Культура підчеплення: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Hookup culture»
(Немає відмінностей)

Версія за 08:55, 17 березня 2024

Культура зчеплення – це культура, яка приймає та заохочує випадкові статеві контакти, включаючи стосунки на одну ніч та іншу пов’язану діяльність, не обов’язково включаючи емоційну близькість, зв’язок чи віддані стосунки.[1] Це, як правило, асоціюється із західною пізньою підлітковою сексуальністю і, зокрема, культурою коледжів Сполучених Штатів.[2] Термін зчеплення має неоднозначне визначення, оскільки він може означати поцілунок або будь-яку форму фізичної сексуальної активності між сексуальними партнерами. Термін hookup широко використовується в США принаймні з 2000 року. Його також називають сексом без стосунків[3] або сексом без побачень.

Більшість досліджень підключень було зосереджено на студентах коледжів США, але підключення не обмежуються кампусами коледжів. Підлітки та юнацтво вступають у зв’язки з різних причин, які можуть варіюватися від миттєвого фізичного задоволення до задоволення емоційних потреб і використання цього як засобу пошуку довгострокового романтичного партнера. Реакцію медіа на культуру стосунків часто вважають моральною панікою. Поява мобільних телефонів, мобільних додатків і веб-сайтів модернізувала культуру спілкування, особливо серед геїв.[4]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Історія

Зростання зчеплення, як форми випадкового сексу, було описано еволюційним біологом Джастіном Гарсіа та іншими як «культурну революцію», яка почалася в 1920-х роках. Історики Д'Еміліо та Фрідман відносять початок випадкового сексу, включно з коледжськими стосунками, ще в минуле, до початку 1800-х років, і пояснюють це явище історичними та культурними факторами.[5] Ліза Вейд, соціологиня, документує, що чоловіки білого братства ХІХ століття часто мали те, що можна було б назвати зчепленим сексом із повіями, бідними жінками та жінками, яких вони брали примусом (проте, останні зазвичай визначають як зґвалтування).[6] У 1800-х роках гомосексуальні чоловіки також брали участь у зв’язках, зустрічаючись у тимчасових місцях, таких як причали та пансіони.[5] З 1920-х років відбувся перехід від епохи залицянь до ери культури зчеплення.[7][5][6] Технологічні досягнення, такі як автомобільні та кінотеатри, вивели молоді пари з дому їхніх батьків і з-під їхніх пильних очей, давши їм більше свободи та більше можливостей брати участь у випадкових сексуальних активностях.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Сексуальна революція 1960-х років принесла послаблення сексуальної моралі, що дозволило відокремити секс від стосунків, а позашлюбний секс став більш соціально прийнятним.[2][8]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Підтримка сексуальної свободи ставала все більш популярною, оскільки розвивалися нові ідеї та переконання щодо позитивних і негативних аспектів статевого акту.[9] Стало більш широко визнаним, що секс не обов'язково завжди був призначений для відтворення, а радше мав більше уваги на фізичному задоволенні.[9] На цей новий погляд вплинуло кілька факторів, зокрема скасування цензурних законів 1930-х років щодо відверто сексуального контенту в медіа, а також зростання доступності протизаплідних таблеток, презервативів та інших форм контрацепції.[9][6] До 1960-х років незаміжнім жінкам зазвичай відмовляли в контролі над народжуваністю, оскільки традиційно для чоловіків і жінок утримувались від статевих стосунків до одруження.[6]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

У 1960-х роках значно зріс фемінізм, прихильники якого стверджували, що жінка повинна мати повний контроль над своїм тілом.[9] Прихильники феміністичного руху також стверджували, що жінки повинні мати можливість «домагатися» чоловіків так само, як чоловіки традиційно домагалися жінок, і доклали зусиль, щоб змінити негативне ставлення, яке зазвичай асоціюється з жінками, які вирішили мати секс до шлюбу.[9]

Кетлін Богл стверджувала, що зростання сприйняття випадкового сексу в 1960-х роках також можна пояснити різким зростанням кількості студенток у коледжах і університетах.[9] Кількість жінок, які відвідували коледж у Сполучених Штатах у 1972 році, була втричі більшою, ніж у 1960 році[9][10]. З більшою кількістю жінок у студентських містечках порівняно з чоловіками, жінкам довелося пристосуватися до сексуальних сценаріїв, окреслених чоловіками, які базуються більше на незаангажованому сексі, а не на розвитку стосунків.[9]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Деякі вчені, зокрема Гарсіа та Фрейтас, виявили, що побачення, хоча й не зникли, зменшилися, оскільки частота зв’язків зросла.[11] До середини 1990-х років Фрейтас виявив, що стосунки є загальноприйнятою формою взаємодії серед сексуально активних дорослих, особливо тих, хто живе в університетських містечках.[1]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

За оглядом Гарсіа, це «безпрецедентний час в історії людської сексуальності». Люди одружуються та створюють сім’ї у віці пізніше, ніж попередні покоління, але стають статевозрілими у більш ранньому віці. У результаті Гарсіа та інші вчені стверджують, що молоді особини фізіологічно здатні до розмноження, але психологічно чи соціально не готові «влаштуватися» та створити сім’ю.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Систематичний огляд літератури Гарсіа показує, що ці зрушення в розвитку є одним із факторів, що сприяють збільшенню зв’язків, «популярній культурній зміні, яка проникла в життя молодих дорослих у всьому західному світі». Огляд показує, що зв’язки стають усе більш нормативними серед молоді та підлітків у Північній Америці та вкоренилися в усьому західному світі, що є помітною зміною в тому, як випадковий секс сприймається та приймається.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Гарсіа та інші відзначили, що «останнє десятиліття стало свідком вибуху інтересу до теми зчеплення, як у науковій сфері, так і в популярних медіа. Дослідження зчеплення не поміщені в окрему дисциплінарну сферу; вони знаходяться на перехресті теоретичних і емпіричні ідеї, отримані з різноманітних галузей, включаючи психологію, антропологію, соціологію, біологію, медицину та охорону здоров’я». Проте дослідження показують, що COVID-19 вплинув на культуру стосунків, знизивши поширеність випадкового сексу.[12] Труднощі у визначенні терміна можуть призвести до різного сприйняття його поширеності. Культура зчеплення визначається нечітко через різноманітність поглядів на цю тему стосовно людської сексуальності. Важко зрозуміти культуру зчеплення, не розуміючи, чому вона існує в суспільстві та чому окремі люди беруть участь у цій культурі.[13]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

За словами Шеннона Т. Будрама, «зчеплення — це не що інше, як угода; це буріто сексу, яке можна використовувати в мікрохвильовій печі».[13] Зв’язок має місце для миттєвого задоволення від сексу, задоволення, відчуття кохання, емоційного відчуття прихильності, думки про те, що зв’язок може перерости у щось менш випадкове, і з багатьох інших причин.[13]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

За словами Кетлін Богл, фраза «зчеплення» є «сленговим терміном», який вважається неофіційним і непередбачуваним через широку варіацію його значення.[7] Багато інших сленгових термінів для стосунків використовувалися й досі використовуються, наприклад «друзі з привілеями» та «стосунки заради сексу».[7] Інші терміни для повторюваних актів зв’язку включають «випадковий секс» або «розважальний секс», або визначаються як стосунки «без зобов’язань».[14]

Норми поведінки

Визначення стосунків може відрізнятися залежно від особи чи вікової групи. Це може варіюватися від дій, які включають поцілунки, оральний секс, ручний секс або статевий акт.[15][16] Термін «зчеплення», що означає випадок випадкового сексу, відрізняється від культури зчеплення. Зчеплення – це акт, який передбачає сексуальну близькість, який, на думку багатьох, є сексуально звільняючим актом. З іншого боку, вважається, що культура зчеплення є репресивною та монолітною, в якій інтимність виникає лише в певному контексті.[17] Дженніфер Обрі та Шівон Сміт виявили, що між статями існують мінімальні відмінності, коли мова заходить про поведінку та частоту зв’язків; з іншого боку, жінки все ще стикаються з більшою соціальною стигмою, тому що їхній соціальний статус знижується з більшою кількістю сексуальних партнерів, але соціальний статус чоловіків підвищується з більшою кількістю сексуальних партнерів.[18] Існує також різниця між чоловіками та жінками, коли справа доходить до причини брати участь у випадковому сексі. Чоловіки спілкуються, щоб збільшити сексуальний досвід і підтримати свою мужність, але жінки, як правило, зв’язуються з надією, що це стане довгостроковими стосунками та задовольнить свого партнера.[19] У дослідженні, проведеному Даніель М. Керріє, вона досліджує, як фраза «зчеплення» передає різні значення залежно від того, чоловік чи жінка вживає її під час опису своїх сексуальних контактів; крім того, Керріє зазначає, що чоловіки використовують слово «зчеплення», щоб підкреслити свою мужність і гетеросексуальність, а жінки використовують цю фразу, щоб зберегти свою жіночність, будучи стратегічно неоднозначним, щоб применшити свої сексуальні бажання.[20]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Гендерні ролі

