Вплив пандемії COVID-19 на медичних працівників: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 32: Рядок 32:
Дослідження, проведене в [[Сінгапур]]і, показало, що медичні працівники, які доглядають за пацієнтами з COVID-19, відчували тривогу, депресію та стрес.<ref>{{cite journal |author = Tan BY, Chew NW, Lee GK, Jing M, Goh Y, Yeo LL, Zhang K, Chin HK, Ahmad A, Khan FA, Shanmugam GN, Chan BP, Sunny S, Chandra B, Ong JJ, Paliwal PR, Wong LY, Sagayanathan R, Chen JT, Ng AY, Teoh HL, Ho CS, Ho RC, Sharma VK |display-authors = 6 |title = Psychological Impact of the COVID-19 Pandemic on Health Care Workers in Singapore |journal = Annals of Internal Medicine |volume = 173 |issue = 4 |pages = 317–320 |date = серпня 2020 |pmid = 32251513 |pmc = 7143149 |doi = 10.7326/M20-1083}} {{ref-en}}</ref> Підвищення робочих вимог до медичних працівників суперечило їхнім обов'язкам перед родиною та друзями, що спричинило появу в них психологічного стресу.<ref name="conversation"/> Медичні працівники повідомили, що відчувають занепокоєння у зв'язку із самоізоляцією, карантином або можливістю захворіти самим.<ref>{{cite journal |author = Brooks SK, Webster RK, Smith LE, Woodland L, Wessely S, Greenberg N, Rubin GJ |title = The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence |journal = Lancet |volume = 395 |issue = 10227 |pages = 912–920 |date = березень 2020 |pmid = 32112714|pmc = 7158942 |doi = 10.1016/S0140-6736(20)30460-8}} {{ref-en}}</ref> Для медичних працівників перебування на карантині позитивно асоціювалося з мінімізацією прямого контакту з пацієнтами та неявкою на роботу.<ref>{{cite journal |author = Marjanovic Z, Greenglass ER, Coffey S |title = The relevance of psychosocial variables and working conditions in predicting nurses' coping strategies during the SARS crisis: an online questionnaire survey |journal = International Journal of Nursing Studies |volume = 44 |issue = 6 |pages = 991–8 |date = серпень 2007 |pmid = 16618485 |pmc = 7094220 |doi = 10.1016/j.ijnurstu.2006.02.012}} {{ref-en}}</ref>
Дослідження, проведене в [[Сінгапур]]і, показало, що медичні працівники, які доглядають за пацієнтами з COVID-19, відчували тривогу, депресію та стрес.<ref>{{cite journal |author = Tan BY, Chew NW, Lee GK, Jing M, Goh Y, Yeo LL, Zhang K, Chin HK, Ahmad A, Khan FA, Shanmugam GN, Chan BP, Sunny S, Chandra B, Ong JJ, Paliwal PR, Wong LY, Sagayanathan R, Chen JT, Ng AY, Teoh HL, Ho CS, Ho RC, Sharma VK |display-authors = 6 |title = Psychological Impact of the COVID-19 Pandemic on Health Care Workers in Singapore |journal = Annals of Internal Medicine |volume = 173 |issue = 4 |pages = 317–320 |date = серпня 2020 |pmid = 32251513 |pmc = 7143149 |doi = 10.7326/M20-1083}} {{ref-en}}</ref> Підвищення робочих вимог до медичних працівників суперечило їхнім обов'язкам перед родиною та друзями, що спричинило появу в них психологічного стресу.<ref name="conversation"/> Медичні працівники повідомили, що відчувають занепокоєння у зв'язку із самоізоляцією, карантином або можливістю захворіти самим.<ref>{{cite journal |author = Brooks SK, Webster RK, Smith LE, Woodland L, Wessely S, Greenberg N, Rubin GJ |title = The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence |journal = Lancet |volume = 395 |issue = 10227 |pages = 912–920 |date = березень 2020 |pmid = 32112714|pmc = 7158942 |doi = 10.1016/S0140-6736(20)30460-8}} {{ref-en}}</ref> Для медичних працівників перебування на карантині позитивно асоціювалося з мінімізацією прямого контакту з пацієнтами та неявкою на роботу.<ref>{{cite journal |author = Marjanovic Z, Greenglass ER, Coffey S |title = The relevance of psychosocial variables and working conditions in predicting nurses' coping strategies during the SARS crisis: an online questionnaire survey |journal = International Journal of Nursing Studies |volume = 44 |issue = 6 |pages = 991–8 |date = серпень 2007 |pmid = 16618485 |pmc = 7094220 |doi = 10.1016/j.ijnurstu.2006.02.012}} {{ref-en}}</ref>


