Галактичний квадрант: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Мітка: Нове перенаправлення
 
Створено шляхом перекладу сторінки «Galactic quadrant»
Мітки: Вилучено перенаправлення Переклад вмісту «Переклад вмісту 2»
Рядок 1: Рядок 1:

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Галактичний квадрант (Зоряний шлях)]]
[[Файл:Galactic_longitude.JPG|міні|300x300пкс| Осі [[Галактична система координат|галактичної системи координат]], які ділять Галактику на квадранти.]]
'''Галактичний квадрант''' — один із чотирьох [[Сектор (геометрія)|кругових секторів]] у галактики [[Чумацький Шлях]].
[[Файл:MilkyWayQuadrants.png|міні|300x300пкс| Пронумеровані квадранти та сектори сузір'їв.]]
[[Файл:Regioni_celesti_scelte_-_Quadranti.png|міні|300x300пкс| [[Карта зоряного неба|Зоряні карти]] квадрантів з позначеними найбільшими зорями.]]

== Квадранти в галактичній системі координат ==
У сучасній астрономії галактичні квадранти визначаються на основі [[Галактична система координат|галактичної системи координат]]. За центр системи координат вибирається [[Сонце]], а не [[Галактичний центр]]. Це зумовлено тим практичним міркуванням, що спостерігач знаходиться саме в [[Сонячна система|Сонячній системі]].

=== Окреслення ===
Квадранти позначаються порядковими номерами. Якщо дивитися з [[Галактична система координат|північного галактичного полюса]] і відраховувати кути від променя, який йде від Сонця до центру Галактики, то квадранти визначаються наступним чином (де {{Mvar|l}} — [[Галактична система координат|галактична довгота]]):

* 1-й галактичний квадрант&nbsp;– 0° ≤ {{Mvar|l}} ≤ 90°<ref>''[http://www.astron.nl/~leeuwen/video/dloo/JAHH9p3.pdf THE BEGINNINGS OF RADIO ASTRONOMY IN THE NETHERLANDS] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100919025431/http://astron.nl/~leeuwen/video/dloo/JAHH9p3.pdf|date=2010-09-19}}.'' Journal of Astronomical History and Heritage. 2006</ref>
* 2-й галактичний квадрант&nbsp;– 90° ≤ {{Mvar|l}} ≤ 180°<ref name="NASAAD131K">{{Cite journal|last=Kiss|first=Cs|last2=Moór|first2=A|last3=Tóth|first3=L. V|year=2004|title=Far-infrared loops in the 2nd Galactic Quadrant|journal=Astronomy & Astrophysics|volume=418|pages=131–141|arxiv=astro-ph/0401303|bibcode=2004A&A...418..131K|doi=10.1051/0004-6361:20034530}}</ref>
* 3-й галактичний квадрант&nbsp;– 180° ≤ {{Mvar|l}} ≤ 270°<ref name="Lampton1997">M. Lampton ''et al''. [http://iopscience.iop.org/0067-0049/108/2/545 An All-Sky Catalog of Faint Extreme Ultraviolet Sources] ''The Astrophysical Journal Supplement Series''. 1997</ref>
* 4-й галактичний квадрант&nbsp;– 270° ≤ {{Mvar|l}} ≤ 360°<ref name="toolsofradio">{{Citation|last=Thomas Wilson|last2=Kristen Rohlfs|last3=Susanne Huettemeister|title=Tools of Radio Astronomy|url=https://books.google.com/books?id=9KHw6R8rQEMC&pg=PA347|year=2008|publisher=Springer Science & Business Media|isbn=978-3-540-85121-9|page=347}}</ref>

