Змієносець (сузір'я)

Змієносець
Латинська назва	Ophiuchus
Род. відмінок	Ophiuchi
Скорочення	Oph
Пряме сходження	17h 00m
межі	від 15h 55m до 18h 39m
Схилення	-8° 00'
межі	від -30° ' до 14° 20'
Площа	948 кв.град. (11)
Зірки	5 яскравіше 3m
	49 яскравіше 5,5m
Найяскравіша зірка	Альфа Змієносця 2,08m
Метеорні дощі	Офіукіди, Південні Травневі Офіукіди, Північні Травневі Офіукіди, Тета-Офіукіди
Суміжні сузір’я	Геркулес; Голова Змії; Терези; Скорпіон; Стрілець; Хвіст Змії; Орел;
	Спостерігається у широтах між +60° i −75°; Ввечері найкраще спостерігати протягом червня.; Вечірня (21:00) кульмінація
	Існує з античності, запропоноване

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук

Сузір'я Змієносця, Змії, Щита Собеського та Тельця Понятовського із «Дзеркала Уранії», набору карток сузір'їв виданого в Лондоні, бл. 1825

Змієно́сець (лат. Ophiuchus) — екваторіальне сузір'я. Одне з 48 сузір'їв, внесених у зоряний каталог Альмагест Клавдія Птолемея. Сонце перебуває у Змієносці з 30 листопада по 17 грудня, незважаючи на це, Змієносець не вважається зодіакальним сузір'ям.

Змієносець зображується як чоловік, що тримає змію, розділену його тілом на дві частини, Голову Змії та Хвіст Змії, які, тим не менш, вважають одним сузір'ям.

[ред.] Зорі та інші цікаві об'єкти

Найяскравіші зорі α Змієносця, яку також називають Расальхаг, і η Змієносця.

RS Змієносця — повторювана нова зоря. Яскравість цієї зорі зростає в сотні разів протягом усього декількох днів через нерівномірні періоди часу. Вважається, що ця зоря може бути початковою стадією утворення наднової типу 1а.

Зоря Барнарда — одна з найближчих зір до Сонячної системи.

У сузір'ї Змієносця в 1604 році спалахнула остання спостережувана в нашій галактиці наднова зоря — SN 1604.

У цьому сузір'ї багато кульових скупчень — М9, М10, М12, М14, М19 і М62), а також темних туманностей, таких, як S-туманність (B 72) і туманність «Люлька» (B 78).

[ред.] Джерела

Змієносець // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 170. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)