Медичні працівники, як медсестри, так і лікарі та інший медичний персонал, який безпосередньо боровся з поширенням хвороби в [[Китай|Китаї]], відчували симптоми тривоги, [[депресія (психологія)|депресію]], та труднощі із [[безсоння|засипанням]]. Зокрема, близько 46,04% опитаних відчували тривогу, 44,37% депресію, і 28,75% мали безсоння.<ref name=":5">{{cite journal|author = Que J, Shi L, Deng J, Liu J, Zhang L, Wu S, Gong Y, Huang W, Yuan K, Yan W, Sun Y, Ran M, Bao Y, Lu L |display-authors = 6 |title = Psychological impact of the COVID-19 pandemic on healthcare workers: a cross-sectional study in China |journal = General Psychiatry |volume = 33 |issue = 3 |pages = e100259 |date = 2020-06-14 |pmid = 32596640 |pmc = 7299004 |doi = 10.1136/gpsych-2020-100259}} {{ref-en}}</ref>
Медичні працівники, як медсестри, так і лікарі та інший медичний персонал, який безпосередньо боровся з поширенням хвороби в [[Китай|Китаї]], відчували симптоми тривоги, [[депресія (психологія)|депресію]], та труднощі із [[безсоння|засипанням]]. Зокрема, близько 46,04% опитаних відчували тривогу, 44,37% депресію, і 28,75% мали безсоння.<ref name=":5">{{cite journal|author = Que J, Shi L, Deng J, Liu J, Zhang L, Wu S, Gong Y, Huang W, Yuan K, Yan W, Sun Y, Ran M, Bao Y, Lu L |display-authors = 6 |title = Psychological impact of the COVID-19 pandemic on healthcare workers: a cross-sectional study in China |journal = General Psychiatry |volume = 33 |issue = 3 |pages = e100259 |date = 2020-06-14 |pmid = 32596640 |pmc = 7299004 |doi = 10.1136/gpsych-2020-100259}} {{ref-en}}</ref> У місті [[Ухань]] у Китаї, де розпочалась пандемія, понад 70 % медичних працівників повідомили про психологічний стрес.<ref>{{cite journal |author = Lai J, Ma S, Wang Y, Cai Z, Hu J, Wei N, Wu J, Du H, Chen T, Li R, Tan H, Kang L, Yao L, Huang M, Wang H, Wang G, Liu Z, Hu S |display-authors = 6 |title = Factors Associated With Mental Health Outcomes Among Health Care Workers Exposed to Coronavirus Disease 2019 |journal = JAMA Network Open |volume = 3 |issue = 3 |pages = e203976 |date = березень 2020 |pmid = 32202646 |pmc = 7090843 |doi = 10.1001/jamanetworkopen.2020.3976}} {{ref-en}}</ref>

Медичні працівники ризикували отримати травму чи інший розлад, пов'язаний зі стресом, або страхом захворіти та не знати, що станеться з ними в майбутньому.<ref>{{cite journal |author = Cabarkapa S, Nadjidai SE, Murgier J, Ng CH |title = The psychological impact of COVID-19 and other viral epidemics on frontline healthcare workers and ways to address it: A rapid systematic review |journal = Brain, Behavior, & Immunity - Health |volume = 8 |pages = 100144 |date = жовтень 2020 |pmid = 32959031 |pmc = 7494453 |doi = 10.1016/j.bbih.2020.100144}} {{ref-en}}</ref>


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 12:26, 7 липня 2022

Ця стаття в процесі редагування певний час.

