Київський швидкісний трамвай
| Київський швидкісний трамвай | ||
|---|---|---|
 |
||
| Країна |  Україна |
|
| Місто | Київ | |
|
|
||
| Дата відкриття | 1978 | |
|
|
||
| Кількість маршрутів | 3 | |
| Тип живлення | контактна мережа | |
| Довжина ліній | 20 км | |
| Напруга контактної мережі | 600В | |
| Ширина колії | 1524 мм | |
| Кількість трамвайних депо | 1 | |
| Типи вагонів | Tatra Т3, Tatra T6B5, Tatra K3R-N | |
|
|
||
| Вартість проїзду | 1 гривня 50 копійок | |
| Експлуатуюча організація | КП «Київпастранс» | |
| Сайт | http://kpt.kiev.ua/ | |
Київський швидкісний трамвай — швидкісна лінія київського трамвая, що сполучає залізничний вокзал і район Борщагівка (правий берег Дніпра); перша на території колишнього СРСР лінія швидкісного трамвая. Вона фізично інтегрована у міську трамвайну мережу. Лінію вважають класичним прикладом швидкісного трамвая. Відкрита після реконструкції 16 жовтня 2010 року. На сьогодні працюють 12 станцій — всі, крім «Повітрофлотської»[1]. У 2000—2008 роках працювала також лівобережна лінія, що проходить житловим масивом Виґурівщина-Троєщина.
Зміст |
[ред.] Перша (правобережна) лінія
| Київський швидкісний трамвай Правобережна лінія |
|
|---|---|
[ред.] Історія
Це найперша лінія швидкісного трамвая в СРСР. Її спорудження почалося у 1975 і закінчилося у 1978 році. Перша черга була введена в експлуатацію 1 лютого 1975 року. Тоді пустили маршрут № 3 Вокзал — Редукторний завод (8 км). 1 січня 1977 року відкрито маршрут № 1 Палац Спорту — Вулиця Сім'ї Сосніних (26 км), а маршрут № 3 продовжено Вокзал —Кільцева дорога.
1 вересня 1977 року маршрут № 3 змінено: «Площа Перемоги» — «Кільцева дорога» (19 км). 28 грудня 1984 року маршрут № 1 продовжений до вулиці Булгакова (30 км).
Наприкінці 1999 року влада міста планувала розпочати реконструкцію швидкісної линії, однак ці плани не втілилися у життя.
1 червня 2001 року із закриттям пасажирського руху по вулиці Саксаганського і демонтажем трамвайного розворотного кільця біля Палацу Спорту трамвайний маршрут № 1 (Палац спорту — Вулиця Булгакова) був закритий, замість нього відкрився маршрут 1-к Вулиця Старовокзальна — Михайлівська Борщагівка. У 2005 році маршрут № 1-к перенумеровано у маршрут № 1.
[ред.] Реконструкція лінії
9 червня 2007 року розпочалася реконструкція швидкісного трамвая. Згідно з проектом планувалося реконструювати лінію за 30 місяців. На першому етапі було закрито ділянку «Гната Юри» — «Кільцева дорога», з 1 серпня 2007 року — ділянку «Вулиця Старовокзальна» — «Площа Перемоги». У цей час трамваї трамвайний маршрут № 1 був знову перенумерований у 1-к і скорочений до станції «Площа Перемоги», а маршрут № 3 тимчасово закритий.
26 листопада 2007 року було завершено реконструкцію розворотного кільця на вулиці Старовокзальній, а 7 квітня 2008 року — на ділянці «Гната Юри» — «Кільцева дорога» і відновлено рух маршруту № 3.
