Вінницький трамвай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вінницький трамвай
Vinnytsia-tram.jpg
Країна Україна Україна
Місто Вінниця
Дата відкриття 1913
Пасажиропотік 56,77 млн. (2010 рік)[1]
Кількість маршрутів 5
Тип живлення контактна мережа
Довжина ліній 40,2 км
Напруга контактної мережі 600 В
Ширина колії 1000 мм
Кількість трамвайних депо 1
Кількість вагонів 153 пасажирських+9 службових+5 музейних (на 1.2.2014)
Типи вагонів Karpfen B4, Karpfen Be4/4, Karpfen Be4/6, Gotha-T57, Tatra KT4SU, Tatra T4SU
Вартість проїзду 2 гривні
Експлуатуюча організація КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління»
Сайт http://www.depo.vn.ua
Ретро-трамвай
Ретро-трамвай
Ретро-трамвай

Ві́нницький трамва́й — вузькоколійна система електричного трамвая, що діє у місті Вінниця.

Історія[ред.ред. код]

Вінницький трамвай, 1913

Рух електричного трамвая було відкрито у Вінниці 28 жовтня 1913 року за маршрутом «Вокзал — Жіноча гімназія» протяжністю 8,6 км. Вже навесні 1914 року збудували другу лінію Миколаївським проспектом до Військового містечка. На двох двовколійних лініях працювало 11 вагонів. На лінії працювали двовісні двосторонні вагони фірми MAN. Один із таких вагонів зараз відреставровано, і він перебуває в депо; інколи, у свята або як екскурсійний, експлуатується на лінії. Інший макет, виготовлений 2003 року на честь 90-ліття трамваю, як пам'ятник встановлений біля трамвайного депо.

Трамвай працював і під час подій 1917-19 років, але 1920 рух було призупинено і відновлено лише наприкінці листопада 1921 року.

1932 року відбулося перше після 1914 року розширення мережі — вулицею Пирогова до лікарні було прокладено нову лінію. Перед війною розпочалося будівництво нової лінії вулицею Фрунзе до хімкомбінату та трамвайного депо, однак цим планам завадила війна.

Рух на початку війни припинився, але за німецької окупації, у травні 1942 року, поновився. Місто було звільнено 20 березня 1944 року, а рух поновився лише за рік. Через заборону руху трамваїв мостами через Південний Буг, діяло 2 ізольовані системи, тому до 1949 року не було наскрізного руху через мости.

У той час відновили лінію до Військового містечка та збудували (1950 року) проектовану ще до війни лінію до хімічного комбінату.

1955 року було відкрито нову лінію Хмельницьким шосе до нового трмвайного депо, що будувалося замість старого, старе ж депо через будівництво нового мосту було знесене. Новий міст через Південний Буг відкрили того ж таки 1955 року.

Упродовж 1957–1959 років у дві черги подовжено лінію вул. Пирогова до лікарні ім. Ющенка.

У 1960-і роки відбулося подовженння існуючих ліній; 1963 року відкрито лінію вулицею Червоноармійською (вбік хімкомбінату), того ж року лінію Хмельницьким шосе подовджено до зупинки Лісова, а 1966 — далі, до міської межі (Барське шосе), 1968 року лінію вулицею Пирогова дещо подовжено на південь, до теперішньої кінцевої «Електромережа». Довжина мережі склала 30 км.

1977 року на жаль знято лінію пр-том Коцюбинського, натомість трамваї до вокзалу почали ходити в обхід: пр-том 50-річчя, вулицями Фрунзе та Кірова. Станом на серпень 2012 планується її відновлення. Строки початку робіт ще не відомі, але це буде проект комплексної реконструкції пр. Коцюбинського. Лінію на хімкомбінат також було закрито. Останнє розширення мережі відбулося 1986 та 1992 року: у дві черги було збудовано лінію на житломасив Вишенька вулицею Келецькою.

У 2012 році було відновлене заморожене будівництво трамвайної колії по вул. Келецькій і вул. Барське шосе до утворення т. зв. Вишенського кільця. Роботи ведуться цілодобово без вихідних. Завершення робіт планується у 2013 році.

Також на честь 90-річчя вінницького трамваю був встановлений пам'ятний знак, що складається з кам'яної пам'ятної дошки, укріпленої на великому камені. Знак встановлений на початку вулиці Соборної, на її парному боці, там де колись містилося перше депо.

Інфраструктура[ред.ред. код]

Трамвайні колії пролягають від вокзалу до західних околиць міста, проходячи через центр. Ширина колії — 1000 мм. На більшій частині своєї протяжності трамвайні колії пролягають по окремому полотну — за винятком ділянки по мосту через Південний Буг та по вулиці Соборній. У зв'язку з цим середня швидкість руху трамваїв трохи вище, ніж тролейбусів і автобусів. Головна розв'язка знаходиться на площі Гагаріна. Трамвайні колії підтримують в належному стані, проводиться їх реконструкція.

Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління

Трамвайне депо розташоване поблизу перетину Хмельницького шосе та вулиці Революційної.

Маршрути[ред.ред. код]

Трамвайний квиток 2008 року
  • 1. Залізничний вокзал — вул. Кірова — вул. Червоноармійська (в зворотному напрямку — вул. Фрунзе) — вул. 50-річчя Перемоги — площа Перемоги — вул. Коцюбинського — вул. Соборна — площа Гагаріна — вул. Пирогова — Електромережа
  • 2. Барське шосе — Хмельницьке шосе — площа Гагаріна — вул. Пирогова — вул. Келецька — Вишенька (Вінниця)
  • 4. Залізничний вокзал — вул. Кірова — вул. Червоноармійська (в зворотному напрямку — вул. Фрунзе) — вул. 50-річчя Перемоги — площа Перемоги — вул. Коцюбинського — вул. Соборна — площа Гагаріна — Хмельницьке шосе — Барське шосе
  • 5. Електромережа — вул. Пирогова — площа Гагаріна — Хмельницьке шосе — Барське шосе
  • 6. Залізничний вокзал — вул. Кірова — вул. Червоноармійська (в зворотному напрямку — вул. Фрунзе) — вул. 50-річчя Перемоги — площа Перемоги — вул. Коцюбинського — вул. Соборна — площа Гагаріна — вул. Пирогова — вул. Келецька — Вишенька

Колись також ходили маршрути № 3 «Барське шосе — Будинок культури „Зоря“», № 7 «Елекромережа — Будинок культури „Зоря“», № 8 «Будинок культури „Зоря“ — Вишенька» та № 9 «Залізничий вокзал — Будинок культури „Зоря“»

Маршрути 3,7,8 і зараз часом можна побачити на вулицях міста. Курсують за оперативною вказівкою диспетчера.

Рухомий склад[ред.ред. код]

Вагони Татра КТ4

Основною одиницею лінійного рухомого складу станом на 2014 рік є швейцарські "Міражі".

В недавньому минулому у великій кількості експлуатувалися також Tatra T4; зараз усі з них перероблено під службові різного призначення чи списані.

А також зчленовані вагони типу Tatra KT4. Їх під службові не переробляли, але на маршрути вони виходять дуже рідко. Проте після розширення трамвайної мережі планується їх капітально відремонтувати і пускати на маршрути. Також вагон Gotha T57.

Восени 2006 року муніципалітет Цюриха повідомив про те, що Вінниці будуть подаровані тридцять вживаних трамваїв марки Karpfen Be4/4, які раніше працювали в Цюриху. Швейцарці забезпечили додатково ремонтні комплекти і витратні матеріали, і навіть транспортування вагонів до Вінниці. Вони експлуатуються на трамвайних коліях міста із середини 2007 року і у використанні виявилися не гіршими вагонів типу Tatra КТ4.

Марка трамваїв MAN К (С-900) Lowa T54 Lowa B54 Gota T57 Gota B57 Gota T59 Gota B59 Gota T62 Gota B62 Tatra T4SU Tatra KT4SU Karpfen Be 4/4 Karpfen B4 Mirage Be 4/6 Mirage Kühe Be 4/6 FFA B4
Рік 19131950-ті 19511977 19551971 19551971 19571980-ті 19571980-ті 19591980-ті 19591980-ті 19621980-ті 19621980-ті 19712007 1981-… 2007-… 2007-… 2008-… 2008-… 2008-…
Кількість трамваїв 11 15 1 1 16 13 12 12 11 11 42 80 14 15 29 3 11
«Цюрихський трамвай»

Є також музейний рухомий склад:

  • відреставрований вагон, що належить до першого покоління вінницьких трамваїв. Він використовується в основному для екскурсій містом;
  • вагон Gotha-T57 (бортовий номер 104). У 1970 році цей вагон був переданий із Сімферополя. Зараз використовується тільки з нагоди святкових заходів, однак, за словами працівників депо, у разі нестачі діючих трамваїв іноді він працює і в звичайній експлуатації, що місцевими жителями не підтверджується.

Станом на 1 лютого 2014 року на балансі КП «Вінницьке трамвайно-тролейбусне управління» перебувало 9 службових, 5 музейних і 153 пасажирських вагонів, із яких: Karpfen B4 — 26 одиниць, Karpfen Be 4/4 — 12, Karpfen Be 4/6 — 63, Gotha-T57 — 2 Tatra KT4SU — 44, Tatra T4SU — 12[2].

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]