Китаєзнавство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Китай у сучасних межах.

Китаєзнавство, китаїстика, синолоґія (від пізньолатинського Sina — Китай) — комплекс наук, які вивчають історію, економіку, політику, філософію, мову, літературу, культуру стародавнього і сучасного Китаю.


Сутність терміну[ред.ред. код]

У Китаї для науки про минуле цієї країни використовується термін 汉学 (піньінь hànxué) або国学 (піньінь guóxué, може бути витлумачено як «батьківщинознавство», «наука про рідний край»). Перший частіше використовується в дослідженнях історії та культури ханьского етносу, другий — інших національностей, що живуть на території Китаю. У Японії для позначення цієї науки служить термін канґаку (汉学, дослівно «ханьське вчення»). В англомовних країнах цей термін вважається застарілим, він є складовою Китайських студій (англ. Chinese Studies).

Вчених, які займаються синолоґією, називають синолоґами, китаєзнавцями або китаїстами, в XIX в. рідко — «хінезистами» (запозичення з німецької мови).

Історія розвитку[ред.ред. код]

Синологія, як окремий науковий напрямок, виникла наприкінці XVI ст. Її виникнення повязане з місіонерською діяльністю європейців на території Китаю, яку здійснювали на початках переважно монахи ордену єзуїтів.

Першими синологами вважають італійських єзуїтів Мікеле Руджері (проповідував у Макао і Гуандуні з 1579 до 1588) і Матео Річі (проповідував у Китаї з 1582 до 1610). Матео Річі опублікував 1615 року свої щоденники під заголовком «De Christiana expeditione apud Sinas» («Про християнські експедиції в Китай») в латинському перекладі Ніколя Триго.

У наступному столітті декілька десятків місіонерів-єзуїтів опублікували в Європі результати своїх досліджень мови, культури, історії, природи Китаю. Зокрема, єзуїт зі Львова Михайло Боїм у 1963 році вирушив як місіонер до Китаю разом з 9 молодими єзуїтами. Відомо, що на цю поїздку надихнув його місіонер — св. Франциск Ксаверій. Результатом перебування Михайла Боїма у Піднебесній стали 25 друкованих праць з ботаніки (опублікував альбом «Flora Sinensis» — «Флора Китаю»), зоології, медицини, переклади Несторіанської стели і Конфуція, а також катехизм китайською. Не кажучи вже про етнографічні замальовки тих країв, де побував Боїм. 

У XVII—XVIII ст. центром синології був Париж, оскільки саме французькі монахи-єзуїти займали на цей час багато посад при китайському імператорському палаці. У 1736 році вийшла друком монографія Ж.-Б. Дюальда «Опис Китайськой імперії». За його редакцією видано також багатотомну серію досліджень, проведених єзуїтами в Китаї. Зацікавлення перших дослідників були надзвичайно широкими. Вони стосувалися стародавньої історії Китаю, мови, перекладів китайських творів на латинь, музикознавства, а також прикладних аспектів (наприклад, технології виготовлення порцеляни).

До середини XIX ст. практично всі китаїсти були духовними особами. Світська синологія виникає у Франції в першій половині XIX ст. як академічна філологічна дисципліна. Новим поштовхом для її розвитку слугувало налагодження дипломатичних відносин з Китаєм після 1860 року.

У зв'язку з колоніальною експансією західних держав з середини ХІХ ст. Китай опинився в центрі геополітичних і торгово-економічних прагнень європейців. Для синологів пріоритетними стають дослідження культурно-ідеологічних традицій, зокрема літературно-поетична спадщина Китаю, де бачили «ключ» до розуміння східного імперського суспільства і загадкового східного менталітету.

У другій половині XIX ст. формуються національні синологічні школи і наукові центри (німецько-голландська, з центрами в Лейдені і Тюбінгені; французька; британська, з центром в Оксфорді і Кембриджі; північноамериканська (США), з центром у Єльському університеті; російська). Паралельно продовжувався розвиток місіонерської синології, однак її представники переважно зосереджували увагу на віровченнях і вивченні релігії та етнографії.

