Євпаторійський трамвай
| Євпаторійський трамвай | ||
|---|---|---|
 |
||
| Країна |  Україна |
|
| Місто | Євпаторія | |
|
|
||
| Дата відкриття | 23 травня 1914 | |
|
|
||
| Кількість маршрутів | 4 | |
| Тип живлення | контактна мережа | |
| Довжина ліній | 20,0 км | |
| Ширина колії | 1000 мм | |
| Кількість трамвайних депо | 1 | |
| Кількість вагонів | 30[1] | |
| Типи вагонів | Таtrа КТ-4SU, Gotha T-57, Gotha В-57 | |
|
|
||
| Вартість проїзду | 1,25 гривні | |
| Експлуатуюча організація | Трамвайне управління ім. І. А. П'ятецького | |
Євпаторійський трамвай — одноколійна система трамвайного транспорту в Євпаторії (Автономна республіка Крим).
Зміст |
[ред.] Історія
В грудні 1912 року в Євпаторії почалося будівництво трамвайного депо, влітку 1913-ого — будівництво Міської (інша назва — Центральна; Міський театр — вул. Сімферопольська; основа сучасного маршруту № 1), Дачної (Міський театр — вул. Маяковського; основа сучасного маршруту № 2) і Мойнакської (Міський театр — Мойнакська грязелікарня; основа сучасного міршруту № 1) ліній. 31 березня 1914 року відбулася пробна їзда, а 10 травня (23 травня за н.ст.) розпочався регулярний рух. В 1926 році була прокладена лінія до залізничного вокзалу (сучасний маршрут № 3) довжиною 1,8 км.
В листопаді 1950 року Дачну лінію було продовжено до Мойнак, чим утворився сучасний маршрут № 2. Згодом в експлуатацію були здані розворотні кільця «Мойнакська грязелікарня» (1951) та «Вулиця Сімферопольська» (1953).
13 червня 1981 року розпочався рух маршрутом № 4 «Вулиця Сімферопольська — Новий пляж» довжиною 1,7 км.
У 1990 році було здано в експлуатацію ділянку від Мойнакської грязелікарні до вул. Інтернаціональної і кільце, куди продовжили маршрут № 2. В березні 1991 року від кільця на вулиці Інтернаціональній було прокладено двоколійну лінію до мікрорайону «Супутник-2», на якій пустили маршрут № 5, проте згодом його відмінили і до «Супутника» продовжили маршрут № 2. У 1995 році маршрут № 1 продовжили від Мойнак до мікрорайону «Супутник-2», а маршрут № 2 навпаки — вкоротили до Мойнакської грязелікарні; у 2005 році, через перевантаженість ділянки «Міський театр — Готель „Україна“», маршрут № 3 набув теперішнього вигляду.
[ред.] Рухомий склад
Станом на 1 квітня 2011 року на балансі експлуатуючого підприємства перебувало 2 службові і 28 пасажирських вагонів, з яких: Tatra KT4SU — 16 одиниць, Gotha T-57 — 8, Gotha В-57 — 4[1].
[ред.] Маршрути
- 1. «Мікрорайон «Супутник-2» — проспект Перемоги — вул. 9 Травня — вул. 60-річчя ВЛКСМ — вул. Полупанова — проспект Леніна — вул. Революції — Вулиця Сімферопольська». Маршрут одноколійний з роз'їздами і на невеликій ділянці — двоколійний.
- 2. «Мойнакська грязелікарня — вул. Полупанова — вул. Маяковського — вул. Московська — вул. Кірова — вул. Гоголя — Міський театр». Маршрут літній, проходить через курортну зону; одноколійний з роз'їздами.
- 3. «Залізничний вокзал — вул. Фрунзе — Готель «Україна»». Маршрут одноколійний, з роз'їздом, що не використовується; працює човник.
- 4. «Вулиця Сімферопольська — вул. Сімферопольська — Новий пляж». Маршрут літній, з'єднує віддалені пляжі з містом; одноколійний без роз'їздів; працює човник.
Під № 5 курсує екскурсійний вагон по трамвайній мережі за маршрутом «Міський театр — готель «Україна» — грязелікарня «Мойнаки» — курортна зона — міський театр».
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
- Євпаторійський трамвай на сайті «Горэлектротранс» (рос.)
- Галерея трамваїв Євпаторії і Молочного (рос.)
- Євпаторійський трамвай на сайті «Міський електротранспорт» (рос.) (англ.) (укр.) (біл.)
- Галерея трамваїв на сайті «Електротранспорт України» (рос.)
- Євпоторійський трамвай на сайті «Энциклопедия узкоколейных железных дорог бывшего СССР «Младший Брат»» (рос.)
[ред.] Джерела
- Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.
|
|||||||||||