У зчепленнях беруть участь як чоловіки, так і жінки, але Богл зазначає, що чоловіки та жінки часто обирають випадковий секс з різних причин.[9] Дослідники припускають, що чоловіки та жінки мають різні сексуальні сценарії, способи, якими культурні впливи можуть впливати на сексуальну поведінку людини.[9][6] Крім того, суспільство абсолютно по-різному оцінює сексуальну поведінку чоловіків і жінок.[9][6] Для чоловіків секс характеризується як «центральний елемент чоловічої ідентичності», і дослідження показують, що чоловіки, як правило, «віддають перевагу сексу без стосунків».[6] Навпаки, жінки розглядаються як «сексуальні об’єкти» і зазвичай «сексуально пасивні порівняно з чоловіками».[6] Суспільство зазвичай захоплюється або прославляє чоловіків, які часто вступають у випадковий секс, але жінок ретельно перевіряють або застерігають за таку ж поведінку.[9] З цієї причини сексуальний сценарій жінки більше зосереджений на пошуку певного типу зобов’язань або стосунків.[9] Крім того, жінки прагнуть до стосунків, щоб «захистити свою репутацію» в коледжі, але чоловіки мають більше сексуальної свободи, не боячись докорів.[9] Жінки ризикують бути названими «повіями» або звинуваченими в «неперебірливості», оскільки суспільство історично визнало це неприйнятною поведінкою для жінок.[9][21] Чоловіки не дотримуються однакових стандартів, особливо в середній школі та коледжі. Чоловіки, які займаються регулярним сексуальним життям, розглядаються як успішні особи, які є «гравцями».[9] Насправді, чоловікам рідко докоряють за їхню сексуальну поведінку, якщо тільки вони не практикують утримання, і в цьому випадку їхні однолітки можуть сказати, що вони «не можуть отримати нічого».[9]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Дослідниця Донна Фрейтас ставить під сумнів уявлення суспільства про чоловічий сексуальний сценарій. Під час бесід та інтерв’ю з чоловіками в університетських містечках вона стверджує, що вони висловлювали потребу «підходити» до інших чоловіків, щоб досягти успіху.[21] Чоловіки стверджують, що спілкуються більше через очікування однолітків, а не заради задоволення власних бажань.[21] Чоловіки також кажуть, що вони не можуть виражати несхвалення культури стосунків так само, як жінки, не стикаючись з критикою з боку своїх однолітків.[21] Підводячи підсумок, жінки стикаються з кількома ризиками, беручи участь у культурі стосунків, але Фрейтас каже, що «чоловіки ризикують отримати репутацію, не будучи її частиною».[21]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Однак і чоловіки, і жінки дозволяють суспільному тиску впливати на свою сексуальну поведінку в університетських містечках. Плюралістичне невігластво спонукає людей поводитися за переконаннями, які вони приписують своїй групі, хоча вони зазвичай хибні, незалежно від переконань індивіда. Дослідження, проведене в університетському містечку, показало, що чоловіки та жінки переоцінюють комфорт своїх одностатевих однолітків щодо стосунків і діють відповідно до свого сприйняття того, як почуваються їхні однолітки, а не власного рівня комфорту. Плюралістичне невігластво підтверджується результатами того, що жінки відчували помірний дискомфорт під час статевого акту під час зв’язку, але 32% все одно повідомили про участь, і всі жінки оцінили комфорт своїх однолітків вище, ніж свій власний. Дослідження показало, що чоловіки більш комфортно сприймають усі обговорювані види сексуальної поведінки, ніж жінки. Дослідники стверджують, що обидва призводять до негативних наслідків, таких як сексуальне насильство, особливо для жінок.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Гомосексуалізм

Стереотипи свідчать про те, що більшість людей вважають, що чоловіки-геї найімовірніше вступають у випадковий чи невзаємодієний секс на регулярній основі. Дослідження прийшли до висновку, що чоловіки-геї брали участь у випадкових статевих стосунках частіше, ніж люди «у всіх групах порівняння статей, статі та сексуальної орієнтації».[22][23] Загалом вважається, що культура зчеплення є найпоширенішою серед гей-спільноти.[22][23] Біологічно кажучи, сексуальна поведінка тісно пов'язана зі статтю людини при народженні.[23] За цим припущенням, жінки вважаються «фактором, що обмежує сексуальні контакти».[22][23] Чоловікам-геям не потрібно сумніватися в сексуальних бажаннях інших чоловіків, як це було б, якби в сценарії брала участь жінка.[22][23]

Крім того, раннє негативне ставлення суспільства до гомосексуалізму разом із відсутністю «регулювання» у гей-стосунках може пояснити вищий рівень випадкових статевих контактів серед геїв.[23] Певне сприйняття геїв, як-от упередження та гомофобія, негативно вплинуло на загальне психічне здоров’я геїв, і вони часто були змушені досліджувати свої сексуальні потреби та бажання в стриманий спосіб.[22][23]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Новітніші технології, такі як веб-сайти знайомств і мобільні додатки, також сприяли поточним тенденціям до зв’язків, які спостерігаються серед чоловіків-геїв.[5][24] Такі програми, як Grindr, ще більше вдосконалили сексуальні сценарії гомосексуальних чоловіків.[5] Крім додатків, таких як Taimi, Her і Zoe, вдосконалили сексуальні сценарії для гомосексуальних жінок. Інші програми, такі як Tinder, Hinge або Bumble, були створені за подібним сценарієм для гетеросексуальних людей. Тим не менш, оскільки випадкові зв’язки та анонімні сексуальні контакти класифікуються як більш помітні серед гомосексуалістів, такі програми, як Tinder і Bumble, все ще зберігають ширший фокус на більш довгострокових цілях, таких як побачення чи стосунки, особливо в порівнянні з такими програмами, як Grindr.[5]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Підлітки

Деякі опитування в Північній Америці, опубліковані в середині 2000-х років, показали, що понад 60% або 70% сексуально активних підлітків повідомили, що протягом останнього року мали статеві стосунки без зобов’язань. Це частіше зустрічається серед чоловіків, ніж серед жінок. Серед підлітків із сексуальним досвідом 28% чоловіків і 16% дівчат повідомили, що втратили цноту з кимось, кого вони щойно зустріли, або з другом, який не є партнером для побачень.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Чоловіки частіше, ніж жінки, матимуть кількох партнерів одночасно та спілкуватимуться з кимось, з ким вони не зустрічаються. Для обох статей зв’язки частіше відбуваються з колишнім хлопцем, колишньою дівчиною чи другом, ніж зі знайомим. Більшість підлітків (68%), які спілкуються з другом або колишнім, будуть спілкуватися з ними знову.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Близько половини всіх стосунків між підлітками були одноразовими, і це однаково для обох статей. Лише 6% підлітків займалися сексом з людиною, з якою вони щойно познайомилися, і ці зустрічі є одноразовими у 75% випадків. Загалом 25% тих, хто мав сексуальний досвід із партнером по побаченню, також зустрічалися з кимось, з ким вони не зустрічалися. Крім того, 40% тих, хто спілкувався з кимось, з ким не зустрічався, також спілкувалися з партнером за останні 12 місяців.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Дослідження показали, що більшість старшокласниць більше зацікавлені у стосунках, ніж старшокласники, яких цікавить здебільшого секс. Молоді жінки, як правило, чесні щодо своїх сексуальних контактів і досвіду, а молоді чоловіки частіше брешуть про свої. Інше дослідження показує, що коли людина вперше займається сексом, це стає меншою проблемою для майбутніх стосунків чи знайомств. Під час дослідження було виявлено, що дівчат у старших класах не так сильно, як хлопців, турбує питання сексу в стосунках. Однак, навпаки, дівчата будуть займатися сексом зі своїм партнером, щоб відповідати йому.[25]

Стосунки

Для деяких підлітків секс і стосунки були роз’єднані.

Дехто хвилюється, що якщо суспільство роз’єднає інтимну сексуальну поведінку та емоційний зв’язок, підлітки, які спілкуються, матимуть проблеми зі встановленням стабільних інтимних стосунків пізніше в житті. [26]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Журналістка Сабріна Вейл стверджує, що «випадкове ставлення підлітків до сексу, особливо орального сексу, відображає їхню плутанину щодо того, що є нормальною поведінкою», і додає, що вони зіткнулися з кризою інтимної близькості, яка може переслідувати їх у майбутніх стосунках. «Коли підлітки пустують, перш ніж вони готові, або мають дуже невимушене ставлення до сексу, вони йдуть до дорослого життя, не розуміючи інтимних стосунків».

