Зодіак
Зодіа́к (грец. ζῳδιακός κύκλος — звірине коло) — сукупність 12 рівних секторів уявної смуги, яка розташована обабіч і вздовж екліптики — великого кола небесної сфери, по якому відбувається видимий річний рух Сонця. Це смуга чи пояс завширшки 8° по широті обабіч екліптики, в межах якої відбувається також видимий рух Місяця і планет Сонячної системи (Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн). Розташування будь-якої планети чи зірки всередині чи назовні Зодіаку визначається перпендикуляром від неї до екліптики, а точка перетину цього перпендикуляра з екліптикою визначає екліптичну довготу зірки чи планети.
Зміст |
Історія [ред.]
Виділення Зодіаку як кола небесної сфери, вздовж якого відбувається видимий рух Місяця, Сонця і планет, відбулось у Вавилоні. Перша згадка про зодіакальний пояс у письмових джерелах Вавилона є в серїї клинописних табличок «Мул Апін» (MUL.APIN — сузір'я Плуга), датованих початком VII століття до н. е.: тексти містять перелік 18 сузір'їв на «шляху Місяця» і вказано, що Сонце і п'ять планет пересуваються цим же шляхом, а також виділяється група при-екваторіальних (відповідно, близьких до екліптики) зір. У VII–VI століттях до н. е. згадується поділ зодіакальної зони на 36 ділянок по 10° (так звані деканати, декани або фаси). Поділ зодіаку на 12 рівних частин по 30° відбувся, імовірно, на початку V століття до н. е., коли 10°-ні ділянки були згруповані по три — на цей період припадають згадки зодіакальних гороскопів; у вавилонських астрономічних «щоденниках» 12 зодіакальних сузір'їв згадуються з кінця V — початку IV століть до н. е. Поділ зодіаку на 36—12 ділянок був зумовлений шістдесятковою системою числення Вавилону. Коло поділялося на 360 частин (градусів), що приблизно відповідало кількості днів у році. Зодіакальна вавилонська система служила також і системою небесних координат: екліптичні довготи світил відраховувались в межах зодіакальної ділянки від його західної межі на схід.
Декадна система з 10°-ми ділянками була сприйнята єгипетською астрономією, причому кожній ділянці — декаді — було відповідно призначено деканальні божества (в грецькому варіанті — «декани»). В елліністичному Єгипті користувались комбінованою системою — прикладом чого є так званий Дендерський зодіак (1 ст. до н. е.) — барельеф, котрий розташовувався на стелі одного із приміщень храму богині Хатхор у Дендері, де кожен із дванадцяти зодіакальних секторів розбито на три декани.
Грецька астрономія перейняла зодіакальну систему вавилонян у варіанті з поділом на 12 однакових частин. Перша згадка зодіаку в грецьких джерелах пов'язана з Евдоксом Кнідським — основоположником древньогрецької теоретичної астрономії (середина IV ст. до н. е.) Було виділено окрему групу з 12 сузір'їв, кожне з яких позначалося окремим знаком. Назви знаків і сузір'їв у ті часи збігалися. Знаками зодіаку позначали також місяці[1].
У римський період внаслідок контактів з Індією елліністичні астрономічні й астрологічні твори потрапляють до Індії; в результаті цього індійські астрологи перейняли елліністичну зодіакальну систему.
Давні греки пов'язували знаки зодіаку з міфами: Овен — золоторунний баран, що ніс Фрікса й Геллу, Телець — бик, який викрав Європу, Близнята — Діоскури, Лев — Немейський лев, Стрілець — Кентавр, Рак — рак, що хотів допомогти Лернейській гідрі, коли на неї напав Геракл тощо.
Види Зодіаку [ред.]
