Ідома
| Ідома Idoma |
|
|---|---|
| Загальна кількість | бл. 2 млн. чол. |
| Найбільші розселення | штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо, частково Дельта та Кросс-Рівер |
| Мова | ідома |
| Релігія | мусульмани—суніти традиційні культи (культ предків) |
| Близькі етнічні групи | аквейя, араго, ігала |
Ідо́ма (окпото, араго) — народ мовної підгрупи ква у центрі Ніґерії.
Зміст |
[ред.] Територія проживанні, чисельність і субетноси
Люди ідома проживають за течією річки Бенуе на південний захід від міста Макурді. Адміністративно це в основному нігерійські штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо.
Чисельність ідома складає бл. 800 тис. чол. (оцінка, сер. 1990-х рр.).
Основні субетнічні групи: авуме, агала, агату, адока, боджу, іґумале, обоколе, оквоґа, окпото, отукпо, янґедде.
[ред.] Мова і релігія
Мова ідома належить до мовної підгрупи ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини; більш сучасними лінгвістами визначається як сукупність мов (діалектів), відповідно ідомоїдних, підгрупи бенуе-конго конго-атлантичної (нігеро-конголезької) групи нігеро-конголезької (конго-кордофанської) мовної родини.
Діалектами (або окремими мовами) є: центральний (отукпо), західний, іґумале-аґала, оквоґа, аґату.
Ідома за віросповіданням — переважно мусульмани-суніти, частково також християни-католики, також зберігаються традиційні культи.
[ред.] Господарство і суспільство
Основне заняття ідома — ручне тропічне землеробство (ямс, маніок, сорго, просо, овочі). В південних районах займаються збиранням плодів олійної пальми. У деяких груп ідома значну роль у господарстві посідає рибальство. Мисливство має підсобне значення.
З ремесел розвитку набули ткацтво і гончарство.
Сучасні ідома-городяни (напр. у великому місті Енугу) зайняті у промисловості й гірництві.
Основу соціальної організації традиційно складають великі родини (оле) і родові інститути.
У деяких ідома існували вікові групи (еґо), напівтаємні танцювальні спілки.
[ред.] Матеріальна і духовна культура
Житло ідома — глинобитна, кругла у плані, хатина з соломи або трави з конічним дахом. Все частішим стає прямокутний дім з дво- або чотирьохсхилим дахом.
Традиційний одяг (обернутий навколо стегон відріз матерії) витіснений одягом хаусанського типу, також популярними є європеїзовані костюми.
Національна кухня складається з різноманітних каш, варив, варених і печених коренеплодів, риби, приправланих пальмовою олією і гострими спеціями.
Традиційні вірування включають віру у найвище божество Ово («Дощ»). Його земним втіленням є бавовникове дерево в Отуркпо. Найбільш поширений є культ предків (алекву).
У минулому існували таємні спілки, що в своїх церемоніях використовували чисельні дерев'яні маски і фігури божеств (ідоли), іноді доволі великого розміру.
Зберігаються численні традиційні звичаї, календарні і родові свята, обряди і театральні дійства, пов'язані, напр., з родовими божествами, окремими видами діяльності (мисливство) тощо.
[ред.] Джерела і посилання
- Исмагилова Р., Попов В. Идома, Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 169 (рос.)
- Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая харакеристика, М., 1963 (рос.)
- Мовна класифікація ідома мови за Ethnologue
- Peoples of the Niger-Benue confluence, L., 1955 (англ.)
| Народи Нігерії |
|---|
|
Акпа | Арава | Ангас | Анкаві | Біні | Бура | Гбарі | Джукуни Еґба | Екої | Ефік | Зарма | Ібібіо | Ігала | Ігбіра | Ігбо | Іджо | Ідома | Ітсекірі | Йоруба | Канурі | Мамбіла | Мандара | Нупе | Сура | Тив | Фульбе | Хауса | |