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Коледж

Історичні дослідження підтверджують, що білі студенти коледжу мають довгу історію залучення до сексу.[5][6] Журнали та листи 1800-х років показують, що заможні молоді білі студенти коледжу спілкувалися з повіями, бідними жінками та поневоленими афроамериканками.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Сьогодні, згідно з одним дослідженням, понад 90% студентів американських коледжів кажуть, що їхній кампус характеризується культурою зчеплення, а студенти вважають, що близько 85% їхніх однокласників зчеплювалися. Було проведено кілька досліджень, які показали, що чоловіки, які стають дорослими, мають більшу кількість випадкових сексуальних партнерів і будуть брати участь у більш випадкових статевих стосунках на відміну від жінок. Також здається, що стосунки замінили значну частину сцени побачень у багатьох університетських містечках США, хоча визначення стосунків між чоловіками та жінками відрізняються.[19] Дослідження показують, що більшість студентів (останні дані свідчать про те, що від 60% до 80%) дійсно мають певний досвід випадкового сексу. З тих студентів, які спілкувалися, від 30% до 50% повідомляють, що їхні стосунки включали статевий акт. У США кількість жінок, які вступають до коледжів, перевищує кількість чоловіків у 4-3 рази, що спонукає деяких дослідників стверджувати, що гендерний дисбаланс сприяє розвитку культури зчеплення, оскільки чоловіки, як меншість і обмежуючий фактор, мають більшу владу на сексуальному ринку та використовують її, віддабчи перевагу випадковому сексу над тривалими стосунками.[27]

Проте більшість студентів переоцінюють кількість зв’язків, у яких беруть участь їхні однолітки. [6] Лише 20% студентів регулярно зчеплюються. Приблизно половина студентів час від часу зчеплюється, а третина студентів не зчеплюється взагалі. Середня кількість зв’язків між випускниками коледжу становить сім, а середній студент коледжу знаходить двох нових сексуальних партнерів протягом своєї кар’єри в коледжі. Половина всіх зчеплень - це повторення, а 25% студентів закінчать коледж незайманими. Афроамериканські студентки рідше займаються сексом, ніж білі студентки.[6]

Одне дослідження показало, що найсильнішим провісником зв’язків є попередній досвід спілкування. Ті, хто брав участь у зчепленнях, пов’язаних із проникаючим сексом, мають на 600% більшу ймовірність знову зчеплюватися протягом того самого семестру.

Субкультура може впливати на гендерні ролі та сексуальність, а молодіжні субкультури особливо чутливі до тиску однолітків. Самооцінка також є показником: чоловіки з високою самооцінкою та жінки з низькою самооцінкою частіше матимуть кількох сексуальних партнерів, але зв’язки менш імовірні для обох статей, якщо вони мають високу самооцінку. Більшість провісників у чоловіків і жінок рідко відрізняються.

Одна третина геїв і бісексуалів у коледжі зустрічала анонімного сексуального партнера в громадському місці, наприклад у парку, книжковому магазині чи туалеті. Інші місця, такі як громадські місця для круїзів, Інтернет-мережі та лазні, популярні серед геїв, але не для лесбіянок чи гетеросексуалів.

Тенденція до одруження пізніше може бути тим, що підживлює сцену зв’язків у студентських містечках.[[#cite_note-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-00000057-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-00000058-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>-28|[28]]] У коледжах студенти часто спілкуються на вечірках, у гуртожитках і будинках братства, у навколишніх барах і клубах, а також у популярних місцях для студентських канікул. Наприклад, дослідження канадських студентів коледжу, які планували здружитися під час весняних канікул, показало, що 61% чоловіків і 34% жінок займалися сексом протягом дня після зустрічі зі своїм партнером.

Інше дослідження базувалося на опитуванні понад 18 000 студентів коледжу віком від 18 до 25 років. Це опитування ставило запитання, наприклад, скільки сексуальних партнерів вони мали після закінчення середньої школи, скільки сексуальних партнерів на рік і скільки разів на тиждень вони займаються сексом. Повідомлялося, що трохи більше 59% студентів коледжу займаються сексом раз на тиждень. Трохи більше 31% повідомили, що мають принаймні одного сексуального партнера на рік, і близько 50% сказали, що вони мали більше двох сексуальних партнерів з 18 років.[29] Сприйняття «хлопців із братства» та те, як цей стереотип виглядає як типовий чоловік, який домагається лише сексуальних стосунків із жінками. Багато студенток коледжу пояснювали, як «хлопчик із братства» ідеально втілює образ чоловіка, схильного до сексу.[[#cite_note-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-0000005D-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-0000005E-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>-30|[30]]]

Стосунки

Зчеплення зазвичай означає секс; однак багато інших вказали, що коли вони говорять про зчеплення, вони мають на увазі щось менше, ніж статевий акт.[31] У культурі зчеплення молоді люди часто мають невеликий досвід знайомств і встановлення романтичних стосунків.[32][33] Зчеплення – це засіб для випадкових сексуальних контактів, але це також засіб для початку стосунків.[[#cite_note-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-00000063-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-00000064-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>-34|[34]]] Студенти часто вважають, що зчеплення є єдиним виходом і що їхні однолітки не ходять на побачення, що стає самореалізованим пророцтвом, оскільки менше студентів зустрічаються, оскільки вони вважають, що їхні однокласники не вірять у побачення.[35] Дослідження Фрейтаса виявило, що студенти в цих кампусах загалом вважають, що рішення про стосунки чи ні не під їх контролем і що «культура зчеплення диктувала їм, що не буде ніяких побачень і що вони просто повинні терпіти цю реальність».[11]

Кіммел вважає, що в той час як сексуальна розбещеність колись існувала в університетських містечках поряд з більш традиційними формами побачень, зчеплення зараз є «альфою і омегою молодих романів».[36] Вейд, з іншого боку, каже, що студенти коледжу просто беруть участь у іншій формі залицяння, яка часто призводить до моногамних стосунків. Цю точку зору підтримують Армстронг, Гамільтон та Інгленд, які стверджують, що студенти коледжу не відмовилися від побачень. Деякі студенти стверджують, що зчеплення краще відповідають їхнім напруженим особистим і професійним графікам, ніж традиційні побачення, і тому звільняють. Фрейтас заперечує, що життя в культурі зчеплення зовсім не звільняє, якщо студенти хочуть ходити на побачення.[37]

Фрейтас висловив думку, що «зчеплення — це сексуальний акт, який перешкоджає значенню, меті та стосункам».[38] Однак більшість студентів хочуть мати романтичні стосунки. Одне дослідження показало, що 63% чоловіків студентського віку та 83% жінок студентського віку віддадуть перевагу традиційним романтичним стосункам на їх поточному етапі життя, ніж випадковий секс. Крім того, 95% жінок і 77% чоловіків кажуть, що вони віддають перевагу побаченням, ніж стосункам. «Без винятку, — каже сексуальний консультант Ян Кернер, — [студенти] обговорюють довгострокові моногамні стосунки як бажану кінцеву мету». Тоді як більше половини студентів обох статей кажуть, що вони хотіли б, щоб зв’язок переросла в романтичні стосунки, [39] лише 6,5% (4,4% чоловіків і 8,2% жінок) очікують цього. одна воля. 51% жінок і 42% чоловіків намагалися обговорити можливість зав'язати романтичні стосунки зі своїм партнером.

Дослідження Богла показало, що більше половини стосунків у коледжі починаються зі зчеплення. [40] Дослідження Фрейтаса показує, що коли стосунки народжуються внаслідок зчеплення, зазвичай це відбувається після кількох місяців серії сексуальних стосунків. [41] Відносини, які починаються як зчеплення або як «друзі з перевагами», повідомляють про нижчий рівень задоволення. Гарсія каже, що культура зчеплення може призвести до меншої кількості побачень серед молоді, але коли люди стають трохи старшими, вони переростають своє бажання спілкуватись і звикають до традиційних побачень.

Часто здається, що чоловіки та жінки не «на одній хвилі». За словами Богла, багато чоловіків вважали, що жінки часто інвестували себе або мали прихований мотив для переслідування ситуації, подібної до зв’язку. Наприклад, коли студента запитали, чи відчуває він, що жінки шукають різні компоненти в стосунках; його відповідь полягала в тому, що більшість жінок, як правило, не схиляються до речі «одне і готове».[[#cite_note-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-0000006E-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-0000006F-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>-42|[42]]]

Соціолог Вейд[6] обговорює кілька вчених, які не погоджуються з тим, що сучасні студенти бажають довготривалих моногамних стосунків. Вона цитує Елізабет Армстронг і Лауру Гамільтон[43], Ганну Розін[44] і Кейт Тейлор , які стверджують, що культура зв’язків корисна для жінок, оскільки дає їм можливість зосередитися на навчанні та професійному розвитку заради кар’єри, а не шукає довгострокового партнера або шлюб.

