Штефан Ладіслаус Ендліхер

Штефан Ладіслаус Ендліхер
нім. Stephan Ladislaus Endlicher
Літографія Йозефа Крігубера. 1848 Літографія Йозефа Крігубера. 1848
Народився	24 червня 1804(1804-06-24) Пресбург
Помер	28 березня 1849(1849-03-28) (44 роки) Відень
Поховання	Віденський центральний цвинтар
Країна	Австрія
Діяльність	ботанік, птеридолог, бріолог, археолог, синолог, нумізмат, професор, міколог, мовознавець, викладач університету
Галузь	ботаніка
Заклад	Віденський університет
Посада	Member of the Frankfurt Parliamentd
Членство	Леопольдина Австрійська академія наук Американська академія мистецтв і наук Краківське наукове товариствоd
Нагороди	Член Американської академії мистецтв і наук
Штефан Ладіслаус Ендліхер у Вікісховищі

Штефан Ладіслаус Ендліхер (нім. Stephan Ladislaus Endlicher; 24 червня 1804, Пресбург, — 28 березня 1849, Відень) — австрійський ботанік, сходознавець та нумізмат.

Біографія

Штефан Ендліхер вивчав богослов'я у католицькій семінарії у Відні, отримав духовний сан, який незабаром склав, та у 1828 році вступив на службу у віденську придворну бібліотеку.

Вивчав ботаніку та філологію. У 1836 році отримав місце хранителя віденського кабінету природничої історії, а у 1840 році — професора ботаніки Віденського університету та директора ботанічного саду.

Брав участь у заснуванні Австрійської академії наук та у подіях 1848 року.

Втратив свій маєток, влаштовуючи на свої кошти ботанічний музей і сад та видаючи «Annalen der Wiener Museum» та інші дорогі твори і т. д.; свій гербарій і бібліотеку, оцінені в 24 000 талерів, подарував державі.

Чи було причиною його смерті самогубство, достеменно невідомо.

Ендліхер був видатним систематиком і створив одну з найкращих для свого часу природну систему рослин («Genera plantarum secundum ordines naturalis disposita», Відень, 1836—1840; «Enchiridion botanicum», Лейпциг, 1841). Хоча його система, яка є удосконаленням природних систем Жюссьє та Декандоля та в якій були прийняті до уваги анатомічні ознаки (будова стебла), на сьогодні й застаріла, але його точні описи родин та родів до цього часу мають велике значення.

Визнання

Рід рослин Endlicheria Nees, nom. cons., родини Лаврові був названий у 1833 році на честь Ендліхера.

Важливіші праці

Разом з Марциусом Ендліхер розпочав величезну працю «Flora brasiliensis».

Інші ботанічні праці Ендліхера:

• «Flora Posomensis» (Пресбург, 1830) (лат.)
• «Prodromus florae Norfolkiae» (Відень, 1833) (лат.)
• «Atacta botanica» (Відень, 1833) (лат.)
• «Grundzüge einer neuen Theorie d. Pflanzenzeugang» (Відень, 1838) (нім.)
• «Iconographia generum Plantanun» (Відень, 1838) (лат.)
• «Grundzüge d. Botanik» (у співавторстві із Унгером, Відень, 1843) (нім.)
• «Synopsis coniferarum» (Санкт-Галлен, 1847) (лат.)

Також Ендліхер написав цінну китайську граматику: «Anfangsgrundzüge der chinesischen Grammatik» (Відень, 1845) (нім.) та інші твори з філології та сходознавства, наприклад:

• «Analecta grammatica» (Відень, 1830) (лат.)
• «Atlas von China nach Aufnahme der Jesuitenmissionäre» (Відень, 1846) (нім.)
• «Die Bruchstücke einer altdeutschen Uebersetzung des Matthäus Ewangelium» (1834) (нім.).

Посилання

• Праці Ендліхера в Deutschen Nationalbibliothek^{[недоступне посилання з серпня 2019]} (нім.)

Джерела

• Constantin von Wurzbach. Biographisches Lexikon des Kaisertums Österreich. 4. Band. Wien, 1858. (нім.)