Очікує на перевірку

Христос та жінка, викрита в перелюбі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Христос та жінка, викрита в перелюбі
нід. Christus en de overspelige vrouw
Творець:Пітер Брейгель Старший
Час створення:1565
Висота:24,1 см
Ширина:34,4 см
Матеріал:полотно
Техніка:олійні фарби
Жанр:сакральне мистецтво[3]
Зберігається:Лондон, Велика Британія
Музей:Галерея Курто[en]
Інвентарний номер:P.1978.PG.48[4] і P.1978.PG.48[5]
CMNS: Христос та жінка, викрита в перелюбі у Вікісховищі

«Христос та жінка, викрита в перелюбі» (нід. Christus en de overspelige vrouw) — картина фламандського художника Пітера Брейгеля Старшого; створена в 1565 році. За основу взято релігійний сюжет Євангелія від Івана (Ів. 8:2-11) Нового Заповіту. Картина знаходиться в фондах Галереї Курто[en] Лондон, Велика Британія, де їй присвоєно інвентаризаційний номер — P.1978.PG.48[6].

Історія

[ред. | ред. код]

Картина належить до періоду, який дослідники творчості художника називають «передсмертним». Він характеризується виконанням за допомогою сутінкової, монохромної палітри (попелясті тони фарб[7]. Пітер Брейгель Старший, у властивій йому манері, передає біблійний сюжет в атиповій манері. Центральною фігурою картини є жінка, звинувачена в блуді, яка стоїть прямо і підноситься як над своїми обвинувачами, так і над самим Ісусом. Останній зображений схиленим над землею під час написання речення фламандською мовою: «Die sonder sonde is, die w …» («Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь»). Показовим є те, що художник зобразив лише один камінь, чого було недостатньо для здійснення покарання. Цим лише підкреслювалася абсурдність дії з боку фарисеїв і книжників[8][9].

Пітер Брейгель Старший передав цю картину у спадок своєму синові — Яну Брейгелю Старшому, який, своєю чергою, заповідав її архієпископу Мілана Федеріко Борромео. До слова, архієпископ замовив копію цієї картини і повернув оригінал назад родині художника[10].

Картина була викрадена 2 лютого 1982 року з Галереї Курто і повернута назад тільки через 10 років, в 1992 році. Після злочину, експерти оцінили збитки від крадіжки картини в 1 мільйон доларів[11].

Опис

[ред. | ред. код]

Сюжет картини відображає епізод новозавітної історії, що міститься в Євангелії від Івана (Ів. 8: 2-11). Жінка, викрита в перелюбстві була засуджена на страту — побиття камінням. Ісус проповідував у храмі і в цей момент фарисеї і книжники привели до нього жінку. Вони звернулися до Ісуса з проханням розтлумачити, як їм вчинити з нею, адже в законах від Мойсея подібні дії належало карати побиттям камінням. Таким кроком вони намагалися заманити Ісуса в логічну пастку, оскільки будь-яка його відповідь мала б негативні наслідки. Відпустити жінку, означало б недотримання законів Мойсея. Виконати страту — підти проти римського імператора. Суперечка була вирішена лише однією фразою: «Хто з вас без гріха, нехай перший кине в неї камінь». Фарисеї і книжники почали розходитися і в підсумку один Ісус, що схилившись до землі писав цю фразу, залишився наодинці з жінкою[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.artandarchitecture.org.uk/images/gallery/2edc26bc.html
  2. ↑ http://artuk.org/discover/artworks/christ-and-the-woman-taken-in-adultery-207068
  3. ↑ https://rkd.nl/explore/images/60114
  4. ↑ https://web.archive.org/web/20070527195019/http://www.artandarchitecture.org.uk/images/gallery/2edc26bc.html
  5. ↑ https://artuk.org/discover/artworks/christ-and-the-woman-taken-in-adultery-207068
  6. ↑ Christ and the Woman taken in Adultery | Art UK. artuk.org (англ.). Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
  7. ↑ Кантор, М. К (2016). Чертополох. Философия живописи (рос.). М: АСТ. с. 480. ISBN 978-5-17-095985-3.
  8. ↑ Christ and the Woman Taken in Adultery. British Museum (брит.). British Museum. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 24 січня 2019.
  9. ↑ Walter Melion, James Clifton and Michel Weemans (2014). Imago Exegetica. Visual Images as Exegetical Instruments, 1400-1700 (PDF) (англ.). BRILL. с. 7—8. ISBN 978-90-04-26201-0. Архів оригіналу (PDF) за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
  10. ↑ Котельникова, Т. М (2004). Брейгель. — Галерея гениев (рос.). М: Олма-пресс. с. 103. ISBN 5-94849-557-4.
  11. ↑ Jr, R. w Apple; Times, Special To the New York (4 лютого 1982). London Theft: $1 Million Bruegel. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 серпня 2018. Процитовано 24 січня 2019.
  12. ↑ Дубровина, К (2016). Энциклопедический словарь библейских фразеологизмов (рос.). М: Литрес. с. 57. ISBN 978-5-9765-0028-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Христос_та_жінка,_викрита_в_перелюбі&oldid=40879967