Фрейтас вважає, що уроки, надані культурою зв’язків, «відштовхнули» студентів, які часто мають невеликий досвід знайомств і, як наслідок, мало навичок запросити романтичного партнера.[1] У студентських містечках культура побачень настільки занепала, що більшість студентів зустрічаються частіше, ніж перші побачення. У деяких студентських містечках побачення настільки рідкісні, що багато студентів не мають навичок, щоб запросити когось на побачення.[1] Бостонський коледж навіть пропонує курс, як спланувати та провести побачення.[1]

Культура однолітків

Студенти коледжу засновують свої сексуальні ідеї та сексуальні дії в культурі однолітків, де студенти-однолітки порівнюють і розрізняють сексуальні ситуації у власному житті один з одним, щоб створити основу для поточної культури зчеплення.[7] Кетлін Богл описує культуру однолітків в університетах як «сексуальну арену».[7] Студенти коледжу в університетських містечках створюють і досліджують власні сексуальні істоти в житті, посилаючись на інтимність інших людей, яка, як правило, представляється публічно.[7]

Ця культура однолітків не зарезервована для студентів коледжу, але вона може почати розвиватися приблизно в той час, коли починається статеве дозрівання в середній школі для обох статей у віці від одинадцяти до чотирнадцяти років. Загалом, статеве дозрівання – це час, коли сексуальність і самосвідомість стають головним центром для людей, щоб сформулювати цей аспект своєї ідентичності. У коледжі для більшості студентів батьківський аспект зменшується, що залишає їм відчуття високого ступеня свободи по-справжньому досліджувати та розширювати всю свою особисту ідентичність, сильно включаючи сексуальну ідентичність у цю «сексуальну сферу».[7]

За словами Богл, у кампусах, де вона навчалася, була загальна тенденція студентів коледжу сильно цікавитися приватним життям кожного іншого студента.[7] Ця обізнаність про все, що відбувається в житті інших студентів, зробила сцену коледжу відкритими дверима для вивчення стосунків і сексуальної близькості інших.[7] Коледж є дуже публічним середовищем, і будь-який вид сексуальної активності чи публічного прояву прихильності на вечірках чи в кампусі стає відкритим для інших. Глядачі цієї діяльності обробляють, інтерпретують і формують припущення щодо того, що спостерігали. Такі типи сексуальної активності чи публічні прояви прихильності можуть бути такими ж безглуздими, як романтичні розмови двох осіб у великому містечку кампусу, або можуть бути такими ж екстремальними, як двоє людей, які разом заходять у спальню на вечірці.[7]

Культура однолітків еволюціонувала та посилювалася завдяки доступу до швидкого спілкування, наприклад текстових повідомлень на мобільних телефонах і численних програм соціальних мереж. Більшість із цих додатків у соціальних мережах — це профілі особистих даних, публічне утилізацію думок і віртуальні фотоальбоми себе, в яких інші знаходяться лише за один клік від кібераналізу того, як ця особа демонструє себе фізично, сексуально, психологічно, емоційно та ментально в Інтернеті. Богл стверджує, що знання про особисте життя інших — це не просто мета пліткувати, а спосіб спостерігати, аналізувати та піддаватися впливу сексуальних дій інших виключно з метою їхніх власних дій.[7] Культура однолітків — це культура, в якій норми спливають на поверхню, оскільки люди починають поводитися так само, як їхні однолітки, що створює типовий і загальний стиль виправдовувати себе.[7]

Ризики

Більшість людей вирішують брати участь у зчепленнях, щоб відчути фізичну близькість і сексуальне задоволення, але така поведінка також може призвести до різноманітних негативних результатів.[6] Наслідки можуть варіюватися від «емоційних і психологічних травм, сексуального насильства, інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), та/або небажаної вагітності».[6] Незважаючи на відомі потенційні наслідки, багато студентів коледжу або не знають, або не турбуються про ці сексуальні ризики.[45] За опитуванням, спрямованим на те, як студенти сприймають ризик зараження статевими захворюваннями, лише половина з групи з 71 студента повідомила про занепокоєння щодо зараження ІПСШ під час статевого акту.[45] Подальший аналіз опитування виявив, що багато студентів стверджували, що надто довіряють своїм сексуальним партнерам і громадам і що вони були дезінформовані про сексуальні ризики в цілому.[45] Дослідження показують, що часте вживання наркотиків або алкоголю також може призвести до зниження сприйняття цих ризиків для здоров’я.[9][21][6]

Участь у зчепленнях також може мати негативний вплив на психічне здоров’я людини, включаючи відчуття тривоги чи дискомфорту.[6][46] Одне дослідження показує, що майже 35% опитаних студентів повідомили, що відчувають жаль або розчарування після зчеплення.[10][46] Експерти використовували якісний аналіз, щоб оцінити як тип, так і рівень жалю, який студент може відчувати після незавершеного сексу. Багато повідомили про почуття збентеження, емоційні проблеми та загальну відсутність поваги з боку однолітків.[6][47]

Огляд Гасіа виявив, що стосунки можуть призвести до емоційних і психологічних травм, сексуального насильства, інфекцій, що передаються статевим шляхом, та/або небажаної вагітності. Більшість студентів повідомляють, що вони не турбуються про ризики для здоров’я, пов’язані зі зв’язками, особливо якщо їхній партнер був членом їх власної спільноти, наприклад, студентом того самого коледжу. Гарсія зазначає, що під час стосунків може виникнути великий тиск, що може сприяти дискомфорту, занепокоєнню та стресу.

Деякі дослідження показали, що студенти, як чоловіки, так і жінки, дуже шкодують про свої зв’язки. В одному 77% студентів пошкодували про свої стосунки , а в іншому 78% жінок і 72% чоловіків, які не займалися вагінальним, анальним і/або оральним сексом, пошкодували про це. Про статевий акт, який відбувся менше ніж через 24 години після зустрічі, і про той, що відбувся лише один раз, швидше за все, про що можна пошкодувати. Чоловіки частіше шкодували про те, що використали іншу людину, а жінки шкодували про цей досвід, оскільки відчували, що їх використали. У той час як жінки зазвичай відчували себе гірше після зчеплення, ніж чоловіки, 39% чоловіків висловили надзвичайний жаль, сором і розчарування в собі через свій досвід зчеплення.[48]

Інші дослідження показали, що багато студентів коледжу не шкодують про свій досвід зчеплення. Вейд опитав багатьох жінок і чоловіків, які були в захваті від своїх стосунків.[6] Дослідження Врангалової та Онга задокументувало, що студенти, які мали стійку особистісну орієнтацію на випадковий секс, повідомили про посилене відчуття благополуччя після випадкового сексу.[49]

Деякі дослідження показують, що жаль про зв’язок обумовлений статтю: жінки, як правило, шкодують про зв’язок набагато більше, ніж чоловіки. За одним дослідженням 832 студентів коледжу, 26% жінок і 50% чоловіків повідомили про позитивні емоційні реакції після зв’язку, а 49% жінок і 26% чоловіків повідомили про негативну реакцію після зчеплення. Згідно з одним дослідженням, існує принаймні чотири пояснення того, чому жінки можуть шкодувати про зв’язки більше, ніж чоловіки. Вони можуть по-різному ставитися до стосунків, стосунків і сексу; можуть бути відмінності в сексуальній ініціації та свободі волі в рамках зв’язків; можуть бути відмінності в частоті оргазму під час підключення;[50] і можуть бути відмінності у сприйманні нерівності в оргазмах під час зв’язків.[51] Інші дослідження, такі як Врангалова та Онг, не виявили гендерної різниці.[49]

Жаль про зчеплення може бути пов’язаний з негативними емоційними наслідками, особливо у жінок. Згідно зі статтею Стівена Е. Роадса, Лаури Веббер та ін., «що більше партнерів жінки мають протягом свого життя, то більша ймовірність того, що вони впадуть у депресію, плачуть майже щодня та повідомлятимуть про відносно низьку задоволеність своїм життям».[52] У книзі «Дошлюбний секс в Америці: як молоді американці знайомляться, подружжя і думають про одруження» Марк Регнерус і Джеремі Юкер повідомляють, що наявність більшої кількості сексуальних партнерів пов’язана з «гіршим емоційним станом у жінок, але не у чоловіків».[53]

Американська психологічна асоціація також стверджує, що стосунки можуть призвести до почуття провини та негативних почуттів. У дослідженні за участю 169 чоловіків і жінок із сексуальним досвідом, опитаних у барах для одиноких, 32% чоловіків і 72% жінок явідповіли: «Я почуваюся або відчуваю себе винним у статевих стосунках із людиною, яку щойно зустрів».[54]

Студенти, які повідомили Фрейтасу, що вони були глибоко засмучені зчепленням, заявили, що ці зустрічі викликали у них відчуття, серед іншого, що вони використані, нещасні, огидні та обдурені.[55] Експерти вважають, що для того, щоб не стати жертвою, «першим кроком є усвідомлення небезпеки, притаманної підходу до безкоштовних і легких зв’язків до побачень і сексу». В одному якісному дослідженні лише 2% відчули себе бажаними або бажаними після зчеплення. Більше третини, з іншого боку, відчували жаль або розчарування, а інші повідомили, що також відчували нервозність або дискомфорт.