Сучасний стан[ред.ред. код]

У ХХ ст. відбувається розширення предмету дослідження китаїстики. Окрім традиційного вивчення давніх пам'яток, поширюються активні дослідження сучасного Китаю. Після другої світовой війни починається новий етап китаєзнавства, формуються самостійні напрями досліджень: даологія, буддологія, дослідження архаїчного Китаю, дослідження зв'язків Китаю і Європи в новий час, історія китайської літературної та естетичної думки, релігієзнавство Китаю. Головні центри світової китаїстики переміщуються в США.

 Див. також[ред.ред. код]

 Література[ред.ред. код]

1. Шевчук Л. Т. Китай: соціально-економіко-географічна характеристика / Любов Шевчук. — Львів: Світ, 1999. — 136 с.

2. Ісаєва Н.С. Основні мотиви романтичної поезії Т.Шевченка та її китайська специфіка в перекладах Ге Баоцюаня // Вісник Чженчжоуського університету. – 1998. - № 6 (31). – С.90-91 (кит. мовою); 娜塔利娅·伊萨耶娃 谢甫琴科诗作 的浪漫基调与戈宝权译本的中国风格 // 郑州大学学报 – 1998 年,第 31 卷,第 6 期,第 90-91 页。

3. Ісаєва Н.С. Китайська література в Україні // Дайцзун сюекан. – 1998. - № 1. – С.48-50 (кит. мовою); 娜塔利娅·伊萨耶娃 中国文学在乌克兰 // 岱宗学刊 – 1998 年 - №1- 第 48-51 页。

4. Ісаєва Н.С. Типологія українського і китайського романтизму: структура художнього мислення. // Сходознавство (Інститут Сходознавства ім..Кримського НАН України). – 1999. - №7-8. – С.212-221;

5. Ісаєва Н.С. Спільні риси романтичного світогляду Т.Шевченка та Лі Бо // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. – К., 2000. – Вип. 4. – С. 34-40.

6. Ісаєва Н.С. Компаративістика в Китаї: Лу Сінь. // Вісник Київського університету: східні мови та літератури. – 2000. – Вип.3. – С.11-17;

7. Ісаєва Н.С. Спільні риси романтичного світогляду Т.Шевченка та Лі Бо. //Вісник Міжнародного інституту лінгвістики і права (Літературознавчі студії). – 2000. – Вип. 2 – С.266-273.

8. Ісаєва Н.С. Поезія Т.Шевченка в Китаї: специфіка художнього перекладу. // Матеріали Ш Всеукраїнської науково-практичної конференції „Україна – країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій”. – К. – 2001. – С. 46-55.

9. Ісаєва Н.С. Українська література в Китаї: проблеми рецепції: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук (10.01.05 – порівняльне літературознавство) – Київ, 2002.

10. Ісаєва Н.С. Основні тенденції розвитку порівняльного літературознавства в Китаї. // Літературознавча компаративістика (навчальний посібник) за ред. Р.Гром‘яка – Тернопіль, 2002. – С.151-181;

11. Ісаєва Н.С. Основні форми рецепції української літератури в Китаї. // Українознавство, 2006, № 2, С.313-319.

12. Ісаєва Н.С. Поезія Тараса Шевченка періоду заслання і проблема відтворення її національної специфіки в китайських перекладах. // Українознавство, 2006,№ 3, С.263-270.

13. Ісаєва Н.С. Поезія Т.Шевченка останніх років життя в перекладах Ге Баоцюаня // Записки з українського мовознавства: Зб. Статей. – Одеса, 2007, № 17, С.91-100.

14. Ісаєва Н.С. Триптих Т.Шевченка «Доля», «Муза», «Слава» в китайських перекладах: проблема рецепції // Шевченкознавчі студії. – К., 2007 – С.213-219.

15. Ісаєва Н.С. Літературознавча компаративістика та перспективи дослідження українсько-китайських літературних взаємин // Китайська цивілізація: традиції та сучасність. – К., 2007- С.21-26.

16. Ісаєва Н.С. Концепція історії китайської літератури у працях Чжена Чженьдо // Східний світ – 2008, №4, С.80-87.