- тропічний
За часів Гіппарха точка весняного рівнодення розташовувалася у сузір'ї Овна і знак цього сузір'я
застосовується для позначення точки весняного рівнодення і досі, хоча за дві тисячі років внаслідок прецесії вона змістилася у сусіднє сузір'я Риб. Персидські астрологи середини I тис. н. е. і арабські астрологи наступних століть використовували тропічний Зодіак, що підтверджується збереженими десятками арабських гороскопів на інгресію Сонця в знак Овна: ці інгресії збігалися з датами весняних рівнодень. Саме цей Зодіак використовується західними астрологами і дотепер. - сидеричний — відлік координат прив'язаний до визначених зірок, відповідно, до сузір'їв.
Власне сидеричний Зодіак використовується в індійській астрології, маючи кілька варіантів.
Внаслідок явища випередження рівнодень тропічне зодіакальне коло зміщується не лише на фоні нерухомих зодіакальних сузір'їв, а й щодо сидеричного зодіакального кола, або, аналогічно, сидеричний та тропічний зодіаки дуже повільно зміщуються один щодо іншого. Раз на понад дві тисячі років інший знак сидеричного зодіаку персікається з 0°Овна тропічного, що початкує зміну астрологічної ери (наприклад, закінчення ери Риб та настання ери Водолія).[2]
Знаки Зодіаку [ред.]
Традиційно Знаки Зодіаку згруповані за різними ознаками:
- трипліцитети стихій: вогняний (Овен, Лев, Стрілець), повітряний (Близнята, Терези, Водолій), земний (Телець, Діва, Козоріг) та водяний (Рак, Скорпіон, Риби);
- чоловічі (вогняні та повітряні) і жіночі (земні та водяні);
- кардинальні: Овен — знак весняного рівнодення, Терези — осіннього, Рак — знак літнього сонцестояння, Козоріг — зимового. Ці знаки Зодіаку названі кардинальними (поворотними, або кутовими), оскільки із «входженням» до них Сонця відбуваються зміни у співвідношенні тривалості дня і ночі, тобто зміна пори року.
- фіксовані (або нерухомі): Телець, Лев, Скорпіон, Водолій; ці знаки наступні за кардинальними;
- мутабельні (або перехідні): Близнята, Діва, Стрілець, Риби; ці знаки наступні за фіксованими, завершують пору року.
Зодіакальні сузір'я [ред.]
Знаки Зодіаку не є тотожним терміном до зодіакальних сузір'їв.
До зодіакальних сузір'їв належать Овен, Телець, Близнята, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козоріг, Водолій, Риби.
Важливо розрізняти знаки зодіаку від сузір'їв, пов'язаних з ними, але не тільки через їх віддалення їх один від одного з причини прецесії рівнодень, а ще й тому, що сузір'я різноманітні за формою та розміром і займають різну ширину екліптики. Наприклад, сузір'я Діви займає в п'ять разів більше екліптичної довготи, ніж сузір'я Скорпіона. Знаки зодіаку, з іншого боку, абстраговані від сузір'їв, і становлять рівно одну дванадцяту частину від повного кола кожен, тобто 30°-ий сектор, або ж шлях, пройдений Сонцем приблизно за 30,4 днів.
Межі нинішніх сузір'їв було визначено 1930 року Міжнародним астрономічним союзом. Власне екліптика проходить через ще одне (тринадцяте) сузір'я Змієносця, розташоване між Скорпіоном і Стрільцем, на що також вказано в Альмагесті Птолемея. Сонце проходить через сузір'я Змієносця в період 30 листопада — 17 грудня. До знаків зодіаку відповідно до традиційних астрологічних шкіл сузір'я Змієносець не має стосунку.
Таблиця дат [ред.]