Наркотики та алкоголь

Деякі дослідження виявили зв’язок між культурою зчеплення та вживанням психоактивних речовин. Більшість студентів сказали, що їхні стосунки відбулися після вживання алкоголю. Фрієтас заявила, що в її дослідженні «неможливо помітити зв’язок між вживанням алкоголю та вечіркою, а також між алкоголем і культурою спілкування».[56] За словами Кіммела, зв’язки «майже завжди» відбуваються, коли хоча б один учасник п’яний.[57] У середньому чоловіки випивають п’ять напоїв, коли спілкуються, а жінки – три.[57] Студенти, які повідомили про вживання марихуани або кокаїну в минулому році, також частіше, ніж їхні однолітки, в цей період зчеплювалися.

Приблизно третина студентів, які повідомили про вагінальний, анальний або оральний секс під час зчеплення, повідомили, що були в сильному стані алкогольного сп’яніння, а інша третина повідомила, що вони були в легкому стані алкогольного сп’яніння. Алкоголь може діяти як підказка щодо сексуальної доступності, як дезінгібітор, а також як раціоналізація або виправдання їхньої поведінки, поганої сексуальної активності, передчасної еякуляції та інших сексуальних дисфункцій.[58] Це також «рідка хоробрість», яка дозволяє їм досягти сексуального прогресу в першу чергу.[58]

Дослідження показують, що ступінь алкогольного сп'яніння прямо корелює з рівнем ризикованої поведінки. В одному дослідженні 33% тих, хто зв’язався, вказали, що це було «ненавмисно» і, ймовірно, через вплив алкоголю чи інших наркотиків. Під час опитування студентів першого курсу жінки сказали, що 64% їхніх стосунків відбувалися після вживання алкоголю. Ці результати були подібні до іншого дослідження, яке виявило, що 61% усіх студентів повідомили, що вживали алкоголь перед останнім стосунком.

Дослідження загалом показали, що більше вживання алкоголю пов’язане з більшою сексуальною активністю під час зв’язку. Студенти, які повідомили, що вживають найменшу кількість алкоголю, також найменш схильні до зчеплення. На іншому кінці спектру найбільше споживання алкоголю було пов’язане з проникаючим сексом, а менше споживання алкоголю з непроникаючими зв’язками. Серед тих, хто брав участь у зв’язках, які включали вагінальний, анальний або оральний секс, 35% перебували в сильному стані алкогольного сп’яніння, 27% були в стані легкого сп’яніння, 27% були тверезими і 9% були в стані сильного сп’яніння.

Більш широка культура

Мобільні додатки стали дуже популярними у зв’язку з онлайн-знайомствами, але вони також стали способом для людей вступати в зчеплення.

Культура зчеплення в університетських містечках переплітається з більш широкими сферами. З іншого боку, деякі соціологи стверджують, що культура зчеплення є характерною рисою середовища американських коледжів і не відображає ширшої культури американської молоді, так само, як багато випускників коледжів припиняють зв’язки після закінчення коледжу, віддаючи перевагу побаченням або іншим сексуальним домовленостям.[2] Інші, у тому числі Майкл Кіммел, казали, що «культура зчеплення може тривати роками» після закінчення коледжу, «до тридцяти і навіть сорока років».[59] Страхи бебі-бумерів перед культурою зчеплення були названі «моральною панікою». До недавнього часу ті, хто досліджував зростання культури зчеплення, зазвичай припускали, що рушійною силою нею є чоловіки, а жінки — неохочі учасниці, які більше зацікавлені в романтиці, ніж у випадкових сексуальних контактах. Однак існують докази того, що молоді жінки також сприяють цьому.[27]

Культура зчеплення також існує поза коледжським середовищем. Додатки для смартфонів геосоціальних мереж на основі визначення місцезнаходження, також відомі як програми для підключення або програми для знайомств, все частіше використовуються для визначення місцезнаходження потенційних зчеплень.[4] Чоловіки, які практикують секс з чоловіками (ЧСЧ), щоб знайти партнерівзазвичай використовують мобільні додатки для знайомств, розроблені для ринку геїв, такі як Grindr, Jack'd і SCRUFF.[60] В одному дослідженні було зазначено, що активне використання геями мобільних додатків для зв’язку підірвало суспільне життя геїв, особливо тих геїв, які перебувають на периферії міст з точки зору соціального класу та покоління.[61] Додатки для спілкування, призначені для гетеросексуалів, з’явилися після орієнтованого на геїв Grindr; Tinder, наприклад, був представлений у 2013 році.[62] Існують різноманітні програми для знайомств для жінок, які вважають себе лесбійками, але їх критикують за те, що вони є лише «скидами» успішних додатків для залучення чоловіків-геїв.[62] Daatch описується як одна з небагатьох успішних програм для спілкування, створених для лесбійок.[62]

Дослідження життєвого циклу показують, що в міру того, як люди дорослішають і суб’єктивно ідентифікують себе як дорослі, вони рідше вступають у випадкові сексуальні зв'язки.[63] Проте соціологи визнають, що існує мало наукових досліджень сексуального життя людей похилого віку, тому неможливо зробити остаточні висновки.[64]

Медіа

Американська академія педіатрії стверджує, що репрезентація медіа сексуальності може впливати на сексуальну поведінку підлітків, ця точка зору підтверджується рядом досліджень. Деякі дослідження показують, що підлітки, які дивляться фільми з більшим вмістом сексуального характеру, як правило, стають сексуально активними в більш ранньому віці та вдаються до більш ризикованої сексуальної поведінки. Ідея полягає в тому, що медіа можуть служити «супер однолітками» для молоді , яка потім прагне розвинути сексуальну ідентичність, яка відповідає популярним образам.[65] З іншого боку, консерватори, які виступають проти культури зчеплення, викликали суперечки та зазнали критики.

Кабельне телебачення наповнене реаліті-шоу, які зображують вечірки та прославлені зчеплення, одним із найвідоміших шоу є «Джерсі Шор» на MTV.[18] Дослідження показали, що близько 35% сексуальної поведінки на кабельному телебаченні пов’язано з людьми, «які не перебувають у встановлених стосунках».[18] На телебаченні сексуальна моногамія відрізняється за статтю, що означає, що чоловіки відходять від зобов’язань, а жінки цього бажають.[66] Це також свідчить про те, що маскулінність дорівнює статі, і, можливо, змушує глядачів-чоловіків більш сприймати культуру зчеплення.[66]

Оскільки вартість персональних комп’ютерів впала, а доступ до Інтернету зріс, Гелдман і Вейд разом з іншими стверджують, що інтернет-порнографія «з’явилася як головний вплив на ставлення молодих людей, особливо чоловіків, до сексу та власної сексуальності». Гелдман і Вейд вважають, що збільшення доступу до порнографії через Інтернет є тим, що «підштовхнуло» культуру зв'язків, частково через те, що кинули виклик ідеї, що «хороший секс» має місце в моногамних стосунках. [1] Феміністка Гейл Дайнс висловила думку, що порнографія є «культурною силою, яка формує сексуальне ставлення цілого покоління» та «сьогодні основною формою сексу для хлопчиків».

Додаткові наслідки та причини

Є багато ідей щодо того, чому люди думають, що молоді дорослі залучені до культури зчеплення, наприклад, що вони відчувають, що вони повинні робити це, щоб увійти в цю культуру. Деякі дівчата також повідомили, що основною причиною того, що вони залучаються до випадкових зв’язків, є те, що вони думають, що це те, чого хочуть хлопці.[67] Відчуття бажаності милим хлопцем – це те, чого вони хочуть, а зв’язки – це те, як дівчата думають, що вони можуть отримати цю увагу. Однак багато хлопців і дівчат повідомили, що вони спілкуються з випадковими людьми, щоб знайти когось, з ким вони могли б почати щось серйозне. З огляду на це, не всі молоді люди спілкуються один з одним, щоб відповідати нормам коледжу та отримати сексуальне задоволення, але деякі справді хочуть знайти когось, з ким вони мають серйозні стосунки. Було дослідження, проведене дослідниками Університету Луїсвілля Оуеном і Фінчамом, які запитали 500 студентів бакалаврату, які були залучені до культури спілкування, як вони ставляться до зобов’язань. Близько 45% чоловіків і 65% жінок заявили, що хочуть, щоб їхні стосунки закінчилися серйозними стосунками.[68]

Також було проведено низку досліджень, які вивчали психічні аспекти випадкових зв’язків. Дослідження, проведене психологом Сетом Шварцем, показало, що люди, які мали багато випадкових зв’язків, мали більше психологічних проблем.[69] Наприклад, студенти коледжу, які заявили, що брали участь у випадковому сексі, мали вищий рівень депресії та тривоги та нижчий рівень самооцінки, щастя та задоволеності життям порівняно зі студентами, які не брали участі у випадкових зв’язках протягом останніх тридцяти днів.[69] Тоді було проведено дослідження за участю близько 400 молодих людей, які відчували самотність і депресію, і дорослих, які мали менше почуття самотності та депресії, які були залучені до статевого акту. Потім вони дослідили, який емоційний вплив на них справляє участь у статевому акті. Вони прийшли до результатів, які показали, що проникливі сексуальні зв’язки змушують людей із сильнішим почуттям депресії та самотності зменшувати ці симптоми та почуття. Люди, які виражали менше симптомів самотності та депресії, мали посилення цих почуттів після проникаючого сексу. Це змушує людей відчувати депресію, але також дискомфорт. Наприклад, дослідження, проведене Райбером і Гарсіа в 2010 році, показало, що багато людей, які вступають у сексуальні стосунки, почуваються незручно. Вони також дійшли висновку, що 78% людей, які перебувають у стосунках, переоцінюють те, наскільки комфортно їхній партнер робить певні речі під час сексуальних заручин. Дослідження, проведене Полом та ін., показало, що випадкові зв’язки також викликають почуття тиску та занепокоєння.

