Юлія Фішер
| Юлія Фішер | |
|---|---|
| Julia Fischer | |
 | |
| Юлія Фішер | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 червня 1983 (40 років) |
| Місце народження | Мюнхен |
| Роки активності | 1995 — тепер. час |
| Громадянство |
 Німеччина |
| Національність |
Німеччина |
| Професія | музикант |
| Освіта | Мюнхенська вища школа музики і театру і Q1248650? (2002) |
| Вчителі | Чумаченко Анна і Ansgar Janked |
| Інструменти | скрипка, фортепіано |
| Жанри | класична музика |
| Заклад | Франкфуртський університет музики та виконавських мистецтв і Мюнхенська вища школа музики і театру[1] |
| Нагороди | |
| juliafischer.com | |
 Файли у Вікісховищі | |
Юлія Фішер (нім. Julia Fischer; нар. 15 червня 1983, Мюнхен) — німецька скрипалька та піаністка.
Біографія[ред. | ред. код]
Мати Юлії, Вієра Фішер (при нар. Кренкова), також була піаністкою. Вона належала до німецької меншини в Словаччині та емігрувала до ФРН 1972 року. Батько, Франк-Міхаель Фішер, був математиком. У тому ж році він також переїхав до ФРН з НДР.
Юлія народилася 15 червня 1983 року в Мюнхені. Почалала вчитися грі на скрипці в чотирирічному віці у Гельги Телен. Трохи згодом взялася опановувати піаніно з допомогою матері та Ансгара Янке. Через два роки продовжила музичну освіту в Консерваторії імені Леопольда Моцарта в Аугсбурзі. Викладачкою гри на скрипці у Юлії там була Лідія Домбровська. У 8 років дала перший концерт у супроводі симфонічного оркестру. У 9 років вступила до Музичної академії Мюнхена (клас професорки Анни Чумаченко). Поряд з музичною освітою в 2002 році Юлія Фішер закінчила гімназію в Гаутінгу під Мюнхеном.
З жовтня 2006 року Фішер стала професоркою Музичної академії Франкфурта-на-Майні. Вона була наймолодшою професоркою в історії німецької вищої школи.[2] У жовтні 2011 року Фішер одержала посаду професорки Музичної академії Мюнхена.[3]
Мешкає разом з чоловіком та двома дітьми в Гаутінгу під Мюнхеном.
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Юлія Фішер стала лауреаткою конкурсу скрипалів імені Менухіна за 1995 рік та переможницею Євробачення Юних Музикантів в Лісабоні в 1996 р. Відтоді почалася її концертна кар'єра. Міжнародну концертну діяльність почала з 1998 року. Фішер працювала з такими диригентами, як Герберт Бломстедт, Ашер Фіш, Рафаель Фрюбек де Бургос, Рубен Газарян, Бернард Клі, Якоб Крайцберг, Еммануель Кривін, сер Невіл Маррінер, Юн Маркл, Ієгуді Менухін, Юкка-Пекка Сарасте, Джузеппе Сінополі, Джеффрі Тейт, Юрій Темірканов, Майкл Тілсон Томас, Бруно Вайль, Сімоне Молоді та Девід Цінман.[4][5]
Працювала з багатьма оркестрами світового рівня. Зоркема з Нью-Йоркським філармонічним оркестром, з яким 2003 року під диригуванням Лорін Маазель Фішер дебютувала з концертом для скрипки Сібеліуса. Серед інших оркестрів варто згадати Філадельфійський оркестр, Бостонський, Балтиморський та Сієтлський симфонічні оркестри, Віденський симфонічний оркестр, Академічний симфонічний оркестр Санкт-Петербурзької філармонії, Національний симфонічний оркестр RAI, Російський національний оркестр, Симфонічний оркестр Берлінського радіо, Молода німецька філармонія, Саксонська державна капела Дрездена, Національна академія Санта-Чечілія в Римі та Мюнхенський філармонічний оркестр.
У новорічному концерті 2008 року в Франкфурті дебютувала як піаністка, виконавши концерт Гріга.
Щорічно вона дає від 70 до 80 концертів з 50 програмами. Репертуар Фішер охоплює більше 40 творів у супроводі оркестру та близько 60 творів камерної музики.
Запис концертів Баха у виконанні Юлії Фішер став комерційно найуспішнішим дебютом в історії iTunes.
Репертуар[ред. | ред. код]
Бах, Вівальді, Моцарт, Мендельсон, Брамс, Шуберт, Дворжак, Сен-Санс, Чайковський, Глазунов, Прокоф'єв, Хачатурян, Паганіні, Едвард Гріг, Ернест Шосон, Отторіно Респіґі, Йозеф Сук, Ральф Воан-Вільямс, Пабло Сарасате.
Інструменти[ред. | ред. код]
У минулому Юлія Фішер грала на одній зі скрипок Джузеппе Гварнері, виготовленій 1728 року. Цю скрипку виконавиця одержала в тімчасове користування від фундації Blue de Brasil. Вона також грала на скрипці Антоніо Страдіварі, виготовленій 1712 року та наданій їй в користування Японською музичною фундацією. Зараз (стан: лютий 2014 року) грає на скрипці Джовані Батісти Гваданіні, виготовленій 1742 року,[6] а також на скрипці Андреа Августина (2011)[7].
Визнання[ред. | ред. код]
Премія ECHO Klassik (2005), премія Diapason d'Or (2005), Бетховенське кільце (Бонн) (2005), премія Музичного журналу Бі-Бі-Сі (2006), премія Diapason d'Or (2006), премія ECHO Klassik (2007), премія фірми Грамофон (2007).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://website.musikhochschule-muenchen.de/de/61-deutsch/profil-lehrer/568-179951-51647949
- ↑ HR-Online Про професуру Юлії Фішер. Архів оригіналу за 1 жовтня 2007. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Про професорство Юлії Фішер. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 11 лютого 2014.
- ↑ Booklet zur Mendelssohn-CD
- ↑ Pressemitteilung des Künstlersekretariats am Gasteig November 2006[недоступне посилання]
- ↑ Інформацію про давність інструменту див.: http://www.ks-gasteig.de/kuenstleragentur/kuenstler/violine/julia-fischer/index.html [Архівовано 17 січня 2007 у Wayback Machine.].
- ↑ пор. http://www.juliafischer.com/index.php/de/biografie-de [Архівовано 21 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
- Персональний сайт(нім.)(англ.)
- Фотографії [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- Сайт про Юлію Фішер(нім.)
- Юлія Фішер: Скрипка й фортепіано за один концерт [Архівовано 9 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Julia Fischer |
|
