Чародійка (опера)
| Опера «Чародійка» | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Чародейка | ||||
| Композитор | Чайковський Петро Ілліч | |||
| Автор лібрето | Iполит Шпажинськийd | |||
| Мова лібрето | російська | |||
| Кількість дій | 4 дія | |||
| Перша постановка | 20 жовтня 1887 | |||
| Місце першої постановки | Маріїнський театр | |||
| Інформація у Вікіданих | ||||
|
| ||||
«Чароді́йка» (рос. Чародейка) — опера на 4 дії російського композитора Петра Чайковського, лібрето Іполита Шпажинського за його однойменною трагедією.
П'єса Іполита Шпажинського «Чародійка» була вперше поставлена в 1884 році у Малому театрі в Москві. З того часу вона була поставлена в Москві й Петербурзі частіше, ніж будь-яка інша п'єса. Відомими акторками у титульній ролі Настасьї (Куми) були Марія Єрмолаєва і Марія Савіна.[1] Чайковський Модест Ілліч захоплювався п'єсою «Чародійка»,[2] особливо однією сценою. Він розповів про це своєму братові, який продовжував писати дует на основі тієї сцени. Петро Чайковський побачив п'єсу в січні 1885 році, після чого написав Шпажинському і попросив його переписати трагедію в лібрето для опери.[1] Шпажинський погодився і чоловіки зустрілися того ж місяця, щоб обговорити проєкт,[3] однак робота лібретиста затягнулася через його розлучення. Остаточно лібрето було завершене в серпні, воно було задовге і Чайковський був змушений його радикально скоротити. Проте опера — найдовший твір композитора.[4]
Твір — ефектна мелодрама, дія якої проходить у Нижньому Новгороді XV століття. Драма Іполита Шпажинського привабила Чайковського напруженим конфліктом, контрастними характерами. Композитор побачив хорошу можливість для створення музичної трагедії. Проте фахівці відзначають, що лібрето Шпажинського перевантажене зовнішніми діями і не має внутрішніх зв'язків. Проте музика Петра Чайковського перекрила недоліки тексту. «Чародійка» — один із найкращих творів композитора.
Світова прем'єра опери відбулася 20 жовтня 1887 року (1 листопада за новим стилем) у Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі під керівництвом автора. Після одного сезону опера була знята з репертуату. Декорації і костюми були відправлені в Москву, де опера була виконана 2 лютого 1890 року в Большому театрі під керівництвом Іполита Альтані. Друга постановка у Большому театрі відбулася 25 січня 1916 року, проте залишилась у репертуарі тільки до кінця того ж року. Третя постановка в Большому театрі була в 1958 році, вона була поставлена 49 раз і залишилась у репертуарі до 1965 року. Остання прем'єра в Большому театрі була в 2012 році.[5][6] Опера була також поставлена у Тбілісі, 14 грудня 1887 року, під керівництвом Михайла Іполитова-Іванова. Нова постановка «Чародійки» під керівництвом Крістофа Лоя відкрила театральний сезон 2014/2015 у Віденському театрі під диригуванням Михаїла Татарнікова з Симфонічним оркестром Віденського радіо. Французька прем'єра відбулася у березні 2019 року в Ліонській опері під диригуванням Даніеля Рустіоні з Єленою Ґусєвою у титульній ролі.[7]
| Партія | Тип голосу | Прем'єрна постановка,
1 листопада 1887 року (Диригент: композитор) |
|---|---|---|
| Князь Микита Данилич Курлятев, великокнязівський намісник у Нижньому Новгороді | баритон | Іван Мельников |
| Княгиня Євпраксія Романівна, його дружина | мецо-сопрано | Марія Савіна |
| Княжич Юрій, їхній син | тенор | Михайло Васильєв |
| Мамиров, старий дяк | бас | Федір Стравинський |
| Неніла, його сестра, фрейліна княгині | мецо-сопрано | |
| Іван Жура, княжий ловчий | бас-баритон | |
| Настасья, на прізвисько Кума, господиня заїжджого двору у перевезення через Оку, молода жінка | сопрано | Емілія Павловська |
| Фока, її дядько | баритон | |
| Поля, подруга Куми | сопрано | |
| Балакін, нижньогородський гість | тенор | |
| Потап, торговий гість | бас-баритон | |
| Лукаш, торговий гість | тенор | |
| Кічіга, боксер | бас | |
| Паїсій, волоцюга під виглядом чернеця | тенор | |
| Кудьма, чаклун | баритон | |
| Хор, німі ролі: служниці, гості, поліцейські, кріпаки, мисливці, скоморохи, люди | ||
Час дії: Остання чверть XV століття
Місце дії: Нижній Новгород та його околиці
Дія відбувається в останній чверті XV століття у таверні й борделі поблизу Нижнього Новгорода. Настасья (Кума), чарівна власниця заїжджого двору, стала ворогом підступного Мамирова, правої руки місцевого урядника князя Микити Даниловича Курлятева, відмовивши йому. Він розпустив чутки, що вона — чародійка і що кожен чоловік, якого вона зустрічає, закохується в неї. Юрій, син Микити, як і його батько, починає часто навідуватися у заїжджий двір. Микита шалено закохується у Настасью (без успіху) і погрожує їй, що він досягне своєї цілі будь-якими засобами. Мамиров розказує правду Микитиній дружині — Євпраксії, у той час її син, який ще особисто не пов'язаний з Настасією, клянеться помститися з матір. Стикнувшись з Настасією, він дізнається, що вона його кохає. Вони обоє планують утекти вночі, ще не знаючи, що Мамиров розробив ретельний план, щоб помститися Настасьї, Микиті й всій сім'ї. Його план привів до руйнівних наслідків.
1908 — «Кума Марта» Олександра Шатковського (п'єса на 5 дій зі співами, хорами і танцями)
У Радянському Союзі опера була поставлена у новій версії з лібрето Сергія Митрофановича Городецького на основі твору Іполита Шпажинського 22 березня 1941 року в Ленінграді (Санкт Петербурзі).
- Гозенпуд А. А. Краткий оперный словарь. — Киев: Музична Україна, 1986.
- ↑ а б Bolshoi Press Office, 26 June 2012, Bolshoi to return «forgotten» Tchaikovsky's masterpiece, The Enchantress. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ Henry Zajaczkowski, An Introduction to Tchaikovsky's Operas
- ↑ Tchaikovsky Research. Архів оригіналу за 1 травня 2020. Процитовано 26 квітня 2020.
- ↑ David Brown, Tchaikovsky: The Man and His Music
- ↑ Bolshoi Theatre Programme for Чародейка Production premiered 26 June 2012.
- ↑ Архівована копія Чародейка (рос.). Bolshoi Theatre. Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Didier Van Moere. Odeur de soufre. Diapason, No.679 May 2019, p67.
- Die Zauberin: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
- Tchaikovsky Research [Архівовано 28 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- Чародійка [Архівовано 19 липня 2006 у Wayback Machine.]
- Musicweb-international [Архівовано 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Чародійка (опера) на сайті AllMusic. (англ.)
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