Будь ласка, не редагуйте її, бо Ваші зміни можуть бути втрачені.

Якщо ця сторінка не редагувалася кілька днів, будь ласка, приберіть цей шаблон. Це повідомлення призначене для уникнення конфліктів редагування.

Останнє редагування зробив користувач Yukh68 (внесок, журнали) о 12:26 UTC (954720 хвилин тому).

Пандемія коронавірусної хвороби 2019 вплинула на медичних працівників як фізично, так і психологічно.[1] Медичні працівники є більш уразливими до інфікування COVID-19, ніж решта населення загалом у зв'язку з більшим контактом з інфікованими особами. Медичні працівники під час були змушені працювати в стресових умовах без належного захисного спорядження, та приймати важкі рішення, пов'язані з етичними аспектами медицини. Системи охорони здоров'я та соціального захисту в усьому світі намагалися впоратися з негативними наслідками пандемії. Ситуація була особливо складною в країнах з нестабільною гуманітарною ситуацією, і країнах з низьким рівнем доходу, де системи охорони здоров'я та соціальні системи вже раніше були ослаблені. Послуги з надання медичної допомоги в галузі статевого та репродуктивного здоров'ю були відсунуті на другий план, що могло призвести до підвищення материнської захворюваності та смертності.[2][3]

Проблеми

Інфікування

Всесвітня організація охорони здоров'я повідомила, що в деяких країнах кожен десятий медичний працівник інфікований коронавірусом.[1] У березні 2020 року 9 % інфікованих COVID-19 в Італії були медичними працівниками.[4] У травні 2020 року Міжнародна рада медичних сестер повідомила, що щонайменше 90 тисяч медичних працівників інфікувалися, а понад 260 медсестер померли від COVID-19.[5] У березні 2020 року кожен четвертий лікар у Великій Британії перебував у стані самоізоляції або доглядав за хворим на COVID-19 членом сім'ї.[6]

Уряд Великобританії повідомив, що частина медичних працівників на пенсії будуть знову закликані до роботи, щоб допомогти під час епідемії COVID-19. Це викликало занепокоєння, що вони можуть піддаватися підвищеному ризику захворіти на важку COVID-19.[7]

Дефіцит ЗІЗ

У низці країн повідомлено про недоліки засобів індивідуального захисту для медичних працівників.[8][7] У Китаї недостатня готовність медперсоналу, нестача засобів індивідуально захисту, недостатні навички та заплутані рекомендації щодо використання ЗІЗ призвели до численних випадків інфікування і смертей від COVID-19 серед медичних працівників.[9]

Низка лікарень у США на початку пандемії повідомили про дефіцит захисних засобів для медичних працівників. Оскільки кількість випадків COVID-19 на початку пандемії постійно зростала, то ймовірно, що Сполученим Штатам було необхідно набагато більше захисних масок, ніж було в наявності на початок пандемії.[10]

В одному унікальному дослідженні, з виключно ретельним способом дослідження, яке проводилось за допомогою інтерв'ю із записом відгуків медсестер щодо нестачі персоналу, тривалого робочого дня та важкості хворих. Одна з відвертих учасниць сказала таке: «Я взагалі не можу заснути, і навіть якщо заснути, то до того часу вже час прокидатися». Медсестри були перевантажені унаслідок того, що вони працювали в умовах нестачі персоналу на додаток до більш важких умов праці. Інша відповідь звучала так: «Найбільше проблемою було носіння захисних засобів. Без їжі та води протягом 12 годин».[11] Доступність захисних засобів була різною в залежності від країни, але всі країни стикалися з однаковою нестачею запасів засобів захисту, щоб захистити медпрацівників під час їх роботи у надмірно зараженому оточенні.

