/312423. PMID 10587484. S2CID 119433133.
- ↑ Media Advisory: First Results from the Event Horizon Telescope to be Presented on April 10th.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Prof. H.D.E. (Heino) Falcke. Netherlands Organisation for Scientific Research. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 липня 2015.
- ↑ Heino Falcke - Curriculum Vitae - website of Academia Europaea
- ↑ а б в Heino Falcke kijkt verder dan de horizon van het zwarte gat (Dutch) . Radboud University Nijmegen. Процитовано 26 липня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Govert Schilling (4 липня 2013). Mystery radio bursts blamed on black hole 'blitzars'. New Scientist. Процитовано 26 липня 2015.
- ↑ Afscheidsgroet van een stervende ster (Dutch) . Radboud University Nijmegen. 4 липня 2013. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 26 липня 2015.
- ↑ John Timmer (8 липня 2013). Possible explanation for radio bursts: Meet the "blitzar". Ars Technica (Dutch) . Процитовано 26 липня 2015.
- ↑ а б в г Heino Falcke receives highest Dutch scientific award (Dutch) . ASTRON. 7 червня 2011. Архів оригіналу за 9 липня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
- ↑ Recipients of the Ludwig Biermann Award. Astronomische Gesellschaft. Процитовано 26 липня 2015.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Akademiepreis 2006 (German) . Berlin-Brandenburg Academy of Sciences and Humanities. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 26 липня 2015.
- ↑ NWO Spinoza Prize 2011. Netherlands Organisation for Scientific Research. 26 серпня 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 25 липня 2015.
- ↑ Heino Falcke. Academia Europaea. Архів оригіналу за 28 березня 2019.
- ↑ Heino Falcke. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. Архів оригіналу за 9 серпня 2020.
- ↑ Lintjesregen in Nijmegen Persbericht Gemeente Nijmegen d.d. 26 april 2016