Хесус Датоло
Хесус Датоло | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Народження | 19 травня 1984 (40 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Карлос-Спегаццініd, Есейса, Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 177 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 75 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Аргентина | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Банфілд» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 10 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2002—2004 | «Банфілд» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Хесус Датоло (ісп. Jesús Dátolo, нар. 19 травня 1984, Карлос-Спегацціні) — аргентинський футболіст, півзахисник клубу «Банфілд».
Виступав, зокрема, за клуби «Бока Хуніорс», з яким став чемпіоном Аргентини, володарем Кубка Лібертадорес та дворазовим переможцем Рекопи Південної Америки, і «Атлетіко Мінейру», з яким став володарем Кубка Бразилії та ще раз виграв Рекопу Південної Америки. Також виступав у Європі за клуби «Наполі», «Олімпіакос» та «Еспаньйол», та національну збірну Аргентини.
Народився 19 травня 1984 року в місті Карлос-Спегацціні біля Буенос-Айреса. У дорослому футболі дебютував 2000 року виступами за команду «Кануелас» з четвертого дивізіону Аргентини, Primera C Metropolitana, взявши участь у 2 матчах чемпіонату.
Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Банфілд», до складу якого приєднався 2002 року і перші два сезони виступав за молодіжну команду. З сезону 2004/05 став виступати за основну команду і відіграв за команду з околиці Банфілда наступні два сезони своєї ігрової кар'єри, в яких забив 6 голів у 38 іграх вищого дивізіону країни.
Влітку 2006 року уклав контракт з клубом «Бока Хуніорс», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Більшість часу, проведеного у складі «Бока Хуніорс», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини, ставав володарем Кубка Лібертадорес, двічі вигравав Рекопу Південної Америки, атакож став фіналістом клубного чемпіонату світу 2007 року в Японії.
31 січня 2009 року він був куплений італійським «Наполі» приблизно за 6,5 мільйонів євро[1], підписавши п'ятирічний контракт із заробітною платою 650 000 євро за сезон[2]. Дебютував у Серії А 14 лютого 2009 року в домашньому матчі проти «Болоньї» (1:1) і провів ще 8 матчів в чемпіонаті у другій половині сезону. Наступного сезону аргентинець забив свій єдиний гол у футболці «адзуррі» та в Серії А 31 жовтня 2009 року у виїзному матчі в Турині проти «Ювентуса» (3:2)[3].
У січні 2010 року футболіст позував для аргентинського гей-журналу Romeo Mag[4] і після повернення до Неаполя президент клубу Ауреліо де Лаурентіс висловив бажання оштрафувати гравця[5]. В результаті 16 січня 2010 року гравця було віддано в оренду з правом викупу грецькому «Олімпіакосу»[6] і дебютував за клуб у матчі Ліги чемпіонів проти «Бордо». Грецький клуб не скористався правом викупу, і після закінчення цієї оренди гравець був відданий в іншу оренду, в іспанський «Еспаньйол»[7]. Під час зимового трансферного вікна каталонський клуб отримав усі права на гравця в рамках угоди, за якою Віктор Руїса відправився у зворотному напрямку[8].
Після того Датоло зіграв за клуб лише п'ять ігор у чемпіонаті і 25 січня 2012 року був проданий в бразильський «Інтернасьйонал»[9]. Він залишався в клубі до серпня 2013 року, після чого перейшов в «Атлетіко Мінейру», з яким виграв 2014 року Рекопу Південної Америки та Кубок Бразилії. У фіналі національного кубка проти «Крузейру» (2:0) у першому матчі він забив один із двох голів своєї команди[10]. Після більш ніж трьох років у клубі аргентинець провів 127 ігор в усіх турнірах і забив 18 голів[11].
Після закінчення контракту з «Атлетіко» Датоло підписав контракт з «Віторією» (Салвадор) у січні 2017 року[12]. 15 лютого він забив свої перші два м'ячі за новий клуб у грі чемпіонату штату проти «Фламенго Баяно» (6:1)[13] у тому числі один з кутового[14].
У травні 2017 року Датоло розірвав контракт з «Віторією», посилаючись на особисті причини[15], і в липні повернувся на батьківщину до свого рідного клубу «Банфілд». Станом на 22 травня 2022 року відіграв за команду 85 матчів в національному чемпіонаті.
