Хромотерапія
| Хромотерапія | |
 |
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
Хромотерапія (англ. chromotherapy), кольоротерапія, кольорологія — метод альтернативної медицини, який вважається псевдонаукою[1]. Хромотерапевти стверджують, що можуть використовувати світло у формі кольору, щоб збалансувати «енергію», якої не вистачає тілу людини, чи то на фізичному, емоційному, духовному чи ж ментальному рівнях, через цілеспрямований вплив кольором на самопочуття, фізіологію людини; активізація кольором діяльності органів і систем; метод психологічного лікування з метою розслаблення, зняття стресів, підняття настрою та тонусу за допомогою кольорів[2].
Історичні витоки[ред. | ред. код]
Авіценна (980–1037), вважаючи колір життєво важливим як у діагностиці, так і в лікуванні, обговорював хромотерапію в “Каноні лікарської науки” . Він написав, що "колір - це помітний симптом хвороби", а також розробив схему, яка пов'язала колір із температурою та фізичним станом тіла. На його думку, червоний колір рухав кров, синій або білий охолоджував її, а жовтий зменшував м’язовий біль і запалення. [3]
Сама по собі наука кольоротерапія бере початок з англійських учених Дауна і Блунта (1877) лікувальних властивостей ультрафіолетових променів.
Важливим кроком в розвитку науки стали праці американських вчених Едвіна Баббіта і Плізантона, в яких описана лікувальна дія кожного спектру кольору.
Це один з найдавніших методів лікування, який застосовувався багатьма стародавніми культурами для лікування різних недуг, або полегшення їх симптомів.
В середні віки в храмах використовувались великі вітражні вікна, через які потрапляли різнокольорові «цілющі» промені.
Серед учених, які зробили свій внесок у вивчення і розуміння суті світла і кольору, Гіппократ, Абу Алі ібн Сіна (Авіценна), Леонардо да Вінчі, Ісаак Ньютон, М. В. Ломоносов, О. І. Реріх, В. М. Бехтерєв, Е. Герінг, Г. Гельмгольц, Р. Штайнер та ін. При цьому, найбільш значний внесок у формування кольоротерапії як методу лікування внесли такі дослідники: Й. В. Гете, Н. Р. Финсен, Ф. А. Попп, М. Люшер, П. Мандель, Ф. Паньямента. Так, велика заслуга Йоганна Вольфганга фон Гете і важлива суть його вчення про колір — вплив різних кольорів на психіку людини і опис основних колірних психотипів.
Хромотерапія вважають псевдонаукою оскільки практики стверджують, що вплив певних відтінків світла може допомогти людям почуватися краще фізично чи психічно,однак це не підтверджено експериментальними, рецензованими дослідженнями.
Вплив кольору на стан людини[ред. | ред. код]
З усіх людських органів чуття найбільш виражений — зір. Майже 83 % інформації оброблюваної мозком припадає саме на нього, тоді як на слух лише 11 %.
Око працює по принципу механічної камери, при цьому зоровий нерв проводить об'єктивну картину навколишнього середовища в формі електричних імпульсів до зорового центру ; саме ж бачення обігрується в мозку. Клітини сітківки можуть розпізнавати тільки три основні кольори: червоний, зелений і фіолетово-синій. Виходячи з обставин, різні змішані імпульси надходять у мозок, тобто відчуття і сприйняття кольору відбувається саме там.
- Червоний колір — має розігріваючу, оживляючу дію, зміцнює серце і систему кровообігу, активізує роботу печінки і підтримує утворення червоних кров'яних тілець.
- Оранжевий колір — будить радість життя і веселість, допомагає при депресіях, апатії і втраті апетиту. Цей колір благотворно впливає на залози і легені.
- Жовтий колір — покращує настрій і позитивно впливає на нервову систему і внутрішні органи.,заспокоює селезінку, активізує лімфосистему, допомагає при проблемах з печінкою.
- Зелений колір — надає сильний антистресовий ефект, оскільки заспокоює нерви, усуває стани крайньої втоми, відновлює рівновагу між печінкою і селезінкою, регенерує м'язи і сполучну тканину.
- Синій колір — зменшує запалення і допомагає при порушеннях сну, а також при головних болях, синій колір остуджує, тому корисний при опіках і підвищеній температурі.
- Фіолетові тони сприяють кращій концентрації уваги, помітно знімають психічну напругу, стимулюють діяльність селезінки, розслаблюють, знімають біль, підтримують лімфосистему[2][4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Williams, William F. (2000). Encyclopedia of Pseudoscience: From Alien Abductions to Zone Therapy. Facts on File Inc. p. 52. ISBN 1-57958-207-9
- ↑ а б Нестандартні методи психологічної допомоги: кольоротерапія. Освіта.UA (укр.). Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
- ↑ Azeemi, S. T.; Raza, S. M. (2005). A Critical Analysis of Chromotherapy and Its Scientific Evolution. Evidence-based Complementary and Alternative Medicine. 2 (4): 481—488. doi:10.1093/ecam/neh137. PMC 1297510. PMID 16322805.
- ↑ Лісневська, Наталія; Lisnevska, Nataliia (2020). Особливості застосування кольоротерапії в роботі з дітьми дошкільного віку як засобу впливу на їх здоров’я (PDF) (укр.). Архів оригіналу (PDF) за 21 липня 2020. Процитовано 20 січня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Пасько, Катерина Миколаївна (грудень 2017). Особливості використання кольоротерапії в процесі сучасної школи (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 березня 2022. Процитовано 20 січня 2021.
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Chromotherapy(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|