== Сузір'я, згруповані за галактичними квадрантами ==
[[Файл:Galactic_quadrants.png|міні| Сузір'я, згруповані в галактичні квадранти (N/S, 1–4)]]
{| class="wikitable"
!Квадрант
! Сузір'я <small style="font-weight:normal">([[Зодіак|зодіакальні сузір'я]] виділено '''жирним шрифтом''')</small>
|-
| 1-й північний
| 7 ([[Ліра (сузір'я)|Ліра]], [[Геркулес (сузір'я)|Геркулес]], [[Змія (сузір'я)|Змія]], [[Північна Корона]], [[Змієносець (сузір'я)|Змієносець]], [[Лебідь (сузір'я)|Лебідь]], [[Волопас (сузір'я)|Волопас]])
|-
| 1-й південний
| 11 ('''[[Стрілець (сузір'я)|Стрілець]]''', '''[[Козоріг (сузір'я)|Козоріг]]''', '''[[Водолій (сузір'я)|Водолій]]''', [[Малий Кінь]], [[Дельфін (сузір'я)|Дельфін]], [[Стріла (сузір'я)|Стріла]], [[Орел (сузір'я)|Орел]], [[Лисичка (сузір'я)|Лисичка]], [[Мікроскоп (сузір'я)|Мікроскоп]], [[Щит (сузір'я)|Щит]], [[Південна Риба]])
|-
| 2-й північний
| 8 ([[Цефей (сузір'я)|Цефей]], [[Дракон (сузір'я)|Дракон]], [[Мала Ведмедиця]], [[Гончі Пси]], [[Велика Ведмедиця]], [[Рись (сузір'я)|Рись]], [[Жираф (сузір'я)|Верблюд]], [[Візничий (сузір'я)|Візничий]])
|-
| 2-й південний
| 10 ('''[[Риби (сузір'я)|Риби]]''', '''[[Овен (сузір'я)|Овен]]''', '''[[Телець (сузір'я)|Телець]]''', [[Андромеда (сузір'я)|Андромеда]], [[Кассіопея (сузір'я)|Кассіопея]], [[Кит (сузір'я)|Кит]], [[Персей (сузір'я)|Персей]], [[Трикутник (сузір'я)|Трикутник]], [[Ящірка (сузір'я)|Ящірка]], [[Пегас (сузір'я)|Пегас]])
|-
| 3-й північний
| 9 ('''[[Близнята (сузір'я)|Близнята]]''', '''[[Рак (сузір'я)|Рак]]''', '''[[Лев (сузір'я)|Лев]]''', [[Малий Пес]], [[Секстант (сузір'я)|Секстант]], [[Гідра (сузір'я)|Гідра]], [[Єдиноріг (сузір'я)|Єдинорог]], [[Компас (сузір'я)|Компас]], [[Малий Лев]])
|-
| 3-й південний
| 9 ([[Оріон]], [[Ерідан (сузір'я)|Ерідан]], [[Різець (сузір'я)|Різець]], [[Заєць (сузір'я)|Заєць]], [[Живописець (сузір'я)|Живописець]], [[Голуб (сузір'я)|Голуб]], [[Великий Пес]], [[Корма (сузір'я)|Корма]], [[Піч (сузір'я)|Піч]])
|-
| 4-й північний
| 12 ('''[[Діва (сузір'я)|Діва]]''', '''[[Терези (сузір'я)|Терези]]''', '''[[Скорпіон (сузір'я)|Скорпіон]]''', [[Волосся Вероніки]], [[Ворон (сузір'я)|Ворон]], [[Чаша (сузір'я)|Чаша]], [[Вовк (сузір'я)|Вовк]], [[Центавр (сузір'я)|Центавр]], [[Косинець (сузір'я)|Косинець]], [[Південний Хрест]], [[Насос (сузір'я)|Насос]], [[Вітрила (сузір'я)|Вітрила]])
|-
| 4-й південний
| 22 ([[Циркуль (сузір'я)|Циркуль]], [[Муха (сузір'я)|Муха]], [[Телескоп (сузір'я)|Телескоп]], [[Південний Трикутник]], [[Райський Птах (сузір'я)|Райський Птах]], [[Хамелеон (сузір'я)|Хамелеон]], [[Південна Корона]], [[Павич (сузір'я)|Павич]], [[Індіанець (сузір'я)|Індіанець]], [[Журавель (сузір'я)|Журавель]], [[Октант (сузір'я)|Октант]], [[Скульптор (сузір'я)|Скульптор]], [[Фенікс (сузір'я)|Фенікс]], [[Сітка (сузір'я)|Сітка]], [[Золота Риба (сузір'я)|Золота Риба]], [[Столова Гора (сузір'я)|Столова Гора]], [[Тукан (сузір'я)|Тукан]], [[Летюча Риба (сузір'я)|Летюча Риба]], [[Кіль (сузір'я)|Кіль]], [[Жертовник (сузір'я)|Жертовник]], [[Гідра (сузір'я)|Гідра]], [[Годинник (сузір'я)|Годинник]])
|}