22 липня 2009 року Датоло отримав свій перший виклик до національної збірної Аргентини на товариський матч проти Росії[16]. Він дебютував під час цього матчу, який відбувся 12 серпня в Москві, вийшовши на зміну замість Максі Родрігеса[17], і через 20 секунд після виходу на поле він забив третій гол своєї команди, який в підсумку став переможний, оскільки аргентинці виграли з рахунком 3:2[18].
5 вересня 2009 року Датоло вийшов в основі у матчі відбору на чемпіонат світу 2010 року проти Бразилії, в якому провів усі 90 хвилин і знову забив гол дальнім ударом з 30 ярдів[19], але його команда програла 1:3[20]. А вже за чотири дні Датоло провів свій третій і останній матч за збірну, теж в рамках цього відбору проти Парагваю (0:1), і в перерві його замінив Есек'єль Лавессі[21].
Наступного року Датоло був включений до розширеного списку з 30 гравців перед чемпіонатом світу 2010 року у ПАР[22], але 18 травня 2010 року тренер Дієго Марадона виключив його з остаточного списку з 23 гравців[23].
- Станом на 25 жовтня 2015 року.
Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2004–05 | «Банфілд» | ПД | 12 | 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | - | 12 | 1 |
2005–06 | ПД | 26 | 5 | - | - | - | ПАК | 3 | 1 | - | - | - | 29 | 6 | |
Усього за «Банфілд» | 38 | 6 | - | - | 3 | 1 | - | - | 41 | 7 | |||||
2006–07 | «Бока Хуніорс» | ПД | 25 | 1 | - | - | - | ПАК+КЛ | 1+7 | 0+1 | РПА | 2 | 0 | 35 | 2 |
2007–08 | ПД | 24 | 4 | - | - | - | ПАК+КЛ | 2+12 | 0+2 | КЧС | 0 | 0 | 38 | 6 | |
2008–09 | ПД | 18 | 0 | - | - | - | ПАК | 2 | 1 | РПА | 2 | 0 | 22 | 1 | |
Усього за «Бока Хуніорс» | 67 | 5 | - | - | 24 | 4 | 4 | 0 | 95 | 9 | |||||
січ.-черв. 2009 | «Наполі» | A | 9 | 0 | КІ | 0 | 0 | КІН+КУЄФА | 0+0 | 0 | - | - | - | 9 | 0 |
2009-січ. 2010 | A | 13 | 1 | КІ | 3 | 0 | - | - | - | - | - | - | 16 | 1 | |
Усього за «Наполі» | 22 | 1 | 3 | 0 | 0 | 0 | - | - | 25 | 1 | |||||
січ. -черв. 2010 | «Олімпіакос» | СЛ | 7 | 0 | КГ | - | - | ЛЧ | 2 | 0 | - | - | - | 9 | 0 |
2010–11 | «Еспаньйол» | ПД | 15 | 2 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 17 | 2 |
2011-січ. 2012 | ПД | 5 | 0 | КІ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 7 | 0 | |
Усього за «Еспаньйол» | 20 | 2 | 4 | 0 | 0 | 0 | - | - | 24 | 2 | |||||
2012 | «Інтернасьйонал» | ЛГ+A | 11+10 | 8+1 | КБ | - | - | КЛ | 8 | 1 | - | - | - | 29 | 10 |
січ.-серп. 2013 | ЛГ+A | 8+4 | 0 | КБ | 2 | 0 | - | - | - | - | - | - | 14 | 0 | |
Усього за «Інтернасьйонал» | 14+19 | 1+8 | 2 | 0 | 8 | 1 | - | - | 43 | 10 | |||||
серп.-груд. 2013 | «Атлетіко Мінейру» | A | 11 | 1 | КБ | 0 | 0 | - | - | - | КЧС | 0 | 0 | 11 | 1 |
2014 | ЛМ+A | 8+27 | 0+5 | КБ | 8 | 2 | КЛ | 5 | 0 | РПА | 1 | 0 | 49 | 7 | |
2015 | ЛМ+A | 7+21 | 2+5 | КБ | 2 | 0 | КЛ | 7 | 0 | - | - | - | 37 | 7 | |
Усього за «Атлетіко Мінейру» | 59+15 | 11+2 | 10 | 2 | 12 | 0 | 1 | 0 | 97 | 15 | |||||
Усього за кар'єру | 227+34 | 26+10 | 19 | 2 | 49 | 6 | 5 | 0 | 334 | 44 |
Дата | Місто | Господарі | Результат | Гості | Турнір | Голи | Примітки |
---|---|---|---|---|---|---|---|
12-8-2009 | Москва | Росія | 2 – 3 | Аргентина | товариський матч | 1 | |
5-9-2009 | Росаріо | Аргентина | 1 – 3 | Бразилія | Відбір до ЧС 2010 | 1 | |
9-9-2009 | Асунсьйон | Парагвай | 1 – 0 | Аргентина | Відбір до ЧС 2010 | - | |
Усього | Матчів | 3 | Голів | 2 |
- Чемпіон Аргентини (1):
- Володар Кубка Бразилії (1):
- Переможець Ліги Гаушу (2):
- Переможець Ліги Мінейро (1):
- Переможець Ліги Баїяно (1):
- «Віторія» (Салвадор): 2017
- Володар Кубка Лібертадорес (1):
- Переможець Рекопи Південної Америки (3):