17. Ісаєва Н.С. Стилістичні особливості епістолярної прози Сань Мао // Вісник Київського національного університету. Серія «Східні мови та літератури», 2010, № 16. – С. 14-16.

18. Ісаєва Н.С. Мовні засоби інтимізації в епістоляріях Сань Мао // Мова і культура. (Науковий журнал) - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго. – 2009 – Вип.11. - Т.1 (113). – С.242-248.

19. Ісаєва Н.С. «Щоденник божевільного» Гоголя і Лу Сіня: психологічний аспект порівняння // Літературознавчі студії. – Київ: КНУ, - 2009. – вип. 25. – С. 77-85.

20. Ісаєва Н.С.Функціональні особливості ретроспективних відступів у повісті Хун Їн «Компроміс заради ніжності» // Сходознавство – 2010, №45-46 – С.11-23.

21. Роль містичного компоненту в китайській феміністичній прозі 90-х років // Мова і культура. – 2010, Вип. 12, Том. VIII. – С.219-225.

22. Ісаєва Н.С. Концепція «свободи особистості» в епістолярній прозі Сань Мао. // China, Korea, Japan: Methodology and Practice of Culture Interpretation/. – Korea, - 2009. – p.180-186 (у співавторстві з В.Шаповаловою).

23. Ісаєва Н.С. Мотиви даоської утопії в середньовічній китайській поезії // Літературознавчі студії. – Київ: КНУ, - 2009. – вип. 24. – С.163-167.

24. Ісаєва Н.С. Жіночий дискурс традиційних образів української і китайської прози постмодерного періоду // Літературознавчі студії. – Київ: КНУ, - 2010. – вип. 29. – С.166-173.

25. Ісаєва Н.С. Функціональні та поетологічні особливості пейзажу в сучасній китайській жіночій прозі (на прикладі оповідання Чи Цзицзянь «Легкий вітерець в гаю») // Східний світ – 2010, №3 – С.179-185.

26. Ісаєва Н.С. Українсько-китайські літературні зв’язки // Мовні та літературні зв’язки України з країнами Сходу (Колективна монографія) / За ре. Бондаренка І.П. – Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2010. – С.255-277.

27. Ісаєва Н.С. Символічні іпостасі жінки в романі Сюй Сяобінь «Пірната змія» // Міжнародна наукова конференція «Мова і культура», Київ, 21-25 червня, 2010 року // Мова і культура. - К.: Видавничий дім Дмитра Бураго.– 2010. - Вип. 13. - Том. VIII (144). – С.363-371.

28. Ісаєва Н.С. Концептуалізація страху в малій прозі Цань Сюе // Літературознавчі студії. – Київ: КНУ, - 2011. – вип. 33. – С.180-185.

29. Ісаєва Н.С. Особливості архітектоніки китайської жіночої неореалістичної прози (на матеріалі повісті Фан Фан «Краєвид») // Вісник Львівського університету. Серія філологічна – Львів: Вид-во Львівського національного університету, 2011. – Вип. 54. − С. 168-176 (0,5 д.а.)

30. Ісаєва Н.С. Авангардна природа символів у прозі Цань Сюе: образи комах // Мова і культура. – К.: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2011. − Вип. 14. − С.328-335 (0,5 д.а.).

31. Ісаєва Н.С. Оповідання Тє Нін «Ей, Сянсюе!»: авторські прийоми реалістичного зображення дійсності (у співавторстві з Смірновою Б.) //Теоретична і дидактична філологія: Збірник наукових праць. – Переяслав-Хмельницький: ПП «СКД», 2012. − Вип. 11. – С.217-230 (0,5 д.а.).

32. Ісаєва Н.С. Образ митця у смисловому просторі української та китайської постмодерної прози // Літературознавчі студії. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2012 – Випуск 35. − С. 259-267 (0,7 д.а.).

33. Ісаєва Н.С. Поетика парадокса в п’єсі С.Стратієва «Автобус» та Ґао Сінцзяня «Автобусна зупинка» // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур (пам’яті академіка Леоніда Булаховського): Збірник наукових праць. − К.: «Освіта України», 2012. – Вип. 18. – С. 237-244 (0,6 д.а.).

