Яковлєва Олександра Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яковлєва Олександра Євгенівна
рос. Александра Евгеньевна Яковлева
Ім'я при народженні рос. Александра Евгеньевна Иванес
Народився 2 липня 1957(1957-07-02)[1]
Калінінград, РРФСР, СРСР
Помер 1 квітня 2022(2022-04-01)[2] (64 роки)
Санкт-Петербург, Росія
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка, кінорежисерка, громадська діячка, політична діячка, залізничниця, бізнесвумен
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1978)
Роки діяльності 19782022
У шлюбі з Кухарешин Валерій Олександровичd і Невзоров Олександр Глібович
IMDb nm0945096

CMNS: Яковлєва Олександра Євгенівна у Вікісховищі

Олекса́ндра Євге́нівна Я́ковлєва (рос. Александра Евгеньевна Яковлева, при народженні — Іванес; 2 липня 1957(19570702), Калінінград, РРФСР, СРСР1 квітня 2022, Санкт-Петербург, Росія) — радянська та російська актриса, кінорежисер. Російська громадсько-політична діячка регіонального рівня.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчила Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії (1978). Яскраво дебютувала в кіно в 1979 році роллю стюардеси Тамари у фільмі Олександра Мітти «Екіпаж».

Одна з найпопулярніших актрис радянського екрану в 1980-ті роки. В 1993 р. залишила акторську професію. Загалом у 1980—1993 роках зіграла близько тридцяти ролей.

Після цього очолювала службу з управління якістю та персоналом в санкт-петербурзькому аеропорту «Пулково», працювала заступником начальника Жовтневої залізниці з управління якістю та маркетингу. Також обіймала посаду заступника генерального директора Дирекції швидкісного сполучення ВАТ РЖД, а з початку 2011 року по вересень 2011 року була генеральним директором ВАТ «Калінінградська приміська пасажирська компанія». З 2012 року очолила калінінградського відділення партії «Яблуко».[3]

У 2006 році зіграла роль Ксюші в телесеріалі «Мрії Аліси» (рос. Мечты Алисы).

Після чотирьох років боротьби з онкологією померла в Санкт-Петербурзі 1 квітня 2022 року, не доживши трьох місяців до свого 65-річчя[4]. Була похована 7 квітня в Калінінграді на кладовищі на проспекті Миру.

Фільмографія[ред. | ред. код]

Режисер-постановник:

  • «Пором „Анна Кареніна“» (1993)
  • «Князь» (2021)

Акторські роботи:

Кінороботи на українських кіностудіях:

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Новиков Л. Дівчина з характером // Новини кіноекрана. 1983. № 1. — С.15;
  • Игрок с улицы Достоевского // Сов. экран. 1990. № 15. — С6; (рос.)
  • Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.445—446. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]