Передчасна еякуляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Передчасна еякуляція
МКХ-10 F52.4

Передчасна еякуляція — це швидке настання еякуляції, піка статевого збудження, передчасний пік або раннє сім'явипорскування.[1][2]

Частота розповсюдження стану[ред.ред. код]

Передчасне сім'явипорскування — це одна з найпоширеніших форм сексуальної (статевої) дисфункції, вона, ймовірно, траплялася у кожного чоловіка в якийсь момент його життя. В США нею страждають 25 % — 40 % чоловіків. В 1950 році американський біолог Альфред Кінсі показав, що більшість чоловіків відзначали передчасну еякуляцію, принаймні, один раз в їхньому житті.[3]

Типи розладів еякуляції та клінічний прояв передчасної еякуляції[ред.ред. код]

Передчасна еякуляція (скорочено ПЕ), за Міжнародною класифікацією хвороб — 10 має код F52.4. У чоловіків, поряд з ПЕ, відзначають й інші розлади еякуляції: затримку еякуляції, коли еякуляція настає через довгий час, ретроградну еякуляцію, коли сперма випорскується з передміхурової залози в сечовий міхур, а не з статевого члена, пригнічений оргазм у чоловіків (оргазмичну дисфункцію).[4] Головна ознака передчасного сім'явипорскування полягає у фактично некерованій еякуляції перед статевим проникненням або невдовзі після його початку, сім'явиверження настає раніше того, як індивід бажає його, при найменшій сексуальної стимуляції. Можливо, що це призводить до незадоволеності обох статевих партнерів статевою зустріччю та здатне збільшити побоювання, які ще більше посилять цю проблему.[3]

Уточнення меж поширення явища[ред.ред. код]

Мастерс та Джонсон вважали, що чоловік страждає від передчасної еякуляції, якщо у нього більш ніж в 50 % статевих актів сім'явиверження наступає раніше того, як його статевий партнер відчуває оргазм.[3] Інші дослідники з сексології визначили передчасну еякуляцію як стан, коли у чоловіка сім'явиверження настає протягом двох хвилин після статевого проникнення. В 1950 р. Альфред Кінсі показав, що три чверті всіх охоплених чоловіків більш ніж в половині їх статевих актів вивергали сперму протягом двох хвилин після статевого проникнення. В іншому дослідженні Кінсі повідомив, що для досягнення сім'явипорскування після введення статевого члена чоловіка у піхву трохи менше, ніж половині чоловіків потрібно п'ять або менше хвилин. Приблизно п'ята частина обстежених чоловіків заявила, що їх статеві акти тривають 10 хвилин або довше. Інші чоловіки потребували більше однієї години для досягнення сім'явипорскування.[3] Обстеження канадських та американських лікарів-сексологів показало, що середній час знаходження введеного статевого члена чоловіка у піхві становило 7 хвилин, що 1-2 хвилини для такого перебування були занадто короткими, що середній час знаходження введеного статевого члена чоловіка у піхву від 3 до 7 хвилин був адекватним, а період від 7 до 13 хвилин був бажаним, тоді як перебування ерегованного статевого члена чоловіка у піхві протягом 10 — 30 хвилин було занадто довгим. Обстеження на основі звітів чоловіків виявили, що до 75 % чоловіків еякулюють протягом 10 хвилин після проникнення. У наші дні більшість лікарів розуміють під передчасною еякуляцією стан, при якому відсутність управління сім'явипорскуванням впливає на сексуальне або емоційне благополуччя одного або обох партнерів.[5][6]

Внутрішньо-вагінальний латентний час еякуляції[ред.ред. код]

У зв'язку з існуванням великої варіабельності в тому, як швидко у чоловіка наступає сім'явипорскування та як довго обидва партнера хочуть продовження сексу, дослідники кількісно визначають поняття передчасної еякуляції. Сучасні дані свідчать про те, що у віці 18-30 років середній внутрішньо-вагінальний латентний час еякуляції (ВЛЧЕ) дорівнює шести з половиною хвилинам [7][8] Якщо при розладі визначають перцентиль ВЛЧЕ величиною нижче 2,5, то говорять про передчасну еякуляцію при ВЛЧЕ, менш ніж півтори хвилини.[9] Тим не менш, широко визнано, що чоловіки з ВЛЧЕ менше 1,5 хвилини могли б бути «щасливі» своїми показниками, не говорити про відсутність у них управління сім'явипорскуванням і, отже, не страждати від ПЕ. З іншого боку, чоловік при величині ВЛЧЕ, що дорівнює двом хвилинам, може сприймати управління своїм сім'явипорскуванням як погане, бути засмученим від свого стану, мати міжособистісні труднощі та, відповідно, діагностуватися як ПЕ.