- ↑ Фінансова звітність (дата закриття фінансового року 30.06.2009) Società Sportiva Calcio Napoli (PDF). direttanapoli.it. Архів оригіналу (PDF) за 25 грудня 2010. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Il Napoli ripartema senza novità. la Repubblica (італ.). 7 липня 2010. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Juventus vs. Napoli - 31 October 2009 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Gargano, è rottura sul contratto Montervino con Reja a Spalato - la Repubblica.it. Archivio - la Repubblica.it (італ.). Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Datolo in posa per una rivista gay: bufera - Corriere del Mezzogiorno. corrieredelmezzogiorno.corriere.it. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Napoli's Jesus Datolo All Set For Olympiacos Switch - Report | Goal.com. Архів оригіналу за 9 травня 2016. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ El extremo zurdo Dátolo, el primer fichaje perico. Mundo Deportivo (ісп.). 8 липня 2010. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Víctor Ruiz, traspassat a la SSC Napoli. RCD Espanyol (англ.). 29 січня 2011. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Datolo, UFFICIALE: Ex Napoli all'Internacional. Calciomercato.com | Tutte le news sul calcio in tempo reale (італ.). Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Atlético-MG x Cruzeiro - Copa do Brasil 2014. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Minas, Por Elton NovaisTV Globo. Dátolo se despede do Galo e explica dinheiro apreendido: "Foi inocência". globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Aprovado! [Approved!] (порт.). ecvitoria.com.br. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 6 січня 2017.
- ↑ Vitória vs. Flamengo BA - 15 February 2017 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Vitória x Flamengo de Guanambi - Campeonato Baiano 2017. globoesporte.com (pt-br) . Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Dátolo publica despedida do Vitória e diz: "Estou bem e não tenho nenhuma lesão". ge (pt-br) . Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Il compleanno di Jesus Datolo. SSCNAPOLI.IT. 25 травня 2009. Архів оригіналу за 25 травня 2009. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Russia vs. Argentina - 12 August 2009 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Surgical Spain post comeback win. uefa.com. 12 серпня 2009. Архів оригіналу за 17 вересня 2009. Процитовано 8 вересня 2009.
- ↑ Datolo and Hamsik on Target in WC Qualifying. The Offside. 6 вересня 2009. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 8 вересня 2009.
- ↑ Argentina vs. Brazil - 6 September 2009 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Paraguay vs. Argentina - 10 September 2009 - Soccerway. int.soccerway.com. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Sette azzurri nelle liste pre Mondiali. SSCNAPOLI.IT. 14 травня 2010. Архів оригіналу за 14 травня 2010. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Las figuritas del Mundial | Olé. ole.com. 2 січня 2014. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 11 червня 2022.
- Хесус Датоло на сайті ФІФА (англ.)
- Хесус Датоло на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Хесус Датоло на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Хесус Датоло на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Хесус Датоло на сайті BDFutbol.com (англ.)
- Народились 19 травня
- Народились 1984
- Уродженці провінції Буенос-Айрес
- Аргентинські футболісти
- Гравці збірної Аргентини з футболу
- Футболісти «Банфілда»
- Футболісти «Бока Хуніорс»
- Футболісти «Наполі»
- Футболісти «Олімпіакоса» (Пірей)
- Футболісти «Еспаньйола»
- Футболісти «Інтернасіонала»
- Футболісти «Атлетіко Мінейру»
- Футболісти «Віторії» (Салвадор)
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Італії
- Футбольні легіонери у Греції
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери у Бразилії