34. Ісаєва Н.С. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект (у співавторстві з Акімовою А.О.) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. – К., 2012. – Вип. 18. – С.59-62 (0,5 д.а.).

35. Ісаєва Н.С. Актуалізація традиційної та контекстуальної символіки колоративів у повісті Сюй Сяобінь «Химерний сад» // Семантика мови і тексту: Матеріали ХІ міжнародної науково-практичної конференції(Івано-Франківськ, 26-28 вересня 2012 р.) – Івано-Франківськ – 2012, С. 216-218 (0,5 д.а.).

36. Ісаєва Н.С. Експериментальна драма Ґао Сіньцзяня // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. – К., 2013. – Вип. 19. – С. 57-60.

37. Ісаєва Н.С. Особливостi моделювання художньої дiйсностi у прозi Мо Яня 1980-х рокiв / Н. С. Iсаєва // Свiтова лiтература на перехрестi культур i цивiлiзацiй : [зб.наук.праць / гол. ред. В. П. Казарин]. – Сiмферополь : Кримський Архiв, 2013. – Вип. 7. – Ч. 1. – С. 73–82 (0,5 д.а.).

38. Ісаєва Н.С., Акімова А.О. Класичні теорії драми в Китаї та Європі: компаративний аспект / Н.С. Ісаєва, А. О. Акімова // Ісаєва Н.С. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. – К., 2012. – Вип. 18. – С.59-62.

39. Акімова А. О. Художні особливості філософського трактату ”Дао Де Цзін” / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка ”Літературознавчі студії” [м. Київ 2013 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. – № 37. – Ч. 1. – 2013. – С. 10-15.

40. Акімова А. О., Ісаєва Н. С. Концепція кохання у смисловому просторі юанської драми / А. О. Акімова, Н.С. Ісаєва // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка ”Літературознавчі студії”[ м. Київ 2013 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. – № 39. – Ч. 1. – 2013. – С. 3-10.

41. Акімова А. О. Особливості вербалізації концепту кохання в китайській та японській мовах / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка ”Мовні і концептуальні картини світу”[ м. Київ 2015 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. – № 54. – 2015. – С. 3 - 7.

42. Акімова А. О. Дискурс кохання у тематиці класичних Цзацюй та розмовної драми ХХ ст. / А. О. Акімова // Наукові записки. Серія «Філологічна». – Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія». – Вип. 62. – 2016. С. 20 –23.

43. Акімова А. О. Особливості розкриття теми громадянського обов’язку у трагедії Тянь Ханя “Жінка-інспектор Се Яохуань” (谢瑶环) (1961 р.) / А. О. Акімова // Науковий вісник. Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : збірник наукових праць / за ред. Оксани Філатової. – № 1 (17), травень 2016. – Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського С. 9 –13.

44. Акімова А. О. Шляхи теоретичного та практичного оновлення китайської драми у контексті культурних змін другої половини ХХ століття / А. О. Акімова // Мова і культура. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – Вип. 18, т. IV (179). – C. 215–221.

45. Акімова А. О. Вплив «культурної революції» на новітню китайську драматургію / А. О. Акімова // Актуальні проблеми іноземної філології : наук. журн. / [редкол. : І. П. Біскуб (гол. ред.) та ін.]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. – № 4. – С. 5–9.

46. Акімова А. О. Специфіка поєднання візуального та вербального у новітній китайській драмі та в сучасній українській драмі (на прикладі п’єси Лю Шугана «Візит мертвого до живих» та п’єси-мініатюри Олени Савчук «Побачення зі смертю») / А. О. Акімова // Мова і культура. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2016. – Вип. 19, т. III (183). – C. 49–53.

47. Акімова А. О. Вплив нового літературного процесу на китайську драму ХХ століття / А. О. Акімова // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство) : збірник наукових праць / за ред. Оксани Філатової. – № 2 (18), листопад 2016. – Миколаїв : МНУ імені В.О. Сухомлинського. – С. 9–12.

48. Акімова А. О. Традиційна юанська драма та розмовна драма ХХ ст. : зміни жанрових особливостей / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Літературознавчі студії» [ м. Київ 2016 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. – № 48. – Ч. 1. – 2016. – С. 7–17.

