Ліра (сузір'я)
| Ліра | |
|---|---|
 |
|
| Латинська назва | Lyra |
| Род. відмінок | Lyrae |
| Скорочення | Lyr |
| Пряме сходження | 19h m |
| межі | від 18h 10m до 19h 24m |
| Схилення | 40° ' |
| межі | від 25° 30' до 47° 30' |
| Площа | 286 кв.град. (52) |
| Зірки | 1 яскравіше 3m |
| 23 яскравіше 5,5m | |
| Найяскравіша зірка | Вега 0,03m |
| Метеорні дощі | Ліріди, Червневі Ліріди, Альфа-Ліріди |
| Суміжні сузір’я | |
| Спостерігається у широтах між +90° i −42° Ввечері найкраще спостерігати протягом липня. Вечірня (21:00) кульмінація |
|
| Існує з античності, запропоноване | |
Лі́ра (лат. Lyra) — невелике сузір'я північної півкулі неба, що знаходиться між Геркулесом і Лебедем.
Зміст |
[ред.] Історія
Стародавнє сузір'я. Включено до каталогу зоряного неба Клавдія Птолемея «Альмагест». Ліра — улюблений музичний інструмент в Стародавній Греції і, очевидно, тому міфи називають цілий ряд власників його прототипу: Аріон, Орфей і Аполлон, що одержав її від Гермеса.
[ред.] Цікаві об'єкти
[ред.] Зорі
Найяскравіша зоря — Вега (α Ліри) — має видиму зоряну величину +0,03m і є другою за яскравістю (після Арктура) зіркою північної півкулі. Вега є одним з кутів Літнього трикутника.
Одна з цікавих зірок — Шеліак (β Ліри), що є затемнювальною подвійною зорею є протитипом класу змінних зір типу β Ліри. Пульсуюча змінна зоря RR Ліри дала назву іншому класу змінних зірок.
[ред.] Об'єкти далекого космосу
В Лірі розташовані такі об'єкти далекого космосу:
- М 56 — кулясте скупчення на відстані 32 900 світлових років, діаметр у поперечнику складає 85 світлових років.
- Туманність Кільце — одна з найвідоміших планетарних туманностей.
[ред.] Екзопланети
В сузір'ї відкрито декілька екзопланет, серед яких: WASP-3b, HAT-P-5b, GJ 758 b і c, HD 178911 Bb, HD 177830 b, TrES-1, і HD 173416 b. У 2010 році Місією Кеплер у Лірі відкрито дві додаткових планети Kepler-7b і Kepler-8b, та дві планети в системі зорі Kepler-9.
[ред.] Література
- Ліра // Астрономічний енциклопедичний словник / За загальною редакцією І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : ЛНУ—ГАО НАНУ, 2003. — С. 255. — ISBN 966-613-263-X, УДК 52(031)
[ред.] Посилання
[ред.] Див. також
| 88 сучасних сузір’їв |
| Андромеда | Близнята | Велика Ведмедиця | Великий Пес | Візничий | Вітрила | Вовк | Водолій | Волопас | Волосся Вероніки | Ворон | Геркулес | Гідра | Годинник | Голуб | Гончі Пси | Дельфін | Діва | Дракон | Ерідан | Єдиноріг | Жертовник | Живописець | Жирафа | Журавель | Заєць | Змієносець | Змія | Золота Риба | Індіанець | Кассіопея | Кит | Кіль | Козоріг | Компас | Корма | Косинець | Лебідь | Лев | Летюча Риба |Лисичка | Ліра | Мала Ведмедиця | Малий Кінь | Малий Лев | Малий Пес | Мікроскоп | Муха | Насос | Овен | Октант | Орел | Оріон | Павич | Пегас | Персей | Південна Гідра | Південна Корона | Південна Риба | Південний Трикутник | Південний Хрест | Північна Корона | Піч | Райський Птах | Рак | Риби | Рись | Різець | Секстант | Сітка | Скорпіон | Скульптор | Столова Гора | Стріла | Стрілець | Телескоп | Телець | Терези | Трикутник |Тукан | Фенікс | Хамелеон | Центавр | Цефей | Циркуль | Чаша | Щит | Ящірка | |
</noinclude>
