Олександр Вайсберг: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Немає опису редагування |
|||
| Рядок 32: | Рядок 32: | ||
Ще у гімназії Вайссберг цікавився політикою, з 1918 року брав участь у соціалістичному русі, пізніше вступив до [[Соціал-демократична партія Австрії|Австрійської соціал-демократичної партії]]. У 1927 році він розійшовся у поглядах з соціалістами і вступив до Комуністичної партії Австрії. Письменник і в той час ще комуніст [[Артур Кестлер]], який дружив з Вайссбергом, описав його як добре підготованого марксиста-діалектика, непримиренного у філософських дискусіях.<ref name="koestler"/> |
Ще у гімназії Вайссберг цікавився політикою, з 1918 року брав участь у соціалістичному русі, пізніше вступив до [[Соціал-демократична партія Австрії|Австрійської соціал-демократичної партії]]. У 1927 році він розійшовся у поглядах з соціалістами і вступив до Комуністичної партії Австрії. Письменник і в той час ще комуніст [[Артур Кестлер]], який дружив з Вайссбергом, описав його як добре підготованого марксиста-діалектика, непримиренного у філософських дискусіях.<ref name="koestler"/> |
||
1931 року Вайссберг на запрошення фізика [[Лейпунський Олександр Ілліч|Олександра Лейпунського]] приїхав до СРСР, щоб очолити дослідницьку групу в [[Український фізико-технічний інститут|Українському фізико-технічному інституті]] (УФТІ) в [[Харків|Харкові]]. Його було призначено керівником будівництва дослідної станції глибокого охолодження для експериментів з фізики наднизьких температур. Також він доклав багато зусиль для заохочення інших іноземних фізиків до праці в УФТІ. Разом із Олександром до СРСР поїхала його подруга Єва, з якою вони невдовзі одружилися, але 1934 розлучилися. |
1931 року Вайссберг на запрошення фізика [[Лейпунський Олександр Ілліч|Олександра Лейпунського]] приїхав до СРСР, щоб очолити дослідницьку групу в [[Український фізико-технічний інститут|Українському фізико-технічному інституті]] (УФТІ) в [[Харків|Харкові]]. Його було призначено керівником будівництва дослідної станції глибокого охолодження для експериментів з фізики наднизьких температур. Також він доклав багато зусиль для заохочення інших іноземних фізиків до праці в УФТІ. Разом із Олександром до СРСР поїхала його подруга {{не перекладено|Єва Цайзель|Єва Штрікер||Eva Zeisel}}, з якою вони невдовзі одружилися, але 1934 розлучилися.<ref><ref name="BracciniAmaldi2012">{{cite book|last1=Braccini|first1=Saverio|last2=Amaldi|first2=Edoardo|last3=Ereditato|first3=Antonio|last4=Scampoli|first4=Paola|year=2012|issn=2191-5423|doi=10.1007/978-3-642-32855-8}}</ref>The Adventurous Life of Friedrich Georg Houtermans, Physicist (1903-1966) (Електронна книга Google) Edoardo Amaldi, Saverio Braccini, Antonio Ereditato, Paola Scampoli. Springer Science & Business Media, 30 січ. 2013 р. - 166 стор Chapter 9. The beginning of Great Trials</ref> |
||
== Книжки == |
== Книжки == |
||
Версія за 12:21, 1 червня 2015
 | Ця стаття в процесі редагування користувачем [[Користувач:Brunei|Brunei]] певний час. Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені. Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування. Останнє редагування зробив користувач Buruneng (внесок, журнали) о 12:21 UTC (4753259 хвилин тому). |
| Олександр Вайссберг | |
|---|---|
| рос. Александр Семёнович Вайсберг, нім. Alexander Weissberg-Cybulski | |
 | |
| Народився |
8 жовтня 1901 Краков, Австро-Угорська імперія |
| Помер |
4 квітня 1964 (62 роки) Париж, Франція |
| Місце проживання | Австро-Угорська імперія, Австрія, СРСР, Польща, Велика Британія |
| Країна |
 Австрія.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Український фізико-технічний інститут |
| Науковий ступінь | інженер у галузі технічної фізики |
| Партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| Відомий завдяки: | експериментальна фізика, автор книги «Холодна гора» |
 Олександр Вайсберг у Вікісховищі | |
Олександр Вайссберг або Вайсберг, також Цибульський (рос. Александр Семёнович Вайсберг, нім. Alexander Weissberg-Cybulski) (8 жовтня 1901 Краков, Австро-Угорська імперія - 4 квітня 1964 Париж, Франція) - польсько-австрійський фізик єврейського походження, інженер, письменник, підприємець. Член комуністичної партії Австрії. У 1931-1937 роках працював у СРСР, в Українському фізико-технічному інституті. Був заарештований за вигаданними звинуваченнями, три роки перебував у радянських тюрмах, після чого виданий гестапо у 1940 році. Перебував у нацистських концтаборах і гетто, звідки звільнений Червоною армією 1945 року. Надалі емігрував до Великої Британії, де написав декілька книжок, в яких описав репресії сталінського і нацистського режимів.
