Ідома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ідома
Idoma
Idoma traditional marriage ceremony at Adoka village, Benue state, Nigeria.jpg
Традиційна весільна церемонія народу ідома в селищі Адока
(шт. Бенуе, Нігерія), 2007
Загальна кількість бл. 2 млн чол.
Найбільші розселення Нігерія Нігерія:
штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо, частково Дельта та Кросс-Рівер
Близькі етнічні групи аквейя, араго, ігала
Мова ідома
Релігія мусульманисуніти
традиційні культи (культ предків)

Ідо́ма (окпото, араго) — народ мовної підгрупи ква у центрі Ніґерії.

Територія проживанні, чисельність і субетноси[ред.ред. код]

Територія проживання ідома на мапі Нігерії

Люди ідома проживають за течією річки Бенуе на південний захід від міста Макурді. Адміністративно це в основному нігерійські штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо.

Чисельність ідома становить бл. 800 тис. чол. (оцінка, сер. 1990-х рр.).

Основні субетнічні групи: авуме, агала, агату, адока, боджу, іґумале, обоколе, оквоґа, окпото, отукпо, янґедде.

Мова і релігія[ред.ред. код]

Мова ідома належить до мовної підгрупи ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини; сучаснішими лінгвістами визначається як сукупність мов (діалектів), відповідно ідомоїдних, підгрупи бенуе-конго конго-атлантичної (нігеро-конголезької) групи нігеро-конголезької (конго-кордофанської) мовної родини.

Діалектами (або окремими мовами) є: центральний (отукпо), західний, іґумале-аґала, оквоґа, аґату.

Ідома за віросповіданням — переважно мусульмани-суніти, частково також християни-католики, також зберігаються традиційні культи.

Господарство і суспільство[ред.ред. код]

Основне заняття ідома — ручне тропічне землеробство (ямс, маніок, сорго, просо, овочі). В південних районах займаються збиранням плодів олійної пальми. У деяких груп ідома значну роль у господарстві посідає рибальство. Мисливство має підсобне значення.

З ремесел розвитку набули ткацтво і гончарство.

Сучасні ідома-городяни (напр. у великому місті Енугу) зайняті у промисловості й гірництві.

Основу соціальної організації традиційно складають великі родини (оле) і родові інститути.

У деяких ідома існували вікові групи (еґо), напівтаємні танцювальні спілки.

Матеріальна і духовна культура[ред.ред. код]

Житло ідома — глинобитна, кругла у плані, хатина з соломи або трави з конічним дахом. Все частішим стає прямокутний дім з дво- або чотирьохсхилим дахом.

Дерев'яні ідоли народу ідома

Традиційний одяг (обернутий навколо стегон відріз матерії) витіснений одягом хаусанського типу, також популярними є європеїзовані костюми.

Національна кухня складається з різноманітних каш, варив, варених і печених коренеплодів, риби, приправланих пальмовою олією і гострими спеціями.

Традиційні вірування включають віру у найвище божество Ово («Дощ»). Його земним втіленням є бавовникове дерево в Отуркпо. Найпоширеніший є культ предків (алекву).

У минулому існували таємні спілки, що в своїх церемоніях використовували чисельні дерев'яні маски і фігури божеств (ідоли), іноді доволі великого розміру.

Зберігаються численні традиційні звичаї, календарні і родові свята, обряди і театральні дійства, пов'язані, наприклад, з родовими божествами, окремими видами діяльності (мисливство) тощо.

Джерела і посилання[ред.ред. код]

  • Исмагилова Р., Попов В. Идома, Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 169 (рос.)
  • Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая харакеристика, М., 1963 (рос.)
  • Мовна класифікація ідома мови за Ethnologue
  • Peoples of the Niger-Benue confluence, L., 1955 (англ.)


Народи Нігерії

Акпа | Арава | Ангас | Анкаві | Біні | Бура | Гбарі | Джукуни Еґба | Екої | Ефік | Зарма | Ібібіо | Ігала | Ігбіра | Ігбо | Іджо | Ідома | Ітсекірі | Йоруба | Канурі | Мамбіла | Мандара | Нупе | Сура | Тив | Фульбе | Хауса |