Продовження сексуальних подвійних стандартів між чоловіками та жінками може бути пов’язано з мотивами, що стоять за стосунками чоловіків і жінок. Сексуальний ринок створює враження, що жінки мають усю владу, але більшість жінок повідомляють, що займаються випадковим сексом, щоб задовольнити своїх партнерів і збільшити ймовірність того, що це перетвориться на довгострокові моногамні стосунки, в яких чоловіки використовують випадковий секс, щоб збільшити свої сексуальний досвід і досліджувати себе, перш ніж вони будуть пов'язані шлюбом.[19]

Загальна кількість сексуальних партнерів серед молодих дорослих США[68]
1988–1996 роки 2004–2012 роки
0 10% 15%
1 23% 23%
2 16% 13%
3–5 23% 24%
6–12 20% 17%
13–20 5% 5%
≥21 4% 3%

Теорія комунікації

Більшість академічних досліджень про культуру зв’язків зосереджено на психологічному, біологічному та суспільному впливі на схильність людини до неповноцінного сексу, але деякі вчені досліджували теорії спілкування та їхнє відношення до культури зв’язків.

Теорія прихильності

Передумовою теорії прихильності Джона Боулбі є «опис поведінки, яку люди використовують, щоб ставитися один до одного».[49][70] Теорія прихильності припускає, що люди розвивають стиль прихильності в дитинстві, а потім переносять його в доросле життя, де це може вплинути на стосунки, які вони формують.[49][70] Дослідниця Мері Ейнсворт визначила різні стилі прихильності та припустила, що вони можуть впливати на стосунки та сексуальну поведінку людини.[49][71] В одному аналізі ці стилі прихильності були застосовані, щоб пояснити, як гомосексуальні чоловіки поводяться сексуально.[49] Наприклад, чоловіки-геї з тривожно-амбівалентним стилем прив’язаності (людина відчуває дискомфорт через «близькі емоційні стосунки, але відчайдушно намагатиметься шукати заспокоєння в іншої людини») можуть більш неохоче використовувати презервативи під час статевого акту, оскільки вони вірять, що змусить їх почуватися більш бажаними для свого партнера.[49][72] У той же час, гей зі стилем тривожного уникнення прихильності (індивід, який не любить зближуватися з іншими), швидше за все, намагатиметься залишатися відірваним від свого партнера через страх стати занадто близьким або інтимним.[49][72]

Теорія сексуального сценарію

Теорія сексуального сценарію визначає те, як культурні норми впливають на чиїсь сексуальні звички та поведінку.[9][14] Дослідники Джон Ганьон і Вільям Саймон спочатку розробили концепцію та запропонували, що ці сценарії слугують «керівниками поведінки».[14] Сценарії можуть допомогти людям визначити, що є, а що ні, виходячи з навколишніх культурних впливів.[14] У Сполучених Штатах сценарій включає «поцілунки, потім сексуальні дотики, і в кінцевому підсумку завершується статевим актом (тобто «основами»)».[9] Сексуальні сценарії також допомагають визначити гендерні ролі та пояснюють дії, які роблять як чоловіки, так і жінки під час зв’язків і незаангажованих сексуальних стосунків.[9][14]

Звичайні сексуальні сценарії з’явилися як підмножина традиційних сексуальних сценаріїв. Традиційний сценарій побачень дотримується формальної моделі та гетеронормативних гендерних ролей. Повсякденний сценарій сприймається як менш формальний і йому бракує ясності.

Схоже, зв’язки дають шанс відійти від нормативних моделей побачень. Дослідження друзів із пільговими стосунками суперечать цьому сприйняттю. Деякі жінки прагнуть перевернути гендерні сценарії та поводитися так, як міг би впливовий чоловік у випадкових стосунках. Вони пригнічують свої емоції і, у свою чергу, відчувають брак влади та контролю. Повертаючись до характеристик традиційних сексуальних сценаріїв, жінки можуть ще більше закріпитися в небажаних гендерних ролях.

Опосередковані сексуальні сценарії зображують два різні наративи для чоловіків і жінок. Чоловічий сценарій зображує секс нехитрим, веселим і очікуваним. Жіночий сексуальний сценарій підкреслює необхідність обережності та очікування критики. При перегляді опосередковані сценарії кодуються в особистий сексуальний сценарій і впливають на поведінку. Результати дослідження студентів першого курсу коледжу підтвердили це твердження. Студенти чоловічої статі, швидше за все, схвалювали або брали участь у культурі зчеплення, якщо вони переглядали такі сценарії.

Теорія культивації

Концепція теорії культивування передбачає, що «медіа впливають на людей опосередковано».[14] Дослідники припускають, що зображення сексуальної активності різних вікових груп у медіа не відповідає дійсності.[14][73] Людина, яка використовує різноманітні медіа, демонструватиме такий вплив, коли стикається зі зчепленнями чи випадками сексуального характеру.[14][73]

Дослідження

Більшість досліджень щодо культури зчеплення покладалися на проведення інтерв’ю та опитувань із сексуально активними людьми, особливо з тими, хто навчався у середній школі чи коледжі.[9][21][14] Проте кожен набір запитань дослідника служив різним цілям у загальному аналізі культури зчеплення.

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Дослідження, щоб пояснити "зчеплення"

Вчені висловили труднощі з визначенням «підключення», оскільки воно має різні значення, засновані на культурних нормах і особистих уподобаннях. [9] [21] [14] [6] Такі дослідники, як Кетлін Богл і Донна Фрейтас, опитали чоловіків і жінок, як окремо, так і разом, щоб краще зрозуміти культуру зв’язку в університетських містечках Сполучених Штатів. [9] [21] Їхні дослідження були зосереджені на тому, як зростаюча культура зв’язків сформувала траєкторію побачень і встановлення стосунків, а також вони мали на меті отримати краще розуміння різниці в сексуальних сценаріях між чоловіками та жінками. [9] [21] Вони також використали ці дані, щоб допомогти далі пояснити, які конкретні дії та поведінка є підключенням. [9] [21]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Вплив сайтів знайомств і додатків

Іншим напрямком дослідження є вивчення впливу сайтів знайомств і мобільних додатків для знайомств на культуру зчеплення.[5][6][49] Вчений Кері Ноланд припускає, що поява пошуку зчеплення або побачень через Інтернет полегшила розмови про секс через можливість «пропустити світську розмову» і не потрібно турбуватися про звичайні «бар’єри» збереження обличчя, спілкуючись з кимось онлайн.[14][74] Додаткове дослідження проаналізувало моделі підключення, щоб побачити, як розробники мобільних додатків задовольняють своїх потенційних користувачів.[5] Наприклад, творці Grindr скористалися збільшенням сексуальних потягів серед чоловіків-геїв[49][24], щоб заснувати свій додаток на обізнаності про місцезнаходження.[5] Це проклало шлях для програм, у яких користувачі можуть знаходити зв’язки та зустрічатися з людьми, які часто знаходяться прямо за рогом.[5]

Розуміння ризиків

Дослідження культури стосунків також було застосовано для наукових досліджень інфекцій, що передаються статевим шляхом. Отримання додаткової інформації про поведінку чоловіків і жінок під час випадкових статевих зв’язків покращило розуміння того, як заражаються ІПСШ, чи відбувається це через оральний секс чи статевий акт, і як часто чи рідко люди вживають заходів для їх запобігання. [6] [45] Опитуючи людей, які займаються зв’язками, вчені змогли краще висвітлити уявлення про ризики для здоров’я або їх відсутність. Дослідники також застосували свої висновки для вивчення потенційних психологічних наслідків зв’язків, включаючи почуття депресії або жалю. [6] [46] [47]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Вплив на майбутні стосунки

Відповідно до рецензованого дослідження 2004 року, опублікованого в Journal of Marriage and Family, було встановлено, що жінки, які мають більше ніж один дошлюбний статевий зв’язок, мають більшу ймовірність розриву в довгостроковій перспективі, якщо коли-небудь вийдуть заміж, причому цей ефект є «найсильнішим для жінок». які мають кілька дошлюбних спільних союзів». [75] Кан та Лондон (1991) виявили, що дошлюбні статеві стосунки та розлучення позитивно корелюють. [76] Відповідно до звіту за 2014 рік, пари, які починали зі зв’язку, як правило, мали нижчу якість шлюбу, ніж пари, які не починали зі зв’язку. [77]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Сфери майбутніх досліджень

