Ікарія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ікарія
Карта
GR Ikaria.PNG
Місце знаходження Егейське море
Координати 037.583 0026.16737°35′ пн. ш. 26°10′ сх. д. / 37.583333° пн. ш. 26.166667° сх. д. (G)Координати: 37°35′ пн. ш. 26°10′ сх. д. / 37.583333° пн. ш. 26.166667° сх. д. (G)
Площа 255,3 км²
Країна Прапор ГреціїГреція

Ікарі́я (грец. Ικαρία) — грецький острів в Егейському морі, в архіпелазі Східні Споради. Площа 255 км², протяжність берегової лінії — 102 км, чисельність населення — близько 8 000 жителів. Столиця і головний порт острова Айос-Кірікос.

Острів гористий, висота до 1 031 м. Сади, виноградники. Бальнеологічний курорт Терма.

Зміст

[ред.] Історія

Свою назву острів отримав від імені легендарного Ікара, сина Дедала, який, згідно з міфом, утік з Крита разом з батьком, летівши на прив'язаних до плечей крилах. Зачарований польотом Ікар нехтував повчаннями батька, піднявся дуже високо до Сонця, віск, що скріпляв крила, розтанув від жару, Ікар впав в море і потонув. Тому море було назване Ікарійським, а найближчий острів — Ікарією.

Іонійці затвердилися на острові в кінці IX століття до н. е. Згодом Ікарія стала членом Афінського морського союзу. У XIII столітті острів був захоплений венеціанцями, а в 1524 році — турками. У липні 1912 року острів повстав, вигнав турків і проголосив незалежну Ікарійську Державу, яка через 4 місяці возз'єдналася з Грецією.

2010 року американський дослідник та автор трьох рекордів Книги рекордів Гіннеса Ден Бюттнер видав книгу «The Blue Zones: Lessons for Living Longer from the People who Lived the Longest» із серії National Geographic. Вона присвячена дослідженню територій, відомих довгожителями серед місцевих житеів — тобто відсотком місцевих жителів, які живуть до 100 років і більше, ніж в інших областях по всьому світу, в поєднанні з низьким рівнем серцево-судинних та ракових захворювання. Такими названі Сардинія, Окінава, Коста-Ріка, Лома-Лінда в Каліфорнії та грецький острів Ікарія[1].

[ред.] Персоналії

[ред.] Див. також

[ред.] Примітки

[ред.] Література

  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 583(рос.)
Особисті інструменти
Простори назв

Варіанти
Дії
Навігація
Участь
Панель інструментів
Друк/експорт
Іншими мовами