Патологічна фізіологія передчасної еякуляції[ред.ред. код]

Механізм еякуляції

Фізіологічний процес сім'явипорскування вимагає дві послідовні дії: емісію та викид сперми. В емісійній фазі відбувається накопичення насінної рідини з ампуллярної сім'явивідної протоки, сім'яних пухирців та передміхурової залози в задньому відділі сечівника.[10] У другій фазі викиду сперми відзначається закриття шийки сечового міхура, за чим ідуть ритмічні стискання сечовипускального каналу промежностним та цибулинно-губчастим м'язами тазу. Симпатичні моторні нейрони керують емісійною фазою рефлексу сім'явипорскування, соматичні та автономні моторні нейрони виконують фази викиду сперми. Ці моторні нейрони розташовані в тораколюмбальній та люмбосакральній частинах спинного мозку, вони активуються координованим способом, коли сигнал, який досяг порогу сім'явипорскування, вступив в центральну нервову систему.[11][12] Ідентифіковано декілька областей мозку, особливо парагігантоцеллюлярне ядро, які залучені в управління сім'явипорскуванням.[13]

Вважають, що нейромедіатори серотонін грає центральну роль в регуляції сім'явипорскування. У кількох дослідженнях на тваринах показано його інгібуючий ефект на сім'явипорскування. Отже, це розуміють як те, що низький рівень серотоніну в синаптичному просторі в цих специфічних областях мозку міг би викликати передчасну еякуляцію. Ця гіпотеза підтверджується доведеною результативністю селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС), які підвищують рівень серотоніну при лікуванні ПЕ.[14]

Причини передчасної еякуляції[ред.ред. код]

  • У більшості випадків передчасне сім'явипорскування не має явної причини. З придбанням статевого досвіду та дорослішанням чоловіки набувають здатність затримувати настання оргазму.[3]
  • Можлива передчасна еякуляція з новим партнером тільки в певних сексуальних ситуаціях або після тривалого часу після попереднього сім'явипорскування.[3]
  • Передчасну еякуляцію здатні викликати такі психологічні чинники, як неспокій, почуття провини або депресія. В деяких випадках можливе віднесення передчасної еякуляції до основної медичної причини, типу гормональної проблеми, травми або побічного ефекта певних медикаментів.[3]
  • Звичайне явище, коли психологічні фактори та фактори навколишнього середовища впливають на виникнення передчасної еякуляції. Хоча іноді чоловіки недооцінюють взаємостосунок між показниками їх статевої активності та емоційним благополуччям, передчасне сім'явипорскування може бути викликано тимчасовою депресією, стресом з приводу фінансових питань, нереальними очікуваннями своєї статевої активності, історією статевого придушення в дитинстві та загальною нестачею впевненості.[3]

Міжособистісна динаміка вносить значний вклад в статеву функцію, тому передчасне сім'явипорскування може бути викликано нестачею спілкування між партнерами, порушеними почуттями або невирішеними конфліктами, які впливають на здатність досягти емоційної близькості. Неврологічно обумовлена передчасне сім'явипорскування здатне привести до інших форм статевої дисфункції або посилити існуючу проблему шляхом створення занепокоєння щодо показників своєї статевої активності.[3] У менш патологічному контексті передчасне сім'явипорскування може виникнути також від крайнього статевого збудження. Відповідно до теорії, розробленої Вільгельмом Райхом, можливо, що передчасне сім'явипорскування — це наслідок застою статевої енергії в тазовій мускулатури, яка запобігає поширенню такої енергії до інших частин тіла. Одне дослідження молодих подружніх пар (Tullberg, 1999) повідомило про те, що ВЛЧЕ чоловіка, ймовірно, відповідоло фазам менструального циклу дружини, його ВЛЧЕ зменшувалось під час фази плідності. Інші дослідження дозволили припустити, що молоді чоловіки з більш старшими жінками-партнерами досягали порога сім'явипорскування в середньому раніше, ніж чоловіки з партнерами свого віку або молодше.