Біографія
Народився у Кракові в родині багатого підприємця Самуїла Вайссберга і Марії Бланкштейн. У 1906 році родина переїхала до Відня, там Олександр навчався у школі й гімназії. У 1920 році поступив до Віденського університету, паралельно навчався у Вищій технічній школі фізиці, математиці, електотехніці. У 1926 році отримав диплом інженера у галузі фізичної техніки. Тоді ж переїхав до Берліну, де викладав фізику в Вищій технічній школі, а також займався науковою роботою під керівництвом Вільгельма Вестфала[en].[1]
Ще у гімназії Вайссберг цікавився політикою, з 1918 року брав участь у соціалістичному русі, пізніше вступив до Австрійської соціал-демократичної партії. У 1927 році він розійшовся у поглядах з соціалістами і вступив до Комуністичної партії Австрії. Письменник і в той час ще комуніст Артур Кестлер, який дружив з Вайссбергом, описав його як добре підготованого марксиста-діалектика, непримиренного у філософських дискусіях.[1]
1931 року Вайссберг на запрошення фізика Олександра Лейпунського приїхав до СРСР, щоб очолити дослідницьку групу в Українському фізико-технічному інституті (УФТІ) в Харкові. Його було призначено керівником будівництва дослідної станції глибокого охолодження для експериментів з фізики наднизьких температур. Також він доклав багато зусиль для заохочення інших іноземних фізиків до праці в УФТІ. Разом із Олександром до СРСР поїхала його подруга Єва Штрікер[en], з якою вони невдовзі одружилися, але 1934 розлучилися.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>The Adventurous Life of Friedrich Georg Houtermans, Physicist (1903-1966) (Електронна книга Google) Edoardo Amaldi, Saverio Braccini, Antonio Ereditato, Paola Scampoli. Springer Science & Business Media, 30 січ. 2013 р. - 166 стор Chapter 9. The beginning of Great Trials</ref>
Книжки
Написав дві книжки про репресії в СРСР та на окупованих Німеччиною землях. Перша книжка вийшла 1951 року в лондонському видавництві «Хаміш Гамілтон[en]» під назвою «Змова мовчання» (англ. Conspiracy of Silence), того ж року її перевидало видавництво «Саймон та Шустер[en]» у Нью-Йорку під назвою «Звинувачений» (англ. The Accused), а також вона вийшла у Франкфурті-на-Майні у видавництві журналу «Frankfurter Hefte[de]» під назвою «Відьомський шабаш. Росія в горнилі чисток» (нім. Hexensabbat. Russland im Schmelzetiegel der Sauberungen). Пізніше книжку було перевидано у Франції, Чехословаччині, Польщі.
В Україні книжку було видано під назвою «Холодна гора» 2010 року. [2]
1959 року вийшла друга книжка Вайссберга «Адвокат мертвих. Історія Джоела Бренда», присвячена історії євреїв під час нацистських переслідувань. Головний герой книжки - румунський німець Джоел Бренд[en], який намагався врятувати угорських євреїв під час німецької окупації Угорщини 1944 року.
Примітки
- ↑ а б Передмова Артура Кестлера до книги «Звинувачений»
- ↑ Олег Коцарев. Пізнавальна анатомія сталінізму крізь «буржуйський лорнет». Часопис «Критика»: Рік XVІ, Число 9–10 (179–180), серпень 2012