=== Видимість кожного квадранта ===
[[Файл:Celestial.png|праворуч|міні| Галактична, [[Екліптична система координат|екліптична]] та [[Екваторіальна система координат|екваторіальна системи координат]], спроектовані на [[Небесна сфера|небесну сферу]].]]
Через орієнтацію Землі відносно решти галактики, 2-й галактичний квадрант переважно видно лише з [[Північна півкуля|північної півкулі]], а 4-й - переважно з [[Південна півкуля|південної півкулі]].

Можна приблизно визначити межі квадрантів, знайшовши на небі [[Сузір'я|сузір’я]], які лежать в площині Галактики на границях між квадрантами<ref>{{Cite web|url=http://www.thinkastronomy.com/M13/Manual/common/galactic_coords.html|title=Galactic Coordinates|publisher=Thinkastronomy.com|accessdate=2010-08-17|archivedate=2016-09-23|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160923135229/http://www.thinkastronomy.com/M13/Manual/common/galactic_coords.html|url-status=dead}}</ref>:

* {{Mvar|l}} = 0° - сузір’я [[Стрілець (сузір'я)|Стрільця]]. ([[галактичний центр]])
* {{Mvar|l}} = 90° - сузір'я [[Лебідь (сузір'я)|Лебедя]].
* {{Mvar|l}} = 180° - сузір'я [[Візничий (сузір'я)|Візничого]] ([[галактичний антицентр]])
* {{Mvar|l}} = 270° - сузір'я [[Вітрила (сузір'я)|Вітрила]].

== В культурі ==
Давня традиція поділу видимого неба на чотири частини передує сучасним визначенням чотирьох галактичних квадрантів. Стародавні месопотамські тексти говорять про «чотири сторони всесвіту» та «чотири сторони неба»<ref>
{{Citation|last=Michalowski|first=Piotr|date=2010|chapter=masters of the Four Corners of the Heavens: Vies of the Universe in Early Mesopotamian Writings|editor-last=Raaflaub|editor-first=Kurt A.|editor-link=Kurt Raaflaub|editor2-last=Talbert|editor2-first=Richard J. A.|editor2-link=Richard Talbert|title=Geography and Ethnography: Perceptions of the World in Pre-Modern Societies|series=The ancient world: comparative histories|publisher=John Wiley and Sons|volume=3|pages=147–168 [153]|isbn=978-1-4051-9146-3|url=https://books.google.com/books?id=FH3WolaD9asC}}
</ref>, а біблійна [[Книга пророка Єремії]] повторює цю фразеологію: «І на Елам наведу чотири вітри з чотирьох кінців неба» (Єремія, 49:36).

=== Зоряний шлях ===
[[Галактичний квадрант (Зоряний шлях)|Галактичні квадранти]] в [[Зоряний шлях|«Зоряному шляху»]] розділені чотирма галактичними меридіанами, проведеними відносно центра Галактики<ref name="Encyc">{{Cite book
|title=The Star Trek Encyclopedia
|last=Okuda
|first=Michael
|authorlink1=Michael Okuda
|last2=Okuda
|first2=Denise
|last3=Mirek
|first3=Debbie
|date=1999
|publisher=[[Pocket Books]]
|isbn=978-0-671-53609-1
}}</ref>. Це схоже на систему, яку використовують астрономи, однак за центр поділу вибране не Сонце, а центр Галактики, що робить систему менш [[Геоцентризм|геоцентричною]]. Замість використання порядкових номерів, "Зоряний шлях" позначає квадранти [[Грецька абетка|грецькими]] літерами [[Альфа (літера)|Альфа]], [[Бета (літера)|Бета]], [[Гамма]] та [[Дельта (літера)|Дельта]].