Дефіцит ЗІЗ поставив багатьох медичних працівників під загрозу зараження COVID-19. Медичні працівники провели нетрадиційні заходи, щоб компенсувати нестачу захисних засобів, використовуючи ресурси, які вони мали в наявності. Вони виявляли неабияку креативність для самостійного виготовлення захисних засобів, зокрема використовували пластикові пакети як халати, і використовували зрізи з пластикових пляшок для води для захисту очей.[12] Дефіцит засобів індивідуального захисту був ще більшим у лікарнях у місцевостях з низьким рівнем доходу. Такі предмети, як засоби індивідуального захисту, завжди були дефіцитними товарами в країнах з низьким рівнем доходу. Країни з низьким рівнем доходу також отримують вакцини проти COVID-19 повільніше через нерівномірний їх розподіл. Країни, що розвиваються, не можуть належним чином зберігати та виробляти вакцини, щоб мати можливість вакцинувати населення так само швидко, як розвинені країни. У міжнародній асоціації медичних працівників повідомили, що організація змогла придбати лише одну десяту з 240 мільйонів масок, які в неї просили ці країни.[13] Хоча засоби захисту стають менш ефективними в захисті від інфікування при повторному використанні, тривале носіння захисних засобів також спричинює пошкодження шкіри у 97 % медичних працівників.[14] Пошкодження шкіри найчастіше виникають на переніссі, що спричинене подразненням від масок для обличчя.

Смерті медичних працівників

Вже на початку пандемії у кількох країнах повідомлено про смерть медсестер і лікарів від COVID-19.[4][15] У травні 2020 року повідомлено, що щонайменше 260 медсестер померли від COVID-19. У березні 2020 року в Італії від COVID-19 померли щонайменше 50 лікарів.[16] Кількість смертей медичних працівників в Італії продовжувала зростати. За оцінками станом на квітень 2020 року кількість померлих лікарів становила близько 119, а серед медсестер — до 34. Дві смерті серед медсестер, були самогубствами через нестерпне навантаження на роботі.[17]

8 серпня 2020 року Індійська медична асоціація повідомила, що в Індії від COVID-19 померли 198 лікарів.[18] У лютому 2021 року Індійська медична асоціація заявила, що кількість смертей лікарів в Індії від COVID-19 зросла до 734[19][20], однак уряд Індії заявив, що лише 162 лікарі померли від COVID-19.[19]

Нестача медичних працівників

На час до пандемії COVID-19 на думку багатьох опитаних, значна кількість галузей стикалася з нестачею персоналу, що також стосувалося сфери охорони здоров'я. Навіть до пандемії нестача персоналу в медичній галузі не була чимсь дивним у світі. Проте у зв'язку з боротьбу з пандемією негативний вплив нестачі медичних працівників ще посилився. У дослідженні зі спостереженням за медичними працівниками «Lasater» та в інших дослідженнях показано, що робоче навантаження медсестер було дуже високим, і що половина медперсоналу відчувала виснаження. Також у дослідженнях було показано, що погіршення результатів лікування хворих та поганий медсестринський догляд тісно пов'язані з погіршенням кваліфікації медсестер.[21] Без належно кваліфікованого персоналу, який би впорався з напливом хворих коронавірусною хворобою, медичні працівники не можуть забезпечити хворим необхідний рівень догляду, оскільки відсутня необхідна кількість працівників, щоб охопити всіх хворих.