8 квітня 2008 року закрито ділянку «Площа Перемоги» — «Повітрофлотська», а для розвороту трамваїв побудоване тимчасове кільце біля Центрального РАГСу. На цей час кінцевою зупинкою для маршрутів №№ 1-к і 3 була станція «Політехнічна». Розворотне кільце на станції «Площа Перемоги» демонтоване
10 жовтня 2008 року була закрита ділянка «Політехнічна» — «Івана Лепсе», а рух трамвайних маршрутів №№ 1 і 3 був відновлений до Старовокзальної вулиці в об'їзд через Лук'янівку, для чого була побудована тимчасова з'єднувальна гілка біля станції «Івана Лепсе».
13 червня 2009 року у звязку із закриттям на реконструкцію ділянки «Івана Лепсе» — «Гната Юри» тимчасово повністю припинений рух трамвайних маршрутів №№ 1 і 3, а також роботу депо імені Шевченка.
Починаючи з осені 2009 року на 4-х станціях ділянки «Кільцева дорога» — «Івана Лепсе» будуються накриття над пасажирськимі платформами і ведеться ремонт підземних переходів. Біля станції «Гната Юри» побудований додатковий трамвайний поворот від Кільцевої дороги у напрямку депо.
Терміни закінчення реконструкції лінії постійно переносилися, і замість запланованого кінця 2009 року перша черга була відкрита 16 жовтня 2010 року. Вона включає шість станцій — «Кільцева дорога», «Ромена Роллана», «Гната Юри», «Сім'ї Сосніних», «Політехнічну» та «Старовокзальну».
23 жовтня 2010 року була відкрита станція «Індустріальна».
25 жовтня 2010 року були відкриті станції «Польова», «Національний авіаційний університет» і «Івана Лепсе».
27 жовтня 2010 року була відкрита станція «Героїв Севастополя».
Окрім двох існуючих маршрутів № 1 і № 3, відкрито також новий — № 2 з Кільцевої дороги на Михайлівську Борщагівку[1].
[ред.] Рухомий склад
На правобережній лінії швидкісного трамваю використовуються 136 вагонів: [2]
- Tatra T3SU — у депо імені Шевченка налічується 112 таких вагонів. Для використання на лінії вагонів цього типу їх зчіпляють у поїзди по два вагони.
- Tatra T6B5 — у депо імені Шевченка налічується 16 таких вагонів. Для використання на лінії вагонів цього типу їх зчіпляють у поїзди по два вагони.
- Tatra KT3UA — у Києві існує 12 таких вагонів. Планується, що згодом їх кількість зросте і тільки вони будуть експлуатуватися на лінії швидкісного трамваю.
- K1 — 9 вагонів.
- K1M8 — 1 вагон.
- 71-154М — 1 вагон, який був спроектований і виготовлений Петербурзьким трамвайно-механічним заводом спеціально для швидкісного трамвая Києва. Використовується з 2009 року.
Раніше використовувався вагон Tatra T3G (1984—1997 роки).
[ред.] Інфраструктура
Правобережна лінія київського швидкісного трамвая налічує 13 станцій. Лінія швидкісного трамваю повністю відділена від проїжджої частини, тобто повністю відповідає стандартам швидкісного трамвая. Лінія відгороджена парканом, що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів.
Лінію обслуговує переведене з центру міста на Борщагівку (збудоване у 2004—2005 роках) Трамвайне депо імені Шевченка (пр-т Академіка Корольова, 7).
[ред.] Друга (лівобережна) лінія
| Київський швидкісний трамвай Лівобережна лінія |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
[ред.] Історія
На місці лінії у 1980-х роках планувалося будівництво Придніпровської лінії Київського метро. Згодом, для здешевлення проекту, вирішили будувати швидкісний трамвай з метою сполучення житлового масиву Вигурівщина-Троєщина зі станцією метро «Лівобережна».
Будівництво почалося у 1993 році. Спочатку воно проходило досить швидкими темпами — був споруджений будівельний майданчик поблизу сучасної станції «Каштанова», туди були завезені рейки. Проте згодом з'явилися значні проблеми з фінансуванням проекту. Перший з чотирьох шляхопроводів над трамвайною лінією (поблизу станції «Сабурова») був зданий в експлуатацію у 1995 році. Будівництво інших велося вкрай повільно.