Радіоастрономічний огляд CGPS (Canadian Galactic Plane Survey, канадський огляд галактичної площини) створив [[Радіоастрономія|радіокарту]] Галактики на основі квадрантів «Зоряного шляху", жартуючи, що «CGPS в основному займається [[Кардасіанці|кардасіанцями]], тоді як SGPS (Southern Galactic Plane Survey, південний огляд галактичної площини) зосереджується на [[Ромуланці|ромуланцях]]<nowiki/>»<ref>{{Cite web|url=http://www.ras.ucalgary.ca/CGPS/where/plan/|website=The Canadian Galactic Plane Survey|title=Plan Views of the Milky Way Galaxy|publisher=Ras.ucalgary.ca|accessdate=2010-08-19|archivedate=2013-12-19|archiveurl=https://web.archive.org/web/20131219200605/http://www.ras.ucalgary.ca/CGPS/where/plan/|url-status=dead}}</ref>.

== Примітки ==
{{Reflist|30em}}

== Посилання ==

* [http://galaxymap.org/mwe/mwe.php Milky Way Explorer]
[[Категорія:Орієнтація]]
[[Категорія:Чумацький Шлях]]
[[Категорія:Системи небесних координат]]

Версія за 19:51, 29 січня 2024

Осі галактичної системи координат, які ділять Галактику на квадранти.

Галактичний квадрант — один із чотирьох кругових секторів у галактики Чумацький Шлях.

Пронумеровані квадранти та сектори сузір'їв.
Зоряні карти квадрантів з позначеними найбільшими зорями.

Квадранти в галактичній системі координат

У сучасній астрономії галактичні квадранти визначаються на основі галактичної системи координат. За центр системи координат вибирається Сонце, а не Галактичний центр. Це зумовлено тим практичним міркуванням, що спостерігач знаходиться саме в Сонячній системі.

Окреслення

Квадранти позначаються порядковими номерами. Якщо дивитися з північного галактичного полюса і відраховувати кути від променя, який йде від Сонця до центру Галактики, то квадранти визначаються наступним чином (де l — галактична довгота):

  • 1-й галактичний квадрант – 0° ≤ l ≤ 90°[1]
  • 2-й галактичний квадрант – 90° ≤ l ≤ 180°[2]
  • 3-й галактичний квадрант – 180° ≤ l ≤ 270°[3]
  • 4-й галактичний квадрант – 270° ≤ l ≤ 360°[4]

Сузір'я, згруповані за галактичними квадрантами

Сузір'я, згруповані в галактичні квадранти (N/S, 1–4)
Квадрант Сузір'я (зодіакальні сузір'я виділено жирним шрифтом)
1-й північний 7 (Ліра, Геркулес, Змія, Північна Корона, Змієносець, Лебідь, Волопас)
1-й південний 11 (Стрілець, Козоріг, Водолій, Малий Кінь, Дельфін, Стріла, Орел, Лисичка, Мікроскоп, Щит, Південна Риба)
2-й північний 8 (Цефей, Дракон, Мала Ведмедиця, Гончі Пси, Велика Ведмедиця, Рись, Верблюд, Візничий)
2-й південний 10 (Риби, Овен, Телець, Андромеда, Кассіопея, Кит, Персей, Трикутник, Ящірка, Пегас)
3-й північний 9 (Близнята, Рак, Лев, Малий Пес, Секстант, Гідра, Єдинорог, Компас, Малий Лев)
3-й південний 9 (Оріон, Ерідан, Різець, Заєць, Живописець, Голуб, Великий Пес, Корма, Піч)
4-й північний 12 (Діва, Терези, Скорпіон, Волосся Вероніки, Ворон, Чаша, Вовк, Центавр, Косинець, Південний Хрест, Насос, Вітрила)
4-й південний 22 (Циркуль, Муха, Телескоп, Південний Трикутник, Райський Птах, Хамелеон, Південна Корона, Павич, Індіанець, Журавель, Октант, Скульптор, Фенікс, Сітка, Золота Риба, Столова Гора, Тукан, Летюча Риба, Кіль, Жертовник, Гідра, Годинник)