Стреси та синдром вигорання на роботі

Пандемія COVID-19 вплинула на всіх медичних працівників, і статті про медсестер і пости в соціальних мережах рясніють історіями про медсестер, які виснажені, налякані, іноді піддаються дискримінації, відчувають себе вигорілими, перевтомленими, деморалізованими неефективними рішеннями урядів і керівників системи охорони здоров'я, або розчарованими байдужістю громадськості дотримуватись санітарних приписів щодо карантинних норм під час пандемії. Це перевантаження і виснаження впливало на медсестер як психічно, так і фізично. Синдром вигорання у медсестер дуже виражений, і якщо з ним не боротися, то він призводить до погіршення догляду за хворими. Цим медсестрам, яких уже вразив синдром вигорання, доводиться не тільки долати додатковий стрес від перевтоми, але вони також частіше хворіють коронавірусною хворобою. За оцінками міжнародної асоціації медичних сестер, близько 10 % випадків COVID-19 у всьому світі припадає на медичних працівників.[22]Формально медсестри під час пандемії знаходяться під захистом держави, але у зв'язку з нестачею ресурсів медсестри не можуть повністю захистити себе, або забезпечити найкращий догляд за пацієнтами. Ці проблеми вирішуються шляхом самонавчання та пристосування до проблем. Вирішення шляхів подолання наслідків перевантаження і синдрому вигоряння на роботі не були миттєвими і не завжди очевидними, але за бажання способи подолання цих проблем можна було віднайти. В іншому дослідженні встановлено, що під час пандемії посилений стрес вдалося знизити завдяки загальнодержавній підтримці.[23] Це дослідження показує, що медсестри витривалі й справляються з новими викликами за підтримки інших.

Психологічне напруження

Виснажений лікар-анестезіолог у Пезаро, Італія, березень 2020 року

Дослідження, проведене в Сінгапурі, показало, що медичні працівники, які доглядають за пацієнтами з COVID-19, відчували тривогу, депресію та стрес.[24] Підвищення робочих вимог до медичних працівників суперечило їхнім обов'язкам перед родиною та друзями, що спричинило появу в них психологічного стресу.[7] Медичні працівники повідомили, що відчувають занепокоєння у зв'язку із самоізоляцією, карантином або можливістю захворіти самим.[25] Для медичних працівників перебування на карантині позитивно асоціювалося з мінімізацією прямого контакту з пацієнтами та неявкою на роботу.[26]

Медичні працівники, як медсестри, так і лікарі та інший медичний персонал, який безпосередньо боровся з поширенням хвороби в Китаї, відчували симптоми тривоги, депресію, та труднощі із засипанням. Зокрема, близько 46,04% опитаних відчували тривогу, 44,37% депресію, і 28,75% мали безсоння.[27] У місті Ухань у Китаї, де розпочалась пандемія, понад 70 % медичних працівників повідомили про психологічний стрес.[28]

Медичні працівники ризикували отримати травму чи інший розлад, пов'язаний зі стресом, або страхом захворіти та не знати, що станеться з ними в майбутньому.[29]