49. Акімова А. О. Осмислення теми «самотності серед людей» у новітній китайській драматургії (на прикладі п’єси Лю Шугана «Візит мертвого до живих» (1985 р.) / А. О. Акімова // Збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Мовні та концептуальні картини світу» [м. Київ 2016 р.] / КНУ ім. Т.Шевченка. – № 57. – Ч. 1. – 2016. – С. 10–18.

50. Акімова А. О. Аналіз теоретичних засад китайських драматургів ХХ століття / А. О. Акімова // Актуальні проблеми іноземної філології : наук. журн. / [редкол. : І. П. Біскуб (гол. ред.) та ін.]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2016. – № 5. – С. 9–17.

51. Акімова А. О. Модерні експерименти у новітній китайській розмовній драмі як підґрунтя синтезу вербального та візуального / А. О. Акімова // Мова і культура. – К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. – Вип. 20, т. I (184). – C. 10 –22.

52. Акімова А. О. Концепція нової форми драми театру хуацзюй / А. О. Акімова // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Філологічні науки». – 2017. – № 1 (13). – C. 11–26.

53. Акімова А. О. Літературознавчий дискурс вирішення проблеми призначення покоління “культурної революції” у драмі Ван Пейгуна “Ми” (1985 р.) / А. О. Акімова // Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки (літературознавство). – № 1 (19), квітень 2017. – С. 7–14.

54. Акімова А. О. Літературознавчий дискурс китайської драматургії: співвідношення нових форм вербального і візуального в драмі Тянь Ханя «Жінка-інспектор Се Яохуань» (1961 р.) / А. О. Акімова // Південний архів. Філологічні науки: Збірник наукових праць. – Випуск № 67. – Херсон: ХДУ, 2017. – C. 10–23.

55. Акімова А. О. Розкриття теми «землі і людини» у п’єсі Цзинь Юня «Нірвана «Пса» (1986 р.) / А. О. Акімова // Scientific publication «Society for cultural and scientific progress in Eastern Europe». Philology, – V(32), Issue: 122 : Budapest. Hungary, 2017. – Р.7–11.

56. Аналіз впливу нового літературного процесу у китайській драмі ХХ століття. Філологічні науки: сучасні тенденції та фактори розвитку: Міжнародна науково-практична конференція, м. Одеса, 27-28 січня 2017 року. – Одеса: Південноукраїнська організація «Центр філологічних досліджень», 2017. – 132 с.- с. 97-101.

57. Літературознавчий дискурс китайської драматургії ХХ століття. / А. О. Акімова // Актуальні проблеми філологічної науки: сучасні наукові дискусії: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, м. Одеса, 24-25 березня 2017 року. – Одеса : Міжнародний гуманітарний університет, 2017. – С. 28-33.

58. Акімова А.О. Новітня китайська драма в контексті культурної парадигми ХХ століття. Всеукраїнські наукові читання за участю молодих учених «Філологія початку ХХІ сторіччя: традиції та новаторство», які відбудуться 5-6 квітня 2017 року. Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

59. Акімова А.О. Новітня китайська драматургія: синтез візуального та вербального. / А. О. Акімова // Сучасні наукові дослідження представників філологічних наук та їхній вплив на розвиток мови та літератури: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 7-8 квітня 2017 р. – Львів: ГО «Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2017. – С. 15-17.

60. Акімова А.О. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ ДИСКУРС КИТАЙСЬКОЇ ДРАМИ: ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНОЇ ДРАМАТУРГІЇ / А. О. Акімова // Сучасний вимір філологічних наук: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції: м. Львів, 21–22 липня 2017 р. – Львів: ГО «Наукова філологічна організація «ЛОГОС», 2017. – С. 11- 15.

61. Акімова А. О. Історичне тло китайської драми через призму новітньої драматургії /А. О. Акімова // International research and practice conference “Contemporary issues in philological sciences: experience of scholars and educationalists of Poland and Ukraine” : Conference Proceedings, April 28–29, 2017. - Lublin. - P. 40-44.

Примітки[ред.ред. код]


Наука Це незавершена стаття з науки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.