Експерти запропонували кілька напрямків для майбутніх досліджень, у тому числі додаткові дослідження того, як культура зв’язків впливає на членів ЛГБТК-спільноти.[49][62][24] Дослідниця Кетлін Богл підкреслює іншу область дослідження; вона каже, що нова увага повинна бути зосереджена на особах, які вирішили не брати участі в зчепленнях, і тому, як на них «впливає панівна культура зчеплень, яка їх оточує».[9] Нарешті, третій шлях для майбутніх досліджень міг би включати аналітичний погляд на людей, які використовують такі програми, як Grindr або Tinder, з надією знайти зв’язки чи налагодити стосунки, а не використовувати їх для більш поширеного використання випадкових зв’язків.[5]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Критика

Кілька вчених критикували те, як зовнішні впливи сформували або сприяли культурі зв’язків у цілому.[9][21][14]

Багато ідей і переконань про зростаючу культуру зчеплення свідчать про те, що незавершені статеві стосунки зустрічаються переважно серед підлітків або студентів.[9][14] Підлітки та студенти можуть бути сексуально активними, але важливо розуміти, що інші вікові та соціальні групи також беруть участь у випадковому сексі.[9][14] Однією з причин такого розриву є неправильне представлення сексуальної активності серед певних вікових груп у медіа.[14][73] На телебаченні підлітків найчастіше показують сексуально активними, і рідко можна побачити будь-який вид сексуальної активності для людей віком 65 років і старше.[14][73] Однак подальші дослідження показують, що це протилежно фактичній сексуальній активності, зареєстрованій серед цих вікових груп.[14][73]

На стереотипи та різні сексуальні сценарії чоловіків і жінок у зв’язках також сильно вплинули різні медіа, такі як кіно, телебачення та порнографія.[21] У медіа жінок часто зображують як «сексуальні об’єкти», а чоловіків – як «тими, хто їх об’єктивує».[21]

З іншого боку, вчені припускають, що емоційні ризики, пов’язані зі зв’язками, можуть бути пов’язані з відсутністю розмов або обговорень про них.[14] Під час обговорення сексу з підлітками і батьки, і програми статевого виховання, як правило, зосереджуються на ризиках для здоров’я, таких як ІПСШ і вагітність, але в обмінах рідко висвітлюються «емоції, які виникають під час сексуального досвіду».[14] У розмовах рідко надається інформація про мотиви залучення до сексу, окрім репродукції, і рідко визнаються позитивні емоції, пов’язані з таким видом діяльності, як фізичне задоволення.[14] Дисбаланс інформації щодо сексуальної поведінки та діяльності також вплинув на сексуальні сценарії, які спостерігаються в культурі зчеплення сьогодні.[14]

Вдень і вночі, навіть без вихідних, за будь-якої погоди та безпекової ситуації ви забезпечуєте роботу всіх систем життєзабезпечення нашої громади.

