Ідома

Ідома Idoma
Традиційна весільна церемонія народу ідома в селищі Адока (шт. Бенуе, Нігерія), 2007
Загальна кількість	бл. 2 млн. чол.
Найбільші розселення	Нігерія: штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо, частково Дельта та Кросс-Рівер
Мова	ідома
Релігія	мусульмани—суніти традиційні культи (культ предків)
Близькі етнічні групи	аквейя, араго, ігала

Ідо́ма (окпото, араго) — народ мовної підгрупи ква у центрі Ніґерії.

Територія проживанні, чисельність і субетноси

Територія проживання ідома на мапі Нігерії

Люди ідома проживають за течією річки Бенуе на південний захід від міста Макурді. Адміністративно це в основному нігерійські штати Енуґу, Абіа, Анамбра, Ебоньї, Імо.

Чисельність ідома складає бл. 800 тис. чол. (оцінка, сер. 1990-х рр.).

Основні субетнічні групи: авуме, агала, агату, адока, боджу, іґумале, обоколе, оквоґа, окпото, отукпо, янґедде.

Мова і релігія

Мова ідома належить до мовної підгрупи ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини; більш сучасними лінгвістами визначається як сукупність мов (діалектів), відповідно ідомоїдних, підгрупи бенуе-конго конго-атлантичної (нігеро-конголезької) групи нігеро-конголезької (конго-кордофанської) мовної родини.

Діалектами (або окремими мовами) є: центральний (отукпо), західний, іґумале-аґала, оквоґа, аґату.

Ідома за віросповіданням — переважно мусульмани-суніти, частково також християни-католики, також зберігаються традиційні культи.

Господарство і суспільство

Основне заняття ідома — ручне тропічне землеробство (ямс, маніок, сорго, просо, овочі). В південних районах займаються збиранням плодів олійної пальми. У деяких груп ідома значну роль у господарстві посідає рибальство. Мисливство має підсобне значення.

З ремесел розвитку набули ткацтво і гончарство.

Сучасні ідома-городяни (напр. у великому місті Енугу) зайняті у промисловості й гірництві.

Основу соціальної організації традиційно складають великі родини (оле) і родові інститути.

У деяких ідома існували вікові групи (еґо), напівтаємні танцювальні спілки.

Матеріальна і духовна культура

Житло ідома — глинобитна, кругла у плані, хатина з соломи або трави з конічним дахом. Все частішим стає прямокутний дім з дво- або чотирьохсхилим дахом.

Дерев'яні ідоли народу ідома

Традиційний одяг (обернутий навколо стегон відріз матерії) витіснений одягом хаусанського типу, також популярними є європеїзовані костюми.

Національна кухня складається з різноманітних каш, варив, варених і печених коренеплодів, риби, приправланих пальмовою олією і гострими спеціями.

Традиційні вірування включають віру у найвище божество Ово («Дощ»). Його земним втіленням є бавовникове дерево в Отуркпо. Найбільш поширений є культ предків (алекву).

У минулому існували таємні спілки, що в своїх церемоніях використовували чисельні дерев'яні маски і фігури божеств (ідоли), іноді доволі великого розміру.

Зберігаються численні традиційні звичаї, календарні і родові свята, обряди і театральні дійства, пов'язані, напр., з родовими божествами, окремими видами діяльності (мисливство) тощо.

Джерела і посилання

• Исмагилова Р., Попов В. Идома, Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 169 (рос.)
• Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая харакеристика, М., 1963 (рос.)
• Мовна класифікація ідома мови за Ethnologue
• Peoples of the Niger-Benue confluence, L., 1955 (англ.)