Ян Радван
Ян Радван | |
---|---|
Народився | 16 століття[2] або 16 століття Вільнюс |
Помер | 1592[1] або не раніше 1591 |
Країна | Велике князівство Литовське |
Діяльність | письменник, Q47038929 |
Alma mater | Падуанський університет |
Знання мов | литовська[2] і латина |
Жанр | панегірик |
Magnum opus | Радзивілліада |
Ян Радван (біл. Ян Радван, пол. Jan Radwan, лит. Jonas Radvanas, лат. Ioannes Radvanus, ? — після 1591) — поет-латиніст Великого князівства Литовського другої половини XVI століття, один із засновників жанру епічно-героїчної поезії у ВКЛ.
Про біографію Яна Радвана відомо мало. Початкову освіту отримав у Вільно, вчився у західно-європейських університетах, диплом отримав у Падуанському університеті.
Подорожував по Європі у почті Ходкевичів, пізніше служив у смоленського воєводи Яна Абрамовича.
Ян Радван писав латинською мовою, був послідовником Вергілія серед поетів Білорусі та Литви.
Найвизначніший твір Яна Радвана — поема «Radivilus, sive de vita…», більш відома як «Радзивіліада», написана на честь Миколая Радзивілла Рудого. Видана у 1592 році у друкарні Яна Карцана у Вільно, разом з творами інших авторів.
Поема написана дактиличним гекзаметром і містить 3 470 рядків. Загалом вона присвячена подіям Лівонської війни і участі у ній Миколая Радзивілла, зокрема описує успішну для нього Битву на Улі. Це найкраща спроба адаптації античної поезії до місцевих умов[3]., стилізована під Іліаду та твори Вергілія. Вона просякнута патріотизмом, прославляє Батьківщину та її оборонців.
Ян Радван створив також низку панегіриків та поем («Epitalamium in nuptis… Christophori Monvidi Dorohostajski…», « Epitalamium in nuptis… Christophori Monvidi Dorohostajski» тощо).
- ↑ а б Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Nowak-Dłużewski J. Okolicznościowa poezja polityczna w Polsce. Pierwsi krolowie elekcyjni. — Warszawa, 1969. — S. 150.
- Радва Ян Вялікає Княства Літоўскае. Энцыклапедыя ў двух тамах/Мінск, «Беларуская энцыклапедыя імя Петра Броўкі», 2007. — ISBN 978-985-11-0393-1