  • Вчені давно підозрювали генетичний зв'язок по відношенню до певних форм передчасної еякуляції. В одному дослідженні 91 % чоловіків, що страждали від довічної передчасної еякуляції, мали родичів першої лінії з довічною передчасної еякуляцією. Інші дослідники відзначили, що чоловіки, які страждали від передчасної еякуляції, мали більш швидку неврологічну відповідь в м'язах тазу.[15].
  • Нестача магнію в їжі, дуже поширена в країнах Заходу, особливо в США, також пов'язана з передчасним сім'явипорскуванням.[16]

Діагностика передчасного сім'явипорскування, критерії діагнозу[ред.ред. код]

Лікар обговорює медичну та сексуальну історію з індивідом та проводить його ретельне фізикальне дослідження. Ймовірно, лікар також захоче переговорити зі статевим партнером індивіда. У зв'язку з тим, що передчасне сім'явипорскування може мати багато причин, цілком припустимо, що лікар призначить індивіду лабораторні дослідження для виключення будь-яких інших медичних проблем. Критерії діагностики для передчасної еякуляції згідно з Довідником з діагностики та статистиці психічних розладів IV переглянуте видання (Американська психіатрична асоціація):

  • A. Вперте або повторне передчасне сім'явипорскування за найменшої статевої стимуляції перед статевим проникненням, під час нього або невдовзі після нього, і раніше того, як чоловік хоче цього. клініцист приймає до уваги фактори, які впливають на тривалість фази порушення, такі як вік, новизну статевого партнера або ситуації, частоту недавньої статевої активності.
  • B. Це розлад викликає виражене страждання або міжособистісне ускладнення.
  • C. Передчасне сім'явипорскування не обумовлено виключно прямими ефектами деякого речовини (наприклад, при синдромі позбавлення опіоїдів).

Компанія Pfizer Інк. разом з провідними фахівцями розробила засіб (тест) для діагностики передчасної еякуляції в допомогу лікарям та хворим. Методологію та результати кілька разів публікували на медичних конгресах та в рецензованих медичних журналах.[17][18] Виділили три різні категорії хворих: без ПЕ, з вірогідною ПЕ та наявністю ПЕ.

Диференціальний діагноз[ред.ред. код]

Передчасну еякуляцію відрізняють від еректильної дисфункції, пов'язаної з розвитком загальнішого медичного стану. Можливо, що деякі індивіди, які страждають еректильною дисфункцією, відміняють свої звичайні стратегії для затримки оргазму. Інші індивіди потребують тривалої стимуляції поза статевих актів для того, щоб досягти ступеня ерекції, достатньої для введення пеніса. У подібного роду індивідів можливе таке високе статеве збудження, що сім'явипорскування відбувається негайно. Спорадична проблема у вигляді передчасного сім'явипорскування, яке не є регулярною або не супроводжується вираженим стражданням або міжособистісними ускладненнями, не підпадають під критерії постановки діагнозу передчасної еякуляції. Клініцист враховує вік індивіда, загальний статевий досвід, недавню статеву активність та новизну партнера. Коли проблеми з передчасною еякуляцією обумовлені виключно застосування хімічної речовини (наприклад, синдром позбавлення опіоїду), тоді діагностують сексуальну дисфункцію, індуковану цією речовиною.

Терапія[ред.ред. код]

Носіння головки відкритої за допомогою силіконового кільця ретрактора сприяє зменшенню її чутливості і як результат покращує управління еякуляцією.