Примітки

  1. ↑ а б How to protect health workers now: WHO Hay COVID-19 briefing. World Economic Forum (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  2. ↑ Continuing essential Sexual, Reproductive, Maternal, Neonatal, Child and Adolescent Health services during COVID-19 pandemic (PDF). World Health Organization, UNFPA, UNICEF. 2020. (англ.)
  3. ↑ Coronavirus Disease (COVID-19) Pandemic UNFPA Global Response Plan (PDF). UNFPA. 2020. (англ.)
  4. ↑ а б Mitchell G (20 березня 2020). Nurses among confirmed deaths from Covid-19 around the world. Nursing Times (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  5. ↑ 90,000 healthcare workers infected with COVID-19: ICN. www.aa.com.tr. Процитовано 13 травня 2020.(англ.)
  6. ↑ Covid-19: One in four doctors off sick or in isolation. ITV News (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  7. ↑ а б в Taegtmeyer M, Wingfield T. Healthcare workers and coronavirus: behind the stiff upper lip we are highly vulnerable. The Conversation (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  8. ↑ Begging for Thermometers, Body Bags, and Gowns: U.S. Health Care Workers Are Dangerously Ill-Equipped to Fight COVID-19. Time (англ.). Процитовано 13 травня 2020.
  9. ↑ Wang J, Zhou M, Liu F (травень 2020). Reasons for healthcare workers becoming infected with novel coronavirus disease 2019 (COVID-19) in China. The Journal of Hospital Infection. 105 (1): 100—101. doi:10.1016/j.jhin.2020.03.002. PMC 7134479. PMID 32147406. (англ.)
  10. ↑ Ranney ML, Griffeth V, Jha AK (квітень 2020). Critical Supply Shortages - The Need for Ventilators and Personal Protective Equipment during the Covid-19 Pandemic. The New England Journal of Medicine. 382 (18): e41. doi:10.1056/NEJMp2006141. PMID 32212516. (англ.)
  11. ↑ Chahal S, Govil N, Gupta N, Nadda A, Srivastava P, Gupta S, Dang P (30 липня 2020). COVID Related Original Research: Stress, coping and attitudinal change towards medical profession during COVID-19 Pandemic among health care professionals in India: a cross sectional study (PDF). Indian Journal of Mental Health. 7 (3): 255. doi:10.30877/IJMH.7.3.2020.255-262. ISSN 2394-6652. (англ.)
  12. ↑ Livingston E, Desai A, Berkwits M (травень 2020). Sourcing Personal Protective Equipment During the COVID-19 Pandemic. JAMA. 323 (19): 1912—1914. doi:10.1001/jama.2020.5317. PMID 32221579. (англ.)
  13. ↑ McMahon DE, Peters GA, Ivers LC, Freeman EE (липень 2020). Global resource shortages during COVID-19: Bad news for low-income countries. PLOS Neglected Tropical Diseases. 14 (7): e0008412. doi:10.1371/journal.pntd.0008412. PMC 7337278. PMID 32628664.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  14. ↑ Shaukat N, Ali DM, Razzak J (липень 2020). Physical and mental health impacts of COVID-19 on healthcare workers: a scoping review. International Journal of Emergency Medicine. 13 (1): 40. doi:10.1186/s12245-020-00299-5. PMC 7370263. PMID 32689925.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) (англ.)
  15. ↑ ((Lost on the Frontline contributors)) (12 травня 2020). A striving school nurse, a devoted pharmacist: the US health workers who died from Covid-19. The Guardian. Процитовано 13 травня 2020. (англ.)
  16. ↑ 50 doctors have now died in Italy as health system struggles amid coronavirus epidemic. The Independent (англ.). 28 березня 2020. Процитовано 13 травня 2020.
  17. ↑ Lapolla P, Mingoli A, Lee R (березень 2021). Deaths from COVID-19 in healthcare workers in Italy-What can we learn?. Infection Control and Hospital Epidemiology. 42 (3): 364—365. doi:10.1017/ice.2020.241. PMC 7256220. PMID 32408922. (англ.)
  18. ↑ IMA says nearly 200 doctors in India have succumbed to COVID-19 so far; requests PM's attention. Economic Times. 8 серпня 2020. Процитовано 9 серпня 2020. (англ.)
