Фульбе
| Фульбе | |
|---|---|
жінка фулані (фульбе)
|
|
| Загальна кількість | понад 18 млн. чоловік |
| Найбільші розселення | |
| Мова | мови фула (фульфульде) |
| Релігія | мусульмани-суніти; традиційні культи (Анімізм); |
Фульбе (самоназва — «розсіяні», пьоль, філані, фулані, фула, фуль, фульфульде, фуланке, масіна) – справіку скотарський напівкочовий народ, розсіяний більшими або меншими групами майже у всіх країнах Західної та Центральної Африки в смузі субсахарських саван.
Зміст |
Чисельність і території проживання [ред.]
Загальна чисельність — 18,2 млн. чоловік (оцінка на 1987 рік), з них у Нігерії 11 млн. чоловік, Гвінеї 2,1 млн. чоловік, Сенегалі 1,15 млн. чоловік (1,95 млн. чоловік – дані 1995 року), Малі 1,1 млн. чоловік, Камеруні 0,93 млн. чоловік, Нігері 0,63 млн. чоловік, Буркіна-Фасо 0,55 млн. чоловік, Гвінея-Бісау 0,18 млн. чоловік, Беніні 0,15 млн. чоловік, Мавританії 0,15 млн. чоловік, Гамбії 0,214 млн. чоловік та інших країнах регіону.
Мова і релігія [ред.]
Розмовляють мовою фульфульде, що належить до західно-атлантичної мовної родини (або за ін. класифікацією до західно-атлантичної підгрупи нігеро-конголезької групи конго-кордофанської сім’ї) і має сильне діалектне членування.
У релігійному відношенні фульбе переважно мусульмани-сунніти. Рівень писемності (90-і р. р. 20 ст.) – 15-25 %.
Історія [ред.]
Дослідники влучно називають фульбе "циганами Західного Судану". Щодо походження народу єдиної думки не існує; версії, що є, однозначно хибують на ряд аспектів. Згідно з гіпотезою пращури фульбе переселилися в Західний Судан не пізніше кінця першого тис. з Сахари (?) і найближчими століттями (вже до 15 ст.) стали провідною силою в регіоні, впливаючи на ранньодержавні утворення Гана, Малі, Сонгаї, міста-держави народу хауса. У 19 ст. створили власні феодальні ісламські держави.
Традиційні заняття [ред.]
Основне заняття — кочове скотарство (велика рогата худоба). Зараз невеликі групи фульбе осілі й займаються землеробством (сорго, рис, кукурудза, ямс).
Ремесла — чинбарство, ковальство, гончарство, ткацтво, фарбування тканин тощо.
Джерела і посилання [ред.]
- Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988, стор. (стаття "Фульбе")
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Інтернет інфоґід Африкою - фулані
- Мифологический словарь, М.: "Советская Энциклопедия", 1991
- Міжнародний вказівник мов світу - фульфульде Ніґерії - також слід дивитися фульфульде інших країн Західної Африки
- Християнський етнолоґічний сайт з розподіленням етносів по країнам - народи Нігерії
Література [ред.]
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Фульбе |
- Исмагилова Р.Н. Народы Нигерии. Этнический состав и краткая этнографическая характеристика., М., 1963
| Народи Нігерії |
|---|
|
Акпа | Арава | Ангас | Анкаві | Біні | Бура | Гбарі | Джукуни Еґба | Екої | Ефік | Зарма | Ібібіо | Ігала | Ігбіра | Ігбо | Іджо | Ідома | Ітсекірі | Йоруба | Канурі | Мамбіла | Мандара | Нупе | Сура | Тив | Фульбе | Хауса | |