Лисичка (сузір'я)
| Лисичка | |
|---|---|
 |
|
| Латинська назва | Vulpecula |
| Род. відмінок | Vulpeculae |
| Скорочення | Vul |
| Пряме сходження | 20h m |
| межі | від 18h 52m до 21h 25m |
| Схилення | 25° ' |
| межі | від 19° 10' до 29° ' |
| Площа | 286 кв.град. (55) |
| Зірки | 0 яскравіше 3m |
| 25 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | Альфа Лисички 4,44m |
| Метеорні дощі | немає |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −61° Ввечері найкраще спостерігати протягом серпня. Вечірня (21:00) кульмінація |
|
| Існує з 1690, запропоноване Гевелієм | |
Лиси́чка (лат. Vulpecula) — сузір'я північної півкулі зоряного неба.
Зміст |
[ред.] Історія
Нове сузір'я. Введено Яном Гевелієм у 1690 році під ім'ям Vulpecula cum Ansere — Лисичка з гускою. У його атласі «Уранографія» сузір'я зображувалося лисицею, що тримає в пащі гуску. Сам Гевелій так коментує сузір'я: «Лисиця - це хитра, жорстока, жадібна і ненажерлива тварина, схожа цим на орла» — Лисичка знаходиться поруч із сузір'ям Орла. Пізніше Гуску іноді виділяли як окреме сузір'я, але ця практика не отримала визнання, а назва скоротилася до просто Лисички.
[ред.] Зорі
Сузір'я не містить зірок, яскравіших 4-ї зоряної велични. Найяскравіша зоря — α Лисички — червоний гігант із значенням зоряної величини 4,44, знаходиться на відстані 297 світлових років. Зоря є оптично подвійною, у бінокль можна розрізнити її компоненти. Також має традиційну назву Ансер, що означає гуску, яку лисиця тримає у пащі.
У 1967 році Е. Г'юішем і Дж. Белл саме у Лисичці було відкрито перший пульсар PSR B1919+21.
Також у сузір'ї Лисички розташована найближча екзопланета — HD 189733 b.
Скупчення Броккі — астеризм, який раніше вважався розсіяним скупченням. Іноді також це скупчення називають Вішалка, завдяки характерній формі розташування зірок.
[ред.] Об'єкти далекого космосу
Найвідоміший з об'єктів далекого космосу у сузір'ї — Туманність Гантель — перша відкрита Шарлем Мессьє планетарна туманність.
[ред.] Література
- Лисичка // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 253. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |
</noinclude>