У багатьох випадках передчасне сім'явипорскування протягом деякого часу зникає саме по собі та не вимагає медичного лікування. Для деяких чоловіків припинення або обмеження застосування алкоголю, тютюну, заборонених препаратів може поліпшити їхню здатність керувати сім'явипорскуванням. До числа інших варіантів відносять застосування презерватива з метою зменшення відчуттів пеніса або використання іншого положення (наприклад, лежачи на спині) під час статевих актів.[19]

Психотерапія[ред.ред. код]

Психотерапія та медична порада можуть допомогти у справі зменшення занепокоєння, що відноситься до передчасного сім'явипорскування. У звичайних випадках ПЕ терапія фокусується на поступовому тренуванні, поліпшення психологічного ставлення до статевих актів та до фізичного розвитку управління стимуляцією.[20]

Тренування, вправи Кегеля[ред.ред. код]

Можливо, лікар дасть рекомендацію чоловікові та його партнерці практикувати конкретні методики в допомогу затримці сім'явипорскування. Ці методики можуть включати уловлювання відчуттів, які ведуть до сім'явипорскування, та управління ними з тим розрахунком, щоб дати знак про уповільнення або припинення статевої стимуляції.

Практика методики розслаблення та застосування методу відволікання здатні допомогти чоловікові у затриманні його еякуляції. Для збільшення часу до настання еякуляції Мастерс та Джонсон рекомендували методику «припинити-та-продовжувати». Це вимагає значної співдії статевих партнерів, спілкування між ними і, можливо, буде для деяких пар важким. Інший метод полягає в керуванні часом настання сім'явипорскування замість його попередження. До виконуваних вправ відносять, наприклад, вправи Кегеля, які стосуються досягнення довільного управління куприково-лобкового м'язом, тим самим даючи індивіду більше керування його сім'явипорскуванням. Якщо у чоловіка відбувається передчасне випорскування сім'я, то кажуть, що управління цим м'язом втрачене, отже, навчання підтримці управління ним, декому може допомогти.

Зазвичай лікарем призначаються прості вправи, які здатні значно покращити управління еякуляцією у чоловіків, в яких передчасне сім'явипорскування викликано неврологічними факторами.

Медикаментозні препарати[ред.ред. код]