У наступній таблиці порівнюються дати періодів (за Григоріанським календарем), коли Сонце входить
- до знаку тропічного зодіаку (тропічна астрологія)
- до знаку сидеричного зодіаку (станом на 2011 р., індійська астрологія)
- до сузір'я з такою ж назвою, як у знака, враховуючи межі сузір'ів, визначені 1930 року Міжнародним астрономічним союзом.
| Знак зодіаку | Сузір'я | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| назва | символ | тропічний зодіак | сидеричний зодіак (Джйотиша[3]) |
назва[4] | перебування Сонця у сузір'ї | тривалість перебування | найяскравіша зірка сузір'я[5] |
| Овен | 21 березня — 20 квітня | Меша (Aries)
14 квітня — 15 травня |
Овен | 19 квітня — 14 травня | 25.5 доби | Гамаль | |
| Телець | 21 квітня — 20 травня | Врішабха(Taurus)
15 травня — 15 червня |
Телець | 14 травня — 21 червня | 38.2 доби | Альдебаран | |
| Близнята | 21 травня — 21 червня | Майтхуна (Gemini)
15 червня — 17 липня |
Близнята | 21 червня −21 липня | 29.3 доби | Поллукс | |
| Рак | 22 червня — 22 липня | Карка (Cancer)
17 липня — 17 серпня |
Рак | 21 липня — 11 серпня | 21.1 доби | Альтарф | |
| Лев | 23 липня — 23 серпня | Сімха(Leo)
17 серпня — 17 вересня |
Лев | 11 серпня — 17 вересня | 36.9 доби | Регул | |
| Діва | 24 серпня — 23 вересня | Канья (Virgo)
17 вересня — 17 жовтня |
Діва | 17 вересня — 31 жовтня | 44.5 доби | Спіка | |
| Терези | 24 вересня — 23 жовтня | Тула(Libra)
17 жовтня — 16 листопада |
Терези | 31 жовтня — 21 листопада | 21.1 доби | Зубен Ельшемалі | |
| Скорпіон | 24 жовтня — 22 листопада | Врішчіка (Scopio)
16 листопада — 16 грудня |
Скорпіон | 21 листопада — 30 листопада | 8.4 доби | Антарес | |
| - | - | - | - | Змієносець | 30 листопада — 18 грудня | 18.4 доби | Рас Альхаг |
| Стрілець | 23 листопада — 21 грудня | Дхану(Sagittarius)
16 грудня — 14 січня |
Стрілець | 18 грудня — 21 січня | 33.6 доби | Каус Австраліс | |
| Козоріг | 22 грудня — 20 січня | Макара(Capricorn)
14 січня — 13 лютого |
Козоріг | 21 січня — 17 лютого | 27.4 доби | Шедді | |
| Водолій | 21 січня — 20 лютого | Кумбха (Aquarius)
13 лютого — 15 березня |
Водолій | 17 лютого — 13 березня | 23.9 доби | Садалсууд | |
| Риби | 21 лютого — 20 березня | Міна(Pisces)
15 березня — 14 квітня |
Риби | 13 березня — 19 квітня | 37.7 доби | Ета Риб | |
Див. також [ред.]
Посилання [ред.]
- ↑ Зодіакальні сузір'я // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 174. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
- ↑ Марк Русборн, Запретное искусство: самоучитель по хорарной астрологии в 4-х частях.- М.:Изд-во «Доктор Гаспар»,2010.-302с., стр. 77-79.
- ↑ Відповідно до Лагірі (англ. N.C. Lahiri) різниця між сидеричним та тропічним зодіаком на початок 2013 р. становить 24-02-20 град-мін-сек і постійно зростає так на початок 2113 р. становитиме 25-26-30
- ↑ Олександр Пономарів Культура слова: мовностилістичні поради
- ↑ Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів: ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — 547 с. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
Література [ред.]
- Словник античної міфології
- NICHOLAS DEVORE: The Encyclopedia of Astrology
- Г. Е. Куртик О происхождении названий греческих зодиакальных созвездий Виет 2002. Т. 23. № 1. С.76-106 (рос.)
|
Сузір'я Зодіаку |
|
Овен |
|
Знаки Зодіаку |
|
Овен |