Див. також

  1. ↑ а б в г д е Freitas, 2013.
  2. ↑ а б в Bogle, 2007.
  3. ↑ Manning: Hooking up: The relationship contexts of "nonrelationship" sex | 2006 | Michigan Population Studies Center (PSC). www.psc.isr.umich.edu. Архів оригіналу за 22 липня 2022. Процитовано 28 липня 2017.
  4. ↑ а б Hahn, Hunter A.; You, Dokyoung S.; Sferra, Michale; Hubbard, Meagan; Thamotharan, Sneha; Fields, Sherecce A. (2018). Is it Too Soon to Meet? Examining Differences in Geosocial Networking App Use and Sexual Risk Behavior of Emerging Adults. Sexuality & Culture. 22 (1): 1—21. doi:10.1007/s12119-017-9449-3.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н D'Emilio, John, and Estelle Freedman.
  6. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ Wade, Lisa.
  7. ↑ а б в г д е ж и к л м н Bogle, 2008.
  8. ↑ Bogle, 2008, с. 20–21.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Bogle, Kathleen A. (January 2008).
  10. ↑ а б Paul, Elizabeth; McManus, Brian; Hayes, Allison (2000). Hookups: Characteristics and Correlates of College Students' Spontaneous and Anonymous Sexual Experiences. Journal of Sex Research. 37: 76—88. doi:10.1080/00224490009552023.
  11. ↑ а б Freitas, 2013, с. 159.
  12. ↑ Prochner, I. and Z. Chen, T. Kang, and H. Lu (2021). Casual Sex During the COVID-19 Pandemic: Risks, Recommendations and Spaces for Design Intervention. Imagination Lancaster. с. 48—51.
  13. ↑ а б в Boodram, Shannon T. (2009). Laid : Young People's Experiences with Sex in an Easy-Access Culture. Berkeley, California: Seal Press. с. 1—58. ISBN 9781580053242.
  14. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш Bruce, Michael; Stewart, Robert (2010). College sex : philosophers with benefits. Malden, MA: John Wiley & Sons. с. 91—102. ISBN 9781444324488. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:2» визначена кілька разів з різним вмістом
  15. ↑ Napper, Lucy E.; Kenney, Shannon R.; LaBrie, Joseph W. (20 жовтня 2016). The Longitudinal Relationships among Injunctive Norms and Hooking Up Attitudes and Behaviors in College Students. Journal of Sex Research. 52 (5): 499—506. doi:10.1080/00224499.2014.952809. ISSN 0022-4499. PMC 4374023. PMID 25255916.
  16. ↑ Stein, Arlene; O'Brien, Jodi (2017). Gender, Sexuality, and Intimacy: A Contexts Reader. SAGE Publications. с. 158. ISBN 978-1-50635-230-5. Процитовано 21 листопада 2023.
  17. ↑ The difference between casual sex and hooking up - Chatelaine.com. Chatelaine (амер.). 27 березня 2013. Процитовано 20 жовтня 2016.
  18. ↑ а б в Aubrey, Jennifer Stevens; Smith, Siobhan E. (2016). The Impact of Exposure to Sexually Oriented Media on the Endorsement of Hookup Culture: A Panel Study of First-Year College Students. Mass Communication and Society. 19 (1): 74—101. doi:10.1080/15205436.2015.1070875.
  19. ↑ а б в Olmstead, Spencer B.; Conrad, Kathryn A.; Anders, Kristin M. (2018). First Semester College Students' Definitions of and Expectations for Engaging in Hookups. Journal of Adolescent Research (англ.). 33 (3): 275—305. doi:10.1177/0743558417698571. ISSN 0743-5584.
  20. ↑ Currier, Danielle M. (2013). Strategic Ambiguity: Protecting Emphasized Femininity and Hegemonic Masculinity in the Hookup Culture. Gender & Society. 27 (5): 704—727. doi:10.1177/0891243213493960.
  21. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р The Impact of Exposure to Sexually Oriented Media on the Endorsement of Hookup Culture: A Panel Study of First-Year College Students. Mass Communication and Society. 19. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
  22. ↑ а б в г д Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :51 не вказано текст
  23. ↑ а б в г д е ж Howard, Rhea; Perilloux, Carin (2016). Is mating psychology most closely tied to biological sex or preferred partner's sex?. Personality and Individual Differences. 115: 83—89. doi:10.1016/j.paid.2016.05.009.
  24. ↑ а б в Race, Kane (2015). Speculative pragmatism and intimate arrangements: online hook-up devices in gay life. Health & Sexuality. 17 (4): 496—511. doi:10.1080/13691058.2014.930181. PMID 24992161.
  25. ↑ Lowrey, Annie (15 листопада 2010). Freaks, Geeks, and Economists. Slate (амер.). ISSN 1091-2339. Процитовано 21 жовтня 2016.
  26. ↑ Sax, 2005, с. 131.
  27. ↑ а б Taylor, Kate (14 July 2013). Sex on Campus: She Can Play That Game, Too. The New York Times. Процитовано 1 October 2016.
  28. [[#cite_ref-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-00000057-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-00000058-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>_28-0|↑]] Bogle, 2008, с. [сторінка?].
  29. ↑ The Truth About College Students and Casual Sex Revealed. Live Science. Процитовано 21 жовтня 2016.
  30. [[#cite_ref-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-0000005D-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-0000005E-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>_30-0|↑]] Bogle, 2008, с. [сторінка?].
  31. ↑ Bogle, 2008, с. 85-88.
  32. ↑ Freitas, 2013, с. 170.
  33. ↑ Kimmel, 2008, с. 190.
  34. [[#cite_ref-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-00000063-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-00000064-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>_34-0|↑]] Bogle, 2008, с. [сторінка?].
  35. ↑ Freitas, 2013, с. 160.
  36. ↑ Kimmel, 2008, с. 191.
  37. ↑ Freitas, 2013, с. 165.
  38. ↑ Freitas, 2013, с. 29.
  39. ↑ Freitas, 2013, с. 112.
  40. ↑ Bogle, 2008.
  41. ↑ Freitas, 2013, с. 158.
  42. [[#cite_ref-FOOTNOTEBogle2008<sup>'"`UNIQ--nowiki-0000006E-QINU`"'''[[Вікіпедія:Перевірність|сторінка?]]'''"`UNIQ--nowiki-0000006F-QINU`"'[[Категорія:Статті,_що_потребують_прояснення]]</sup>_42-0|↑]] Bogle, 2008, с. [сторінка?].
  43. ↑ Armstrong, Elizabeth, and Laura Hamilton.
  44. ↑ Rosin, Hannah (September 2012). Boys on the side. The Atlantic.
  45. ↑ а б в г Downing-Matibag, Teresa; Geisinger, Brandi (September 2009). Hooking Up and Sexual Risk Taking Among College Students: A Health Belief Model Perspective. Qualitative Health Research. 19 (9): 1196—1209. doi:10.1177/1049732309344206. PMID 19690202. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:8» визначена кілька разів з різним вмістом
  46. ↑ а б в Paul, Elizabeth; Hayes, Kristen (2002). The casualties of "casual" sex: A qualitative exploration of the phenomenology of college students' hook-ups. Journal of Social and Personal Relationships. 19 (5): 639—661. doi:10.1177/0265407502195006. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:9» визначена кілька разів з різним вмістом
  47. ↑ а б Lewis, Melissa; Granato, Hollie; Blayney, Jessica; Lostutter, Ty; Kilmer, Jason (2011). Predictors of hooking up sexual behavior and emotional reactions among U.S. college students. Archives of Sexual Behavior. 41 (5): 1219—1229. doi:10.1007/s10508-011-9817-2. PMC 4397976. PMID 21796484. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:14» визначена кілька разів з різним вмістом
  48. ↑ Freitas, 2013, с. 111.
  49. ↑ а б в г д е ж и к л м Vrangalova, Zhana; Ong, Anthony D. (2014). Who Benefits From Casual Sex? The Moderating Role of Sociosexuality. Social Psychological and Personality Science. 5 (8): 883—891. doi:10.1177/1948550614537308.
  50. ↑ Natalie Kitroeff (11 листопада 2013). In Hookups, Inequality Still Reigns. The New York Times. Архів оригіналу за 30 липня 2019.
  51. ↑ Jeremy E. Uecker; Brandon C. Martinez. Explaining Gender Differences in Hookup Regret. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 3 березня 2016.
  52. ↑ The Emotional Costs of Hooking Up. The Chronicle of Higher Education. 20 червня 2010. Процитовано 3 березня 2016.
  53. ↑ Regnerus, Mark. (2011). Premarital sex in America : how young Americans meet, mate, and think about marrying. Oxford: Oxford University Press. ISBN 9780199743285. OCLC 606235109.
  54. ↑ Herold, Edward S.; Mewhinney, Dawn-arie K. (1993). Gender differences in casual sex and AIDS prevention: A survey of dating bars. Journal of Sex Research (англ.). 30 (1): 36—42. doi:10.1080/00224499309551676. ISSN 0022-4499.
  55. ↑ Freitas, 2013, с. 48.
  56. ↑ Freitas, 2013, с. 41.
  57. ↑ а б Kimmel, 2008, с. 199.
  58. ↑ а б Kimmel, 2008, с. 200.
  59. ↑ Kimmel, 2008, с. 259.
  60. ↑ Chan, Lik Sam (2017). The Role of Gay Identity Confusion and Outness in Sex-Seeking on Mobile Dating Apps Among Men Who Have Sex With Men: A Conditional Process Analysis. Journal of Homosexuality. 64 (5): 622—637. doi:10.1080/00918369.2016.1196990. PMID 27268871.
  61. ↑ Davis, Mark; Flowers, Paul; Lorimer, Karen; Oakland, Jane; Frankis, Jamie (2016). Location, safety and (non) strangers in gay men's narratives on 'hook-up' apps (PDF). Sexualities. 19 (7): 836—852. doi:10.1177/1363460716629334.
  62. ↑ а б в г Murray, Sarah; Sapnar Ankerson, Megan (2016). Lez takes time: designing lesbian contact in geosocial networking apps. Critical Studies in Media Communication. 33 (1): 53—69. doi:10.1080/15295036.2015.1133921.
  63. ↑ Lyons, Heidi Ann (2015). Subjective adult identity and casual sexual behavior. Advances in Life Course Research. 26: 1—10. doi:10.1016/j.alcr.2015.07.001. PMC 4821070. PMID 27065759.
  64. ↑ DeLamater, John.
  65. ↑ Kimmel, 2008, с. 207.
  66. ↑ а б Kim, Janna L.; Lynn Sorsoli, C.; Collins, Katherine; Zylbergold, Bonnie A.; Schooler, Deborah; Tolman, Deborah L. (2007). From sex to sexuality: Exposing the heterosexual script on primetime network television. Journal of Sex Research. 44 (2): 145—157. doi:10.1080/00224490701263660. PMID 17599272.
  67. ↑ Most women don't enjoy hookup culture—so why do we force ourselves to participate?. Quartz (амер.). Процитовано 20 жовтня 2016.
  68. ↑ а б The Shocking Truth About Hook-Ups. Psychology Today. Процитовано 20 жовтня 2016.
  69. ↑ а б How Casual Sex Can Affect Our Mental Health. Psychology Today. Процитовано 20 жовтня 2016.
  70. ↑ а б Duck, Steve (2011). Rethinking Relationships. Thousand Oaks, CA: SAGE Publications. с. 29—80.
  71. ↑ Ainsworth, Mary (1978). The Bowlby-Ainsworth attachment theory. The Behavioral and Brain Sciences. 1 (3): 436—438. doi:10.1017/S0140525X00075828.
  72. ↑ а б Starks, Tyrel; Parsons, Jeffrey (2014). Adult attachment among partnered gay men: Patterns and associations with sexual relationship quality. Archives of Sexual Behavior. 43 (1): 107—117. doi:10.1007/s10508-013-0224-8. PMID 24297659.
  73. ↑ а б в г д Hetsroni, Amir (2008). Overrepresented Topics, Underrepresented Topics, and the Cultivation Effect. Communication Research Reports. 25 (3): 200—210. doi:10.1080/08824090802237642. Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:12» визначена кілька разів з різним вмістом
  74. ↑ McKenna, Katelyn (2008). MySpace or Your Place: Relationship Initiation and Development of the Wired and Wireless World. У Sprecher, Susan (ред.). Handbook of Relationship Initiation. New York: Psychology Press.
  75. ↑ Teachman, Jay (2003). Premarital Sex, Premarital Cohabitation, and the Risk of Subsequent Marital Dissolution Among Women. Journal of Marriage and Family. 65 (2): 444—455. doi:10.1111/j.1741-3737.2003.00444.x. Women who cohabit prior to marriage or who have premarital sex have an increased likelihood of marital disruption. Considering the joint effects of premarital cohabitation and premarital sex, as well as histories of pre-marital relationships, extends previous research. The most salient finding from this analysis is that women whose intimate premarital relationships are limited to their husbands—either premarital sex alone or premarital cohabitation—do not experience an increased risk of divorce. It is only women who have more than one intimate pre-marital relationship who have an elevated risk of marital disruption. This effect is strongest for women who have multiple premarital coresidental unions.
  76. ↑ Teachman, Jay (2003). Premarital Sex, Premarital Cohabitation, and the Risk of Subsequent Marital Dissolution Among Women. Journal of Marriage and Family. 65 (2): 444—455. doi:10.1111/j.1741-3737.2003.00444.x. The literature on the relationship between pre-marital intercourse and divorce is limited. Kahn and London (1991) found a relatively strong positive relationship between the two. They suggested, as is the case for premarital cohabitation, that the relationship may be due to either selectivity on preexisting characteristics or altered perceptions of marriage and alternatives to marriage that occur as the result of engaging in premarital sex.
  77. ↑ Rhoades, Galena; Stanley, Scott (2014). Before "I Do" What Do Premarital Experiences Have to Do with Marital Quality Among Today's Young Adults? (PDF). The National Marriage Project. University of Virginia. с. 9.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "ABCHookup", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "apa", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Aucoin", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "depts.washington.edu", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "campbell", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "contexts", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "cosmo", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Couric", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "eshbaugh", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "fielder", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "fisher", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "garcia", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "grello", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "gutt", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "heldman", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Horn", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "JAH media", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Kerner", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "lewis", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "linda", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "manning", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "mckay", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "NYT Teenage Face", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "owen", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "panic", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "paul", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "paul2000", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "paul2006", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "PED media", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "review", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Skelton", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Strasburger", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Stuart", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Taylor", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "TIMIvyLegHook", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "USATodayTeens", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "van gelder", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "wade", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "Whelan", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "WolfHookingUp", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "on screen", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "gender diff", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.
Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "fwb", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Помилка цитування: Тег <ref> з назвою "panel study", визначений у <references>, не використовується в попередньому тексті.

Примітки

Джерела

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_підчеплення&oldid=42115790