Шексна (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шексна
Горицький монастир при впадінні Шексни у Волгу
60°04′00″ пн. ш. 38°00′00″ сх. д. / 60.0666666666947719477320788° пн. ш. 38.000000000028° сх. д. / 60.0666666666947719477320788; 38.000000000028
ВитікБіле озеро
• координати60°03′36″ пн. ш. 38°02′04″ сх. д. / 60.06000000002777739° пн. ш. 38.034444444471773750° сх. д. / 60.06000000002777739; 38.034444444471773750
висота, м120 м
ГирлоВолга
• координати59°06′45″ пн. ш. 37°54′12″ сх. д. / 59.1125000000277723° пн. ш. 37.90333333336077715° сх. д. / 59.1125000000277723; 37.90333333336077715
Басейн19 тис. км²
Країни: Росія
РегіонВологодська область
Довжина139 км
Площа басейну:19 000 км²
Середньорічний стік172 м³/с
Притоки:Inopashd, Kovzhad, Pishkovkad, Uglad, Yagorbad, Великий Юг[d], Sudebkad, Churovkad, Pidmad, Ponzhad, Kargachd, Gremikhad, Uzboykad, Ryabinkad, Nizdobkad, Ulomad, Churovad і Bozhayd
Водойми в русліШекснинське водосховище
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Ріка Шексна біля Білого озера

Шексна (рос. Шексна) — річка у Вологодській області Росії, ліва притока Волги. Довжина — 139 км, площа басейну 19 тис. км². Бере початок з Білого озера, впадає в Рибінське водосховище. В гирлі знаходиться місто Рибінськ.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Походження слова «Шексна» не відоме. Схожі слова: фін. hähnä — «дятел», ерз. šekšej — «строкатий дятел»[1].

Історія

[ред. | ред. код]

У XI—XIV століттях біля витоку річки стояло давнє руське місто Білоозеро, відоме з 862 року. Згідно з «Повість врем'яних літ» у ньому правив Синеус, один з братів Рюрика. Згодом, у XIV столітті, місто було перенесене на місце сучасного розташування, а у XVIII столітті перейменоване на Білозерськ. Тепер це районний центр Вологодської області.

Церква на Шексні

До середини XX століття Шексна мала довжину близько 395 км, але на початок ХХІ сторіччя вона як власно річка збереглася лише на невеликому відрізку від селища Шексна до міста Череповця (це найбільші населені пункти на ній), оскільки верхня течія річки затоплена водами Шекснинського (Череповецького) водосховища, а нижня — Рибінського водосховища. Живлення переважно снігове. Середня витрата води за 28 км від гирла 172 м³/с. Замерзає наприкінці жовтня — грудні, скресає в квітні — початку травня.

Входить до складу Волго-Балтійського водного шляху та Північно-Двінської водної системи. На річці 2 гідровузли — Шекснинська ГЕС і Рибінська ГЕС.

На березі річки в селі Гориці (за 6 км від Кирило-Білозерського монастиря) розташований Горицький монастир.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: В 4-х тт. — М.: «Прогресс», 1973. Т. 4. С. 422

Посилання

[ред. | ред. код]