Прокладання рейок здійснювала залізнична організацію «ПівденЗахідтрансбуд». Саме тому на лінії прокладені залізничні рейки, які відповідають залізничним, а не трамвайним вимогам щодо якості.
У 1999 році керівництвом міста було дано наказ закінчити будівництво лінії до Дня Києва у 2000 році. Але ділянку до станції метро «Лівобережна» побудувати за рік було вкрай важко. У зв'язку із цим першу чергу будівництва було вдвічі зменшено.
Навесні 2000 року було закінчено роботи по зведенню трамвайного мосту над проспектом Ватутіна, де зараз знаходиться однойменна зупинка. На початку травня 2000 року здійснено випробування лінії, а в День Міста, 26 травня 2000 року, лінія була урочисто відкрита мером Києва Олександром Омельченком.
Другою лінією швидкісного трамвая курсував маршрут № 2: швидкісною ділянкою від проспекту Ватутіна до зупинки «вул. Милославська» та нешвидкісною від зупинки «вул. Милославська» до зупинки 28-ого трамвайного маршруту «Вулиця Сабурова». На відміну від першої лінії, по цій лінії трамваї курсували лише до 18-ї години, а у вихідні — до 15 години, при цьому інтервал руху трамваїв сягає півгодини і більше. Основний пасажиропотік складали відпочиваючі, що їхали з Виґурівщини-Троєщини на річку Десенку. Маршрут був збитковим і непотрібним, бо пролягав в межах одного мікрорайону, тому 1 січня 2009 року був закритий.
Планується, що в майбутньому, замість Лівобережного швидкісного трамвая, на його місці проляже Лівобережна лінія Київського метро.
Восени 2009 року було видане розпорядження КМДА про добудову лінії на південь до платформи Троєщина (колишня Городня).
[ред.] Інфраструктура
Станом на початок 2010 року Лівобережна лінія швидкісного трамваю не працює. Вона налічує 6 станцій і недобудований пункт технічного обслуговування, відділена від проїзної частини (відгороджена парканом), що унеможливлює перешкоди на шляху вагонів, відповідає стандартам швидкісного трамвая, придатна до експлуатації.
[ред.] Примітки
[ред.] Посилання
- Сайт, присвячений лівобережному швидкісному трамваю (рос.)
- Київський швидкісний трамвай на сайті «Горэлектротранс» (рос.)
- Київ на сайті «Міський електротранспорт» (укр.) (рос.) (біл.) (англ.)
- Транспортна магістраль у м.Києві з трамвайною лінією швидкісного руху. — Київ: Київпроект, 1979. — 40 с., іл. (рос.)
- Розпорядження КМДА 1998—2010 років щодо реконструкції правобережної лінії швидкісного трамваю
- Хронологія реконструкції лінії
- Розпорядження КМДА від 18 грудня 2008 року № 1756 «Про використання траси трамвайної лінії швидкісного руху на ділянці від вул. Милославської до залізничної зупинки Городня під будівництво першої черги Лівобережної лінії метрополітену та відгалуження Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену в бік житлового масиву Вигурівщина-Троєщина».
- Розпорядження КМДА від 28 вересня 2009 року № 1112 «Про проектування та будівництво тимчасової трамвайної лінії від проспекту Генерала Ватутіна до залізничної зупинкової платформи Троєщина»
[ред.] Джерела
 |
Портал «Київ» |
|---|---|
 |
Київський швидкісний трамвай на Вікісховищі? |
- Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер. — Київ: Сидоренко В. Б., 2010. — 912 с.: іл., схеми. — ISBN 978-966-2321-11-1.
| Лінії Київського швидкісного трамвая | |||||||
| .1. | Правобережна | .2. | Лівобережна (закрита) | ||||
|
|||||||||||
|
|||||||||||