  19. ↑ а б Asian News International (ANI) (3 лютого 2021). IMA refutes govts data, says 734 doctors died due to Covid-19, condemns Centres apathy. Hindustan Times (англ.). Процитовано 13 лютого 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  20. ↑ PTI (16 вересня 2020). IMA publishes list of 382 doctors who died due to Covid-19, demands they be treated as martyrs. Hindustan Times (англ.). Архів оригіналу за 10 березня 2021. Процитовано 13 лютого 2021.
  21. ↑ Lasater KB, Aiken LH, Sloane DM, French R, Martin B, Reneau K, Alexander M, McHugh MD (серпень 2021). Chronic hospital nurse understaffing meets COVID-19: an observational study. BMJ Quality & Safety. 30 (8): 639—647. doi:10.1136/bmjqs-2020-011512. PMC 7443196. PMID 32817399. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  22. ↑ Turale S (червень 2021). COVID-19: Looking to the future of nursing: innovations & policy recommendations. International Nursing Review. 68 (2): 139—140. doi:10.1111/inr.12687. ISSN 0020-8132. PMC 8207033. PMID 34053075. (англ.)
  23. ↑ Zhang M, Zhang P, Liu Y, Wang H, Hu K, Du M (червень 2021). Influence of perceived stress and workload on work engagement in front-line nurses during COVID-19 pandemic. Journal of Clinical Nursing. 30 (11–12): 1584—1595. doi:10.1111/jocn.15707. PMC 8014711. PMID 33590524. (англ.)
  24. ↑ Tan BY, Chew NW, Lee GK, Jing M, Goh Y, Yeo LL, Zhang K, Chin HK, Ahmad A, Khan FA, Shanmugam GN, Chan BP, Sunny S, Chandra B, Ong JJ, Paliwal PR, Wong LY, Sagayanathan R, Chen JT, Ng AY, Teoh HL, Ho CS, Ho RC, Sharma VK (серпня 2020). Psychological Impact of the COVID-19 Pandemic on Health Care Workers in Singapore. Annals of Internal Medicine. 173 (4): 317—320. doi:10.7326/M20-1083. PMC 7143149. PMID 32251513. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  25. ↑ Brooks SK, Webster RK, Smith LE, Woodland L, Wessely S, Greenberg N, Rubin GJ (березень 2020). The psychological impact of quarantine and how to reduce it: rapid review of the evidence. Lancet. 395 (10227): 912—920. doi:10.1016/S0140-6736(20)30460-8. PMC 7158942. PMID 32112714. (англ.)
  26. ↑ Marjanovic Z, Greenglass ER, Coffey S (серпень 2007). The relevance of psychosocial variables and working conditions in predicting nurses' coping strategies during the SARS crisis: an online questionnaire survey. International Journal of Nursing Studies. 44 (6): 991—8. doi:10.1016/j.ijnurstu.2006.02.012. PMC 7094220. PMID 16618485. (англ.)
  27. ↑ Que J, Shi L, Deng J, Liu J, Zhang L, Wu S, Gong Y, Huang W, Yuan K, Yan W, Sun Y, Ran M, Bao Y, Lu L (14 червня 2020). Psychological impact of the COVID-19 pandemic on healthcare workers: a cross-sectional study in China. General Psychiatry. 33 (3): e100259. doi:10.1136/gpsych-2020-100259. PMC 7299004. PMID 32596640. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  28. ↑ Lai J, Ma S, Wang Y, Cai Z, Hu J, Wei N, Wu J, Du H, Chen T, Li R, Tan H, Kang L, Yao L, Huang M, Wang H, Wang G, Liu Z, Hu S (березень 2020). Factors Associated With Mental Health Outcomes Among Health Care Workers Exposed to Coronavirus Disease 2019. JAMA Network Open. 3 (3): e203976. doi:10.1001/jamanetworkopen.2020.3976. PMC 7090843. PMID 32202646. {{cite journal}}: Недійсний |display-authors=6 (довідка) (англ.)
  29. ↑ Cabarkapa S, Nadjidai SE, Murgier J, Ng CH (жовтень 2020). The psychological impact of COVID-19 and other viral epidemics on frontline healthcare workers and ways to address it: A rapid systematic review. Brain, Behavior, & Immunity - Health. 8: 100144. doi:10.1016/j.bbih.2020.100144. PMC 7494453. PMID 32959031. (англ.)

Джерела

  Ця стаття містить текст, що поширено за вільною ліцензією (твердження про ліцензію або дозвіл у Вікісховищі): Explainer: How COVID-19 impacts women and girls . UN Women

Посилання

Хронологія
Штами
Вплив
Події
Установи
Лікарні та готелі
Організації
Особи
Медичні працівники
Науковці
Посадові особи
ВООЗ
Країни
Інші
Померли
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вплив_пандемії_COVID-19_на_медичних_працівників&oldid=36455414