Червневий хрущ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Червневий хрущ
Імаго червневого хруща гризе хвою сосни (Україна)
Імаго червневого хруща гризе хвою сосни (Україна)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Підтип: Hexapoda
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Polyphaga
Надродина: Scarabaeoidea
Родина: Пластинчастовусі (Scarabaeidae)
Підродина: Хрущі (Melolonthinae)
Триба: Rhizotrogini
Рід: Amphimallon
Вид: Червневий хрущ
Linneus, 1758
Amphimallon solstitiale
Синоніми
Scarabaeus solstitiale Linnaeus, 1758
Scarabaeus autumnalis Geoffroy, 1785
Melolontha fallenii Gullenhal, 1817
Rhisotrogus subsulcatus Faldermann, 1835
Rhizotrogus pineticola Graells, 1858
Посилання
Вікісховище: Amphimallon solstitiale
EOL: 3257769
NCBI: 360071

Червневий хрущ (Amphimallon solstitiale) — вид хрущів середнього розміру, поширений у Центральній і Східній Європі. Личинка червневого хруща пошкоджує корені рослинних культур.

Опис[ред. | ред. код]

Блідо-жовтий жук, 1,4-1,9 см у довжину. Пляма на пронотумі та черевце часто темні. Тіло самця вкрито довгими світлими волосками, в самиць волоски короткі. Булавоподібні антени складаються з 9 члеників. Голені передніх ніг самців переважно з 1-2 зубцями, в самиць завжди 3 зубці. Надкрила з потужними поздовжніми ребрами.[1]

Cамиця (ліворуч) і самець червневого хруща. Самиця має три зубці на передніх голенях. Самець має лише 1 зубець, і загалом з довшими волосками на тілі.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Зустрічається у лісах, степах, на луках. Самиця відкладає в ґрунт одну кладку, яка містить близько 20 яєць. Через 4-5 тижнів з яєць виходять личинки. Личинка розвивається впродовж 2-3 років, живиться спочатку перегноєм, пізніше коренями різних рослин.[2]

Зимують в ґрунті личинки 2-го і 3-го віку, а також імаго. Дорослі особини літають з кінця травня до середини серпня, личинки з'являються з кінця червня. На півдні ареалу імаго не живляться, але в зоні хвойних та мішаних лісів жуки гризуть хвою сосни.[2]

Підвиди[ред. | ред. код]

Вид є вкрай поліморфним, виділяють близько 10 підвидів, хоча не всі спеціалісти згодні з таким поділом[3][4]

  • A. s. dalmatinum Brenske, 1894 — Хорватія[5]
  • A. s. grossatus Reitter, 1902
  • A. s. matutinale Nonveiller, 1963 — Сербія, Чорногорія[6]
  • A. s. orientale Reitter, 1902
  • A. s. pictum Reitter, 1902 — Греція[7]
  • A. s. setosum Reitter, 1902 — південно-східна частина Європейської Росії[8]
  • A. s. sibiricus (Reitter, 1902)
  • A. s. silvestrii Schatzmayr, 1936
  • A. s. simplicissimus (Müller, 1902)
  • A. s. solstitiale (Linnaeus, 1758)
  • A. s. tropicum Gyllenhal, 1817

Поширення[ред. | ред. код]

Хрущ волохатий зустрічається в Західній, Центральній та Східній Європі, а також у Західному Сибіру. Відомий з Іспанії, Франції, Великої Британії, Бельгії, Нідерландів, Німеччини, Італії, Австрії, Угорщини, Польщі, Румунії, Сербії, Чорногорії, Греції, України, півдня Європейської частини Росії.[3][9]

В Україні трапляється по всій території, причому підвид A. s. solstitiale відомий з усієї території країни окрім Криму, натомість у Криму та в Одеській, Херсонській та Миколаївській областях зустрічається підвид A. s. grossatum[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Е.Л. Гурьева, О.Л. Крыжановский (1965). Г.Я.Бей-Биенко (ред.). Определитель насекомых европейской части СССР в пяти томах. Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР. Т. 2. Жесткокрылые и веерокрылые, № 89. Москва - Ленинград: Наука. с. 197. Архів оригіналу за 3 червня 2017. Процитовано 22 червня 2019.(рос.)
  2. а б С. О. Трибель, О. О. Стригун, О. М. Гаманова (March 2014). Найпоширеніші в Україні пластинчастовусі фітофаги і їх шкідливість. Захист і карантин рослин (60): 386—414.
  3. а б Amphimallon solstitiale (Linnaeus, 1758). In: GBIF Backbone Taxonomy [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  4. а б В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
  5. Amphimallon solstitiale subsp. dalmatinum Brenske, 1894. Fauna Europaea [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  6. Amphimallon solstitiale subsp. matutinale Nonveiller, 1963. Fauna Europaea [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  7. Amphimallon solstitiale subsp. pictum Kraatz, 1902. Fauna Europaea [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  8. Amphimallon solstitiale subsp. setosum Reitter, 1902. Fauna Europaea [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  9. Amphimallon solstitiale (Linnaeus, 1758). Fauna Europaea [Архівовано 22 червня 2019 у Wayback Machine.](англ.)