Видимість кожного квадранта

Галактична, екліптична та екваторіальна системи координат, спроектовані на небесну сферу.

Через орієнтацію Землі відносно решти галактики, 2-й галактичний квадрант переважно видно лише з північної півкулі, а 4-й - переважно з південної півкулі.

Можна приблизно визначити межі квадрантів, знайшовши на небі сузір’я, які лежать в площині Галактики на границях між квадрантами[5]:

В культурі

Давня традиція поділу видимого неба на чотири частини передує сучасним визначенням чотирьох галактичних квадрантів. Стародавні месопотамські тексти говорять про «чотири сторони всесвіту» та «чотири сторони неба»[6], а біблійна Книга пророка Єремії повторює цю фразеологію: «І на Елам наведу чотири вітри з чотирьох кінців неба» (Єремія, 49:36).

Зоряний шлях

Галактичні квадранти в «Зоряному шляху» розділені чотирма галактичними меридіанами, проведеними відносно центра Галактики[7]. Це схоже на систему, яку використовують астрономи, однак за центр поділу вибране не Сонце, а центр Галактики, що робить систему менш геоцентричною. Замість використання порядкових номерів, "Зоряний шлях" позначає квадранти грецькими літерами Альфа, Бета, Гамма та Дельта.

Радіоастрономічний огляд CGPS (Canadian Galactic Plane Survey, канадський огляд галактичної площини) створив радіокарту Галактики на основі квадрантів «Зоряного шляху", жартуючи, що «CGPS в основному займається кардасіанцями, тоді як SGPS (Southern Galactic Plane Survey, південний огляд галактичної площини) зосереджується на ромуланцях»[8].

Примітки

  1. ↑ THE BEGINNINGS OF RADIO ASTRONOMY IN THE NETHERLANDS [Архівовано 2010-09-19 у Wayback Machine.]. Journal of Astronomical History and Heritage. 2006
  2. ↑ Kiss, Cs; Moór, A; Tóth, L. V (2004). Far-infrared loops in the 2nd Galactic Quadrant. Astronomy & Astrophysics. 418: 131—141. arXiv:astro-ph/0401303. Bibcode:2004A&A...418..131K. doi:10.1051/0004-6361:20034530.
  3. ↑ M. Lampton et al. An All-Sky Catalog of Faint Extreme Ultraviolet Sources The Astrophysical Journal Supplement Series. 1997
  4. ↑ Thomas Wilson; Kristen Rohlfs; Susanne Huettemeister (2008), Tools of Radio Astronomy, Springer Science & Business Media, с. 347, ISBN 978-3-540-85121-9
  5. ↑ Galactic Coordinates. Thinkastronomy.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2010.
  6. ↑ Michalowski, Piotr (2010), masters of the Four Corners of the Heavens: Vies of the Universe in Early Mesopotamian Writings, у Raaflaub, Kurt A.; Talbert, Richard J. A. (ред.), Geography and Ethnography: Perceptions of the World in Pre-Modern Societies, The ancient world: comparative histories, т. 3, John Wiley and Sons, с. 147–168 [153], ISBN 978-1-4051-9146-3
  7. ↑ Okuda, Michael; Okuda, Denise; Mirek, Debbie (1999). The Star Trek Encyclopedia. Pocket Books. ISBN 978-0-671-53609-1.
  8. ↑ Plan Views of the Milky Way Galaxy. The Canadian Galactic Plane Survey. Ras.ucalgary.ca. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 19 серпня 2010.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Галактичний_квадрант&oldid=41639487