У випадках, що вимагають лікування, випробувані різні препарати в допомогу уповільнення швидкості настання статевого збудження. Деякі чоловіки вважають за краще користуватися анестезуючими кремами, проте, подібні креми іноді можуть придушити відчуття і у партнерки, і як правило, не рекомендуються лікарями. Іноді для лікування передчасної еякуляції застосовують препарати-антидепресанти, медикаменти проти тривожного стану, відомі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Серед них флуоксетин (прозак), пароксетин (паксил) та сертралін (золофт). Ці препарати застосовують у зв'язку з тим, що їх побічна дія як раз і полягає в пригніченні оргазму, що сприяє затримці еякуляції, подовженню часу настання сім'явипорскування. Застосування СІЗЗС для лікування передчасного сім'явипорскування не має нічого спільного з лікуванням депресії. [21][22] Клінічні випробування показали, що пароксетин давав найбільше збільшення у піхвовому латентному часу еякуляції.[23][24] Часто кломіпрамін допомагає у важких випадках, пов'язаних з центральною нервовою системою, на противагу психологічним факторам. Додатковою перевагою цього препарату є поліпшення якості ерекції у деяких хворих.[24] Вільям Франсіс Генонг в якості альтернативного джерела підвищення рівнів серотоніну згадав харчову добавку 5-гідрокситриптофан. Також відомий препарат Дапоксетін (Dapoxetine, або бренд Priligy) розроблений компанією Johnson & Johnson.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Мастерс У., Джонсон В., Колодний Р. Основи сексології
  2. «Premature ejaculation». http://www.mayoclinic.com/health/premature-ejaculation/DS00578. Retrieved on 2007-03-02.
  3. а б в г д е ж и к Masters & Johnson Human Sexual Response, Bantam, 1981 ISBN 978-0-553-20429-2; 1st ed. 1966
  4. «Premature Ejaculation». Premature Ejaculation and Male Orgasmic Disorder. Armenian Medical Network. 2006. http://www.health.am/sex/premature-ejaculation/. Retrieved on 2007-09-19.
  5. Sex therapists: Best sex is 7 to 13 min.
  6. Sexy time
  7. «Ejaculation delay: what's normal? July 2005; 137-4». http://www.jr2.ox.ac.uk/bandolier/band137/b137-4.html.Retrieved on 2007-10-21.
  8. Waldinger MD, Quinn P, Dilleen M, Mundayat R, Schweitzer DH, Boolell M (2005). «A multinational population survey of intravaginal ejaculation latency time». The journal of sexual medicine 2 (4) : 492-7. doi:10.1111/j.1743-6109.2005.00070.x. PMID 16422843.
  9. Waldinger MD, Zwinderman AH, Olivier B, Schweitzer DH (2005). «Proposal for a definition of lifelong premature ejaculation based on epidemiological stopwatch data». The journal of sexual medicine 2 (4) : 498 — 507. doi:10.1111/j.1743-6109.2005.00069.x. PMID 16422844.
  10. Böhlen D, Hugonnet CL, Mills RD, Weise ES, Schmid HP (2000). «Five meters of H(2) O: the pressure at the urinary bladder neck during human ejaculation». Prostate 44 (4) : 339-41. doi:10.1002/1097-0045 (20000901) 44:4<339::AID-PROS12>3.0.CO;2-Z. PMID 10951500.
  11. Master VA, Turek PJ (2001). «Ejaculatory physiology and dysfunction». Urol. Clin. North Am. 28 (2) : 363-75, x. doi:10.1016/S0094-0143 (05) 70145-2. PMID 11402588.
  12. Truitt WA, Coolen LM (2002). «Identification of a potential ejaculation generator in the spinal cord». Science 297 (5586) : 1566-9. doi:10.1126/science.1073885. PMID 12202834.
  13. Coolen LM, Olivier B, Peters HJ, Veening JG (1997). «Demonstration of ejaculation-induced neural activity in the male rat brain using 5-HT1A agonist 8-OH-DPAT». Physiol. Behav. 62 (4) : 881-9 doi:10.1016/S0031-9384 (97) 00258-8. PMID 9284512.
  14. deGroat WC, Booth AM (1980). «Physiology of male sexual function». Ann. Intern. Med. 92 (2 Pt 2) : 329-31. PMID 7356224.
  15. «Ejaculation delay: what's normal? [July 2005; 137-4»]. http://www.jr2.ox.ac.uk/bandolier/band137/b137-4.html. Retrieved on 2007-10-21.
  16. See: 1. Seminal plasma magnesium and premature ejaculation: a case-control study. Nikoobakht MR, Aloosh M, Hasani M. Urol J. 2005 Spring;2 (2) :102-5. PMID: 17629880 [PubMed — in process], 2: Seminal plasma magnesium and premature ejaculation: a case-control study. Aloosh M, Hassani M, Nikoobakht M. BJU Int. 2006 Aug;98 (2) :402-4. PMID: 16879686 [PubMed — indexed for MEDLINE], 3: Proposals or findings for a new approach about how to define and diagnose premature ejaculation. Wang W, Kumar P, Minhas S, Ralph D. Eur Urol. 2005 Sep;48 (3) :418-23. Review. PMID: 15967566 [PubMed — indexed for MEDLINE], 4: Magnesium in human semen: possible role in premature ejaculation. Omu AE, Al-Bader AA, Dashti H, Oriowo MA. Arch Androl. 2001 Jan-Feb;46 (1) :59-66.
  17. Symonds T, Perelman MA, Althof S, Giuliano F, Martin M, May K, Abraham L, Crossland A, Morris M (2007). «Development and validation of a premature ejaculation diagnostic tool». Eur Urol. 52: (2) : 565-73. PMID 17275165.
  18. Althof S, Rosen R, Symonds T, Mundayat R, May K, Abraham L (2006). «Development and validation of a new questionnaire to assess sexual satisfaction, control, and distress associated with premature ejaculation.». J Sex Med 3 (3) : 465-75. PMID 16681472.
  19. Premature Ejaculation Drug Promising
  20. The many mysteries of the female orgasm — Health — Sexual health — Sexploration — msnbc.com
  21. Safarinejad, M. R., & Hosseini, S. Y. (2006). Pharmacotherapy for premature ejaculation. Current Drug Therapy, 1, 37-46.
  22. SadeghiNejad, H., & Watson, R. (2008). Premature ejaculation: Current medical treatment and new directions. Journal of Sexual Medicine, 5, 1037 — 1050.
  23. Bandolier (2004). Premature ejaculation treatments reviewed. pp. 128-3. http://www.medicine.ox.ac.uk/bandolier/band128/b128-3.html.
  24. а б Clomipramine (Oral Route) — MayoClinic.com